Теплюк Марія, ФЕтаУ, 4 курс , ЕЕП-403
maria_6.11@mail.ru
| | |
| Mm\ | M |
mari
РИЗИК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Актуальність. В умовах жорсткої конкуренції компаніям все складніше утримувати власних споживачів і зацікавити нових своїми товарами чи послугами. За таких обставин для підтримки своєї конкурентоспроможності, компаніям необхідно залучити до своєї діяльності інновації.
Інновація діяльність – ризикова діяльність! Оскільки інноваційний ризик не завжди є виправданим, а частіше навпаки, є негативним явищем для підприємств, оскільки несе великі збитки. В деяких випадках невиправданий ризик ставить під сумнів подальшу підприємницьку діяльність. Тому на мою думку, дослідження ризиків від інноваційної діяльності підприємства набуває особливої актуальності.
Постановка проблеми. Метою статті є виділення основних ризиків відкритих інновацій та шляхів уникнення ризиків.
Результати дослідження. На сьогоднішній день, одним із головним напрямків руху підприємства у ринкових умовах є впровадження інновацій.
На всіх етапах функціонування підприємства: планування, організація, мотивація і контроль існують багато умов невизначеності, тому управління інноваційною діяльністю супроводжується постійним процесом прийняття управлінських рішень. За цих обставин, очевидним є необхідність управляти ризиками, оскільки лише в такому випадку компанія може отримати очікування результати.
Слід зауважити, що перед тим, як розглядати можливість розробки або впровадження інновацій треба усвідомити, що в першу чергу їм властивий інноваційний ризик , як ймовірність втрат, від того, що новий товар чи послуга не знайдуть своїх споживачів на ринку. Проте вони дозволяють максимізувати прибуток. Тому реалізація інноваційних проектів характеризується низькою особливостей і великою кількістю ризиків.
Одним із основних чинників, що на сьогоднішній день, стримують інноваційну активність підприємств – це брак ресурсів, як матеріальних так і нематеріальних. Тому в умовах, коли життєвий цикл технологій і продуктів скорочується, а витрати фінансових ресурсів і часу на їх швидко зростають, популярності набуває нова концепція «відкриті інновації».
Відкриті інновації - це парадигма, згідно з якою вважається, що компанії можуть і повинні поряд із власними використовувати і запозичені ідеї, а також застосовувати «внутрішні» і «зовнішні» шляхи виходу на ринок зі своїми більш досконалими технологіями. ( автор Г. Чесбро). [2]
Модель відкритої інновації дає змогу задіювати унікальні внутрішні знан-
ня і поєднувати їх із зовнішньою інформацією для переваг кожного підприєм-
ства окремо. Це зменшить час для реалізації більшої кількості інновацій.
Відкриті інновації призводять до більшої диференціації продуктів, послуг та
процесів, що забезпечує стабільне зростання доходів і прибутку на рівень
більше середньо.
Дж. Вест і С. Галлагер запропонували основні 4 стратегії «відкритих» інновації: 1) організація процесів дослідження шляхом об’єднання в спільний фонд; 2) розробка окремих компонентів інноваційного продукту окремими компаніями; 3) вільний продаж розробок широкого вжитку, які можна використовувати для створення будь-яких інноваційних продуктів;
5) значне скорочення рівня бюрократизму прийняття рішень. [5]
На сьогоднішній день багато фірм використовує «закриті» інновації для того, щоб випередити своїх конкурентів, підтримати інтереси споживачів до своєї продукції та скористатись ціновою стратегією «знімання вершків»,але це супроводжується великими ризиками. Для «закритих» інновацій характерні такі ризики, як:
ризик значних фінансових втрат;
кадровий ризик;
ризик втрати іміджу;
ризик втрати цінних ресурсів;
технологічний ризик...
Для зменшення рівня впливу цих ризиків, необхідним є залучення фірми до своє інноваційної діяльності системи управління ризиками або звернути свою увагу на «відкриті» інновації. Оскільки вони значно зменшують ймовірність впливу ризиків на кінцевий результат. Хоча, навіть вище зазначене не вберігає ці інновації від ризиків.
На сьогодні найбільш розповсюдженими ризиками «відкритих» інновацій є: - ризик непрофесійності;
ризик помилкового вибору інноваційного проекту;
ризик невиконання господарських договорів;
ризик збуту…
Для зменшення рівня впливу ризиків, у разі невдачі, Г. Шварц пропонує звертатись до венчурних фондів, створювати власні партнерства для спільних дослідних робіт і розробок. Використання цих партнерств дозволить побудувати оптимальну бізнес-модель, знизити витрати на НТР, збільшити об’єм випуску, а також створити принципово нові ринки інноваційної продукції.
Розподіл ризику повинен здійснюється в процесі планування підприємницької діяльності. Для кількісного розподілу ризику можна використовувати модель, засновану на "дереві рішень". При цьому кожний із партнерів виконує запланований обсяг робіт та несе відповідну долю ризику у випадку його невиконання.
Висновки: На сьогоднішній день, практично у всіх галузях економіки, для зниження ризиків, використовують «відкриті інновації». Із-за високої вартості вмісту відособлених науково-дослідних лабораторій, підприємства все частіше концентруються на спільних розробках і побудови відкритих інноваційних центрів. На мою думку, попередження виникнення інноваційного ризику в першу чергу залежить від усвідомлення всіма учасниками інноваційної діяльності того, що є ризиковою поведінкою підприємства. А не реалізація інноваційних проектів, або відмова від їх здійснення, лише призведе до погіршення конкурентоспроможності підприємства та втрати ринкових позицій.
Необхідно розпізнавати ризики від інноваційної діяльності підприємства, ще на етапі планування і детально аналізувати можливі наслідки від прийняття рішень. Для захисту себе від подальших, побічних ризиків необхідно на всіх стадіях підприємницької діяльності проводити моніторинг, контроль і вразі необхідності впроваджувати коригуючи дії.
ЛІТЕРАТУРА
Гриньов В.Ф.Инновационный менеджмент: учебн. пособие. – 2-ое изд. – К.: МА-УП, 2001.-152 с.
Економічний ризик та методи його вимірювання / Камінський А.Б. – К: Вид. дім « Козаки». 2002. – 120 С.
Стандартний ризик – менеджменту Федерації європейських асоціацій з ризик – менеджменту ( Risk Management Standard FERMA – Р.6 ) [Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http\\www. Ferma. Eu\Defaul. Aspx tabitd=195.- Назва з екрану.
Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком : Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Суми: ВТД “Університетська книга”; К.: Видавничий дім “Княгиня Ольга”, 2005. – 324 с.
Сборник научных статей «Социально-экономическое положение России в новых геополитических и финансово-экономических условиях: реалии и перспективы развития», СПб.: Институт бизнеса и права, 2008