ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ
«РОМЕНСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СУМСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»
Реферат на тему:
НЕБЕЗПЕКИ ТА ЗАГРОЗИ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ
Студента групи 21-Ф
Мусійка Миколи
Викладач: Рокитянська А.Є.
Ромни 2023
Зміст
Вступ
Розділ І. Поняття та сутність небезпек та загроз техногенного характеру
Розділ ІІ. Основні види небезпек та загроз техногенного характеру та шляхи їх ліквідації
Висновки
Список джерел та літератури
Вступ
Сучасна епоха характеризується досить динамічним науково-технічним прогресом, високими темпами промислового розвитку та впровадження інноваційних технологій. Але постійний прямий контакт людини з власно створеними пристроями, обладнанням, транспортними засобами та іншими благами науково-технічного процесу та індустріального суспільства, досить часто призводе до виникнення небезпек та загроз техногенного характеру, якими є штучно створені об'єкти, речовини матеріально-культурного середовища, які мають потенційний негативний вплив на людину, прилеглу територію, інфраструктуру, який активізується у випадку появи відповідного фактору [10, 203-205]. Тому для попередження та своєчасної ліквідації даних загроз та небезпек необхідні конкретні заходи.
Саме тому тема є актуальною оскільки більшість з небезпек та загроз техногенного характеру є характерними для України, що несуть потенційну загрозу для благополуччя держави, її громадян. Також тема є актуальною, оскільки незважаючи на небезпечний техногенний потенціал, в Україні досить часто не застосовуються конкретні необхідні заходи з метою попередження своєчасної ліквідації даних небезпек та загроз. Тема є також досить важливою, оскільки техногенні небезпеки та загрози техногенного характеру в певній мірі є потенційною глобальною проблемою усього людства.
Об’єктом дослідження є небезпеки та загрози
Предметом дослідження є небезпеки та загрози техногенного характеру
Історіографічна база є достатньо обширною:
До першої групи слід віднести роботи Стеблюка М. І. [9], [10], в яких дається основна характеристика поняття та сутності небезпеки та загрози техногенного характеру.
Другу групу складають роботи Александріва В. Н., Ємельянова В. І. [1], Максимів М. Т., Оджагова Г. О. [5], Машковича В. П., Панченко В. П. [6], Стеблюка Н. І. [8], що детально описують види небезпек та загроз техногенного характеру
Метою даного дослідження є аналіз поняття, сутності небезпек та загроз техногенного характеру, їх основних видів та визначити конкретні заходи їх попередження та ліквідації.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити ряд наукових завдань:
Розкрити та проаналізувати поняття та сутність небезпек та загроз техногенного характеру
Проаналізувати основні види небезпек та загроз техногенного характеру
Визначити конкретні заходи для попередження та своєчасної ліквідації небезпек та загроз техногенного характеру
Джерельна база представлена рядом Законів України, серед яких важливе значення мають ЗУ «Про основи національної безпеки України» [2], Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» [3], Указ Президента України «Про Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій» [4], Постанова «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» [7]
Методи дослідження. В ході дослідження було використано ряд наукових методів – аналіз, синтез, логічний метод, порівняння, системний підхід.
Таким чином для досягнення мети необхідно вирішити поставлені завдання.
Розділ І. Поняття та сутність небезпек та загроз техногенного характеру
Відомо, що на початку 21 ст. інциденти з застосуванням засобів техногенного характеру, їх можлива несправність продовжують залишатися одним з основних джерел економічних збитків, елементом, який негативно впливає на навколишнє середовище. Проте індустріалізація та постіндустріалізація усіх держав світу, науково-технічний прогрес, поширили застосування електроенергії, механізмів, електроніки, синтетичних та хімічних речовин, створення нових видів важної та ядерної промисловості, які мають техногенний характер, тобто створені власно людиною, що представляють досить серйозну потенційну загрозу для громадян усіх держав.
