Ім'я файлу: Практична робота №1. Розрахунок систем вентиляції.docx
Розширення: docx
Розмір: 323кб.
Дата: 08.02.2023
скачати


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра цивільної безпеки



Практична робота № 1

з дисципліни «Професійна та цивільна безпека»

Тема: Розрахунок систем вентиляції.

Варіант №2
Виконав: cтудент ІТУП-11з, ІКНІ

(група, інститут)

(прізвище, ім’я)

Перевірила: Токарєва М. О.

Львів-2022

Тема: Розрахунок систем вентиляції
Мета: Вивчити методи розрахунку вентиляції виробничих приміщень
Загальні відомості

Для підтримання у виробничих приміщеннях нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію.

Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря у виробничому приміщенні, що створюється з метою забезпечення санітарно-гігієнічних і пожежовибухонебезпечних умов праці. Це видалення забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил) чи нагрітого із приміщення і подавання в нього свіжого повітря.

За способом переміщення повітря вентиляція буває природною і механічною. Можлива також комбінація природної і механічної вентиляції (змішана вентиляція) в різних варіантах.

Залежно від того, для чого слугує вентиляція, – для подавання (притоку) чи видалення (витяжки) повітря із приміщення чи для того та іншого одночасно – вона називається припливною, витяжною чи припливно-витяжною.

За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною та місцевою.

Дія загальнообмінної вентиляції ґрунтується на розбавленні шкідливих речовин, які виділяються, свіжим повітрям до граничнодопустимих концентрацій чи температур. Цю систему вентиляції застосовують найчастіше у тих випадках, коли шкідливі речовини виділяються рівномірно по всьому приміщенню. За такої вентиляції необхідні параметри повітряного середовища підтримуються у всьому його об’ємі.

Повітрообмін в приміщенні можна значно скоротити, якщо вловлювати шкідливі речовини в місцях їх виділення, не допускаючи поширення по всьому приміщенню. З цією метою технологічне обладнання, яке є джерелом виділення шкідливих речовин, обладнують спеціальними пристроями, які відсмоктують забруднене повітря. Така вентиляція називається місцевою витяжною чи локалізуючою.

У виробничих приміщеннях, де можливе раптове потрапляння в повітря робочої зони великої кількості шкідливих парів та газів, влаштовують аварійну вентиляцію.

На виробництві часто комбінують системи вентиляції (загальнообмінну з місцевою, загальнообмінну з аварійною).

Найбільш досконалою системою механічної вентиляції є кондиціювання повітря, яке застосовується для штучного створення оптимальних параметрів мікроклімату у виробничих, адміністративних, громадських приміщеннях або на робочих місцях. Створення та підтримання постійних чи змінюваних параметрів повітряного середовища проводиться автоматично незалежно від зміни зовнішніх метеорологічних умов та всередині приміщення (при частковій рециркуляції повітря) і здійснюється в спеціальних установках – кондиціонерах.

Вибір системи кондиціювання здійснюється на основі розрахунків необхідного повітрообміну L, м3/год, для кожного періоду року. Розрахунок кількості повітря заданих параметрів, яке необхідно подати в приміщення, здійснюють за такими чинниками: шкідливі речовини, надлишки вологи, надлишки тепла, кількість працюючих. Якщо у приміщенні існують одночасно декілька шкідливих чинників, розрахунок ведуть за кожним із них і більше з отриманих значень приймають за розрахункове.
Хід роботи:


  1. Розрахунок повітрообміну за шкідливими речовинами

Необхідний об’єм повітря для розбавлення шкідливих речовин до допустимих концентрацій розраховують за формулою, м3/год:

, де (1)

L – кількість припливного повітря за одиницю часу, яке необхідно ввести в приміщення для зменшення вмісту шкідливої речовини (парів, газів, пилу) до гранично допустимих концентрацій, м3/год;

G – кількість шкідливої речовини, що виділяється у приміщення за годину, мг/год);

C – концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке видаляється (≤ ГДК), мг/м3 (значення ГДК деяких шкідливих речовин подано у таблицях);

Cо – концентрація шкідливої речовини у припливному повітрі (≤ 0,3 ГДК), мг/м3.



2. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом

Робота надлишкового устаткування та виробничі процеси зазвичай супроводжуються виділенням тепла. Це може призвести до перевищення допустимої температури повітря у приміщенні, особливо у теплий період року.

