Ім'я файлу: Головата Мар'яна ПОДОзм-11 реферат.docx
Розширення: docx
Розмір: 34кб.
Дата: 21.02.2024
скачати
Пов'язані файли:
LB_1.docx
КУРСОВА РОБОТА зразок.docx

Державний вищий навчальний заклад

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Реферат
на тему
Сучасні інформаційні технології навчання

Студентки І курсу, групи ПОДОзм-11

спеціальність «початкова освіта»

Головатої Мар’яни
Керівник: Салига Н.М.


м. Івано-Франківськ – 2021 рік

Зміст

Вступ

  1. Поняття технології

  2. Сучасні підходи до використання інформаційних технологій

Висновок

Література

ВСТУП

Інформаційні технології — вимога сьогодення, що дозволяє створити суспільство, засноване на знаннях. Новітні інформаційні технології стрімко ввірвались до всіх сфер нашого життя, стали такою ж реальністю, як телефонний зв'язок чи подорожування літаком. Вони спрощують спілкування та навчання. Суспільство, яке дбає про своє майбутнє, має усвідомити колосальні можливості, привнесені новими інформаційними технологіями та навчитися грамотно застосовувати їх, у першу чергу, в освіті.

В умовах швидкого накопичення інформації змінюється роль учителя, який повинен не тільки дати учням базові знання та сформувати основні вміння, а й навчити їх самостійно вести пошук необхідної інформації.

Використання нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі значною мірою дозволяє реалізувати переорієнтацію навчання з інформативної форми на розвиток особистості людини, здійснення індивідуально-диференційованого підходу в навчанні та, відповідно, забезпечує ефективність оцінювання навчальних досягнень учнів.

Проблема використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі активно вивчається упродовж останнього десятиріччя, проте залишається достатньо актуальною. Точкою відліку появи нових інформаційних технологій навчання в загальноосвітній школі вважається урядова постанова "Про заходи щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого впровадження електронно-обчислювальної техніки в навчальний процес", прийнята у 1985 році. У 1988 році робоча група під головуванням академіка А.П. Єршова запропонувала до обговорення Концепцію інформатизації освіти [1,3-31], в якій давалося визначення поняттям "інформатизація суспільства", "інформатизація освіти" і впроваджено термін "нова інформаційна технологія" (НІТ).
1. Поняття технології

Більш широким поняттям є поняття педагогічної технології .Педагогічна технологія - це галузь знань, яка включає методи, засоби навчання та теорію застосування методів і засобів для досягнення цілей навчання. Педагогічна технологія може включати інші спеціалізовані технології, наприклад НІТ

У науковій літературі термін "НІТ" визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами. Складовими НІТ є засоби і методи НІТ.

Складовими НІТ навчання є засоби НІТ навчання і методи їх використання в навчальному процесі. Засоби НІТ навчання: апаратні (класи навчально обчислювальної техніки, локальні і глобальні навчальні комп'ютерні мережі, електронне демонстраційне обладнання тощо); програмно-методичні (програмно-методичні засоби (навчальні, контролюючі, інструментальні, службові програми), комп'ютерні курси тощо); навчально-методичні (навчальні та методичні посібники, організаційно-інструктивні матеріали тощо).

Методи НІТ

  • Традиційна модель навчання (фрагментарне використання комп'ютера на уроках як тренажера або для демонстрації, контроль знань та тестування, тощо);

  • Нетрадиційна модель навчання (дослідницька робота в комп'ютерних лабораторіях, обчислювальні експерименти, дистанційне навчання, використання гіпертекстових довідкових систем із можливістю виходу у світову інформаційну мережу).

Мета і завдання НІТ навчання

Основною метою НІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Педагогічні завдання НІТ навчання:

  • Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

  • Побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти;

  • Системна інтеграція предметних галузей знань;

  • Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;

  • Розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;

  • Формування інформаційної культури учнів;

Засоби ІТ

Під засобами інформаційних технологій (ІТ) будемо розуміти програмно-апаратні засоби й обладнання, які функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, що забезпечує операції щодо збору, накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації.

