Ім'я файлу: презентація.ppt
Розширення: ppt
Розмір: 5490кб.
Дата: 18.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
2019_M_PI_Maksutov_DS.pdf
Розширення: ppt
Розмір: 5490кб.
Дата: 18.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
2019_M_PI_Maksutov_DS.pdf
Проблема істини у науковому пізнанні. Теорії істинності знання: кореспондентна, когерентна, прагматична, конвенціональна.
план
1. Основні концепції істинності в гносеології.
2. Наукове та ненаукове: Аналіз критеріїв науковості знання як філософська та методологічна проблема.
1. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ІСТИННОСТІ В ГНОСЕОЛОГІЇ.
ІСТИНА НЕ ХАРАКТЕРИЗУЄ ПРЕДМЕТИ ОБЪЕ’ЄКТИВНОГО СВІТУ. ВОНА Є ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ЗНАННЯ ПРО ПРЕДМЕТИ ОБ’ЄКТИВНОЇ ДІЙСНОСТІ.
Класична концепція істини -
«теорія кореспонденції»;
виходить з визнання познаваності об’єктивного світу;
Істина – відповідність (адекватність) наших знань дійсності;
Аристотель, Ф. Бекон, Спіноза, Дідро, Фейєрбах, Ленин та ін.
ДІАЛЕКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ про істину:
Об'єктивна істина - адекватне відображення об'єкта суб'єктом, що відтворює об'єкт таким, яким він існує незалежно від свідомості суб'єкта:
Істина – «…не залежить від суб’єкта, не залежить ані від людини, ані від людства» (В.І.Ленін).
Відносна істина – знання, яке не повно відображає дійсність, не дає їй всебічного вичерпного образу.
Абсолютна істина - зміст людських знань, тотожний своєму предмету, який не буде спростований подальшим розвитком пізнання та практики.
Практика – критерій істини
Класична концепція истини
ПРОТЕ:
розуміння поняття відповідності як копіювання, відображення реальності неадекватно (спрощено) виражає структуру когнітивних процесів:
Копіювання в чистому вигляді реально не існує, процес світосприйняття є більш складним
Класична концепція істини
Існує в цій концепції
проблема критерія истини:
Якщо людина контактує із світом опосередковано (спираясь на твердження інших), то яким чином можно адекватно оцінити відповідність знань дійсності?
«Парадокс брехуна» илюструє проблему критерія
Когерентна концепція істини:
Розуміння ІСТИНИ ЯК САМОУЗГОДЖЕНОСТІ, НЕСУПЕРЕЧЛИВОСТІ ЗНАННЯ , узгодженості знання із своїми внутрішніми елементами;
Одна із версій формується у філософії І. Канта, в працях філософів – неопозитивістів ХХ ст. (Р.Карнап, О.Нейрат та ін.);
Запропонували КОНЦЕПЦІЮ «ПРОТОКОЛЬНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ» з метою радикальної редукції наукового пізнання до емпіричних форм
Когерентна концепція істини
За філософією неопозитивізму, неможливо порівнювати «протокольні висловлювання» (висловлювання, що стосуються спостережуваних явищ) з реальним світом.
Справжня наука мусить порівнювати одні висловлювання з іншими на предмет самоузгодженості знания.
Когерентна концепція істини
ПРОБЛЕМИ:
критерій несуперечливості знання можливий лише при описі простих явищ, в деяких галузях знання даний критерій не є застосовним.
самоузгодженість знання не передбачає анализу співвідношення такого знання і дійсності
Конвенціональна теорія істини :
Істина – те, про що існує згода (конвенція) певної групи науковців;
Усі наукові поняття і теорії є продуктами конвенцій за умов їх внутрішньої несуперечливості і відповідності даним спостереження;
Опрацьована Е.Махом, П.Дюгемом, А.Пуанкаре, неопозитивістами
Конвенціональна теорія істини :
Наукові поняття і теорії не є відображенням істинного устрою світу;
Усі несуперечливі наукові теорії є в однаковій мірі прийнятними;
Жодна з них не може бути визнана абсолютно істинною
Прагматична концепція істини
Акцентує практичну складову пізнавального процесу:
Істина – це те, що є результативним, дозволяє досягати мети, сприяє задоволенню потреб
Засновники - Ч. Пирс, У. Джеймс
Критерієм істини виступає корисність знання, його ефективність.
Прагматична концепція істини
ПРОТЕ:
Суміщення класичної і прагматичної интерпретації істини неможливо.
Корисність знання не може выражатись через відповідність його дійсності.
Одна із версій – теорія операціоналізму П.Бріджмена: зміст понять визначений не речами та їх властивостями, а тими операціями, за допомогою яких ми використовуємо ці поняття.
