Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет
«Харківський політехнічний інститут»
Кафедра «Безпека праці та навколишнього середовища»
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни
“Потенційно небезпечні виробничі технології та їх ідентифікація” на тему:
“ Аналіз техногенної небезпеки спиртосховища спиртозаводу ”
Харків – 2021
Зміст
Вступ………………………………………………………………………… 3
Причини і фактори виникнення аварій у спиртосховищах……………4
Правила безпеки для спиртового та лікеро- горілчаного виробництва……………….……..………………………………………. 6
Розрахунок з ідентифікації ОПН………………………………………..13
Розрахунок загального енергетичного потенціалу
та категорії вибухонебезпеки технологічного блоку для оцінки небезпеки об’єкта…………………………………………………………………….16
Висновок……………………………………………………………………..20
Література……………………………………………………………………21
Вступ
В економіці України ринок алкогольної продукції займає вагоме місце. Сьогодні вітчизняна спиртова промисловість за рік може випускати більше 60 млн. спирту . Ставиться завдання покращити якісні показники спирту та горілки, знизити їх собівартість та підвищити ефективність переробки. На сьогодні усі питання, які пов’язані з виробництвом, реалізацією і споживанням етилового спирту та алкогольних напоїв в Україні, регулюються державою. Проте саме зараз доробляється законопроект про передачу спиртових заводів у приватну власність, що дозволяє будівництво спиртових заводів у безпосередній близькості до підприємств-виробників лікеро-горілчаних виробів.
Надзвичайна ситуація техногенного характеру — це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті внаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.[1]
Надзвичайні ситуації техногенного характеру безпосередньо пов’язані з діяльністю людини і відбуваються через недостатню надійність техніки, допущені помилки, внаслідок терористичних актів тощо.
Причини і фактори виникнення аварій у спиртосховищах
Техногенна та пожежна небезпека спиртосховищ визначається вибухопожежонебезпечними властивостями сировини, а саме спирту етилового, його великою та зосередженням на малій площі, а також небезпекою технологічних операцій, пов’язаних з поводженням зі спиртом.
Слід зазначити, що пари спирту етилового мають низьку енергію запалювання (0,246 мДж), що створює небезпеку спалаху парів і проливів. Ємності і мірники спиртосховища експлуатуються при температурах, при яких концентрація парів спирту є достатньою для утворення вибухонебезпечної концентрації з повітрям. Виникнення джерел запалювання усередині ємності (мірника) може призвети до вибуху. Сила вибуху буде залежати від цілого ряду чинників: кількості пароповітряної фази, концентрації суміші (найбільш небезпечна суміш с концентрацією спирту 6,5% об), величини енергії запалювання [1].
Механічна міцність устаткування в спиртосховищі не достатня для того, щоб витримати тиск, який утворюється при вибуху (до 680 кПа). Тому найбільш ймовірно, що ємність чи мірник будуть зруйновані внаслідок вибуху. Після вибуху в ємності (мірнику) аварія може продовжуватись у вигляді пожежі проливу спирту в приміщенні. Пролив спирту в приміщені, якщо відразу не почнеться пожежа, може привести до небезпечної загазованості в залежності від площі проливу. Згідно виконаним оцінкам інтенсивність випаровування спирту з розливу сягає 0,37 г/(м2 с). При великих проливах у приміщенні може утвориться вибухонебезпечна концентрація пароповітряної суміші в кількості, достатній для того, щоб при вибуху були пошкоджені конструктивні елементи будівлі та травмовано персонал [2].
Однією з небезпечних виробничих операцій є вивантаження спирту з автоцистерни. Це пов’язано з тим, що використовується пристрій, за допомогою якого з’єднуються стаціонарні трубопроводи з транспортним засобом. Застосування такого пристрою при помилкових діях обслуговуючого персоналу є причиною викиду небезпечної речовини з системи. Відсутність загородження навколо місця розташування транспортного засобу, яка б обмежувала площу проливу, сприяє виникненню ситуації, коли при великих проливах спирту можливе виникнення вибухонебезпечної хмари суміші парів спирту з атмосферним повітрям. Відповідно, при наявності джерела запалювання може відбутись вибух парогазової хмари, але більш ймовірно, що вона згорить в дефлаграційному режимі (виникнення хлопка (спалаху), і може стати причиною виникнення пожежі [3].
