Робочий зошит

Тема 2. Курація хворого з гострим коронарним синдромом.

1. 
   Визначення поняття і класифікацію ГКС
   
2. 
   Етіологію і патогенез ГКС.
   
3. 
   Клінічну картину ГКС і її особливості при елевації і без елевації сегмента ST.
   
4. 
   Ускладнення ГКС (гостру лівошлуночкову недостатність, кардіогенний шок, порушення ритму і провідності серця, гостру зупинку кровообігу, гостру аневризму лівого шлуночка (ЛШ), розрив міокарду, післяінфарктний синдром Дреслера).
   
5. 
   Діагностичну програму при різних формах ГКС.
   
6. 
   Діагностичне значення показників лабораторних (біохімічні маркери некрозу) та інструментальних (ЕКГ, рентгенографія органів грудної клітки, ЕхоКГ, проби з дозованим фізичним навантаженням, рентгенконтрастна ангіографія) методів дослідження при ГКС.
   
7. 
   Методи лікування при різних формах ГКС (медикаментозне і хірургічне) і їх вплив на прогноз, а також заходи реабілітації хворих.
   
8. 
   Первинну та вторинну профілактику при ГКС з доведеною ефективністю щодо покращення прогнозу.
   
9. 
   Реабілітацію хворих.
   

1. 
   Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з гострим болем в грудній клітці.
   
2. 
   Виявляти типову клінічну картину при ГКС.
   
3. 
   Виявляти основні варіанти перебігу (нестабільна стенокардія (НС), ІМ без з.Q і ІМ із з.Q) та ускладнення ГКС.
   
4. 
   Складати план обстеження хворих з ГКС.
   
5. 
   Реєструвати ЕКГ у 12 відведеннях і інтерпретувати її при ІМ (без зубця Q і з зубцем Q) і НС.
   
6. 
   На підставі інтерпретації даних клінічного, лабораторного (у тому числі, маркерів некрозу міокарда) та інструментального обстеження (ЕКГ, рентгенографії органів грудної клітки, ЕхоКГ, рентген контрастної ангіографії) проводити диференційний діагноз (з розшаруванням аорти, ТЕЛА, гострим перикардитом, гострим міокардитом), обґрунтовувати та формулювати діагноз при ГКС.
   
7. 
   Визначати покази до проведення рентгенконтрастної ангіографії і хірургічної реваскуляризації міокарда.
   
8. 
   Призначати не медикаментозне і медикаментозне лікування, а також реабілітацію в ранні та віддалені строки з метою покращення прогнозу та зменшення симптомів.
   
9. 
   Надавати допомогу при нападі стенокардії, ангінозному статусі, гострій серцевій недостатності (в т.ч. кардіогенному шоці) та гострій зупинці кровообігу та дихання.
   
10. 
    Визначати фактори серцево-судинного ризику і проводити первинну та вторинну профілактику ГКС.
    
11. 
    Визначати прогноз та працездатність при ГКС.
    

1. 
   Внутрішня медицина: Підручник: У 3 т. – Т.1 / К.М. Амосова, О.Я. Бабак, В.М. Зайцева та ін.; За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. – 1056 с. – С. 85-122.
   
2. 
   Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 2. «Нова книга», 2009. c.150-223.
   
3. 
   Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 3. «Нова книга», 2010. с. 1009-1068.
   
4. 
   Практикум з внутрішньої медицини: навч. пос. / К.М. Амосова, Л.Ф. Конопльова, Л.Л. Сидорова, Г.В. Мостбауер та ін. – К.: Український медичний вісник, 2012 р. – с.102-132.
   
5. 
   Серцево-судинні захворювання. Рекомендації з діагностики, профілактики та лікування / За ред. В.М.Коваленка, М.І.Лутая. – К.: Моріон, 2011. С 80-112.
   
6. 
   Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. / під ред. В.М. Коваленка. – К., 2012. – 121с. – с 35-43.
   
7. 
   Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога) 2015 р.
   
8. 
   Рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо ведення пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією сегменту ST (2012). // European Heart Journal (2012) 33, 2569–2619
   
9. 
   Руководство по кардиологии. / под ред. В.Н. Коваленко. – К.: Морион, 2008.- С. 588-634.
   

	Фаза	Графіка ЕКГ	Описання змін ЕКГ	Тривалість
	Найгостріша стадія або стадія ішемічного пошкодження		Підйом чи депресія сегменту ST	Від декількох хвилин після гострого порушення коронарного кровообігу і до декількох годин
	Гостра стадія		з’являється або поглиблюється патологічний зубець Q, сегмент ST поступово наближається до ізолінії, починає формуватися негативний зубець Т. Тривале збереження підйому сегмента ST	триває від 3 діб до 3 тижнів
	Підгостра стадія		сегмент ST повертається до ізолінії. формується глибокий, симетричний, загострений зубець Т.	Тривалість підгострої стадії становить від 3 тижнів до 3 місяців.
	Рубцева стадія		патологічний зубець Q, а сегмент ST залишається на ізолінії

Тестові запитання

1. 
   Хворі з підозрою на ГКС без підйому ST:А. Повинні бути негайно госпіталізовані в спеціалізоване відділення невідкладної кардіології B. Динамічне спостереження в поліклініці з контролем ЕКГ щогодини протягом 6 годин C. Активне спостереження терапевтом за місцем проживання раз на день D. Госпіталізація в загальнотерапевтичне відділення E. Симптоматична терапія і планова госпіталізація до відділення кардіології
   

2. 
   Найбільш важливим предиктором розвитку повторного IМ є:
   

3. 
   Найбільш характерна ознака трансмурального пошкодження при IМ з патологічним зубцем Q:
   

4. 
   Які з перерахованих методів лікування кардiогенного шоку призвели до зменшення летальностi при цьому ускладненні IМ:
   

5. 
   Дія нітрогліцерину при сублінгвальному прийомі: