Ім'я файлу: Слюсар_тези.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 29.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Роль допомоги США у відновлені Японії.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 29.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Роль допомоги США у відновлені Японії.docx
Слюсар В.В., Андронік О.Л.
ДонНУ імені Василя Стуса
РОЛЬ ЗАХОДУ У ЕКОНОМІЧНОМУ СТАНОВЛЕННІ СІНГАПУРУ
Актуальність теми. Сінгапур сьогодні це високорозвинена країна з потужною економікою та високим рівнем життя проте після ще 50 років тому в країні були високе безробіття і низький рівень життя а економіка країни була в жахливому стані. Через швидке зростання багато сучасних дослідників ставлять Сінгапур в приклад для України не враховуючи роль іноземної допомоги в відновлені Сінгапуру.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням особливостей ролі заходу в економічному становлені Сінгапуру займались: Формал Еліот, , Курзанов Валерій, Аґнєшка Войтер, та інші.
Метою дослідження є виявити яку роль в економічному відновлені і подальшому зростанні Сінгапур відіграла допомога країн заходу.
Викладення основного матеріалу дослідження. До 1971 року Сінгапур суттєво залежав від британської військовоморської бази, яка зі слів Лі Куан Ю мала істотну долю в ВНП країни: «Припинення фінансування Великобританією своїх військових витрат у Сінгапурі означало втрату Сінгапуром 20% свого ВНП.....та роботи більш ніж 30 тисяч осіб безпосередньо і ще 40 тисячами в інших індустріях»[1].
Однак, після прийняття рішення про вивід військ, Британія намагалася компенсувати Сінгапуру економічні втрати, зокрема: «надала допомоги на суму в 50 мільйонів фунтів....25% цієї суми допомога 75% - у вигляді боргових паперів»[2]. Сьогодні ця сума сягає майже 700 млн. фунтів, або мільярд доларів, звернемо увагу, що населення Сінгапуру на той час було всього 2 млн. осіб. Можна також додати сюди ще і те, що вся інфраструктура військової бази відійшла Сінгапуру. Додатковою перевагою було і те, що всі його міністри, та куратори і навіть робітники на місцях говорили англійською, а принципи сінгапурського законодавства були досить прості і знайомі бізнесу з Європи та США. Тому в іноземних інвесторів не виникало сумнівів в правильності вибору саме Сінгапуру.
Додатковим стимулом до залучення прямих іноземних інвестицій був потенційний притік інноваційного виробництва та наукового прогресу. Економічна наука відзначає, що за рахунок прямих іноземних інвестицій, деякі інновації у разі стимулювання можуть розповсюджуватись в середині країни набагато швидше. Все це дало вагомий результат для економіки і за 6 років на частку піонерних компаній (інноваційних) припадало: «21% зайнятих в обробній промисловості, 37% валової вартості продукції цієї галузі і 36% промислового експорту»[3]. Тим самим Лі Куан Ю заклав основу для майбутнього промислового стрибка.
Свою роль зіграли і США, які допомагали державі шляхом влаштовування зустрічей з американськими компаніями. Можна сказати, що це був невеличкий аналог BIRD, але в форматі не контакту сінгапурської компанії з американською, а можливості для американської компанії відкрити свій завод у Сінгапурі. Зокрема, одна з таких зустрічей закінчилася залученням Genetal Electriс до Сінгапуру. Велику роль в цьому успіху була у Лі Куан Ю, який був здібним маркетологом успішно просував можливості своєї країни-міста. Один з головних стимулів для перенесення виробництва в Сінгапур була дешева робоча сила, а також англомовне місцеве населення, яке давало змогу швидко налагодити виробничі процеси.
В умовах незалежності Сінгапуру, головну роль по залученню прямих іноземних інвестицій (ПІІ) виконувало Міністерство торгівлі та промисловості. Такий підхід не був новий, бо бізнес в усі часи починає свої інвестиції в країну з кабінетів чиновників, які зобов’язані зацікавити підприємців. Подібна практика покладання відповідальності за залучення ПІІ існувала та існує в Японії, Республіці Корея та у Тайвані.
Міністерство було розбито на спеціальні підрозділи, які відповідали за конкретні напрями промислової політики.
Як приклад, можна привести Раду по економічному розвитку (РЕД), до обов’язків якої входило: кредитування підприємств на пільгових умовах, придбання землі під будівництво промислових майданчиків і створення промислової інфраструктури [4]. Опрацювання проблематики економіки з боку РЕД вражає, як приклад, вони помітили, що місцеві підприємці відстають по рівню впровадження нових технологій.
Тому, РЕД на протязі 1986-1994 року стимулювало обмін технологіями між іноземними та місцевими компаніями «виплачуючи фінансове заохочення інженеру чи менеджеру іноземних компаній за те, що ті вибирали собі місцевих постачальників або допомагали їм»[4].
Як результат було створено 32 партнерських об’єднання за участю 180 підприємств, продуктивність праці виросла на 17% [5]. Ще одним важливим компонентом міністерства було агентство International Enterprise Singapore, яке займалося просуванням сінгапурських компаній на міжнародних ринках, що суттєво допомагало експорту. Ефективність цих комісій можна рівняти не лише по статистичнім даним, але і по поставленим цілям. Зокрема лідер Сінгапуру Лі Куан Ю, завжди вимагав від своїх підлеглих чіткі результати від управління державним майном.
.
Висновки. Отже, роль заходу у економічному відновлені Сінгапур була значною. Сінгапур не отримував такі масштабні стимули, як Ізраїль чи Південна Корея, однак, його умови та територія не вимагали цього, тому в більшості вся допомога була закладена в посередництві державних установ США між Сінгапуром та міжнародними корпораціями.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Ли Куан Ю. Из третьего мира в первый: История Сингапура (1965–2000) стор. 46
2. Ли Куан Ю. Из третьего мира в первый: История Сингапура (1965–2000) стор. 53
3. Курзанов В.Н. Промисловий розвиток Сінгапуру, с. 12
4. Lim Y. C. L. Singapore’s Success: The Myth of the Free Market Economy / Asian Survey. 1983. June. Vol. 23, № 6. P. 322
5. Доповідь ООН при Всесвітньому банку «Як зробити інвестиційний клімат комфортним для всіх» С. 176