Отже, виходячи з пожежовибухонебезпечних властивостей спирту етилового, статистики аварій, особливостей розміщення обладнання, характеру роботи обладнання, слід вважати, що аварії в спиртосховищах можуть реалізовуватись у вигляді:
випаровування проливів спирту етилового і утворення загазованості
території спиртосховища. При цьому концентрація парів сирту в хмарі
знаходиться в межах області розповсюдження полум’я, але спалахування не відбувається через відсутність джерела запалювання;
«хлопка» (спалаху) – згорання попередньо перемішаної пароповітряної суміші з дозвуковими швидкостями у відкритому просторі;
«пожежі проливу» (горіння проливів рідких продуктів) – дифузійного
горіння парів в повітрі над поверхнею рідини;
займання вибухонебезпечної суміші всередині обладнання (ємності,
автоцистерни) зі спиртом етиловим.
Правила безпеки для спиртового та лікеро- горілчаного виробництва
Збірники і мірильники спирту і спиртопродуктів повинні мати герметичні люки, що зачиняються, та сполучатися з атмосферою за допомогою повітровиків, споряджених дихальними клапанами і вогнеперешкоджувачами. Рекомендується встановлювати перед вогнеперешкоджувачами спиртоловушку насадочного типу. Повітровики повинні виводитись за межі приміщення згідно з вимогами п.6.6.3.21 ч.1 НПАОП 15.9-1.11-97 ( Далі – Правил).
У відділенні брагоректифікації мають бути індивідуальні засоби захисту: шланговий протигаз з виносним шлангом, переносний електросвітильник напругою не вище 12 В у вибухозахищеному виконанні або акумуляторний ліхтар УАС — 3В, запобіжний пояс з рятувальною вірьовкою, протигаз фільтруючий з коробкою А-2 комплекта, аптечка з необхідними медикаментами тощо.
Чищення та ремонт брагоректифікаційних, ректифікаційних установок можуть дозволятися лише після їхньої зупинки, охолодження, промивання водою, відключення трубопроводів за допомогою заглушок, провітрювання приміщення та улаштування риштовиння, яке має міцну огорожу.
Не допускається: а) здійснювати у відділенні брагоректифікації аналізи якості спирту за пробою Саваля; б) зберігати в апаратному відділенні перманганат калію, луг та інші хімікати.
Приміщення відділення бракоректифікації повинно бути обладнано системою автоматичного попередження накопичення вибухонебезпечних концентрацій парів ЛЗР з включенням звукової сигналізації та аварійної вентиляції.
Наземні відкриті бардяні ями і резервуари слід огороджувати перилами висотою не менше 1 м. Санітарно-захисна зона від пункта бардороздавання до житлових приміщень має бути не менше 100 м.
Під’їзди до пунктів роздавання барди повинні мати тверде покриття, забезпечувати прямоплинність потоку транспорту і на них має підтримуватися чистота.
Мелясна барда, яка не використовується для подальшого перероблення, мусить перекачуватися на бардонакопичувачі. Очищення бардонакопичувачів від дріжджів мелясної барди, які розклалися, мусять робитися не менше одного разу на рік. Місце скидання шламу повинно узгоджуватися з органами санітарно- епідеміологічного нагляду.
Не допускається:
а) спускання барди у водоймища;
б) спорудження бардороздавальних пунктів на території спиртових заводів;
в) експлуатація неогороджених бардосховищ та пунктів роздавання барди, а також роздавання гарячої барди у ручний спосіб;
г) подавання барди на бардороздавання і бардонакопичувачі по відкритих лотках і канавах.
