Ім'я файлу: ПО2_Силабус_ОСООА-1.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1108кб.
Дата: 26.12.2023
скачати
Пов'язані файли:
infective-endocarditis.docx
Лекція_15_Принципи,_категорії_та_альтернативи_діалектики_2576301
17.docx

Кафедра системного
проектування
ОСНОВИ СЕРВІС-ОРІЄНТОВАНИХ ОБЧИСЛЕНЬ І АРХІТЕКТУР
Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
Рівень вищої освіти
Другий (магістерський науковий)
Галузь знань
12 Інформаційні технології
Спеціальність
122 Комп’ютерні науки
Освітня програма
Інтелектуальні сервіс-орієнтовані розподілені обчислювання
Статус дисципліни
Нормативна
Форма навчання
денна
Рік підготовки, семестр
5 курс, перший семестр; курсова робота - другий семестр
Обсяг дисципліни
5 кредитів (150 годин): лекції - 36 годин, лаб. роботи - 36 годин, самостійна
робота - 78 годин
Семестровий контроль/
контрольні заходи
Екзамен, МКР
Розклад занять
Середа 10:25-12:00 друга пара (лекції);
Мова викладання
Українська
Інформація про
керівника курсу /
викладачів
Лектор: д.т.н., проф. Петренко Анатолій Іванович,
tolja.petrenko@gmail.com
Лабораторні: ас. Письменний Ігор Олександрович,
ihor.pismennyy@gmail.com
Розміщення курсу
Програма навчальної дисципліни
1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Дана дисципліна базується на концепціях нової науки про сервіси, технології хмарних обчислень, сервіс-орієнтованих архітектури (SOA), оброблення великих за обсягом даних, застосування машинного навчання, що є сьогоденними ІТ секторами зростання, яким притаманний високий попит на кваліфікованих ІТ-фахівців, здатних працювати в інтелектуальному розподіленому обчислювальному середовищі. В ній вивчається методологія і засоби побудови розподіленої архітектури проблемно-орієнтованого програмного забезпечення для вирішення науково-технічних задач високої складності. На відміну від існуючих підходів, вона дозволяє динамічно синтезувати прикладне програмне забезпечення з наявних у мережі програмних засобів, доступних через інтерфейс веб-сервісів (як SOAP-сервісів, так і REST-сервісів), та залученням високопродуктивних обчислювальних ресурсів як грід-мережі, так і з хмарних інфраструктур, відповідно до конкретних задач та вимог кінцевого користувача, що не є фахівцем з інформаційних технологій.
SOA за допомогою веб-сервісів стає основою для об'єднання різнорідних бізнес-систем через
Інтернет. За допомогою SOA функціональні потреби підприємства в корпоративних системах задовольняються набором сервісів, а не окремим додатком, що фундаментально змінює підходи розробників до реалізації. Конфігурація і координація сервісів в архітектурі, заснованої на сервісах, і композиція сервісів і процесів однаково важливі в сучасних системах сервісів. Сервіси взаємодіють один з одним за допомогою повідомлень. Повідомлення можна здійснити за допомогою шаблону
«запит-відповідь», коли в певний момент часу тільки один з конкретних сервісів викликається одним споживачем (зв'язок «один-до-одного», або синхронна модель); з допомогою шаблону «публікація / підписка», коли на одну конкретну подію може відгукнутися багато сервісів (зв'язок «один-до-

багатьох», або асинхронна модель); за допомогою інтелектуальних агентів, які визначають координацію сервісів, оскільки кожен агент має в своєму розпорядженні певну частину знань про бізнес-процесі і може обмінюватися цими знаннями з іншими агентами.
Дисципліна введена для забезпечення і підтримки участі фахівців предметних галузей України в створенні і експлуатації ресурсів Європейської відкритої наукової хмари (EOSC), в наповненні їх своїми конкретними прикладними додатками, зокрема, шляхом перенесення в хмару своїх існуючих напрацювань з попереднім перетворенням наявних монолітних додатків у сукупність веб-сервісів і наступним розгортанням їх в контейнерах хмари з можливістю автоматичного пошуку.