До засобів ІТ віднесемо:

  • ЕОМ, ПЕОМ;

  • комплекти термінального обладнання для ЕОМ усіх класів, локальні обчислювальні мережі, пристрої уведення-виведення інформації, засоби уведення та маніпулювання текстовою і графічною інформацією, засоби архівного зберігання великих обсягів інформації та інше периферійне обладнання ПЕОМ;

  • пристрої для перетворення даних з графічної або звукової форми у цифрову і навпаки;

  • засоби та пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі

  • технології "мультимедіа" і "віртуальна реальність");

  • сучасні засоби зв’язку; системи штучного інтелекту;

  • системи машинної графіки;

  • програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, прикладні програми) та інше.

Основні напрямки застосування ІТ в навчальному процесі

Здійснення теоретичних та експериментальних досліджень щодо створення і використання засобів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі закладів освіти усіх типів;

Розробка технічних умов, педагогічних стандартів, методик сертифікації засобів навчання, приладів, обладнання та устаткування, інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;

Інженерно-педагогічне проектування системи інформаційної підтримки освітнього простору України, зокрема віртуальних систем і систем дистанційного навчання і освіти;

Здійснення координації науково-дослідної, проектної і виробничої діяльності щодо створення і використання засобів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;

Підготовка кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру, стажування та підвищення кваліфікації науковців і працівників закладів освіти з тематики інституту;

Організація і проведення наукових та науково-практичних конференцій, семінарів, симпозіумів, підготовка наукових і науково-методичних друкованих та електронних видань тощо.

Основні напрямки діяльності:

Науково-дослідна - розробка наукових проблем та проведення експериментальних досліджень щодо створення, розвитку і застосування в навчально-виховному процесі навчальних закладів України всіх ступенів і рівнів акредитації новітніх засобів навчання з різних дисциплін; інформаційних технологій навчання, комп’ютерних програм навчального призначення, Інтернет-сайтів, Інтернет-порталів, комп’ютерно орієнтованих навчально-методичних комплексів, інших електронних засобів і ресурсів з різних дисциплін; Інтернет орієнтованих баз і банків даних науково-педагогічної інформації; автоматизованих систем формування і підтримування в актуальному і безпечному стані електронних навчальних і наукових ресурсів єдиного інформаційного освітнього простору; систем електронного дистанційного навчання, засобів дистанційних аудіо- і відео- телекомунікацій, мультимедійних та комп’ютерних інтерактивних засобів навчання, засобів відображення і презентації комп’ютерної інформації; автоматизованих моделюючих, експертних і віртуальних навчальних систем; нових і типових архітектур навчальних комп’ютерних комплексів і комплектів, складу і структури їх загальносистемного та прикладного програмно-апаратного забезпечення, окремих комп’ютерно орієнтованих засобів навчання з природничо-математичних і гуманітарних дисциплін; комп’ютерно орієнтованого навчального середовища, у тому числі, для систем відкритої освіти та систем електронного дистанційного навчання; автоматизованих систем тестового оцінювання впливу новітніх засобів навчання та ІКТ на результати навчальної діяльності; автоматизованих систем наукових досліджень.

Науково-експериментальна - створення мережі наукових центрів, експериментальних майданчиків, пілотних навчальних закладів з проблематики Інституту; організація і здійснення широкомасштабних педагогічних експериментів в комп’ютерній мережі пілотних навчальних закладів щодо відпрацювання новітніх засобів навчання, ІКТ та методик їх застосування в освітній практиці, електронних дистанційних технологій навчання і освіти.

Проектно-технологічна - розробка технічних умов, стандартів, науково-методичного забезпечення застосування й сертифікації засобів навчання, їх комплектів і комплексів та супровід їх промислового випуску; розробка науково обґрунтованих нормативів оснащення навчальних закладів України всіх ступенів і рівнів акредитації технічними засобами навчання з різних дисциплін та програмно-апаратними засобами навчальних комп’ютерних комплексів.

Науково-координаційна - здійснення координації науково-дослідної, проектної і виробничої діяльності навчальних закладів, наукових установ і виробничих підприємств щодо створення і застосування в освітній практиці новітніх засобів навчання та ІКТ.

