РЕФЕРАТ: ЕКОНОМІЧКИЙ ОГЛЯД
США
Підготувала:
Ходовіцька Вікторія
План
Місце США в світовому капіталістичному господарстві
ВВП
Державно-монополістичне регулювання економіки
Структура економіки США
Зовнішньоекономічні зв'язки
США - це передова держава, що володіє великою виробничою потужністю і величезним потенціалом розвитку.
МІСЦЕ США у світовому капіталістичному господарстві
США - єдина країна світу, чия економіка вийшла з другої світової війни значно зміцніла. У перші повоєнні десятиліття лідируюче положення США у світовому господарстві було безперечно. Війна позбавила цю країну від серйозних конкурентів, але не надовго. Економічний підйом Західної Європи і промисловий ривок Японії істотно змінили це положення.
Загроза лідируючої ролі США у світовому господарстві викликала необхідність рішучих заходів: в США помітно зросли витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, прискорилися і поглибилися процеси перебудови промисловості на користь наукомістких галузей, виникли і отримали розвиток нові методи стимулювання науково-технічного прогресу.
Основу експортної експансії американських монополій складають машини та обладнання (в першу чергу наукомістка продукція) і продукція сільського господарства.
Імпортуючи велику кількість електронних компонентів і побутової техніки, США
залишаються лідером у світовому виробництві та торгівлі промисловою електронікою. Найважливіше значення для становища США у світовому господарстві має те, що на їх частку припадає сьогодні близько половини світового експорту зерна. Разом з тим в традиційних галузях - сталеливарної промисловості, суднобудуванні, виробництві верстатів, легкої промисловості і виробництві споживчого товару тривалого користування - США програє своїм конкурентам не тільки із Західної Європи і Японії, але і з "нових індустріальних країн.
Все більш важливим фактором міжнародної економічного життя стають американські транснаціональні корпорації та їх філії за кордоном. Приблизно з початку 70-х років у вивезенні капіталу з країни на перше виходить експорт капіталу в позичковій формі.
Політика США залишається сьогодні джерелом не тільки політичної, але і економічної напруженості в світі. Стратегія масованого натиску на всіх - найбільш важлива і найбільш характерна риса сучасної зовнішньоекономічної політики США
ВВП
Протягом декількох десятиріч США займали провідне положення у світі за темпами економічного зростання, продуктивності праці та обсягах виробництва. Долар був і основною валютою в міжнародній фінансовій системі. Американські виробники забезпечували весь світ товарами масового споживання та обладнанням. Нині США втратили неподільне панування у світовій економіці. Починаючи з 1970-х років у світі стався зсув до триполюсної структури — нарівні з США центрами глобальної економічної діяльності стали Європа (на чолі з Німеччиною) і Азійсько-Тихоокеанський регіон (на чолі з Японією). У 1994 в США вартість імпорту на 166 млрд дол. перевищила вартість експорту. Частка валового внутрішнього продукту США у світовому ВВП знизилася з 35,4 % в 1966 до 26,5 % в 1993. Німеччина і Японія наздогнали та навіть перевершили США по ряду ключових показників економічного розвитку. У середині 1990-х років величина ВВП на душу населення в Німеччині приблизно порівнялася з США, а в Японії була на 20 % вище. У таких найважливіших галузях промисловості, як автомобілебудування, металообробка, сталеливарне виробництво і споживча електроніка, Японія випереджає США по продуктивності праці на 15-45 %. У металообробній і сталеливарній промисловості продуктивність праці в Німеччині стала такою ж, як в США. Частка ВВП, реінвестована в економіку, — ключова детермінанта майбутнього процвітання, — в США становила 15 %, в той час як в Німеччині — 22 %, а в Японії — 31 %. У високотехнологічних галузях промисловості витрати на науково-технічні дослідження і розробки в США становлять 1,9 % ВВП, в Німеччині — 2,7 %, в Японії — 3 %.
У 1997 ВВП США становив 8079 млрд дол. З 1960 по 1995 темпи зростання ВВП сповільнилися: в 1960-і роки середньорічний приріст становив 4,5 %, в 1970-і — 3,5 %, у 1980-і — 3,0 %, а в 1990–1995 — 2,1 %. Хоч темпи економічного зростання США істотно знизилися, їх економіка залишається провідною у світі. У той же час за величиною ВВП на душу населення США (27 821 дол.) в кінці XX ст. поступається лідерством тільки Люксембургу (32 416 дол.).