Вивчення навчальної дисципліни націлено на формування, розвиток та закріплення у здобувачів таких загальних та фахових компетентностей, а саме:
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК 1 – Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 2 – Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 5 – Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.
ЗК 7 – Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
Фахові компетентності спеціальності (ФК):
ФК 1 – Усвідомлення теоретичних засад комп’ютерних наук.
ФК 3 – Здатність використовувати математичні методи для аналізу формалізованих моделей предметної області.
ФК 5 – Здатність розробляти, описувати, аналізувати та оптимізувати архітектурні рішення
інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення.
ФК 7 – Здатність розробляти програмне забезпечення відповідно до сформульованих вимог з урахуванням наявних ресурсів та обмежень.
ФК 8 – Здатність розробляти і реалізовувати проєкти зі створення програмного забезпечення, у тому числі в непередбачуваних умовах, за нечітких вимог та необхідності застосовувати нові стратегічні підходи, використовувати програмні інструменти для організації командної роботи над проєктом.
ФК 13 – Здатність до проєктування та програмної реалізації методів комп'ютерної обробки надвеликих за обсягом даних в інформаційних середовищах різноманітного призначення, систем управління бізнес-процесами, вбудованих систем та мереж Інтернету речей, сервіс-орієнтованих середовищ та систем високопродуктивних обчислень.
ФК 14 – Здатність до створення і використання сучасних інформаційних систем та технологій різного призначення, розподілених та хмарних обчислень, хмарних сховищ даних, сервіс-орієнтованих обчислень і архітектур, туманних обчислень, контекстно-керованих адаптивних обчислень, безсерверних обчислень, вибору і впровадження в практику засобів автоматизованого проєктування.
Внаслідок вивчення курсу студент повинен бути здатний продемонструвати такі
програмні
результати навчання ОПП:
ПРН1 – Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері комп’ютерних наук і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень, критичне осмислення проблем у сфері комп’ютерних наук та на межі галузей знань.
ПРН2 – Мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем комп’ютерних наук, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань та процедур.
ПРН6 – Розробляти концептуальну модель інформаційної або комп’ютерної системи.
ПРН9 – Розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення для аналізу даних (включно з великими).
ПРН10 – Проєктувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення.

ПРН11 – Створювати нові алгоритми розв’язування задач у сфері комп’ютерних наук, оцінювати
їх ефективність та обмеження на їх застосування.
ПРН14 – Тестувати програмне забезпечення.
ПРН18 – Збирати, формалізувати, систематизувати і аналізувати потреби та вимоги до
інформаційної або комп’ютерної системи, що розробляється, експлуатується чи супроводжується.
ПРН19 – Аналізувати сучасний стан і світові тенденції розвитку комп’ютерних наук та
інформаційних технологій.
ПРН23 –Працювати в розподілених інтелектуальних обчислювальних середовищах, використовуючи сервіс-орієнтовані обчислення і архітектури, адаптувати обчислювальні задачі під умови сервіс-орієнтованого підходу для їх ефективного виконання в розподілених середовищах, здійснювати пошук сервісів в репозитаріях, їх оркестрування, хореографію і композицію, формулювати вимоги до роботи хмарної системи та її інтеграції в інформаційні системи.
ПРН24 – Працювати в розподілених інтелектуальних обчислювальних середовищах, використовуючи сервіс-орієнтовані обчислення і архітектури, адаптувати обчислювальні задачі під умови сервіс-орієнтованого підходу для їх ефективного виконання в розподілених середовищах, здійснювати пошук сервісів в репозитаріях, їх оркестрування, хореографію і композицію, формулювати вимоги до роботи хмарної системи та її інтеграції в інформаційні системи.
