Рома́нови — московський боярський рід, династія правителів Московського царства та Російської імперії в 1613-1917. Споріднені роди: Лодигіни, Коновніцини, Горбунови, Кокорєви, Образцови, Количови, Хлудєнєви, Стєрбєєви, Неплюєви, Боборикіни, Шерємєтєви, Рахманіни, Яковлєви, Голтяєви, Беззубцеви; Гогенцоллерни, Шлезвіг-Гольштейн, Гольштейн-Готторпи. В 1918 році царський рід обривається, але рід Романових існує і зараз, як нащадки Миколи 1 та дочки Александра ІІІ Ксенії.
Рю́риковичі — князівський рід нащадків Рюрика в Київській Русі. Узагальнювальна назва для споріднених спільним походженням монарших і шляхетних династій країн Східної та Центральної Європи. Представники роду були королями Русі та царями Московії. Родоначальником династії є Рюрик (871—879) — князь ладозький (862–879); часто називається новгородським князем, проте за його життя Новгорода ще не існувало. Останніми монархами з числа Рюриковичів стали царі Федір I Іванович і Василь IV Шуйський. Абсолютна більшість династій Рюриковічів вигасли до початку ХХ ст.; частина з тих, що збереглися, втратили князівські титули.
Грушевські — український рід, що бере свій початок з XVIII ст. на Чигиринщині з греко-католицьких священиків, дияконів, дячків і паламарів, що писалися прізвищем Груша, якому згодом надали типової шляхетської форми. Рід налічує приблизно 22 представники. Найвидатнішим є Михайло Грушевський.
Розумовські — графський (князівський, гетьманський) рід козацького походження з Черніго-Сіверщини. Шостий син гетьмана, граф Григорій Розумовський (1759–1837), вчений мінералог, почесний член Російської Академії і багатьох європейський наукових товариств, оселився у Моравії, де діти його (від другого шлюбу, не визнаного в Росії) та їх нащадки створили австрійську лінію графів Розумовських, яка існує й досі (російська лінія Розумовських вигасла ще в другій чверті 19 ст.).
Хмельницькі — руський шляхетський рід. Налічує приблизно 15 прдставників.