З 2000-х КНР почала наздоганяти США за розміром ВВП, оскільки в КНР економіка росла в 3-5 рази швидше за США (у 2006 році ріст ВВП КНР склав 11% проти 2% в США). Орієнтовно Китай у 2028 році обжене США за розміром ВВП, цей процес прискорила пандемія Ковід-19 — економіка США відновлювалася набагато повільніше, ніж китайська. За ВВП, перерахованим в долари за паритетом купівельної спроможності Китай обігнав США ще у 2014 році.
Державно-монополістичного регулювання ЕКОНОМІКИ
Економічна роль держави
Американське держава, використовуючи наявні в його розпорядженні важелі, здійснює перерозподіл матеріальних, фінансових та інших ресурсів країни, вживає заходів щодо зміцнення міжнародних економічних позицій США і по розширенню експансії американських монополій. Загострення протиріч в економіці країни сприяло посиленню економічної ролі держави, що призвело до розвитку системи державно-монополістичного регулювання економіки. Протягом кількох десятиліть формувалися теоретичні концепції і практичні методи державного регулювання економіки США, розрісся і прийняв величезні розміри державний механізм економічної політики.
Бюджетно-податкове регулювання економіки
У післявоєнний період одним із широко використовуваних інструментів державно-монополістичного регулювання економіки став в США державний (федеральний) бюджет. Бюджетно-податкове регулювання застосовується урядом для згладжування гостроти кризових явищ в економіці або для створення штучних стимулів з підтримки знижуються темпи економічного зростання.
Кредитна система
Кредитна система США являє собою сукупність державних і приватних кредитних інститутів, її основним державно-монополістичним компонентом є Федеральна резервна система, що виконує функції центрального банку США.
СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ США
Співвідношення галузей в економіці США відображає реальний суспільний поділ праці і пропорції суспільного відтворення. Ці пропорції багато в чому визначають рівень ефективності всього господарства США.
Загальна закономірність що відбувається в галузевих зрушень залежить від помітного зниження в економіці питомої ваги сировинних галузей і сільського господарства, технічної модернізації промисловості з відносно нескладним виробництвом, підвищення ефективності використання виробничого апарату капіталомістких і матеріаломістких галузей промисловості з високою часткою проміжної продукції (металургія і хімічна промисловість).
На початку XX ст. нематеріальне виробництво займало незначне місце в господарстві США, а в даний час воно перетворилося і динамічно розвивається сектор господарства. Найбільш швидке зростання сфери нематеріального виробництва і послуг в США був відзначений в галузях духовного виробництва (наука і освіта), а також відновлення фізичних і творчих здібностей людини. Серед цих галузей особливо виділяються ті, які пов'язані з забезпеченням відпочинку населення.
Серед галузей матеріальної сфери промисловість залишається найважливішою, вона як і раніше забезпечує високий рівень технічного розвитку інших сфер господарства. Саме в ній сьогодні в першу чергу акумулюються новітні досягнення науково-технічного прогресу.
Структурна перебудова промислового виробництва грунтується на швидкому і взаємопов'язаному зростанні трьох ключових галузей сучасної індустрії: машинобудування, електроенергетики і хімічної промишленності. На них припадає 55-60 відсотків усіх інвестицій в промисловості.
Протягом кількох десятиліть частка видобувної промисловості в структурі всього промислового виробництва США скорочувалася. Це було пов'язано із загальним для економіки США процесом зниження витрат у виробництві матеріалів, сировини і енергії.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ
Державно-монополістичне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності США включає в себе комплекс економічних і політичних заходів, спрямованих на забезпечення зовнішніх умов для розширеного відтворення капіталу і зростання прибутків американських монополій.
Уряд США у своїй зовнішньоекономічній політиці приділяє головну увагу усунення бар'єрів, що перешкоджають експансії американських монополій в галузі торгівлі товарами і послугами і в сфері застосування капіталів. Протягом усього післявоєнного періоду значну роль в державному фінансуванні американського експорту грали програми допомоги іноземним державам. Вони сприяють зміцненню економічних позицій американських корпорацій в Азії, Африці та Латинській Америці і є ефективною зброєю в боротьбі з іноземними конкурентами.