Після засвоєння кредитного модуля студент має бути готовий :
 до розв’язання комплексних проблем в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної
діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань
та/або професійної практики;
 до наукової і проектної діяльності в сфері створення розподілених інтелектуальних сервіс-
орієнтованих середовищ на основі системного підходу, вміння будувати і використовувати
моделі для опису і прогнозування різних об’єктів та явищ, здійснювати їх якісний і кількісний
аналіз;
 до створення і використання сучасних інформаційних систем та технологій різного
призначення, базованих на використанні розподілених хмарних обчислень і хмарних сховищ
даних, сервіс-орієнтованих обчислень і архітектур, туманних обчислень, контекстно-
керованих адаптивних обчислень та безсерверних обчислень;
 до використання семантики і онтологій предметних галузей, мікросервісів і контейнерів,
агентів і мультиагентних систем в технологіях інтелектуальних розподілених обчислень.
2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно- логічній схемі навчання
за відповідною освітньою програмою)
Дисципліни, які передують даній:
 Технології створення програмних сервісів
 Комп'ютерні мережі
 Проєктування інформаційних систем
 Хмарні технології та сервіси
Дисципліни, які базуються на результатах навчання з даної дисципліни:
 Основи сервіс-орієнтованих обчислень і архітектур. Курсова робота
 Інтернет речей та вбудовані системи
 Наукова робота за темою магістерської дисертації

3. Зміст навчальної дисципліни
3.1. Структура кредитного модуля
Назви розділів і тем
Кількість годин
Всього
у тому числі
Лекції Практичні Лабораторні СРС
Розділ 1. Концепції науки по сервіси, менеджмент і інжиніринг
Тема 1. Визначення термінів «сервіс» і «наука про сервіси». Сервіси навколо нас.
1 1
Тема 2. Бізнес-орієнтований погляд на сервіси.
ІТ-орієнтовані перспективи розвитку систем сервісів.
3 1
2
Разом за розділом 1
4
2
2
Розділ 2. Сервіси: визначення, властивості галузі застосування
Тема 1. Модель і опис сервісу для його пошуку.
4 2
2
Тема 2. Семантичні сервіси, їх опис через онтології.
4 2
2
Тема 3. Оркестрування і хореографія сервісів.
9 2
5 2
Тема 4. Мікросервіси і контейнери.
14 2
10 2
Разом за розділом 2
31
8
15
8
Розділ 3. Семантика сервісів, їх онтології і методи пошуку
Тема 1. Репозитарії сервісів.
4 2
2
Тема 2. Онтолого-базовані методи.
4 2
2
Тема 3. Гібридні методи відкриття сервісів.
4 2
2
Разом за розділом 3
12
6
6
Розділ 4. Сервіс-орієнтована архітектура і композиція сервісів
Тема 1. ІБМ модель SOA підприємства.
4 2
2
Тема 2. Керована подіями архітектура (EDA).
9 2
5 2
Тема 3. Сервіс-орієнтована архітектура з змішаною композицією сервісів.
5 2
3
Тема 4. Агентно-базована сервіс-орієнтована архітектура.
10 2
5 3
Разом за розділом 4
28
8
10
10
Розділ 5. Моделювання і проектування систем сервісів
Тема 1. САПР системи сервісів.
9 2
5 2
Тема 2. Трансформації моделі системи сервісів.
4 2
2
Тема 3. Обчислювальна незалежна модель CIM.
Незалежна від платформи модель PIM.
4 2
2
Тема 4. Модель для конкретної платформи PSM.
4 2
2
Тема 5. Автоматизація перетворення моделей.
4 2
2
Тема 6. Наука про сервіси як основа
інноваційної діяльності.
10 2
6 2
Написання та захист рефератів (МКР)
10
10
Разом за розділом 5
35
12
11
22
Підготовка до екзамену
30 30
Всього годин
150
36
36
78

3.2. Теми лабораторних занять
Метою циклу лабораторних робіт є вивчення інструментарію розроблення і композиції сервісів.
Назви розділів, тем
Лабораторна робота
Обсяг,
години
Сервіси: визначення, властивості галузі застосування
Лабораторна робота №1.
Налаштування середовища для роботи з мікросервісами (Linux
(Ubuntu) Maven3 Java 8 Docker Docker Compose). Підготовка середовища для розробки додатків з використанням мікросервісів
Мета роботи: Підготувати середовище розробки для виконання наступних лабораторних робіт.
9
Лабораторна робота №2.