Науково-методична та освітня - вивчення, узагальнення і поширення передового вітчизняного і зарубіжного досвіду з тематики Інституту; надання допомоги навчальним закладам, науковим установам і виробничим підприємствам з питань впровадження в навчально-виховний процес засобів навчання нового покоління, ІКТ, електронних дистанційних технологій навчання і освіти; підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук через докторантуру та аспірантуру; підвищення кваліфікації та стажування наукових і науково-педагогічних кадрів з напрямів, що досліджуються в Інституті.

Міжнародна - співпраця з навчальними закладами, науковими установами і виробничими підприємствами зарубіжних країн, які досліджують і розв’язують споріднені проблеми; проведення спільних досліджень, виконання спільних програм та проектів.

Використання нових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі дозволяє вчителям реалізувати свої педагогічні ідеї, представити їх увазі колег і одержати оперативний відгук, а учням дає можливість самостійно вибирати освітню траєкторію - послідовність і темп вивчення тем, систему тренувальних завдань і задач, способи контролю знань. Так реалізується найважливіша вимога сучасної освіти - вироблення в суб'єктів освітнього процесу індивідуального стилю діяльності, культури самовизначення, відбувається їхній особистісний розвиток.

Навчальні комп’ютерні програми та їх типи

В дистанційному навчанні використовуються різноманітні засоби доставки навчального матеріалу і, відповідно, використовуються різноманітні типи комп'ютерних програм. До класу комп'ютерних програм навчального призначення відноситься будь-який програмний засіб, спеціально розроблений або адаптований для застосування в навчанні, для яких розроблені методики застосування в навчальному процесі. Методики застосування можуть бути оформлені в вигляді текстових матеріалів, а також можуть бути укладені в самому програмному засобі в вигляді окремого файлу або контекстної допомоги.

Комп'ютерні програми навчального призначення можуть бути класифіковані по типам наступним чином:

  • комп'ютерні підручники;

  • предметно-орієнтовані середовища (мікросвіти, моделюючі програми, навчальні пакети, тощо);

  • лабораторні практикуми;

  • тренажер;

  • контролюючі програми;

  • довідники, бази даних навчального призначення.

1. Комп'ютерний підручник

Комп'ютерний підручник - це програмно-методичний комплекс, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його великий розділ. Він з'єднує в собі властивості звичайного підручника, довідника, задачника, лабораторного практикума та володіє наступними властивостями: інформаційна технологія комп’ютерна програма

  • забезпечує оптимальну для кожного конкретного користувача послідовність і обсяг різноманітних форм роботи з курсом, що складається з чередування вивчення теорії, розбору прикладів, методів розв'язання типових задач, відпрацювання навичок розв'язання типових задач, проведення самостійних досліджень та формування мотивів подальшої пізнавальної діяльності;

  • забезпечує можливість самоконтролю якості придбаних знань і навичок;

  • прищеплює навички дослідницької діяльності;

  • економить час учня, необхідний для вивчення курсу.

Комп'ютерний підручник може бути реалізований в вигляді книги з комплектом дискет або CD-ROM. Книга являє собою керівництво по вивченню курсу, що містить:

  • викладення теорії, прикладів, методів розв'язання задач;

  • рекомендації для звернення до програмних продуктів;

  • всі інструкції по роботі з програмною частиною комплексу;

  • засоби контролю знань.

Дискета містить навчальні програми різноманітних типів, що забезпечують комп'ютерну підтримку курсу.

Вимоги до комп'ютерного підручника:

  • повинен дозволяти вивчити курс, користуючись тільки книгою та програмним забезпеченням;

  • повинен надавати студенту оптимальне поєднання різноманітних засобів вивчення курсу;

  • всі інструкції по використанню програмного забезпечення (якщо вони потрібні) повинні бути наведені в тексті підручника в відповідних місцях;

  • кожний елемент програмного забезпечення повинен задовольняти всім вимогам, що подаються до програм відповідного типу.

