Ім'я файлу: Семенко В.С 4Ф Екстемальна медецина.docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 03.11.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 03.11.2022
скачати
ДВНЗ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет Фармації та біотехнології
Курс ”Екстремальна медецина”
Реферат на тему
“ Невідкладна медична допомога при приступі бронхіальної астми”
Виконала студентка групи 4Ф
Семенко Вікторія Сергіївна
Кількість балів______
Дніпро 2022р.
Бронхіальна астма
Бронхіальна астма - самостійне хронічне рецидивуюче захворювання, основним клінічним проявом є приступ ядухи, що виникає внаслідок бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів (середнього та дрібного калібру) та гіперсекреції слизу.
Складає 0,5-2% всієї патології дихальних шляхів. Зростання захворюваності та зміна характеру її перебігу обумовлено збільшенням числа пацієнтів із хронічними процесами легенів та алергізацією населення. Астма є серйозною проблемою в цілому світі. Бронхіальна астма призводить до високого рівня інвалідності та смертності. До 10 % населення світу страждає на бронхіальну астму, у кожного п’ятого вона діагностується на пізніх стадіях.
Задишка - порушення частоти, глибини та ритму дихання.
Ядуха- різко виражена задишка.
Астма - це тоді, коли задишка носить характер приступа.
Етіологія. В розвитку хвороби відіграють роль внутрішні (ендогенні) і зовнішні (екзогенні) фактори.
Зовнішні фактори (екзогенні) належать:
інфекційні алергени: віруси, бактерії, гриби;
неінфекційні алергени, зокрема алергени: рослинного (пестициди, полімери, пилок дерев і рослин) і тваринного (шерсть тварин) походження;
харчові продукти (риба, раки, яйця, шоколад, полуниці);
лікарські препарати (антибіотики, вітаміни, аспірин);
механічні та хімічні подразники (металевий, силікатний, бавовняний пил, пари кислот, лугів, лугів, дим тощо);
побутові алергени (домашній, бібліотечний пил, пір`я подушок);
метереологічні і фізико-хімічні чинники (зміна температури і вологості повітря, коливання барометричного тиску, магнітного поля землі);
стресові, нервово-психічні впливи тощо.
Внутрішні фактори (ендогенні):
порушення функцій імунної системи;
обтяжена спадковість;
порушення функцій ендокринної системи;
порушення функцій вегетативної нервової системи;
зміни в судинних стінках бронхів і легень (хронічні бронхіти, гострі і
хронічні пневмонії, грип та інші респіраторні інфекції);
розвивається в осіб, які хворіють на вазомоторний риніт, алергічні синусити, поліпоз носа;
особливості метаболізму арахідонової кислоти.
Класифікація
За клінічно-патогенетичними формами:
Імунологічні:
- атопічна (вплив неінфекційних алергенів)
- інфекційнозалежна (вплив інфекційних алергенів)
- аутоімунна
Неімунологічні:
- гормональна
- нервово-психогенна
- холінергічна
За ступенями тяжкості (загострення);
1. Легкий ступень: Пацієнти ходять, можуть лежати; розмова реченнями; можливе збудження; ЧДР підвищена; РS більше 100/хв., залучення допоміжної мускулатури звичайно немає; помірне свистяче дихання переважно в кінці вдиху.
2. Середньої тяжкості: Пацієнти воліють сидіти; розмовляють фразами; звичайно збуджені; ЧДР - підвищена; РS - 100-120/хв.; звичайно є залучення допоміжної мускулатури; голосне свистяче дихання.
3. Тяжкий ступінь: Пацієнти пересуваються з трудом; розмова словами; звичайно збуджені; ЧДР більше 30/хв.; РS більше 120 хв; звичайно з залученням допоміжної мускулатури; голосне свистяче дихання.
4. Загроза зупинки дихання: Свідомість сплутана, парадоксальне грудно-черевне дихання, свисту під час дихання немає; брадикардія, звичайна втома м’язів.
