Ім'я файлу: Ел.мат Самостійна 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 06.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
реферат.odt
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 06.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
реферат.odt
Самостійна робота 1 ЕЕЕ-19002б Омельченко С.С
Активні діелектрики
Сегнетодіелектрики
Сегнетодіелектріком називають діелектрик, що володіє спонтанною поляризацією, напрямок якої може бути змінено зовнішніми впливами, наприклад, електричним полем.
Особливості сегнетодіелектріков:
1. Мають доменну структуру. Домен - це макроскопічна область, що має просторово - однорідне впорядкування дипольних моментів елементарних кристалічних осередків. Під час відсутності зовнішнього електричного поля дипольні моменти в доменах орієнтовані равновероятно в усіх напрямках, що викликає їх взаємну компенсацію.
При дії електричного поля дипольні моменти доменів орієнтуються переважно в напрямку поля, що викликає ефект дуже сильною поляризації, а отже, високе і надвисоке значення діелектричної проникності.
2. Сильна залежність Е від температури (з максимумом при Т °, званої сегнетоелектричної точки Кюрі) і надвисокие значення діелектричної проникності.
3. Поляризація пов'язана з чималими витратами енергії. У змінному полі має місце гістерезис.
4. Сильна залежність Е і діелектричних втрат від частоти, особливо на СВЧ.
П’єзоелектрики
П’єзоелектрики — це речовини що змінюють свої розміри при подачі до них електричного поля, і навпаки при стисненні яких на певних точках їхніх поверхонь виникає електричне поле. Широко використовуються в сучасній техніці: давачі тиску, п'єзоелектричні детонатори, джерела звуку величезної потужності, мініатюрні генератори високої напруги, конденсатори і ін. Найчастіше сучасна людина зустрічається з ними наприклад в запальничкаx.
Найпоширенішим п'єзолектриком є кварц. П'єзолектриками можуть бути лише кристалічні речовини, причому лише певних кристалічних класів, які характеризуються відсутністю центра інверсії. Ця обставина викликана тим, що в п'єзоелектриках обов'язково повинні бути виділені напрямки, вздовж яких направлений вектор поляризації при деформації. Загалом такій вимозі задовільняють 20 із 32 можливих кристалічних класів.
П'єзоелектриками можуть бути лише йонні кристали, атоми яких мають визначені додатні й від'ємні заряди. Електричний дипольний момент виникає в таких кристалах при зміщенні (при деформації) атомів із своїх рівноважних положень.
Електрети
Електрети — аморфні речовини, здатні впродовж тривалого часу втримувати наведену поляризацію. Складаються з полярних молекул, наприклад, суміші воску й смоли. Якщо розплавити таку суміш і помістити її в дуже сильне електричне поле, а потім дати затверднути в такому стані, поляризація зберігатиметься протягом днів. Проте з часом повільні процеси релаксації призведуть до хаотизації орієнтації полярних молекул, і електричний момент поволі зникне.
Електричний аналог магнiта, що довго зберiгає наведений макроскопiчний електричний момент(поляризованi електричнi заряди) пiсля зняття зовнiшнього електричного поля абоiншого чинника (освiтлення або опромiнення, тиску), якi викликали поляризацiю в речовинi.
Застосовуються як джерела сталого електричного поля в деяких мікрофонах, фільтрах повітря, вібродатчиках, детекторах іонізувального випромінювання тощо.
Рідкі кристали
Рідки́й криста́л — специфічна термодинамічна фаза деяких речовин, якій властиві риси як рідини (текучість), так і кристалу (анізотропія властивостей).
Рідкий кристал — проміжна фаза (мезофаза) між ізотропною рідиною і кристалічним твердим тілом. Рідкі кристали — це флюїди, молекули яких певним чином впорядковані, тобто існує певна симетрія. Як наслідок, існує анізотропія механічних, електричних, магнітних та оптичних властивостей речовин цього класу. Поєднуючи властивості рідин та твердих тіл (текучість, анізотропія), рідкі кристали проявляють специфічні ефекти, багато з яких не спостерігаються у рідинах та твердих тілах. Зокрема, в рідких кристалах спостерігається подвійне променезаломлення, флексоелектричний ефект, перехід Фредерікса.
Речовина, яка здатна переходити при певних умовах (температурі, тискові, концентрацiї) в рiдкокристалiчний стан (мезоморфний, мезофаза), що є промiжним мiж рiдким (характерна плиннiсть) i кристалiчним (анiзотропнi властивостi — оптичнi, електричнi, магнiтнi та iн.) при вiдсутностi тримiрного дальнього порядку розмiщення атомiв чи молекул. Це молекулярні кристали з властивостями одночасно і рідин і кристалів. Вони переважно складаються з тороподібних чи дископодібних молекул, що можуть утворювати одну чи більше різних впорядкованих флюїдних фаз, а також ізотропні флюїди; трансляційний порядок у них є цілком чи частково порушеним, але значна частка орієнтаційного порядку зберігається при переході від кристалічної до рідинної фази при мезоморфному переході. Hа фазовiй дiаграмi температурний діапазон iснування рiдкого кристала обмежується температурою плавлення твердого кристала й температурою просвiтлення, при якiй рiдкокристалiчний твердий зразок стає прозорим внаслiдок плавлення мезофази й перетворення її в iзотропну рiдину. Такi речовини в рiдкому станi утворюють нематичну фазу — з великим ступенем лiнiйного впорядкування, або смектичну — з великим ступенем впорядкування в площинi.