2. Предметно-орієнтовані середовища

Предметно-орієнтовані середовища (мікросвіти, моделюючі програми, навчально-розрахункові програми, навчальні пакети та інші) - це програма, пакет програм, що дозволяє оперувати об'єктами деякого класу. Середовище реалізує відношення між об'єктами, операції над об'єктами і відношеннями, відповідні їхньому визначенню, а також забезпечує наочне подання об'єктів і їхніх властивостей. Прикладами таких мікросвітів може бути середовища Лого, Derive. Студент оперує об'єктами середовища, керуючись методичними вказівками, з метою досягнення поставленої дидактичної задачі, або проводить дослідження, мета і задачі якого поставлені.

Вимоги до предметно-орієнтованого середовища:

  • при моделюванні об'єктів і відношень повинні зберігатися узвичаєні позначки і термінологія;

  • повинна мати довідковий режим, що містить визначення всіх об'єктів, які використовуються, відношень та довідковий режим з описом правил роботи.

  • методична документація повинна містити теоретичні відомості про об'єкт, що вивчається, та методи його дослідження.


3. Лабораторний практикум

Програми цього типу призначені для проведення спостережень над об'єктами, їхніми взаємозв'язками або деякими їхніми властивостями, для обробки результатів спостережень, для їх чисельного і графічного подання, для дослідження різноманітних аспектів використання цих об'єктів на практиці.

Вимоги до лабораторного практикуму:

  • повинні бути чітко визначена мета експерименту, описані засоби і методики проведення експерименту, засоби обробки та аналізу експериментальних даних, форми звіту;

  • в документації, необхідно навести зразок форми звіту і приклади, що в повному обсязі реалізують методичні вимоги.

4. Тренажери

Тренажери визначені для відпрацювання і закріплення технічних навичок розв'язання задач. Вони забезпечують отримання інформації по теорії і прийомам розв'язання задач, тренування на різноманітних рівнях самостійності, контроль та самоконтроль, надають допоміжні засоби (калькулятор, таблиці, "записная книжка", автоматичне розв'язання підзадач та інше). Тренажери, як правило, включають режими: теорія, демонстрація прикладів, робота з репетитором, самостійна робота, самоконтроль.

Вимоги до тренажерів:

  • повинні бути чітко визначені види навичок, для засвоєння яких визначений тренажер;

  • необхідні теоретичні відомості повинні бути сформульовані максимально стисло;

  • доступ до теоретичних відомостей повинен бути забезпечений з будь-якого режиму, окрім контрольного;



  • в режимі репетитора бажано передбачити всі можливі шляхи розв'язання;

  • при самостійній роботі повинна бути передбачена відміна помилкових дій;

  • темп просування повинен визначатися самим студентом;

  • повинні бути відвернуті стомлення і втрата інтересу, зумовлені неминучою для даного класу програм одноманітністю дій учня;

  • порядок і форма запису розв'язання задачі на екрані повинні бути максимально наближені до прийнятих в предметній області;

  • повинно бути забезпечене протоколювання дій студента; - порядок подання завдань повинен бути направлений від простих до складних.

5. Контролюючі програми

Контролюючі програми - це програмні засоби, призначені для перевірки (оцінки) якості знань або тестування.

Вимоги до контролюючих програм:

  • повинні представляти можливість введення відповіді в формі, максимально близької до прийнятих в предметній області;

  • повинні забезпечити адекватний аналіз відповіді, що відрізняє друкарську помилку від помилки, та розпізнавання правильної відповіді в будь-якій з еквівалентних форм її подання;

  • не повинні пропонувати студенту вибирати відповідь зі списку, що містить свідомо неправільні затвердження;

  • повинні бути забезпечені фіксація результатів контролю, їхне зберігання, роздрук та статистичний аналіз.

6. Комп'ютерні довідники, бази даних навчального призначення
Програми цього класу призначені для зберігання та подання студенту різноманітної навчальної інформації довідкового характеру. Для них характерні ієрархічна організація матеріалу та засоби швидкого пошуку інформації по різноманітних ознаках або по контексту.

Вимоги до комп'ютерних довідників, баз даних навчального призначення:

  • повинна використовуватися стандартна форма подання знань;

  • повинна бути забезпечена можливість отримання необхідної довідки з будь- якого місця програми;

  • повинна бути забезпечена можливість збереження та виводу отриманої довідки;

  • повинна бути забезпечена можливість отримання комплексних довідок з відомостями з декількох різноманітних розділів курсу;

  • кількість інформації на екрані не повинна перевищувати норми, що визначаються психолого-педагогічними і гігієнічними вимогами.