Запуск тестового мікросервісного додатку.
Мета роботи: набути практичних навичок при розгортанні мікросервісного додатку на локальному комп’ютері. Задача: розгорнути базований на Spring фреймворку мікросервісний додаток на локальному комп’ютері із встановленим та налаштованим у лабораторній роботі №1 середовищем.
9
Сервіс-орієнтована архітектура і композиція сервісів
Лабораторна робота №3.
Проектування та налаштування мікросервісу (за індивідуальним завданням).
Мета роботи: вивчити структуру мікросервісного додатку та принцип комунікації сервісів у ньому. Створити власний примітивний мікросервіс. Задача: на основі прикладу, описаного у
Лабораторній роботі №2, створити власний мікросервіс
9
Моделювання і проектування систем сервісів
Лабораторна робота №4.
Розгортання додатку, в мікросервісах якого застосовуються
різні технології.
Мета роботи: ознайомитись з можливістю мікросервісної архітектури, яка дозволяє застосовувати свою технологію кожному сервісу. Задача: на основі попередніх робіт розгорнути
«багатомовний» додаток на локальному комп’ютері, протестувати його та дослідити принцип роботи з різними технологіями на рівні мікросервісів.
9
Всього в семестрі
36
Самостійна робота студента складається з опрацювання тем, винесених на самостійне вивчення в п.3.1, а також виконання МКР у вигляді підготовки і захисту рефератів з тематики SOA.
3.3. Самостійна робота
Тиждень
Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання
2-3
Мова WSDL для опису веб-сервісів https://msdn.microsoft.com/en-us/library/ms996486.aspx
4-6
Мова SAWSDL (Semantic Annotations for WSDL and XML Schema) для формування семантичних анотацій https://www.w3.org/2002/ws/ sawsdl/spec/examples/
7-10
Мова опису OWL-S (Web Ontology Language for Web Services семантичних сервісів
11-15
Європейський проект «Європейська Відкрита Наукова Хмара» https://indico.egi.eu/indico/event/3249/session/24/contribution/10

3.4. Модульна контрольна робота
Модульна контрольна робота виконується у вигляді реферату, на який відводиться 10 годин з запланованих годин на СРС (див. пункт 3.1). Ціллю рефератів є самостійне відслідковування стану
досліджень в галузі сервіс-орієнтованих застосувань шляхом підготовки і захисту рефератів з найсучаснішої тематики публікацій в Інтернет (кожного року змінюються). Студентам пропонуються наступні теми англійською мовою (з вказівкою початкового мережевого джерела), хоч реферати і презентації до них оформлюються на державній мові:
№
НАЗВА (тема реферату-МКР)
1
JaCa-WS: Programming Applications based on the Service-Oriented Architecture and Web Services in JaCa
2
Leveraging the Internet of Things and Blockchain Technology in Supply Chain Management
3
Service Oriented Collaborative Network Architecture
4
Performance and Challenges of Service-Oriented Architecture for Wireless Sensor Networks
5
Prediction and analysis real-time IoT-based health care monitoring
6
IT project manager
7
Cloud-based IoT healthcare applications: Requirements and recommendations
8
Towards Green Service-oriented Computing
9
Enabling Internet of Things applications on a large scale
10 Benesh: a Programming Model for Coupled Scientific Workflows
11 Artificial General Intelligence and Creative Economy
12 Wireless Body Area Networks for Healthcare: A Survey
13 Validation of a wireless patch sensor to monitor mobility tested in both an experimental and a hospital setup: A crosssectional study
14 Using Body Sensor Networks to Show that Fog Computing is More Efficient than Traditional Cloud
Computing
15 Testing & Verification In Service-Oriented Architecture: A Survey
16 Wearable Health Devices—Vital Sign Monitoring, Systems and Technologies
17 Review of Cyber-Physical System in Healthcare
18 Best Practices for Microservices in Healthcare
19 Five ways artificial intelligence can help space exploration
20 Artificial Intelligence in Cardiology: Present and Future
21 A guide to healthcare IoT possibilities and obstacles
