Ім'я файлу: 1-2_Консп ПОНЯТТЯ ТЗН.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 30.11.2023
скачати
Пов'язані файли:


  1. Психолого-педагогічні основи використання технічних засобів у навчальному процесі

Очевидно, що основними каналами прийому інформації в навчальному процесі є зоровий та слуховий канали. Відповідно основними формами представлення інформації є вербальна та візуальна. Абсолютно очевидно, що візуальна форма представлення інформації є набагато продуктивнішою, оскільки очами людина сприймає близько 90% інформації, а вухами – близько 20-30%.

Однак найбільш ефективне сприйняття інформації забезпечує оптимальне поєднання вербальної та візуальної форм її подачі. Це також особливо важливо з огляду на потребу періодично переключати увагу аудиторії для стимуляції процесу запам’ятовування навчального матеріалу. Адже півторагодинні лекції стомлюють слухачів, а психофізіологічні особливості людини не дозволяють їй концентрувати увагу більше 15-20 хвилин. Ігнорування цих обставин у результаті призводить до суттєвого пониження уваги і, як наслідок, зниження рівня сприйняття навчальної інформації, особливо в другій половині лекції. Досвідчені викладачі легко вловлюють ознаки послаблення уваги аудиторії і використовують різні методичні прийоми для переключення уваги: розповідають цікавий випадок, наводять приклади з практики тощо. Але найбільш ефективним є переключення уваги за допомогою технічних засобів навчання.

Вищенаведені показники сприйняття та запам’ятовування навчальної інформації не враховують суб’єктивних факторів викладання. Є твердження, що якщо прийняти весь багаж знань і навичок викладача за 100%, то правильно викласти він зможе тільки близько 80% з огляду на час і особливості аудиторії. Слухач, у свою чергу, сприйме 50-60% - яким би розумним він не був, адже предмет вивчення для нього новий. Тільки близько 30% він правильно інтерпретує, а 10% запам’ятає і буде свідомо використовувати в подальшому. Таким чином, 90% інформації проходить повз слухача, можливо, і відкладаючись десь у підсвідомості (хоча це не факт). Отже, коефіцієнт корисної дії вербальної форми подачі навчальної інформації реально понижується до 10%. Ось чому для навчального процесу так необхідна наочність, візуалізація, схеми, графіки – все те, що є концентрацією інформації, а не її словесним виразом.

  1. Поняття ТЗН

Отже, вихователь дитсадка не може обмежитись такими засобами навчання, як дошка і крейда. Необхідно використовувати різні засоби навчання.


вербальні – слово, друкований текст;

наочні – малюнки, моделі, реальні об’єкти, схеми, таблиці;

спеціальні – прилади (вольтметр, секундомір, фонендоскоп);

технічні – екранні, звукові, мультимедійні.

ДЕМОНСТРАЦІЯ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ.
Технічні засоби навчання (ТЗН) — обладнання та апаратура, що використовуються в навчально-виховному процесі для підвищення його ефективності. Складаються з двох взаємопов’язаних частин:

  • Апаратура, за допомогою якої подається інформація (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони);

  • Спеціальні навчальні посібники або носії інформації: екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції);


Вимоги до використання ТЗН:

  1. врахування пізнавальних закономірностей навчальної діяльності дошкільників, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами;

  2. забезпечення органічного поєднання їх зі словами вчителя, а також з іншими засобами навчання;

  3. відповідність змісту і навчально-виховним завданням;

  4. врахування можливості застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних інтересів і забезпечення міцності засвоєння знань.


Важливо продумати поєднання слова вчителя з технічними засобами:

  • пояснення перед демонструванням інформації, а потім бесіда за її змістом;

  • пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів;

  • демонстрування окремих фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням);

  • демонстрування із синхронним коментуванням.




  1. Місце і роль технічних засобів у пізнавальному процесі

Технічні засоби навчання (ТЗН) - можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Модель заняття з комплексним інформаційним впливом стала можливою з впровадженням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій: мультимедійної проекції, інтерактивних дощок, комп’ютерно-програмних засобів інтенсивного вивчення предмета, комп’ютеризованих лінгафонних комплексів, перспективних технологій навчання через Інтернет (в т.ч. дистанційного навчання) тощо. Фактично мова йде про нову модель системи передачі-отримання знань, основаної, на відміну від систем традиційних, на зовсім інших психологічних і педагогічних аспектах. Викладач стає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає набагато більшу самостійність слухачів у пошуках і засвоєнні нових знань. Таким чином досягається високий рівень інтенсифікації навчального процесу.