Скарги пацієнта: - головний симптом - напад ядухи, який виникає раптово протягом доби, але частіше всього вночі без будь-яких провісників. Іноді перед нападом у пацієнта з`являється: закладеність носа, чихання, водянисті виділення з носа, відчуття стиснення в грудях і гострої нестачі повітря, надсадний кашель;
- експіраторна задишка - вдих короткий, видих затруднений і тривалий;
- вимушене положення - пацієнт сидить спустивши ноги, впираючись руками об край ліжка, на стегна, при цьому плечі підняті, голова ніби втягнута в плечі, грудна клітина має вигляд розширеної, завмерлої на висоті в стані вдиху (включаючи таким чином в акт дихання не лише дихальні, але й допоміжні м`язи – плечового пояса і грудей);
- дистанційні хрипи - дихання прискорене, шумне, на відстані чути сухі свистячі хрипи, хрипіння;
Анамнестичні данні:
- у дитячому віці та після 60 років переважають чоловіки, в інших вікових групах - жінки;
- вплив етіологічних факторів;
- початок хвороби поступовий;
- поява задишки;
- схильність до алергічних реакцій;
- часті простудні захворювання (бронхіти);
- часті распіраторні інфекційні захворювання;
- спадковий фактор;
- несприятливі умови проживання.
Об’єктивні методи обстеження:
- вигляд пацієнта переляканий; - ядуха; - експіраторна задишка;
- блідість шкіри, згодом - з посиленням задишки стає ціанотичне;
- при огляді грудної клітини - помітне збільшення її, вона ніби в положенні глибо кого вдиху, плечі трохи підняті (бочкоподібна форма) емфізематозна;
- вимушене сидяче положення з нахилом тулуба вперед, спираючись руками
на стегна, край ліжка чи крісла для фіксації плечового пояса (участь в акті
дихання допоміжної мускулатури);
- на відстані чути сухі (свистячі, жужачі, шиплячі) хрипи, які супроводжують дихання (дистанційні хрипи);
- пульс - прискорений (тахікардія);
- АТ - підвищення або зниження;
- при перкусії легень - коробковий звук;
- при аускультації легень - ослаблене везикулярне дихання, з різко подовженим видихом і значною кількістю свистячих та дзижчачих сухих хрипів;
- в крові - еозинофілія, може бути лейкоцитоз або лейкопенія;
- мікроскопічне дослідження харкотиння- спіралі Куршмана та кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли;
- тяжкість визначена в класифікації.
Приступ ядухи закінчується кашлем, який супроводжується виділенням незначної кількості в’язкого, тягучого, склоподібного харкотиння. Харкотиння починає відходити, дихання полегшується і приступ минає.
Тривалість нападу - 10-20 хв., а іноді декілька годин.
Астматичний стан - затяжний напад ядухи.
Астматичний статус – якісно новий стан, який характеризується наростаючою дихальною недостатністю та абсолютною резистентністю до терапії, яка проводилась раніше.
Перебігає у 2 варіантах:
Бронхоспастичний - виникає частіше при контакті із алергеном.
Бронхообтураційний – найчастіша причина – блок бета-рецепторів бронхів. Виникає при передозуванні симпатомиметиків.
Клінічно виділяють 3 стадії астматичного статусу:
І стадія (субкомпенсації)- гіпервентиляція з не різко вираженою дихальною недостатністю. Прояви: вимушене положення пацієнта, задишка, ціаноз, приступодібний кашель, загальмованість. ЧД – 40 дих. рухів за хвилину, АТ- підвищенний. При недостатньому лікуванні І стадія переходить через 8-24 год. у 2 стадію.
ІІ стадія (декомпенсації) - розвиток тяжкої дихальної недостатності. Прояви: для пацієнтів характерна загальмованість, яка чергується з періодами збудження. Шкіра блідо-сірого кольору, волога. Пульс – слабкого наповнення. АТ – знижений. Протягом 1-24 год. ІІ стадія переходе в ІІІ стадію.