Семантична концепція істини А.Тарського -
Є спробою раціоналізації, логічного вдосконалення класичної концепції істини;
Критеріями істини визнаються формальна несуперечливість знання і відповідність знання дійсності:
«Сніг є білим» - істинно, якщо і тільки якщо сніг є білим;
концепція виявляє необхідність розрізнення об’єктної мови та метамови, змісту знання та мовної форми його вираження
Медичний діагноз як специфічний прояв істини
Є інтелектуальним актом розпізнавання істини;
Необхідно пов’язаний з лікувальною практикою;
Поєднує емпіричні та теоретичні (логічні) методи;
Актуалізує кореспондентський, конвенціональний та прагматичний підходи до проблеми істинності знання
2. Наукове та ненаукове: Аналіз критеріїв науковості знання як філософська та методологічна проблема.
В чому причина множинності теорій істини?
Є три стадії визнання наукової істини: перша — це абсурд, друга — в цьому щось є, третя — це загальновідомо…
Ернест Резерфорд
Некласична картина світу у новій науці
Эйнштейнівська революція
Відкриття к.ХІХ-поч.ХХ ст.:
- складна структура атому явище радіоактивності
дискретність електромагнітного випромінювання
Основні зміни:
Виявлена неспроможність передумови механістичної картини світу (уявлення про прості сили, що діють між незмінними об’єктами, пояснює всі явища природи)
Спеціальна теорія відносності (СТВ) А. Эйнштейна вступила в суперечливість з теориєю гравітації Ньютона.
В теорії Эйнштейна гравітация – це не сила, а прояв викривлення простору-часу.
Відповідно до релятивістської фізики, простір і час відносні - результати іх виміру залежать від того, рухається спостерігач чи ні.
Світ є набагато більш складним, ніж це уявляла механістична наука
Свідомість людини первинно включена в саме наше сприйняття дійсності. Це слід розуміти так: світ є таким, тому що це ми дивимось на нього, і зміни в нас, в нашій самосвідомості змінюють картину світу.
В епістемології ХХ ст. -
Критичне ставлення до поняття «наукова істина» – складова багатьох концепцій, що досліджували природу наукового знання;
Демаркація наукового/ненаукового знання – головна проблема філософії неопозитивізму (М.Шлік, Р.Карнап, О.Нейрат та ін.)
Критика поняття «наукова істина» у філософії неопозитивізму:
суть наукового природничого пізнання полягає не у виробленні знань, що відповідають дійсності, а в емпіричній перевірці;
запропонували метод верифікації (через редукцію до «протокольних висловлювань»)
Висунули поняття «емпірична істина».
Концепція фальсифікаціонізму К.Поппера – альтернатива веріфікаціонізму
Заперечує існування критерію істинності знання;
Можливо установити лише хибність знання, а не істинність
Концепція К.Поппера -
Навіть якщо ми знайдемо істину, ніщо не зможе нам вказати на те, що це саме істина;
Наукове пізнання принципово проблемно, гипотетично;
Проте через постійну елімінацію (виключення) хибного знання можливо наблизитися до істини.
Відроджує роль і значення філософії у спростуванні хибного наукового знання.
К.Поппер -
Замість поняття «наукова істина» вживає поняття «правдоподібність»;
Правдоподібність - характеристика знання, що свідчить про наявність в ньому як хибних, так і істинних положень;
Через те, за Поппером, проблема демаркації наукового /ненаукового вирішується через критерій фальсифікації:
Ненауковою вважає неспростовну теорію (таку, що не може бути піддана фальсифікації)
Принцип фальсифікованості :
опровержимость любого утверждения, относимого к науке.
Якщо теорія побудована таким чином, що її неможливо спростувати, то вона стоїть поза наукою. Саме неспростовність марксизму, психоаналізу, астрологиії, пов’язана з розпливчатістю їх понять і вмінням їх прибічників витлумачувати будь-які факти як такі, що підтверджують їх погляди, робить ці вчення ненауковими.
Т.Кун
Критика поняття «наукова істина» у філософії постпозитивізму:
Суб’єкт у пізнанні описує не самі об’єкти світу, а їх теоретичні ідеалізації, тому не може бути ніякої відповідності знань реальності;
Висунув тезу про несумірність наукових парадигм
Певні висновки:
З точки зору сучасної теорії пізнання, що спирається на ІСТОРІЮ НАУКИ, поняття «істинне» та «наукове» не є тотожніми:
1) наука не може бути зрозумілою як проста сукупність істин. В ній можуть бути присутніми і хибні гіпотези та теорії.
2) не всі знання, що відповідають дійсності, мають науковий характер.