22 An Incremental Deep Learning Model For Diagnosing COVID-19 From Chest X-ray Images
23 Extraction of respiration signal from ecg for respiratory rate estimation
24 Reconstruction of the respiratory signal through ECG and wrist accelerometer data
25 ECG-derived respiration estimation from single-lead ECG using gaussian process and phase space reconstruction methods
26 Reconstruction of the respiratory signal through ECG and wrist accelerometer data
4. Навчальні матеріали та ресурси
Базова література
1. Петренко А.І., Булах Б.В. Прикладне програмування як оркестрування сервісів. Навчальний
посібник // ІПСА-КПІ. 2016. 150 с. http://cad.edu.kpi.ua/bulakh/files/2016/12/serviceorchestration.pdf
2. IBM курс http://service-science.info/ssme-wiki-archives/ssme-wiki-archive-course-materials
3. Jürgen Kress.Oracle Industrial SOA / Jürgen Kress, Berthold Maier, Hajo Normann, Danilo Schmeidel,
Guido Schmutz, Bernd Trops, Clemens Utschig-Utschig, Torsten Winterberg. – Режим доступу: http://www.oracle.com/technetwork/articles/soa/ind-soa-toc-1934143.html

4. Петренко А.А. Цели и объекты науки о сервисах / Петренко А.А. // Системні дослідження і
інформаційні технології. № 2. 2015. С. 75-82. http://journal.iasa.kpi.ua/article/view/51991/47869 5. Петренко О.О. Порівняння типів архітектури систем сервісів // Системні дослідження і
інформаційні технології. № 4. 2015. С. 48-62. http://journal.iasa.kpi.ua/article/view/59442/55314 6. Петренко О.О. Підготовка кадрів для індустрії сервісів / Петренко A.A. // Information
Technologies in Education. № 22. 2015. pp. 158-164. http://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/1805 7. Петренко А.А. Семантическое модельно-управляемое моделирование архитектуры системы
сервисов на основе доменных онтологий/ Петренко А.А, Петренко А.И. // Электронное моделирование,
ISSN
0204–3572,
2016.
Том.
38.
№ 5.
С.
1-17. http://cad.kpi.ua/attachments/405_%D0%AD%D0%9C.pdf
8. Петренко О.О. Особливості реалізації сервіс-орієнтованих додатків у хмарі // Системні дослідження і інформаційні технології. № 3. 2017. С. 29-33.
9. Петренко А.І. Процессно-ориентированное проектирование программных комплексов как
систем сервисов // Системні дослідження і інформаційні технології. Київ, № 4, 2016. С. 46-56 http://journal.iasa.kpi.ua/article/view/88002 10. Eberhard Wolff. Microservices Flexible Software Architecture//Addison-Wesley, 2016. p. 375.
https://www.goodreads.com/book/show/28479080-microservices
Допоміжна
11. П. Андон. Проблеми побудови сервіс-орієнтованих прикладних інформаційних систем в
semantic web середовищі на основі агентного підходу / П. Андон, В. Дерецький // Проблеми програмування. Спеціальний випуск. № 2-3. 2006. С. 497-502.
12. П. Андон. Роль семантики в интеграции приложений на основе веб-сервисов / П. Андон, В.
Дерецький // Проблеми програмування. Спеціальний випуск. № 2–3. 2010. С. 469-478.
13. Maglio P. Service systems, service scientists, SSME, and innovation // Communications of ACM.
Volume 49, Issue 7. 2006. рр. 81-85.
14. Succeeding through service innovation: A service perspective for education, research, business and
government, ISBN: 978-1-902546-65-0 // University of Cambridge Institute for Manufacturing (IfM) and
International Business Machines Corporation (IBM), April 2008. 30 p.
15. Menasce Daniel A. On optimal service selection in Service Oriented Architectures / Menasce Daniel A,
Casalicchio Emiliano, Dubey Vinod. // Perform. Eval. 2010. Vol. 67, no. 8. P. 659–675 http://dx.doi.org/10.1016/j.peva.2009.07.001 16. Petrenko A.I. Service-oriented computing (SOC) in Engineering Design // Journal of Computer
Science and Applications, USA, South El Monte, CA 91733, USA. Volume 1, Number 6. 2014. pp. 349-
358. http://www.ethanpublishing.com/index.php?m=content&c=index&a=show&catid=176&id=309 17. Chen Y., Tsai W. T. Distributed service-oriented software development / Hunt Publishing, 2008. 465 р.