Отже, інформаційна технологія виступає як система, складовими якої є учасники педагогічного процесу (викладачі та учні) та система теорій, ідей, засобів і методів організації навчальної діяльності для ефективного вирішення проблем, що охоплюють усі аспекти засвоєння знань і формування практичних навичок. Інформаційні технології спонукають до постійної самоосвіти, а сам процес навчання дає можливість відчути практичні результати.

2.Сучасні підходи до використання інформаційних технологій

На всіх етапах розвитку суспільства інформаційні технології забезпечували інформаційний обмін між людьми, відображали відповідний рівень і можливості систем пошуку, реєстрації, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації і, по суті, були синтезом методів і засобів оперування людини з інформацією в інтересах її діяльності.

Інформаційна технологія – це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації між людьми на основі електронних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача.

За визначенням В.М. Монахова «НІТ – це сукупність впроваджуваних принципово нових засобів і методів опрацювання даних, що забезпечують цілеспрямоване створення, передавання, зберігання, і відображення інформаційного продукту, з якомога меншими витратами відповідно до закономірностей того соціального середовища, де розвивається нова інформаційна технологія». За означенням М.І. Жалдака та Ю.С. Рамського інформаційнї технології – це сукупність методів і засобів реалізації і забезпечення інформаційних процесів в різних галузях людської діяльності. Технологія навчання за Т.С. Назаровою, відображає шлях засвоєння конкретного навчального матеріалу (поняття) в рамках певного предмета, теми, розділу та в межах вибраної технології.

Складовими НІТ навчання є засоби НІТ навчання і методи їх використання в навчальному процесі. Засоби НІТ навчання: апаратні (класи навчально обчислювальної техніки, локальні і глобальні навчальні комп'ютерні мережі, електронне демонстраційне обладнання тощо); програмно-методичні (програмно-методичні засоби (навчальні, контролюючі, інструментальні, службові програми), комп'ютерні курси тощо); навчально-методичні (навчальні та методичні посібники, організаційно-інструктивні матеріали тощо).

Методи НІТ: традиційна модель навчання (фрагментарне використання комп'ютера на уроках як тренажера або для демонстрації, контроль знань та тестування, тощо); нетрадиційна модель навчання (дослідницька робота в комп'ютерних лабораторіях, обчислювальні експерименти, дистанційне навчання, використання гіпертекстових довідкових систем із можливістю виходу у світову інформаційну мережу).

Основною метою НІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. [5]

Основні педагогічні цілі використання ІТ (за І.В. Роберт):

1) Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу за рахунок застосування засобів сучасних інформаційних технологій :

  • підвищення ефективності і якості процесу навчання;

  • підвищення активності пізнавальної діяльності;

  • поглиблення міжпредметних зв'язків;

  • збільшення об'єму і оптимізація пошуку потрібної інформації.

2) Розвиток особистості учня, підготовка індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства: - розвиток різних видів мислення;

  • розвиток комунікативних здібностей;

  • формування умінь ухвалювати оптимальне рішення або пропонувати варіанти рішення в складній ситуації;

  • естетичне виховання за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедіа;

  • формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації;

  • розвиток умінь моделювати завдання або ситуацію;

  • формування умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність.

3) Робота на виконання соціального замовлення суспільства:

  • підготовка інформаційно грамотної особистості;

  • підготовка користувача комп'ютерними засобами;

  • здійснення роботи профорієнтації в області інформатики. [6,25-26]

Інтенсивний розвиток процесу інформатизації освіти спричиняє розширення сфери застосування сучасних інформаційних технологій. В даний час можна вже цілком виразно виділити успішно й активно розвиваючі напрямки використання сучасних інформаційних технологій в освіті:[7]

      • реалізація можливостей програмних засобів навчального призначення (проблемно-орієнтованих, об’єктно-орієнтованих, предметноорієнтованих) як засіб навчання, об’єкта вивчення, засобу керування, засобу комунікації, засобу обробки інформації.