Взагалі факторами, які можуть призвести до небезпек та загроз техногенного характеру є порушення в використанні транспортних засобів, підіймально-транспортного обладнання, горючих, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин, матеріалів. Також аналіз доводе, що факторами активізації небезпек та загроз техногенного характеру можуть бути процеси, що відбуваються при підвищених температурах та тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, іонізуючого, електромагнітного, акустичного випромінювання [9, 62-63]. Тобто небезпеки та загрози техногенного характеру не є випадковими явищами, а виникають у зв’язку з конкретними причинами, що викликаються факторам.
Першим ступенем є легка небезпека та загроза, яка характеризується не дуже великим обсягом на конкретному приміщенні або дільниці підприємства. В масштабах даної події досить незначним є матеріально-технічні пошкодження інфраструктури або території де вона відбулася. Може також бути відсутні людські жертви, за виключенням легкопоранених [10, 212-216].
Другим ступенем представлена середня небезпека та загроза, що має більш значний масштаб та охоплює підприємство або невелику територію. Рівень руйнувань та збитків також є середнім. Досить значна кількість поранених, не виключені випадки людських жертв [10, 216-218].
Третім ступенем вважається важка небезпека та загроза, що охоплює декілька підприємств, місто або значну територію держави. Досить великим є руйнування інфраструктури. Значна кількість загиблих та поранених [10, 218-220].
Щодо четвертого ступеню, то їм є особливо важка небезпека та загроза, яка розповсюджується в масштабі держави, приводе до важких збитків в економічній сфері, до величезних людських втрат на державному рівні [10, 220-221].
П’ятий ступень представляє великомасштабна небезпека та загроза, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування, охоплюючи масштаб регіону [10, 222-223].
Щодо шостого ступеню, то їм є глобальна небезпека та загроза, що охоплює цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери [10, 225-228].
Таким чином небезпеки та загрози техногенного характеру мають чітко визначене поняття, сутність, що полягає в дуалістичності даного поняття, наявності факторів, що її обумовлюють, ступенів, що в свою чергу доводе системність небезпек та загроз техногенного характеру, послідовність в причинені негативного впливу на людину, інфраструктуру, навколишнє середовище. Більш того небезпеки та загрози техногенного характеру є однім з видів загроз до національної безпеки держави.
Розділ ІІ. Основні види небезпек та загроз техногенного характеру та шляхи їх ліквідації
Слід відзначити, що небезпеки та загрози техногенного характеру є розповсюдженими у всіх сферах життя життєдіяльності людини, а також в сферах, що були створені самим людством, а значить які мають техногенний характер. Також відомо, що ступень небезпек та загроз техногенного характеру, відображується в кожній сфері життєдіяльності техногенного характеру, а значить в кожному виді небезпек та загроз техногенного характеру.
Окрім аварії на ЧАЄС, були також випадки радіоактивних небезпек та загроз, меншого масштабу в деяких державах. Так в 1957 рік відбулася аварія в Уїндскейлі на заводі по виробництву-плутонію на території Великобританії, де зона радіоактивного забруднення становила 500 км2 [5, 250-252]. В 1957 році відбувся вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська на території СРСР, де радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 відбулося території, де мешкало 500 тис. осіб [5, 253-256]. В 1961 році відбулася аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США, в ході якої відбувся вибух в реакторі [5, 266-268]. В 1979 році відбулася аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» на території США, в ході якої відбулося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони [5, 273-276]. Взагалі, попередження небезпек та загроз з викидом радіоактивних речовин, є досить актуальним для будь-якої держави, оскільки їх наслідками є перетворення великих територій на зони відчуження, онкологічні хвороби серед населення, променева хвороба, радіоактивне забруднення води та грунту. Особливо небезпечним наслідком радіоактивних небезпек та загроз є їх фактично необмежена тривалість, оскільки період розпаду деяких радіоактивних елементів триває декілька століть.
