Римське приватне право- сукупність правил і норм, що стосуються визначення статусу і захисту інтересів окремих осіб, які не є фігурантами держави, не перебувають у відносинах влади—підпорядкування гцодо одне одного, рівноправно і вільно встановлюють собі права й обов´язки у відносинах, гир виникають з їх ініціативи.
Г (право народів= громадяни +перегрини+між перегинами=прав норм)
А Статус особи =сис-ма правомочностей= дієздатність+ правоздатність
А (сімейний статус= домовладика + підвладні)
В ( введення у володіння – претор для збереження чи реалізації майна)
Г
Позовна давність — це встановлений законом максимальний термін, після закінчення якого погашалась можливість процесуального захисту порушеного права особи, що не потребувало перегляду своєї справи.
В
Б (Конкубінат- траивале співжиття ч і ж з наміром у творити сім ю)
А (узаконення = визнання батьком своєї дитини)
Г (усиновлення persona sui juris = adrogatio)
Б –еманципація
Родові = Б
Споживчі= А
Неспоживчі = Г
Неподільні = В
В (власність- корист+ володіти+ розпорядж)
А Б Д Є (законне, незаконне, незаконне добро сов, незаконне недобросов)
Суперфіцій
А
В (віндикаційнй, конфесорний)
В +Б (ХЗ ХРЄНЬ якась, ідентичні відповіді тільки слова місцями змінені, тупість не знаю в чому підвох, але обидві правильні)
А
В
Г
А
Б
В (?)
Д
1. Е, 2-Д , 3- Ж, 4-А, 5-В, 6-Г, 7-Б
1.-Г, 2-В, 3-Д, 4-Б, 5-А
1-В, 2-Г, 3-А,4-Б, 5-Д
Б
Г
| | | |
| | | |
| | | |