Міністерство освіти і науки України

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Біологічний факультет

кафедра Ботаніки

Дисципліна «Ботаніка. Систематика судинних рослин»

Реферат

« Бананові »

Студентки 1-го курсу денного відділення

Спеціальності Середня освіта (Біологія і здоров’я людини)

Рогожі Ельвіри Володимирівни

Викладач: к.б.н., доцент

Васильєва Т. В.

Одеса 2021

Зміст

Вступ

1. 
   Назва родини (нова, стара, латиною)її систематичне положення (порядок, клас, відділ). Вказати за якою системою наведено дані.
   
2. 
   Обсяг родини (кількість видів, родів)
   
   1. 
      Рід Бананові
      
   2. 
      Рід Енсета
      
3. 
   Природний ареал та походження.
   
4. 
   Особливості морфологічної будови рослин
   
   1. 
      Вегетативні органи
      
      1. 
         Стовбур і коріння
         
      2. 
         Листя
         
   2. 
      Генеративні органи ((схеми суцвіть, формули та діаграми квіток), типи насіння. Способи запилення та способи розповсюдження плодів та насіння.
      
      1. 
         Квіти
         
      2. 
         Суцвіття
         
      3. 
         Плоди
         
      4. 
         Способи запилення
         
5. 
   Основні представники. Їх особливості та коротка характеристика.
   
6. 
   Господарське значення рослин цієї родини.
   
7. 
   Цікаві відомості
   

Список використаних джерел.

Вступ

Бананові - гігантські багаторічні трави з потужними підземними кореневищами і укороченими бульбоподібними стеблами, які майже не виступають над землею і несуть спірально розташовані величезні листя з надзвичайно довгими піхвами. Піхви охоплюють один одного і утворюють щільну багатошарову трубку помилкового стебла. Помилкові стебла нерідко досягають у висоту 5 - 6 м. Рослини енсети підносяться до 13 м, а банан Величезний (М. ingens), що росте на Новій Гвінеї, буває висотою до 15 м і має листя завдовжки 5 - 6 м, шириною 0, 6 - 1 м. Поряд з такими гігантами існує банан Шершавоплодний (Musa lasiocarpa), що росте в горах провінції Юньнань в Китаї, який є рослиною не вище 60 см з листям довжиною до 30 см.

Так само як у стрелітцієвих і інших представників порядку імбирних, листя бананових розвиваються всередині піхви попереднього листа, трубчасто згорнуті і тому несиметричні. У банана права, зовнішня половинка листа, обмежена трубкою помилкового стебла. Зі збільшенням числа листя діаметр порожнини помилкового стебла скорочується і асиметрія листя, яке розвивається збільшується. Від потужної головної жилки листа майже під прямим кутом з рівними інтервалами відходять бічні жилки, по яким лист легко розривається від вітру і дощів. Подібно равеналі, банани в природі майже завжди мають розірвані листки.

Листя бананових нерідко покриті восковим нальотом. Устячка оточені кількома побічними клітинами, які мало відрізняються від інших епідермальних клітин. Судини провідної системи мають поперечні стінки з простою перфорацією або закінчуються косою стінкою зі східчастою перфорацією. Уздовж провідних пучків розташовуються ряди клітин з потовщеними стінками і включеннями кремнезему. Кристали кремнезему і оксалату кальцію дуже часто зустрічаються і в звичайних паренхімних тонкостінних клітинах вегетативних органів. Клітинний сік, що витікає при порізах помилкового стебла, окислюючись на повітрі, стає буро-оранжевим, а у деяких видів, наприклад у банана Маклая, він постійно забарвлений в рожевий або фіолетовий колір завдяки вмісту антоцианів.

1. 
   Назва родини (нова, стара, латиною) її систематичне положення (порядок, клас, відділ)
   

Назва родини: Бананові - (Musaceae)

Систематичне положення родини:

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Однодольні (Liliopsida)
Порядок:	Імбироцвіті (Zingiberales)
Родина:	Бананові (Musaceae)

2. 
   Обсяг родини (кількість видів, родів)
   