Приймання, зберігання і відпускання спирту.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0591-09#Text]
Зберігання, отпускання і транспортування етилового спирту мусить проводитися згідно з вимогами Інструкції з приймання, зберігання, відпускання, транспортування та обліку етилового спирту.
Спиртовідпускальне, спиртоприймальне відділення мусять бути ізольовані від приміщення для зберігання спирту протипопожежною стінкою типу I. Обладнання у цих стінках дверних чи віконних прорізів не допускається. Приміщення повинно мати не менше двох виходів.
Дверні отвори слід обладнувати порогами-пандусами висотою не менше 0,15 м. Підлога мусить мати ухил у бік, протилежний до дверей, з приямком у нижній частині для збирання спирту на випадок його пролиття. Підлога повинна виконуватися з матеріалів, які при ударах не утворюють іскор (бетонні, ксилітові, цементнопіщані, мозаїчні (тераццо), асфальтобетонні), при умові застосування піску і щебеню, що не дають іскор. Спиртосховище слід розміщувати в окремій будівлі не нижче II ступеня вогнестійкості.
Відстань між ємкостями і стінами сховища повинна бути не менше 1,5 м. Кожний резервуар місткістю більше 100 т повинен встановлюватися в приміщенні, що має самостійний вихід назовні. Будівля спиртонасосної мусить бути розділена протипожежною стіною на два приміщення:
відділення мірильників (с насосом);
приміщення електрощитової і електроприводів.
Спиртові резервуари, які встановлюються на відкритих площадках мають бути пофарбовані у світлі кольори і забезпечені влітку водяним зрошенням. До кожного резервуара мусить бути забезпечено вільний з усіх боків приступ для його огляду; Для спостерігання за рівнем спирту у резервуарах установлюються поплавцеві покажчики рівня або автоматичні сигналізатори у вибухозахищеному виконанні. Установлення покажчикових скел і пробних кранів не допускається.
Вікна у закритих спиртосховищах мусять бути встановлені на висоті не менше 2 м від землі та споряджені гратами, які відчиняються, а також захищених від сонячних променів.
Вільний об’єм приямка для скидання випадково пролитого спирту закритого спиртосховища повинно дорівнювати: для окремо розташованих резервуарів — повній ємкості резервуара; для групи резервуарів — ємкості більшого резервуара. Кожна група зовнішніх резервуарів має бути огороджена, обнесена суцільним земляним валом або щільною стінкою з матеріалів, які не горять. Вільний об’ем усередині обвалування мусить дорівнювати:
для окремо розташованих резервуарів — повній ємкості резервуарів;
для групи резервуарів — ємкості більшого резервуара.
Висота вала має бути на 0,2 м вищою за розрахунковий рівень розлитої рідини, але не менше 0,5 м. Ділянка, на якій розташовані резервуари для спирту, має бути асфальтована.
Будівлі спиртосховищ, наземні резервуари та інші посудини, трубопроводи повинні мати блискавкозахист II категорії. Для захисту від вторинного проявлення блискавки та статичної електрики корпуси резервуарів, трубопроводи, металеві площинки та інше обладнання мусить заземлюватися згідно з вимогами підрозд. 10.4, 10.5 ч.1 цих Правил.
Спиртоприймальне відділення і спиртосховища повинні обладнуватися замкненою системою повітряних трубопроводів для резервуарів та мірильників, яка має спиртоуловлювач, дихальний клапан і вогневий запобіжник.
Кожний спиртовий резервуар має задовольняти вимогам технічних умов та бути спорядженим арматурою і приладами, передбаченими проектом (запобіжник вогневий, дихальний клапан, сигналізатор граничного рівня спирту). З метою виключення розливання спирту при пошкодженні наповнювального і витратного трубопроводів на них усередині резервуара слід встановлювати запірні запобіжні клапани.[4]
Контроль за справністю роботи вогневого запобіжника дихального клапана, сигналізатора рівня спирту повинен здійснюватися згідно з вимогами, які встановлені у розд. 7.2; експлуатація обладнання спиртосховищ має бути організована згідно з вимогами розд. 7.8 ч.1 цих Правил.
У приміщенях насосних, на наливальних ділянках, на території, де розташовані резервуари зі спиртом, у спиртосховищах та спиртоприймальних відділеннях при вимиканні освітлення в нічний час допускається застосування лише вибухобезпечних акумуляторних світильників.
Скляні частини показників рівня спирту у мірильниках мають бути захищені від механічних пошкоджень. Електроосвітлення спиртосховищ мусить бути у вибухобезпечному виконанні. Вмикання електроосвітлення мусить здійснюватися зовні будівель чи території ділянок.
Закриті спиртосховища треба обладнувати аварійною витяжною вентиляцією, яка забезпечує не менше вісьми обмінів повітря за одну годину за повним об’ємом приміщення з урахуванням постійнодіючої механічної витяжної вентиляції (загальнобмінної і місцевої). Вмикання вентиляції має здійснюватися зовні будівель.
У приміщеннях спиртосховищ, спиртоприймачах і спиртовідпускальних відділень мусить бути встановлено вибухозахищене електроустаткування. Допускається застосування як привода, електродвигунів загального призначення, за умови встановлення їх в ізольованому від мірильників і цистерн приміщенні; у цьому випадку з’єднання вала електродвигунів з валом насоса мусить проходити крізь капітальну стіну з улаштуванням у перегородці сальника спеціальної конструкції.
Завідувач спиртосховища щоденно має перевіряти стан резервуарів, трубопроводів і арматури спиртосховища та вживати термінових заходів до усунення помічених несправностей, із занотуванням у спеціальному журналі характеру несправності, часу її усунення і прізвища особи, яка виконувала роботи.
Зберігання та перевезення спирту у сталевих оцинкованих діжках не допускається. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних матеріалів та сторонніх речей у спиртосховищі та спиртоприймальному відділенні не допускається.
Спиртосховище, спиртоприймальне, спиртовідпускальне відділення мусять споряджуватися первинними засобами пожежогасіння. Переливання спирту відкритим способом не допускається. Перевезення спирту дозволяється в авто- і залізничних цистернах або металевих діжках. При цьому мусять додержуватися вимоги розд. 7.8 ч.1 цих Правил.
Відкриті площадки для зберігання спирту у тарі (діжках) мусять мати повітки, огороджуватися земляним валом або стіною, яка не горить, висотою не менше 0.5 м, мати пристрої для відведення талої та дощової води. У місцях проходу або проїзду на площадку мають установлюватися пандуси.
Штабелі пустої тари (діжок) і діжки, які наповнені спиртом, можуть розташовуватись на площадках під навісом відокремлено. Площадки під навісом для зберігання порожньої тари обвалування не потребують. Зберігання порожніх діжок дозволяється після їх промивання водою.
Ручне укладання діжок зі спиртом допускається не більше ніж у два яруси, механічне укладання — не більше ніж у три яруси. Завширшки штабель має бути не більше двох діжок, відстань між штабелями або стелажами мусить бути не менше 5 м, довжина штабеля - не більше 25 м. Відстань від площинки до будівель та споруд визначається вимогами СНиП ІІ-89-80.
Відбирання проб з резервуарів зі спиртом мусить робитися за допомогою пробовідбиральників, виготовлених з матеріалів, які не дають іскор при ударі (бронза, мідь, алюміній). Резервуари, цистерни чи діжки влітку мають заповнюватися спиртом не більше ніж на 95% об’єма, а взимку не більше ніж на 97% об’єма.
Не допускається:
а) наливання автоцистерн та діжок спиртом за допомогою відер та інших посудин та зливання спирту без шланга;
б) закручування та відкручування металевих пробок інструментом, який утворює іскри.
Діжки зі спиртом укладаються рядами, пробками догори, з прокладинкою між рядами та підклинюванням крайніх рядів. Протягом транспортування діжки мають бути надійно закріплені. Бутелі зі спиртом слід розміщувати у спеціальних ящиках, дерев’яних гратчастих облямівках чи корзинах.
Перед початком робіт особи, які беруть участь в операціях з переміщення спирту, мусять бути проінструктовані з методів безпечної роботи. Приймання, зливання та відпускання спирту здійснюється під безпосереднім наглядом відповідальної особи, яка призначається керівником підприємства. При роботах, пов’язаних з переміщуванням спирту (відпускання, зливання, транспортування) слід виконувати вимоги із запобігання виникненню та накопиченню зарядів статичної електрики, викладені у розд.10.4 ч.1 цих Правил . Наливальні та зливальні пристрої для спирту, естакади, металеві сходи до них мають бути заземлені згідно з вимогам.
Залізничні цистерни, автоцистерни і металеві діжки, у які робиться наливання (зливання) спирту, мусять надійно приєднуватися до заземлювача, а також мати заземлювальні з’єднання з наливним шлангом.
Наконечники шлангів мусять бути виготовлені з металу, який не дає іскор при ударі (бронза, мідь, алюміній). Труба чи шланг, який подає спирт до резервуарів, залізничних та автоцистерн, не повинен доходити до дна на 0.2 м до кінця наконечника.
Використання спиртової тари для зберігання та перевезення інших рідин не допускається. Для чищення резервуарів слід злити спирт і видалити осад, який випав, вручну ємкостями з кольорового металу. Відкрити всі люки, спочатку верхні , а потім нижні, відокремити всі підвідні трубопроводи, зняти дихальний клапан. Для пропарювання резервуарів пару при температурі 60-70 ° С підвести через нижній люк и вести пропарювання до повного видалення парів спирту.
3. Розрахунок з ідентифікації ОПН
Державне підприємство «УКРСПИРТ» – найбільший виробник високоякісного спирту та спиртовмісної продукції в Україні. ДП «УКРСПИРТ» забезпечує відмінною сировиною цілий ряд галузей. Продукція підприємства незамінна при виготовленні лікеро-горілчаних виробів, у фармацевтиці, медицині, парфумерії, виноробстві, кондитерській промисловості, тваринництві та інших галузях народного господарства. ДП «УКРСПИРТ» постачає якісні інгредієнти для виробництва лакофарбових виробів, розчинників, технічних рідин для автотранспортних засобів. Наша продукція використовується навіть в авіамоделюванні.
Співробітники підприємства постійно працюють над вдосконаленням товарної лінійки та розробкою нових пропозицій. Одним із найбільш пріоритетних напрямків зараз є виробництво біоетанолу та компоненту моторного палива альтернативного (КМПА).
Загальна виробнича потужність ДП «УКРСПИРТ» – понад 36 мільйонів декалітрів на рік. Його роботу забезпечує 41 виробничий майданчик. Заводи ДП «Укрспирт» також оснащені цехами з виробництва лікеро-горілчаних виробів.Ми маємо все необхідне для виробництва найбільш якісних алкогольних напоїв - від висококласного обладнання та якісних ресурсів, до кращих фахівців галузі
Якість готової продукції та сировини, яка використовується у виробництві, контролюється виробничими лабораторіями ДП «УКРСПИРТ». Лабораторії підприємства оснащені сучасним вимірювальним обладнанням, що дає можливість проводити якісний та кількісний контроль сировини, напівпродуктів виробництва та готової продукції.