Режим доступу: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.459.6427&rep=rep1&type= pdf
18. Service Systems Implementation. Service Science: Research and Innovations in the Service Economy
/ Demirkan, H., Spohrer, J., Krishna, V. (Eds). Springer, New York. 2011. 310 p.
19. W. T. Tsai. An Introductory Course on Service-Oriented Computing for High Schools / W. T. Tsai,
Yinong Chen, Calvin Cheng, Xin Sun, Gary Bitter and Mary White // Journal of Information Technology
Education
Volume
7,
2008.
Режим доступу: http://jite.org/documents/Vol7/JITEv7p323-
346Tsai378.pdf
20. Кисельов Г.Д. Наука про сервіси, менеджмент та інжиніринг як основа інноваційної
діяльності / Кисельов Г.Д., Петренко О.О.// Вісник Університету «Україна», Серія «Інформатика, обчислювальна техніка та кібернетика».
№2(18).
2015.
С.
28-36. http://cad.kpi.ua/attachments/SSME_inno.pdf

Інформаційні ресурси
1. “Fi-Ware”, fiware.org, FIWARE, https://www.fiware.org/developers-entrepreneurs/
2. “Online EGI Service Catalogue”, egi.eu< EGI, https://www.egi.eu/services/
3. “INDIGO services”, indigo-datacloud.eu, INDIGO, https://www.indigo-datacloud.eu/service-component
4. “EUDAT site”, eudat.eu, EUDAT, www.eudat.eu
5. “GEANT Site”, geant.org, GEANT, https://clouds.geant.org/
6. “Amazon Web Services’, google.com, Google, https://www.google.com.ua/?gws_rd=ssl#q=riding+the
+wave+report
7. 5TH THE NAPLES FORUM ON SERVICE, http://www.naplesforumonservice.it/public/index.php? node=214&nm=Proceedings+of+the+5th+Naples+Forum+on+Service
Навчальний контент
5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття
Тиждень
Назва лекції, основні питання лекції, посилання на рекомендовану літературу
1
Лекція 1. Визначення термінів «сервіс» і «наука про сервіси». Сервіси навколо нас.
Бізнес-орієнтований погляд на сервіси. ІТ-орієнтовані перспективи розвитку систем сервісів. Індустрія сервісів. Вступ до науки про сервіси.
Рекомендована література: [1], [4], [9].
2
Лекція 2. Модель і опис сервісу для його пошуку. Визначення SOA і SOC. Моделі і описи сервісів. Опис взаємодії з сервісом.
Рекомендована література: [1], [2], [7].
3
Лекція 3. Семантичні сервіси, їх опис через онтології. Семантика для веб-сервісів.
Стандарти і мови для представлення онтології.
Рекомендована література: [1], [7].
4
Лекція 4. Оркестрування і хореографія сервісів.
Рекомендована література: [1], [2], [14].
5
Лекція 5. RESTful сервіси і їх особливості. Мікросервіси і контейнери. Особливості SOA для хмарних застосувань.
Рекомендована література: [1], [8].
Лабораторне заняття 1 (Налаштування середовища для роботи з мікросервісами (Linux
(Ubuntu) Maven3 Java 8 Docker Docker Compose).
6
Лекція 6. Репозитарії сервісів. Виконавчі процеси щодо сервісів. Cхема відкриття сервісу.
Рекомендована література: [1], [9], [18].
7
Лекція 7. Онтолого-базовані методи. Концептуальна близькість між елементами онтології. Контекстно-базований метод відкриття сервісів.
Рекомендована література: [1], [9].
8
Лекція 8. Кластерний метод відкриття сервісів. Гібридні методи відкриття сервісів.
Рекомендована література: [1], [9].