  • позитивні риси:

  1. Володіють великою інформативністю та достовірністю (можна побачити мікропроцеси або швидкоплинні події тощо)

  2. Поліпшують унаочнення.

  3. Сприяють інтенсифікації навчального процесу.

  4. Підвищують ефективність праці учителя.


Упровадження ТЗН сприяє:

· індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здатностей, індивідуально-типологічних особливостей засвоєння матеріалу, інтересів;

· зміні характеру пізнавальної діяльності дітей у бік її більшої самостійності та пошукового характеру;

· стимулюванню дітей до постійного самовдосконалення;

· посиленню міждисциплінарних зв'язків у навчанні, комплексному вивченню явищ і подій;

· підвищенню гнучкості навчального процесу, його постійному відновленню;

· зміні форм організації позанавчальної роботи з дітьми та організації їхнього дозвілля.

.
Упровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес приводить до корінної зміни характеру діяльності педагога - вона в значній мірі наближається до професійної діяльності дослідника, програміста, організатора, консультанта.

ТЗН дозволяють вийти за рамки навчальної аудиторії; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації. Багато сучасних технічних засобів аж до персональних комп'ютерів стали або стають звичними в повсякденному побуті багатьох людей.

Проте існують і серйозні проблеми, пов’язані із упровадженням НІТ у НВП.

Найголовніше – це матеріальні труднощі та недостатнє фінансування освітньої галузі державою.

Одним із чинників, що перешкоджають широкому впровадженню в педагогічну практику комплексної моделі в цілому або її окремих складових, є недостатня підготовленість педагогічного складу до роботи із сучасними мультимедійними та комп’ютеризованими технічними засобами навчання.

Неправильне використання ТЗН виникає, насамперед, через незнання або зневагу психологічними особливостями їхнього застосування. Г.М. Коджаспірова та К.В. Петров виділяють такі типові педагогічні помилки, що знижують ефективність застосування ТЗН:

а) недостатня методична підготовленість учителя;

б) неправильне визначення дидактичної ролі й місця аудіовізуальних засобів на заняттях, невідповідність їх виразних можливостей дидактичної значимості;

в) безплановість, випадковість їх застосування;

г) перевантаженість заняття демонстрацією (прослуховуванням), перетворення його в зорово-звукову, літературно-музичну композицію.

2. Класифікація технічних засобів навчання

Класифікувати технічні засоби навчання складно через різноманітність їх складу, функціональних можливостей, способів подання інформації. У науці відсутня єдина класифікація засобів навчання, тому різні педагоги пропонують свої варіанти.

Мультимедійні ТЗН дозволяють задіяти максимальну кількість каналів сприйняття інформації за рахунок передачі інформації в мультимедійній формі за допомогою комп'ютерів і оргтехніки, тим самим істотно підвищити ефективність навчання.
За способами впливу

За цією ознакою ТЗН діляться на три групи:

перша - візуальні (зорові); друга - аудитивні (звукові);

третя - аудіовізуальні (звукозорові).

Перша група: візуальні ТЗН. До них відноситься демонстрування носіїв інформації, які забезпечують на екрані або іншим способом нерухоме зображення.

Діафільм - діапроектор.

Транспарант - графопроектор.

Неозвучений кінофільм - кінопроектор.

Комп’ютерна програма - комп’ютер.

Цифрова інформація - мікрокалькулятор.

Копія матеріалу - ксерокс.

Програма – сенсорній стіл.
Друга група: аудитивні ТЗН Аудитивні ТЗН здійснюють інформативний вплив лише на органи слуху учнів. До них відносяться такі: відтворення звуку записаного на магнітну стрічку, грамплатівку, лазерний диск; пряма радіопередача.

Грамзапис - електрофон

Магнітний запис - магнітофон

Лазерний запис - програвач компакт-дисків, комп’ютер

Радіопередача - радіоприймач

Третя група: аудіовізуальні ТЗН. Вони одночасно впливають на органи зору і слуху учнів. Сприймання і засвоєння інформації тут значно кращі, ніж у попередніх двох варіантах.

Звуковий кінофільм - кінопроектор.

Телепередача - телевізор.

Відеофільм - відеомагнітофон - телевізор, комп’ютер.

Озвучена комп’ютерна програма - комп’ютер.


  1. Завдання на самостійну роботу.

Опрацювати тему «Правила техніки безпеки, протипожежної безпеки та гігієнічні норми при роботі з ТЗН».
скачати

© Усі права захищені
написати до нас