Як показує вітчизняний і закордонний досвід застосування сучасних інформаційних технологій, реалізація вищевикладених можливостей дозволяє забезпечити:

      • надання тому, кого навчають, інструмент дослідження, конструювання, формалізації знань про предметний світ і разом з тим активного компонента предметного світу, інструмента виміру, відображення і впливи на предметний світ;

      • розширення сфери самостійної діяльності тих, яких навчають, за рахунок можливості організації різноманітних видів навчальної діяльності (експериментально-дослідницька, учбово-ігрова, інформаційно-навчальна діяльність, а також діяльність по обробці інформації, зокрема й аудіовізуальної), у тому числі індивідуальної, на кожному робочому місці, груповий, колективної;

      • індивідуалізацію і диференціацію процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інтерактивного діалогу, самостійного вибору режиму навчальної діяльності й організаційних форм навчання;

      • озброєння того, кого навчають, стратегією засвоєння навчального матеріалу чи рішення задач визначеного класу за рахунок реалізації можливостей;

      • формування інформаційної культури, компоненти культури індивіда, члена інформаційного суспільства, за рахунок здійснення інформаційно-навчальної діяльності, роботи з об’єктно-орієнтованими програмними засобами;

      • підвищення мотивації навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації досліджуваних об’єктів, явищ, керування досліджуваними об’єктами, ситуацією, можливості самостійного вибору форм і методів навчання, вкраплення ігрових ситуацій.

Процес інформатизації освіти і зв’язане з цим використання можливостей сучасних інформаційних технологій у процесі навчання приводить не тільки до зміни організаційних форм і методів навчання, але і до виникнення нових методів навчання. [8]

Застосування комп’ютерів на уроках значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп’ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. [9] Комп’ютер забезпечує і всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід’ємною частиною навчального процесу і виконує функцію зворотного зв’язку між учнем і викладачем. Крім того, комп’ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачу приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями. Ще одна перевага комп’ютера – здатність накопичувати статистичну інформацію в ході навчального процесу. Аналізуючи статистичні дані (кількість помилок, правильних/неправильних відповідей, звертань за допомогою, часу, витраченого на виконання окремих завдань і т.п.), викладач судить про ступінь і якість сформованості знань в учнів.

Сприятливі можливості створюють комп’ютери і для організації самостійної роботи учнів. Учні можуть використовувати комп’ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань. Причому комп’ютер є самим терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді і, у кінцевому рахунку, автоматизації навички, що відпрацьовується.
Висновок

Комп’ютер природно вписується в життя школи і є ще одним ефективним технічними засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Кожне заняття з комп’ютером викликає в дітей емоційний підйом, навіть учні, які відстають, охоче працюють із комп’ютером. З іншого боку, цей прийом навчання дуже привабливий і для вчителів: допомагає їм краще оцінити знання дитини, зрозуміти її, спонукає до пошуків, нових, нетрадиційних форм і методів навчання.

Одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня є використання інформаційних технологій на різних уроках та в поза навчальний час. Комп’ютерні технології дозволяють істотно змінити способи керування навчальною діяльністю, залучити учнів до активної роботи класу.

Використання інформаційних технологій допомагає вчителю підвищувати мотивацію навчання дітей до предмета і призводить до цілого ряду позитивних наслідків:

  • підвищення рівня використання наочності на уроці;

  • підвищення продуктивності уроку;

  • встановлення міжпредметних зв'язків;

  • можливість організації проектної діяльності учнів по створенню навчальних програм під керівництвом вчителя;

  • поліпшуються взаємовідносини вчителя з учнями, далекими від історії, але захопленими ПК;

  • найголовніше - в учнів змінюється ставлення до ПК. Вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності.


Список використаної літератури

  1. Авер’янова Н. Інформаційний простір в системі освіти // Рідна школа. – 2001. – №2.– С.33.

  2. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко,

О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – С.164165.

3. Положення про позашкільний навчально-виховний заклад // Законодавство України про середню освіту. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999. — № 9. — С 239—246.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас