Ім'я файлу: Рівні психічного здоров’я.docx
Розширення: docx
Розмір: 687кб.
Дата: 15.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
література.docx
Розширення: docx
Розмір: 687кб.
Дата: 15.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
література.docx
Рівні психічного здоров’я
Відомий давньогрецький філософ IV-V ст.. до н.е. Сократ сказав, що здоров’я – не все, але все без здоров’я – ніщо. З даним висловом складно не погодитися, адже здоров’я – це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Одним з важливих елементів здоров’я є психічна складова, яка є невід’ємною у життєдіяльності кожної особистості.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, психічне здоров’я – стан рівноваги між людиною і зовнішнім світом, адекватність її реакцій на соціальне середовище, а також на фізичні, біологічні і психічні впливи; відповідність нервових реакцій силі і частоті зовнішніх подразників, гармонія між особистістю і оточуючими людьми, єдність уявлень про об’єктивну реальність даної особистості з уявленнями інших людей, критичний підхід до будь-яких обставин життя.
Психічне здоров’я сприяє найбільш повному фізичному, розумовому та емоційному розвитку людини.
Психічне здоров’я – стан інтелектуально-емоційної сфери, основу якого складає відчуття душевного комфорту, яке забезпечує адекватну поведінкову реакцію. Такий стан обумовлений як біологічними, так i соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення.
Психічне здоров’я – це стан мозку людини, при якому забезпечується адекватна емоційна, інтелектуальна, свідомо-вольова взаємодія з зовнішнім середовищем.
Основними критеріями психічного здоров’я є:
відповідність суб’єктивних образів, що виникають у людини, відображеним об’єктам дійсності;
адекватність реакцій характеру до інтенсивності діючих подразників, значенню життєвих подій;
відповідний віку рівень зрілості емоційно-вольової і пізнавальної сфери;
здатність керувати власною поведінкою, намічати розумні життєві цілі, підтримувати необхідну для їх досягнення активність;
готовність до взаємодії з іншими людьми, адаптивність у мікросоціальних відносинах.
Науковці виділяють рівні психічного здоров’я людини:
рівень психофізіологічного здоров’я – визначається станом і функціонуванням центральної нервової системи;
рівень індивідуально-психологічного здоров’я – визначається станом і функціонуванням психічної діяльності;
рівень особистісного здоров’я – визначається співвідношенням потреб людини з можливостями і потребами соціального
середовища.
Порушення психофізіологічного рівня здоров’я проявляються у формі різноманітних нервових захворювань, що виникають як у центральній нервовій системі, так і в периферичній (мігрень, невралгія, неврит, поліневрит та ін).
Порушення індивідуально-психологічного рівня здоров’я зумовлюють появу ряду психічних захворювань (розлади сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій і т. д.).
Порушення особистісного рівня здоров’я викликають зміни спрямованості особистості, які роблять неможливим нормальне співіснування з соціальним оточенням (алкоголізм, наркоманія, злочинці-маніяки).
Психічне здоров’я поділяється на індивідуальне та суспільне.
Індивідуальне психічне здоров’я – це такий стан психіки індивіда, який характеризується цілісністю і узгодженістю всіх психічних функцій організму, що забезпечують відчуття суб’єктивної психічної комфортності, здатність до цілеспрямованої осмисленої діяльності і оптимального виконання соціальних функцій, адекватних загальнолюдським цінностям і етнокультурним особливостям тієї групи, до якої належить індивід.
Оцінка індивідуального психічного здоров’я неодмінно повинна враховувати неповторність та унікальність кожної конкретної особистості і її самоідентичність. Тут важливо виділити два моменти.
Перший - здатність здорової людини розвиватися, вдосконалюватися. Видатний німецький психіатр і психоаналітик Р. Аммон писав: «Психічне здоров’я потрібно розуміти не просто як статично хороше самопочуття, а як подію, яка динамічно розвивається. Бути психічно здоровим – означає бути здатним до розвитку». І другий – здатність людини адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища.
Суспільне психічне здоров’я – рівень психічного здоров’я популяції, тобто поширеність в ній психічних захворювань, алкоголізму і наркоманії, розумової відсталості, різних форм деструктивної поведінки (у тому числі суїцидальної і агресивної), співвідношення між психічно здоровими і хворими людьми.
Суспільне психічне здоров’я – інтелектуальний і моральний потенціал суспільства, найважливіша передумова його стабільності, благополуччя і прогресу. А залежить воно, в першу чергу, від соціальних умов життя людей. Будь-яке суспільство з часом набуває деякі загальні риси, що дозволяють судити про його психічне здоров’я.
Основою збереження і примноження психічного здоров’я людини є здоровий спосіб життя: формування оптимального режиму розумової і трудової діяльності, підтримання душевного спокою і благополуччя.
Особистостям, які прагнуть бути здоровими і тілом і духом необхідно відмовитися від тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв. Слід навчитися контролювати свої емоції і протистояти стресогенним навантаженням.