Взагалі, окремими факторами загибелі суден є посадка на рифи, зіткнення, перекидання, пожежі, порушення норм експлуатації та правил безпеки, помилкові функціональні дії команди [9, 94-95]. Відомо, що найбільша небезпека виникає тоді, коли відмовляють пристрої, оскільки пасажири не можуть покинути судно, втрачають шанси на спасіння, потрапляють в складну ситуацію [10, 96-98]. Небезпечним є спуск на воду рятувальних засобів при їх перекиданні, сильних ударах об борт судна, неправильне використання рятувальних жилетів, стрибки з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне [10, 98-99]. В цілому небезпеки та загрози на транспорті будуть завжди мати потенційний характер для усіх людей, тому важливим є дотримання правил безпеки з метою їх попередження або зменшення їх масштабу.
Досить специфічними техногенними небезпеками та загрозами є вибухи та пожежі, які полягають у виникненні пожежі на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини [8, 9-12]. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню, при попаданні до легенів, що зумовлює запинку серця [8, 12-16]. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Горіння штучних речовин, таких як полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон, призводе до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду, які є високотоксичними речовинами [8, 18-20]. Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропилену [8, 21-23]. Основними факторами активізації вибухів та пожеж є несправність електрообладнання, куріння в неналежному місці, перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин, перегрів пальних матеріалів, контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів, контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки, запалення від пальних часток (іскри) від установок та устаткування для спалювання, самозапалювання пальних матеріалів, запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу [8, 25-28]. Вибухонебезпечними вважаються технологічні системи та обладнання, серед яких необхідно відмітити реактори, ємності, нафто-, газопроводи, будь-які будівлі. Тобто ми бачимо, що для попередження вибухів та пожеж важливим є дотримання правил пожежної безпеки.
Таким чином проаналізувавши усі види небезпек та загроз техногенного характеру, можна побачити, що взагалі досить схожими є фактори активізації даних небезпек та загроз, які в більшості випадках проявляється в наявності конкретних несправностей, людського фактору, що проявляється в халатності, а також в порушенні правил безпеки.
Саме тому для ефективного попередження та своєчасної ліквідації небезпек та загроз техногенного характеру, необхідним є недопущення виникнення факторів їх активізації, джерел небезпек та загроз. З цього приводу важливо визначити конкретні заходи попередження та своєчасної ліквідації проаналізованих небезпек та загроз в антропогенній, виробничій, радіоактивній, хімічній сферах, в сфері транспорту та пожежної безпеки, з метою недопущення їх виникнення в України, для захисту від них громадян України.
Так для запобігання антропогенного забруднення вкрай важливим є проведення заходів модернізації вітчизняних підприємств, які є джерелом забруднення атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери [3]. Необхідним заходом є встановлення фільтрів та очисних споруд інноваційного характеру для попередження викидань продуктів згорання, відходів виробництва, які можуть бути небезпечними для води, повітря, грунту, біологічних об’єктів [4]. Перспективними заходами для подолання забруднення атмосфери є перехід на екологічно чистий автотранспорт, альтернативні джерела енергії [7].
Якщо розглядати заходи попередження виробничих небезпек та загроз важливим є неуклонне дотримування виробничих правил, технологій, своєчасна заміна, ремонт небезпечного обладнання, виконання правил безпеки на виробництві, забезпечення відповідального ставлення проектувальників до вимог техніки безпеки, високого контролю за станом виробництва, небезпечними ділянками [3].
Щодо попередження радіоактивних небезпек та загроз, то бажаними заходами є недопущення, своєчасний ремонт пошкодженнь ядерного реактору, радіоактивного обладнання для недопущення викидання радіоактивних речовин до сфери життєдіяльності людини [6, 155-158]. Важливим заходом є проведення дезактивації на території, куди потрапили радіоактивні речовини. В умовах підвищеної радіації в деяких районах України серед населення актуальним є проведення заходів по виведенню радіонуклідів, які потрапляють з їжею. Насамперед, існує сучасна концепція радіозахисного харчування, що базується на принципах обмеження надходження радіонуклідів з їжею, гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення, підвищення захисних сил організму [6, 183-188]. Підвищення сил організму передбачає пошук та створення радіозахисних харчових речовин і продуктів, які мають антиоксидантну та імуностимулюючу активність й здатні підвищувати стійкість організму до несприятливої дії радіоактивного випромінювання, листя чаю, виноград, чорна смородина, чорноплідна горобина, обліпиха, банани, лимони, фініки, грейпфрути, гранати, шпинат, брюссельська і цвітна капуста, боби, петрушка [6, 200-203]. Для того, щоб радіонукліди не засвоювались організмом, потрібно постійно вживати продукти, які містять пектини, зокрема яблука . Насіння соняшника належить до групи радіозахисних продуктів. Багаті на біорегулятори морські продукти, дуже корисний мед і свіжі фруктові соки.