9
Лекція 9. ІБМ модель SOA підприємства. Сервіс-орієнтована архітектура (SOA). Базові принципи SOA. Сервіс-орієнтована архітектура з послідовною композицією сервісів.
Рекомендована література: [1], [2], [5].
10
Лекція 10. Сервіс-орієнтована архітектура з композицією сервісів за умовою. Керована подіями архітектура (EDA). Механізм оброблення подій CEP. Порівняння архітектури
EDA і SOA.
Рекомендована література: [1], [5], [9].

Лабораторне заняття 2 (Запуск тестового мікросервісного додатку).
11
Лекція 11. Сервіс-орієнтована архітектура з змішаною композицією сервісів. Сервіс- орієнтована архітектура, керована подіями (EDSOA). Сервісна шина підприємства EBS.
Рекомендована література: [1], [5], [9].
12
Лекція 12. Агентно-базована сервіс-орієнтована архітектура з автономними сервісами.
Відкрита архітектура грід-сервісів OGSA.
Рекомендована література: [5], [9], [10].
13
Лекція 13. САПР системи сервісів. Ієрархічна система рівнів опису семантики системи сервісів.
Рекомендована література: [7], [9], [18].
Лабораторне заняття 3 (Проектування та налаштування мікросервісу (за
індивідуальним завданням)).
14
Лекція 14. Трансформації моделі системи сервісів. Модельно - керований підхід до проектування бізнес-процесів (MDA).
Рекомендована література: [7], [9].
15
Лекція 15. Обчислювальна незалежна модель CIM. Незалежна від платформи модель
PIM.
Рекомендована література: [7], [9].
16
Лекція 16. Модель для конкретної платформи PSM.
Рекомендована література: [7], [9].
17
Лекція 17. Автоматизація перетворення моделей.
Рекомендована література: [7], [9].
Лабораторне заняття 4 (Розгортання додатку, в мікросервісах якого застосовуються різні технології).
18
Лекція 18. Наука про сервіси як основа інноваційної діяльності.
Рекомендована література: [1],[9], [19].
Останній термін подання реферату
При викладанні застосовується пояснювально-ілюстративний метод та метод проблемно- пошукового викладення ( на певні теми курсу). В 2022-2023 навчальному році викладання дисципліни дистанційне. Під час дистанційного навчання студенти отримають через Google Meet описи лабораторних робіт і повні матеріали лекцій в двох варіантах: у вигляді слайдів, які використовувалися під час лекційних аудиторних занять (при зверненні до розділів курсу) і більш детальних фрагментів контенту підготовленого посібника.
Політика та контроль
6. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Усі роботи студенти мають прикріплювати в особистому кабінеті гугл-класу. Дедлайни кожного завдання позначені в щотижневих завданнях у гугл-класі. Роботи мають бути виконані з дотриманням академічної доброчесності. Політика та принципи академічної доброчесності, етична поведінка студентів визначені у Кодексі честі
https://kpi.ua/code.
При дистанційному навчанні використовується платформа Google Meet контроль навчального процесу виконує викладач-лектор, користуючись вбудованими засобами Meet – доступом до сеансу взаємодії, реєстрацією в чаті. Лабораторні заняття, у відповідності до методичних рекомендацій і консультацій лектора, виконуються магістрами на власних комп’ютерах. Захист рефератів відбувається на спеціально організованих Meet-мітингах, на яких магістри з використанням презентацій звітують свої результати перед викладачем і всіма присутніми магістрами. Академічна доброчесність контролюється викладачем прі перевірці рефератів і презентацій. Екзамен в цьому випадку проводиться дистанційно з використанням платформи Goolge Meet і електронної пошти.

Результати екзамену доводяться до магістрів за допомогою Google рейтингових таблиць і заносяться в таблиці поточного контролю і електронні відомості в системі КАМПУС.
7. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Семестрова атестація проводиться у виді екзамену. Для оцінювання результатів навчання застосовується 100-бальна рейтингова система і університетська шкала оцінювання.