Необхідну кількість повітря для відведення надлишків тепла розраховують за формулою:

,де
(2)

L – кількість припливного повітря за одиницю часу, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, м3/год;

с – масова питома теплоємність повітря при постійному тиску, причому

– густина зовнішнього (припливного) повітря, кг/м3 (див. табл);

tвн і tзовн – температура відповідно внутрішнього і зовнішнього повітря, ,

Qнадл – надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в приміщення (Qнадх) та втратами тепла з приміщення (Qвідх), ккал/год:

Q1 – надходження тепла від техніки, ккал/год, причому:



860 – тепловий еквівалент, ккал/кВт; k – коефіцієнт втрат; N1 – потужність одиниці техніки, ккал/год; n – кількість одиниць техніки;

Q2 – надходження тепла від світильників, ккал/год, причому:



860 – тепловий еквівалент, ккал/кВт; k – коефіцієнт втрат (k = 0,9 для ламп розжарювання, 0,4 – 0,6 – для люмінісцентних ламп); n – кількість ламп; N2 – споживана потужність лампи, кВт, причому:

, де

pп – питома потужність освітлення, кВт/м2 (див. табл.); S – площа приміщення, м2;

Q3 – надходження тепла від людей, ккал/год, причому:

де
860 – тепловий еквівалент, ккал/кВт; n – кількість працюючих; qлюд – надходження тепла від однієї людини, кВт (див. табл.);

Q4 – надходження тепла від сонячної радіації через вікна, ккал/год (площа вікон для приміщень з ПК повинна складати не менше 20% площі підлоги), причому:

де

n – кількість вікон; S – площа одного вікна, м2;

k – коефіцієнт, який враховує матеріал віконного переплетення, зокрема: k = 1,3 для вікон дерев’яних одинарних, k = 0.9 для вікон подвійних, k = 1,45 для вікон металевих одинарних, k = 1,00 для вікон металевих подвійних, k = 0,6 для вікон матових;

qскл – надходження тепла через 1 м2 вікна при різній орієнтації вікон, зокрема: qскл. = l50 ккал/(м2 ∙ год) для вікон, орієнтованих на південь; qскл. = l00 ккал/(м2 ∙ год) – для вікон, орієнтованих на південний схід, південний захід; qскл. = 60 ккал/(м2 ∙ год) для вікон, орієнтованих на захід, схід;

Qвідх – втрати тепла з приміщення через стіни, ккал/год, причому:


– теплопровідність стін, ккал/(год ∙oС ∙ м) ( = 0,75 ккал/(год ∙oС ∙ м) для будівель з силікатної цегли);

– товщина стін, м ( = 0,25 м);

S – площа стін, м2.

Розрахунки:



Qнадл = 8865,076 - 960 = 7905,076

Qнадх = 5505,72 + 352,265 + 847,1 + 2160 = 8865,076










3. Розрахунок повітрообміну за вологовиділенням
У повітря виробничих приміщень може надходити волога внаслідок виробничих процесів від технологічного обладнання та від працюючих людей (випаровування поту, видихання повітря). За гігієнічними нормами вологість не повинна перевищувати 75% в холодний період року, а в теплий – залежно від температури повітря (див. табл. 7).

Під час виділення у приміщенні надлишкової вологи кількість припливного повітря визначають за формулою:



L – об’єм повітря, необхідний для зниження відносної вологості до вимог ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99, м3/год;

∑m – сумарна кількість надлишкової вологи в приміщенні, г/год, причому: ∑m = n ∙ W,

n – кількість працюючих; W – кількість вологи, яку виділяє організм людини протягом години, г/год (див. табл.);

– густина повітря при температурі приміщення, кг/м3 (див. табл.);

dвн, dзовн – вміст вологи відповідно у внутрішньому та зовнішньому повітрі при заданій температурі (абсолютна вологість), у грамах на 1 кг сухого повітря г/кг, причому:





вн і зовн – відносна вологість відповідно внутрішнього та зовнішнього повітря, %;

рнас (або dмакс) – максимальний вміст вологи у повітрі при заданій температурі, г/кг (див. табл.)
Розрахунки:



∑m = 5 185




Визначення ефективності вентиляційної установки
Для визначення ефективності, для найбільшого із отриманих значень L розраховують кратність повітрообміну К=L/V, де V – об’єм приміщення, м3. Кратність повинна знаходитись в межах 1


скачати

© Усі права захищені
написати до нас