Для попередження та своєчасної ліквідації хімічної небезпеки та загрози, необхідно проводити відповідні заходи для недопущення пошкодження сосудів та резервуарів, що містять СДЯР [3]. Також важливим заходом є недопущення організаційних помилок людей при використанні, роботі з СДЯР завдяки дотриманню правил безпеки, правилам професійних інструктажів [7]. Доцільним є також допуск до СДЯР високо компетентних робітників. На об’єктах з потенційною хімічною небезпекою та загрозою обов’язкове дотримання технологічних інструкцій, правил використання обладнання, резервуарів, що містять СДЯР [4]. Не менш бажаним заходом є дотримання правил безпеки у випадку транспортування СДЯР [3]. У випадку витікання СДЯВ, важливою є їх локалізація для зменшення обсягів хімічної небезпеки та загрози.
Для попередження та недопущення небезпек та загроз на транспорті важливим заходом є дотримання правил дорожнього руху, пілотування, судноплавства, запобігати перевищення швидкості руху, проведення професійної підготовки водіїв, пілотів, моряків, своєчасна ліквідація технічних несправностей транспортних засобів, дотримання правил перевезення небезпечних вантажів, встановлення знаків про попередження на дорогах, а також сигналізації на ж/д переїздах, дотримання правил дорожнього руху пішоходами [3]. Не менш доцільним заходом для уникнення автокатастроф є підготовка та вивчення різних видів автокатастроф для їх запобігання водіями, оскільки підготовлені особи знають про можливі аварійні ситуації, а також про те, що робити при їх виникненні, скоять менше помилок під час дійсної аварійної ситуації, що може врятувати їм життя [10, 396-398]. Існують також заходи попередження ж/д катастроф, серед яких важливим є дотримання пішоходами правил ж/д руху, а саме при русі вздовж залізничної колії не підходити ближче ніж на 5 м до крайньої рейки, на електрифікованих ділянках залізничної колії не підніматися на опори, а також не торкатися спуску, який відходить від опори до рейок, а також дротів, які лежать на землі, а залізничні колії можна переходити тільки у встановлених місцях, перед переходом яких необхідно впевнитись у відсутності потяга або локомотива і тільки після цього здійснювати перехід. Забороняється бігти по платформі вокзалу вздовж потяга, що прибуває чи відходить. Під час проходження потяга без зупинки не можна стояти ближче двох метрів від краю, платформи, а підходити до вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга. Забороняється на ходу потяга відкривайте зовнішні двері тамбурів, стояти на підніжках та перехідних майданчиках, а також висовуватись з вікон вагонів, використовувати у вагонах відкритий вогонь та користуватися побутовими приладами, що працюють від вагонної електромережі, перевозити у вагонах легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали. При екстреній евакуації з вагона необхідно зберігати спокій, брати тільки те, що необхідно, великі речі залишати у вагоні, тому що це погіршить швидкість евакуації. При виході через бокові двері та аварійні виходи необхідно бути обережними, щоб не потрапити під зустрічний потяг [10, 406-408]. Щодо заходів для збереження життя у випадку небезпеки та загрози морського транспорту, то для уникнення переохолодження важливо тримати голову якомога вище над водою тому, що понад 50% всіх тепловитрат організму припадає на голову. Утримувати себе на поверхні води треба так, щоб мінімально витрачати фізичні зусилля. Перебуваючи на рятувальному плоті, шлюпці чи в воді, людина повинна намагатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що її врятують [10, 412-416]. Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на виживання.