   1. 
      Рід бананові (Musa) об'єднує понад 40 видів, поширених в тропічній Південній Азії, на островах Малайського архіпелагу, Новій Гвінеї, в Північно-Східній Австралії і на островах Тихого океану. Далі ближче до заходу поширений банан Маклая (М. maclayi), що росте на Новій Гвінеї, Таїті, Нової Каледонії і Фіджі, звідки він, мабуть, занесений на Гавайські острови. Південна межа банана проходить в Квінсленді у 16 ​° пд. ш. Центр зосередження найбільшого числа видів банана і походження його культурних форм знаходиться в Індії, на півострові Індокитай, де росте близько 20 видів банана, і на островах Малайського архіпелагу, які дещо поступаються за кількістю його видів. Деякі види банана виходять за межі тропіків в теплі субтропічні райони. В Індії, в Ассамі і в Південно-Західному Китаї банани зустрічаються до 27 ° пн. ш. Такої ж широти досягає банан Японський (М. basjoo) на островах Рюкю.
      
   2. 
      Рід Енсета (Enseta) складається з 7 видів, що виростають у тропічній Африці і Азії. Від Камеруну до Ефіопії і на південь до Трансвааля поширена енсета Роздута, або «абісінський банан» (Е. ventricosum). На Мадагаскарі зустрічається тільки 1 вид - енсета Перрье (Е. perrieri). В Азії ареал, енсети простягається від Північно-Східної Індії, Бірми і Тайланду до Південного Китаю, Філіппін, Нової Гвінеї і Яви. Тут найбільш поширеним видом є енсета Сиза (Е. glaucum).
      
3. 
   Природний ареал та походження.
   

Бананові - мешканці сонячних, відкритих полян, лісових галявин, берегів річок. Вони утворюють зарослі у вторинних формаціях, на вирубках, занедбаних плантаціях, по узбіччях доріг. В глибині тінистих лісів вони перестають плодоносити і поступово гинуть. Виняток становить банан Величезний (М. ingens), що росте в густих нотофагусових лісах в горах Нової Гвінеї. Його сіянці добре розвиваються і в густому підліску. Іноді причиною загибелі бананів є не наступ лісової рослинності, а конкуренція з злаками, якої вони не витримують. У спільнотах зі злаками краще за інших уживається банан Бальбіса (М. balbisana) і енсета Омбле (Е. homblei), що зустрічаються в світлих лісах і саванах. Запас води і поживних речовин в бульбоподібному стеблі допомагає видам енсети переживати посушливий період, рослини втрачають листя і іноді витримують пожежі, зберігаючи точку росту, заховану в чохлі помилкового стебла. Досить витривалі до посухи і види банана, поширені в мусонному кліматі Південно-Східної Азії. Більшість бананів є мешканцями вологого тропічного клімату і пристосовані до невеликих висот над рівнем моря. У той же час є гірські види, які погано переносять постійно вологий і жаркий клімат. Банан Маклая, безнасінний на невеликих висотах, утворює насіння в горах, на висоті 900 - 1100 метрів над рівнем моря. Банан Величезний, що піднімається в горах Нової Гвінеї до 2100 м, гине від грибкових захворювань в посадках поблизу моря.

Банан - найважливіша культура тропічного землеробства. У багатьох країнах, що розвиваються експорт бананів складає основу економіки. Світове виробництво плодів становить близько 24 млн. тонн і головним чином зосереджено в країнах Латинської Америки. Майже чверть врожаю припадає на Індію, Малайзію, Індонезію. Понад мільйон тонн бананів вирощують в країнах Африки. Створення витривалих сортів дозволило просунути культуру бананів до 30 ° пн. ш. і 31 ° пд. ш. в теплі субтропічні райони: в Ліван, Іспанію, Флориду. На Канарські острови банани були завезені португальськими мореплавцями ще 1482 року. Не дивно, що рід банан став відомий ботаніці з культурного примірника, описаного Карлом Ліннеєм у 1753 р в першому виданні його знаменитої праці «Species Plantarum» і названому ним самим бананом Райським (Musa paradisiaca). У другому виданні своєї роботи (1763) Лінней додав: «банан Брамінів, або банан Мудреців (М. sapientum), теж відносився до культурних сортів. Під обома назвами довгий час в науковій літературі фігурували культурні сорти різного походження. За сучасними уявленнями, більшість культурних сортів є результатом тривалого відбору мутаційних форм банана загостреного (М. acuminata) і його схрещування з бананом Бальбіса (М. balbisiana)».

Припускають, що в давнину людина використовувала кореневища банана, багаті вуглеводами, волокна з листя, молоді зав'язі. Зрілі плоди мало використовувались людьми.