Поточні індивідуальні рейтинги студентів оновлюються після кожного заняття і у будь-який момент доступні для студентів на навігаційній сторінці кредитного модулю в електронному кампусі
НТУУ «КПІ». Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:
 виконання та захист 4 лабораторних робіт;
 відповідей на контрольні питання;
 виконання МКР у вигляді підготовки і презентації реферату з дисципліни.
7.1. Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання
Лабораторні роботи
Вагові бали лабораторних робіт:
Лаб. робота
1 2
3 4
Бали
9 9
9 9
Оцінюється повнота, якість виконання завдань і якість відповідей на контрольні запитання.
Максимальна кількість балів за всі лабораторні роботи дорівнює 36 балам.
Штрафні та заохочувальні бали за:
 здача лабораторної роботи пізніше встановленого терміну – -1 бал (за кожен тиждень пізніше встановленого терміну);
 за участь у модернізації лабораторних робіт, удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни надається +5-10 заохочувальних балів.
Відповіді на контрольні питання
Оскільки лекційні заняття проводяться у вигляді співбесід, то на початку кожного заняття опитуються 2-4 студента з матеріалу останнього заняття з ціллю визначення ступені його розуміння слухачем. Оскільки занять 18, то принципово кожен з студентів може бути опитаний принаймні не менше двох разів. Звичайно, що частіше опитуються «проблемні» студенти.
Якщо відповідь є, то студент отримує 2-4 бали в залежності від повноти відповіді і її
інноваційності. Якщо відповіді немає чи студент відсутній, то його рейтинг знижується (на перший раз на 2 бали, при повторенні ситуації на 4). Максимальне зниження рейтингу може досягати 8 балів, коли студент пропустить більше 20% лекційних занять без поважних причин. Навпаки за відвідування
≥ 80% лекційних занять і правильні відповіді при опитуванні можна отримати 2-4 бали.
Виконання МКР у вигляді підготовки і захисту реферату
Максимальна кількість балів за реферат дорівнює 26 балам. Вагові бали завдання:
 Правильність тлумачення задачі, що розглядається, - 8;
 Широта охвату публікацій, включаючи праці тематичних конференцій, - 8;
 Розуміння переліку сервісів, що підтримають вирішення задачі, - 5;
 Розуміння інноваційних підходів до використання рішення - 5.
7.2. Розрахунок шкали (RD) рейтингу
Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:
RD = 36 + 26 + 8 + 30 = 100 балів,
при цьому максимальний стартовий рейтинг студента
RD0=36 +26+8=70,
а екзамен може додати ще до 30 балів.

7.3. Умови допуску до екзамену
Допуск до семестрового контролю (екзамену) можливий тільки при умові виконання усіх вимог освітнього процесу (здані лабораторні, захищений реферат) та наявності необхідної кількості рейтингових балів – не менше 60% від RD0, тобто 42 балів. Допуск визначається за 1 тиждень до кінця семестру.
При виконанні умов допуску, за необхідності, підвищення рейтингової оцінки до прохідного балу проводиться протягом останнього тижня семестру до початку екзаменаційної сесії у терміни, узгоджені з викладачем, шляхом виконання додаткових завдань.
У разі недостатньої кількості балів протягом семестру, на додатковій сесії дозволяється тільки підвищення балів до 42 за умови виконання усіх вимог освітнього процесу (здані лабораторні, реферати). Здача та виконання вказаних робіт на додатковій сесії не допускається.
Невиконання наведених умов приводить до появи академічної заборгованості, яка приводить до відрахування з університету або, за наявності поважних причин (хвороба), за згодою кафедри та деканату, до проходження повторного курсу або здачі заборгованості за індивідуальним графіком за заявою студента та згодою викладача.
Таблиця переведення рейтингової оцінки з навчальної дисципліни:
RD
Традиційна оцінка
95-100 відмінно
85-94 дуже добре
75-84 добре
65-74 задовільно
60-64 достатньо
<60 незадовільно
<40 або не виконані інші умови допуску до екзамену не допущений
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено проф., доктор технічних наук Петренко А.І.
Ухвалено кафедрою системного проектування (протокол № 10 від 30.06.2022)
Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 8 від 17.06.2022)