ІІІ стадія (коматозна) – гіпекапнічногіпоксична. Прояви: спостерігається психоз, марення, які поступово змінюються глибокою депресією, втратою свідомості. Дихання поверхневе. АТ знижений.
Під час приступу ядухи (загострень) в залежності від тяжкості перебігу:
Легкий ступінь: - інгаляції: β2 - антагоністи короткої дії (сальбутамол, беротек ).
Середньої тяжкості:- продовжити інгаляції + ГКС (преднізолон).
Тяжкий ступінь:- інгаляції сальбутамолом + холінолітики (іпратропію бромід (атровент), (тіотропію бромід (спірива) + теофілін, еуфілін;
- оксігенезація; - ГКС; - гепарин;
- при відсутності ефекту протягом 1 год: продовження всього перерахованого + ГКС в/в (метилпреднізолон); за потреби ШВЛ.
Надання допомоги при АС:
оксигенотерапія;
довенно струминно - 0,3-0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;
за відсутності ефекту через 15 хв. - в/в краплинне введення 0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;
кортикостероїдні гормональні препарати - в/в струминно 200-400 мг гідрокортизону або 120 мг преднізолону з переходом на в/в краплинне введення такої самої дози у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;
в/в вводять - 0,5-1,0 мл 0,1 % розчин атропіну в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;
через 3-5 хв - 10,0 мл 2,4 % розчину еуфіліну в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду
антигістамінні засоби - супрастин, тавегіл, димедрол – 2-3 мл в 10,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;
якщо поліпшення не настало – фторотановий наркоз та ШВЛ;
упродовж серцево-легеневої реанімації - гепарин 5-6 тис. ОД п/ш біля пупка, дроперидол 1-2 мл 0,25 % в/в в 10,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;
інтубація трахеї (при ІІІ стадії АС).
Планове медикаментозне лікування бронхіальної астми:
- інгаляції протизапальних препаратів (натрію крамоглікат (інтал), натрію недокроміл (тайленд);
- інгаляції ГКС (бекотид, флунізолід, будесонід);
- пролонговані β2 - агоністи (фенотерол, сальметерол, теопек);
- пролонгованої дії (теофілін).
- ЛФК, масаж грудної клітки, фізіотерапевтичні процедури (спелеолікування,
акупунктура).
- Санаторно-курортне лікування.
- Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнтів.
- Бесіда з пацієнтом та оточуючими про необхідність дотримання дієти, виявлення та усунення алергенів, вчасне застосування та вміння користуватися індивідуальним інгалятором для попередження приступу.
Профілактика:
- диспансерне спостереження;
- обмеження контакту пацієнта з пацієнтами на ГРЗ;
- своєчасне лікування ГРЗ;
- обмеження контакту з алергенами, усунення виявлених алергенів;
- санація хронічних осередків інфекції;
- масаж грудної клітки, гімнастика, рефлексотерапія;
- загартування організму;
- дотримання правил техніки безпеки та охорони праці на шкідливих
виробництвах;
- оздоровлення екології;
- здоровий активний спосіб життя.
Затвержено наказом МОЗ України від 19 березня 2007 р. №128
Протокол
надання медичної допомоги хворим на бронхіальну астму
Перелік посилань:
1.Шегедин М.Б. Медсестринство в терапії. - Видавнича фірма: Відроджен ня, 2006.- С. 14-16.
2. Середюк Н.М. Внутрішня медицина. - К: Медицина, 2006.- С. 156-162;
E - mail: med@books. kiev. ua.
3. Єпішен А.В. Внутрішні хвороби. - Т: Укрмедкнига, 2005.- С. 330-334.
4. Демченко О.К. Медсестринство в терапії. - К.: Здоров`я, 2001.- С. 59-62.
5. Апанасенко Б.Г. Швидка медична допомога. - К.: Вища школа, 1992.-
С. 163-166.
6. Паращак Г.П. Внутрішні хвороби. - К.: Здоров`я, 1994.- С. 76 -81.
7. Протокол надання медичної допомоги пацієнтам на бронхіальну астму
(наказ МОЗ України від 19 березня 2007 р. №128).