У давнину після відбору форм з їстівними (безнасіннєвими) плодами почалося їх розмноження. Ці форми поширювалися під час міграції племен. Банан швидко став пантропічною культурною рослиною.

Перші переселенці з Азії до Африки разом з таро і дагуссу перенесли і банан. Кореневище його, сильно підсушене, не втрачає своєї відтворювальної здатності. Надалі араби, що просувалися в глиб Африки, поширювали банан. Наскільки банан поширився в тропічній Африці можна судити по книзі Г. Стенлі «У нетрях Африки». Під час свого походу від гирла Конго до озера Альберта караван Стенлі протягом багатьох днів харчувався одними бананами, причому в найглухіших місцях вологого тропічного лісу. Ось як Стенлі описував культуру банана у лісових жителів: «Як тільки плантація бананів дасть плоди, її кидають і розводять таку ж в іншому місці ... Для посадки бананів вирубують тільки підлісок і садять молоді пагони в неглибокі ямки, прикриваючи їх землею лише настільки, щоб утримати в стоячому положенні. Ліс навколо плантації вирубують, залишаючи дерева валятися як-небуть; місяців через шість бананові пагони чудово розростаються в тіні, серед гілок, які стирчать і гниють виростають рослини в 3 м висоти; через рік вони вже приносять плоди »і далі:« Майже на кожному стовбурі банана плоди висіли величезними гронами від 50 до 140 штук; деякі екземпляри плода були довжиною 55 см, 6 см в діаметрі і майже 20 см в окружності ».

Деякі дослідники стверджують, що банан потрапив в Південну Америку до Колумба. Тут, в Південній і Центральній Америці - друга батьківщина банана.

4. 
   Особливості морфологічної будови родини Бананові
   
   1. 
      Вегетативні органи
      

Ростуть банани разюче швидко. Величезні, 7 - 8-метрові помилкові стебла виростають всього за 8 - 10 місяців, і в цьому віці рослини зазвичай переходять в репродуктивну фазу. Листя перестають утворюватися. Точка росту, укладена в трубці листових піхв, розвиває квітконосне стебло, яке швидко зростає всередині помилкового стебла і через кілька тижнів нагорі між листям з'являється велике верхівкове суцвіття. Після цвітіння і плодоношення вся надземна частина відмирає. У підніжжі помилкового стебла банани утворюють бічні підземні пагони. Вони ростуть деякий час горизонтально, потім повертають до поверхні грунту і дають початок новим хибним стеблах з листям. Види енсети є Монокарпічними рослинами. Вони зазвичай відмирають, не утворюючи нащадків. Відомі лише окремі випадки утворення вегетативного потомства у старих, відмерлих бульбоподібний стебел енсети.

1. 
   Стовбур і коріння
   

Численні волокнисті коріння, що утворюють кореневу систему, можуть розповзатися в сторони до 5 метрів і заглиблюватися в пошуках вологи до 1,5 метри. Помилковий стовбур банана, який має висоту від 2 до 12 метрів і діаметр до 40 см, має щільні і довгі листи, які нашаровуються один на одного.

2. 
   Листя банана
   

Листя банана мають довгасту або овальну форму, їх довжина може перевищувати 3 метри, а ширина досягати 1 метра. На їх поверхні чітко проступає одна велика поздовжня жила, від якої відходять безліч дрібних перпендикулярних прожилок. Забарвлення листя банана різноманітне. Залежно від виду або сорту воно може бути повністю зелене з темно-бордовими плямами різної форми або двоколірним – пофарбованим в багряні відтінки знизу із соковито-зеленими тонами зверху. У міру дозрівання банана старе листя відмирає і падає на землю, а молоде розвивається всередині помилкового стовбура. Швидкість поновлення одного листа банана при сприятливих умовах відбувається за 7 днів.

2. 
   Генеративні органи, типи насіння. Способи запилення та способи розповсюдження плодів та насіння.
   
   1. 
      Квіти
      

Активне зростання бананів триває від 8 до 10 місяців, після чого настає фаза цвітіння. В цей час з підземного клубовидного стебла вгору через весь стовбур проростає довгий квітконос. Пробившись назовні, він утворює складне суцвіття, яке за своєю формою нагадує своєрідну бруньку великих розмірів, забарвлену в фіолетові або зелені відтінки. У її підніжжя ярусами розташовуються квіти банана. У самому верху знаходяться великі жіночі квіти, що утворюють плоди, нижче зростають середні двостатеві квіти банана, а ще нижче дрібні чоловічі - мають найменші розміри.