Висновкиенний небезпека антропогенний з
Проведений нами аналіз дозволяє зробити наступні висновки. В ході дослідження вдалося розкрити поняття та сутність небезпек та загроз техногенного характеру. Вдалося довести, що небезпеками та загрозами техногенного характеру є об’єкти створені людиною, котра проявляється завдяки факторам активізації. Не менш важливим є те, що небезпеки та загрози техногенного характеру є частиною загроз до національної безпеки держави, оскільки загрожують громадянам, території держави, захищеність яких є гарантом національної безпеки будь-якої держави. Також вдалося довести, що небезпеки та загрози техногенного характеру не є випадковими, оскільки мають чіткі стадії згідно масштабу розповсюдження, що доводить їх поступовість, перманентність. Вдалося довести, що небезпеки та загрози техногенного характеру мають дуалістичну сутність оскільки приносять подвійні збитки гуманітарного (втрати серед громадян), економічного характеру (знищення інфраструктури.
Також в ході дослідження було проаналізовано проаналізовано основні види небезпек та загроз техногенного характеру, які розділяються по техногенних сферах їх виникнення Тому їх вдалося поділити на антропогенне забруднення, виробничі, радіоактивні, хімічні, транспортні, небезпеки та загрози, вибухи та пожежі. Вдалося дійти до того, що усі небезпечні ситуації, незважаючи на сферу, мають деякі однакові фактори, серед яких є різні види несправності, поломки, людський фактор, що полягає у халатності, порушенні правил безпеки, технологічних інструкцій, що може свідчити про однаковий механізм виникнення даних небезпек та загроз, оскільки фактори їх активізації є причинами та джерелами виникнення небезпек та загроз техногенного впливу.
Важливим результатом дослідження є визначення конкретних заходів для попередження та своєчасної ліквідації небезпек та загроз техногенного характеру. Так більшість з заходів має попереджальний, організаційного, рятувального характеру, які є протидією небезпекам та загрозам техногенного характеру завдяки ліквідації факторів активізації даних небезпек та загроз.
Таким чином в ході дослідження нам вдалося реалізувати поставлену мету, а саме проаналізувати поняття, сутність небезпек та загроз техногенного характеру, їх основні види та визначити конкретні заходи їх попередження та ліквідації. Тому завдяки конкретним заходам можливо попереджання та своєчасної ліквідації небезпек та загроз техногенного характеру, а значить завдяки ліквідації їх факторів активізації, не допускати прояву їх дуалістичної сутності, яка відображається в негативному впливі гуманітарного та економічного характеру.
Список використаної літератури
Александров В. Н., Емельянов В. И. Отравляющие вещества / В. Н. Александров, В. И. Емельянов. – М.: Воениздат, 1990. – 270 с.
Закон України «Про основи національної безпеки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030964.html
Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1087.539.0
Постанова «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» N 1198 від 3 серпня 1998 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1059.965.6&nobreak=1
Указ Президента України «Про Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=284%2F99
Максимов М. Т., Оджагов Г. О. Радиоактивные загрязнения и их измерения / М. Т. Максимов, Г. О. Оджагов. – М.: Энергоиздат, 1989. – 304 с.
Машковивич В. П., Панченко В. П. Основы радиоационной безопасности / В. П. Машкович, В. П. Панченко. – М.: Энергоиздат, 1988. –
Стеблюк Н. И. Борьба с пожарами и другими стихийными бедствиями, ликвидация последствий крупных производственных аварий / Н. И. Стеблюк. – К.: УСХА, 1983. – 134 с.
Стеблюк М. І. Цивільна оборона / М. І. Стеблюк. – К.: Знання, 2006. – 487 с.
Стеблюк М. І. Цивільна оборона / М. І. Стеблюк. – К.: Знання-Прес, 2003. – 455 с.