Незалежно від розмірів квітка банана складається з 3 трубчастих пелюсток з 3 чашелистиками. У більшості бананів колір пелюсток білий, у покрив зовнішньої поверхні їх листя фіолетовий, а внутрішньої темно-червоний. Залежно від виду або сорту банана суцвіття бувають двох видів: прямостоячі і опущені. Квітки бананових зигоморфні, зазвичай одностатеві. В одних у нижніх парціальних суцвіттях розвиваються жіночі квітки, що дають плоди; в інших іноді двостатеві, але плоди не зростаються; на самій верхівці утворюються чоловічі квітки, які після цвітіння опадають. Сегменти оцвітини у бананових пелюстковидні, білуваті або жовті, п'ять з них зростаються разом, одягаючи квітку зовні. Вільним залишається один сегмент внутрішнього кола, звернений до осі суцвіття. У квітках бананових зазвичай 5 тичинок, шоста (біля основи вільного пелюстки) перетворена в стамінодій. У квітках енсети розвинені всі 6 тичинок. Тичинки мають 2 лінійних пиляка, що розтріскуються поздовжньо. Пилкові зерна великі, важкі, з безапертурною оболонкою. Гінецей синкарпний, з трьох плодолистків; зав'язь нижня, 3-гніздова, з численними анатропними сім’язачатками, розташованими двома рядами в центральному куті гнізда. Стовпчик несе 3 або 6-лопатеві головчаті рильця. У верхній частині зав'язі в тканини занурені септальні нектарні залози, що відкриваються біля основи стовпчика. Особливо сильно вони розвинені в чоловічих квітках, де виділення нектару - єдина функція редукційної зав'язі. У культурних бананів одина жіноча квітка дає на добу 0,10 - 0,27 г нектару, а чоловіча - 0,42 - 0,59 м.

  ↑О(3+2),1Т3+2 П(3)

2. 
   Суцвіття
   

Суцвіття бананових несе на потужній осі великі щільні покриваючі листи, які, на відміну від стрелітцієвих, розташовані не дворядно, а по спіралі, проти годинникової стрілки. У пазухах покривають листя бічні гілки суцвіття, які мають скорочену і прирослу вісь, що виглядає просто як поперечні виступи головної осі, що несуть два ряди квіток. Розвиток квіток відбувається закономірно, починаючи справа, по черзі у внутрішньому і зовнішньому ряду. Очевидно, як і у стрелітцієвих, це теж завиток, але зазнав сильних метаморфоз. У деяких видів розвивається лише один ряд квіток. Молоде суцвіття бананових виглядає як величезна брунька, де покриваючі листи зближені, складені черепитчасто, як у видів енсети або у банана Текстильного (М. textilis). У культурних бананів вони повністю огортають бруньку. Ці листи можуть бути зелені, але частіше рожеві або яскраво-червоні, пурпурові або з фіолетовим відтінком. Розкриваються, вони по черзі, оголюючи квітки, число яких в дворядно-парціальних суцвіттях може досягати 40. У сонячну спекотну погоду можуть розкриватися по 2 - 3 бічних суцвіття, в дощову - вони розкриваються мляво, по одному, з великими інтервалами. У бананів покриваюче листя опадає на другу добу, а у енсети: зберігається і в супліддя. Вісь суцвіття безперервно зростає, міжвузля його витягуються, і на кінці весь час залишається брунька, розміри якої в міру цвітіння зменшуються.

3. 
   Плоди
   

Плід бананових - ягода з шкірястою оболонкою і соковитою м'якоттю, в яку занурені численні насіння. У енсети плоди досить сухі, але не розкриваються. Розтріскуються тільки зрілі плоди банана Схізокарпного (М. schizocarpa), що росте на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї. Це рідкісна для бананових властивість, яка буквально означає - «плід, що розтріскується». Іноді розкриваються також і плоди банана Бархатистого.

Плоди бананів - подовжені, циліндричні, серповидно вигнуті - знайомі всім. Крім цієї характерної форми, у деяких видів зустрічаються короткі овальні, майже круглі або, навпаки, тонкі, довгі, рогоподібно загострені плоди. При дозріванні плоди жовтіють або червоніють. Супліддя бананових можуть бути дуже великими. Так, наприклад, мадагаскарська енсета Перрье дає супліддя масою 25 - 30 кг, містять до 200 плодов, а супліддя культурних сортів банана може складатися з 300 плодів загальною масою 50 - 60 кг.

У плодах бананових 50 - 100, а іноді навіть до 200 насіння. Насіння сплощені, округлі або неправильної форми, з твердою темно-коричневою або чорною оболонкою. На відміну від стрелітціевих, бананові не мають аріллус. На ранніх стадіях розвитку на сім’яніжках є нитки, але в подальшому вони дегенерують. Наявність соковитих запашних плодів забезпечує зоохорне (за участю тварин) поширення насіння. У банана насіння діаметром 3 - 11 мм, у енсети насіння крупніше - діаметром до 17 мм. Зародок у банана прямий, а у енсети - зігнутої Т-подібної форми. Живильні речовини запасаються в борошнистому периспермі, ендосперм мало розвинений. Насіння можуть довго зберігатись в грунті, покритому рослинними рештками, і проростають при освітленні ділянки після вирубок або вітровалу. Проростання підземне, головний корінь дуже рано відмирає, поступаючись місцем, численним підрядним коріння. Перший лист проростка - вагінальний, не має розвиненої пластинки.

4. 
   Способи запилення
   

Банани з повисаючими суцвіттями розквітають ввечері, а енсета - опівночі. Квітки видають специфічний запах, що приваблює кажанів. Ван дер Пейлі (1936) спостерігав на бананах кажанів з підродини довгоязичкових (Macroglossinae). Докладні спостереження за запиленням бананів провів на Яві і Суматрі індонезійський ботанік Назар Hyp (1976). Вночі банани відвідують кажани. Шлунки їх повні нектару, голови покриті пилком, а на суцвіттях залишаються сліди їх кігтів. На ранок квітки відвідують птиці і численні комахи. Банани з прямостоячими суцвіттями зацвітають вранці і запилюються переважно яскравими птахами-нектарницями (Nectarinia calcostetha) і дрібними ссавцями - тупайя. Тупайї, подібно білкам, живуть на деревах і харчуються в основному плодами, часто ласують нектаром і можуть служити переносниками пилку. Цікаво, що банани з вертикальностоячими суцвіттями, які квітуть вдень, мають квітки, позбавлені запаху і виділяють більш рідкий нектар. Н. Hyp спостерігав серед запилювачів банана також метеликів, бджіл, ос і мурах.

Багато видів банана, наприклад банан Бархатистий (М. velutina) і банан Криваво-червоний (М. sanguinea) з Ассама, мають здатність утворювати плоди і насіння і при самозапиленні. Це властивість властива головним чином видам, що живуть на межі ареалу, і допомагає їм вижити в крайніх умовах. У більшості випадків при відсутності природних запилювачів банани не плодоносять або іноді утворюють безнасінні партенокарпні плоди.

Якщо квітучі банани активно відвідують тварини, то після дозрівання плодів їх буквально атакують кажани, численні птиці, мавпи і тупайї. У лісах Яви важко знайти неушкоджені тваринами зрілі плоди.

4. 
   Основні представники. Їх особливості та коротка характеристика
   

Банан Загострений - широко поширений вид, усередині якого виділяють 5 підвидів, які легко схрещуються між собою. Вид поширений в Південній Індії, на півострові Індокитай, півострові Малакка, островах Малайського архіпелагу, на Новій Гвінеї і в Північно-Східній Австралії. У цьому ж географічному районі росте і банан Бальбіса, який просувається трохи північніше з Індії до Ассама і в Південний Китай, але не росте в Австралії. Цей вид не володіє такою широкою мінливістю. У тропічній Азії відомі природні міжвидові гібриди цих видів. Обидва вони мають гаплоїдний набір з 11 хромосом. Культурні сорти здебільшого є триплоїдними і внаслідок цього не здатні до статевого розмноження. Селекціонерами прийнято умовне позначення набору хромосом банана Загостреного латинською літерою «альфа», а банана Бальбіса - латинською літерою «бета». Диплоїдні сорти негібридного походження, створені відбором форм банана Загостреного, позначаються шифром АА. Ці маловрожайні, нестійкі до захворювань сорти мають обмежене поширення. Їх відтіснили триплоїдні сорти з генотипом AAA. До таких сортів відноситься відомий високорослий сорт «Гро Мішель» ( «Cros Michel»). Одне його супліддя може містити 250 плодів, маса кожного з яких до 200 м. Іншою триплоїдною мутацією банана Загостреного є популярний карликовий сорт «Дворф Кавендіш» («Dwarf Gavendish»). Він був поширений в культурі в Південному Китаї і тому був відомий як «Китайський банан» (М. chinensis) або «Карликовий банан» (М. nаnа), або, нарешті, як «банан Кавендіша» (М. cavendishii). Висота рослин цього сорту близько 1 м. Він швидко росте і плодоносить при вирощуванні в оранжереях ботанічних садів. Описаний Ліннеєм банан Райський є триплоїдним гібридним сорт. Серед таких триплоїдних гібридів з генотипом ААБ відома велика група сортів, так званих плантів, які вирощують переважно в Центральній Африці. Плант - овочеві сорти, плоди яких не використовують сирими. Їх печуть в бананових листах, варять, переробляють на борошно.

В Індії та країнах Південно-Східної Азії поширені сорти з геномом ABB. Сучасна селекція спрямована на створення стійких до грибкових захворювань врожайних сортів, отримала тетраплоїдні гібриди.

6. Господарське значення рослин цієї родини

Плоди столових сортів містять близько 75% води, 22% вуглеводів, 1,3% білків і близько 10 мг вітамінів. Вони являють собою цінний дієтичний фрукт. Особлива група борошняних сортів походить від банана Маклая, або Океанійских бананів (М. maclayi, або М. fehi), поширених на островах Океанії і в Австралії. Це овочеві сорти з помаранчевими плодами, м'якоть яких жовтого кольору, насіння їх теж використовуються в їжу.

Важливою технічною культурою тропіків є банан Текстильний (М. textilis), що росте з Філіппінських островах, де його називають «абака». Міцне волокно з його розщеплених піхв стійке до гниття і є цінною сировиною для виробництва канатів і технічних тканин. Подібне ж застосування знаходить банан Японський (М. basjoo), з якого в Японії виготовляють різні плетені вироби.

Цей вид витримує короткочасні зниження температури до - 8 ° С, втрачаючи листя і відрощуючи знову від кореневища, його успішно вирощують на Чорноморському узбережжі Кавказу як декоративну рослину.

Енсета Роздута, або «Абіссінський банан» (Е. ventricosum), зростає в тропічній Африці у вологих річкових долинах, на болотистих місцях і лісових галявинах, використовується в їжу в якості овочевої рослини. Молоді стебла і суцвіття печуть, молоді плоди маринують або їдять свіжими.

7. 
   Цікаві відомості
   

1. 
   Близько 95% бананових всіх кущів, на яких вирощуються фрукти походять від одного чагарника в Південній Азії. Тобто всі комерційні бананові дерева в буквальному сенсі клони один одного.
   
2. 
   На сьогоднішній день відомо близько тисячі видів жовтих ягід, але переважна більшість з них не придатні для їжі. Тільки 6 видів бананів є солодкими і їстівними: Айс-Крим, Леді Фінгер, Робуста, Раджапурі, Майсур і Кавендіш.
   
3. 
   Практично всі сорти бананів є радіоактивними, тому що містять калій і його ізотоп калій-40.
   
4. 
   В Австралії вирощуються дуже незвичайні банани сорту Голдфінгер. Їх смак і структура більше схожі на яблука.
   
5. 
   Слово "банан" з арабської мови перекладається як палець. Тому більш правильно буде називати не гроно бананів, а кисть.
   
6. 
   Банани - дуже корисні і поживні для організму. Вони містять велику кількість відносно рідкісного вітаміну В6, калію і клітковини, а також цілий ряд мікроелементів: залізо, мідь, цинк, селен, магній, кальцій і фосфор. Також вважається, що ті, хто регулярно вживають банани в значно меншій мірі схильні до ризику ракових і серцевих захворювань.
   

Список використаної літератури:

1. 18 интересных фактов о бананах. URL:https://econet.ru/articles/52911-18-interesnyh-faktov-o-bananah - ::text=%2018%20%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8B%D1%85%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%20%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85%20%201,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D1%88%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%82%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%AE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B9...%20More%20.