Підприємство пропонує клієнтам індивідуальний підхід та прозорі, економічно вигідні умови співпраці. ДП «УКРСПИРТ» реалізує продукцію на внутрішньому та зовнішніх ринках а також є єдиним уповноваженим експортером спирту етилового ректифікованого різних сортів в Україні. На даний час одним із пріоритетних завдань підприємства є розвиток експортного напрямку. Продукція ДП «УКРСПИРТ» відома на ринках Середньої Азії та Кавказу, Туркменістану, Грузії, Азербайджанської Республіки, Турецької Республіки, Республіки Австрія, Республіці Польща. [5]
На ПАТ «Сумихімпром» розташованому у сельбищній зоні є 5 на земних резервуарів місткістю з різною місткістю для різних видів розчинників:
один резервуар 1000м3з етиловий спирт;
один резервуар 2000м3 з етиловий спирт;
один резервуар 5000м3 з етиловий спирт;
один резервуар 1000м3 з гліцерин;
один резервуар 2000м3 з гліцерин
Максимальна заповнюваність резервуарів не більше, ніж 82%. Відстань до місць великого скупчення людей становить 310 м.
Підрахуємо, що кількість M (тонн) небезпечних речовин 2 категорії (горючі рідини) з урахуванням густини видів рідин, заповнюваності резервуарів, становитиме: 0,87
де V – об’єм резервуара (м3) ;
ρ – середня густина рідини (т/м3) ;
k – коефіцієнт заповнення (в нашому випадку k = 0,87).
M= (1000⋅0,79⋅0,87)+(2000⋅0,79⋅0,87)+(5000⋅0,79⋅0,87)+ (1000⋅1,26⋅0,87)+
+(2000⋅1,26⋅0,87)= 76829,7 т,
де 0,79 т / м3 – густина етилового спирту;
1,26 т / м3 –густина гліцерину
Порогова маса небезпечних речовин - 1, 5, 8 категорії (горючі рідини) згідно з додатком 2 для 1 класу небезпеки складає 50000 т , а для 2 класу – 5000 т. На підприємстві є всього 76829,7 т., що значно більше мас відповідних класів. Спочатку можна зробити висновок, що підприємство належить до об’єктів підвищеної небезпеки (1 і 2 класів) за масою небезпечних речовин.
У зв’язку з розташуванням підприємств а у сельбищній зоні і тим, що мінімальна відстань до місць великого скупчення людей становить усього 310 м, проводимо розрахунок за відстанню:
де Qкат–норматив порогової маси (50000і5000т); Rmіn = 5м; Rmax = 50 м для небезпечних речовин 1 і 2 груп (“вибух” і “пожежа”).
Робимо остаточний висновок: підприємство належить до об’єкту підвищеної 1 класу небезпеки за масою небезпечних речовин (50 < 76829.7 > 200 т), та належить до об’єктів підвищеної небезпеки 1 класу за відстанню, оскільки 1922т < 7688т. < 76829,7т
Отже, ДП «Артемівський спиртовий завод» відповідно до законодавства, зобов’язане розробити декларацію безпеки 1 класу і сплатити страховий внесок у розмірі 51000 грн. (Відповідно до п. 7 “ Порядку і правил проведення обов’язкового страхування…”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №1788 від 16.11.2002р. “ Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно – епідеміологічного характеру”).
Щорічний внесок страховки за класами небезпеки становить:
• для 1 класу–51000 грн. при сумі страховки 3400000 грн;
• для 2 класу – 7140 грн. при сумі страховки 1190000 грн.
4. Розрахунок загального енергетичного потенціалу та категорії вибухонебезпеки технологічного блоку для оцінки небезпеки об’єкта
При аварійній розгерметизації пяти резервуарів з гасом об’ємом
(ступінь заповнення резервуарів k = 0,87) сумарний енергетичний потенціал визначається наступним чином:M = (V1 + V2 +V3+ V4 +V5)* k * p = ( 1000 + 2000 + 5000 +1000 +2000 ) * 0.87 * 882 = 8440740 кг , етиленуоксид
де густина в середньому дорівнює 882 кг / м3.
Тоді G = z * M = 0,1 * 8440740 = 844074 кг ,
E1=Gi*qi=844074*30562,2=25796758402,8 кДж,
де qi = 30562,2 кДж – питома теплота згоряння Етанолу.
Eсум = 177957876 + 1035496 = 150862140 кДж
Згідно Додатка 6 для отриманих значень m і Qв відповідає категорія вибухонебезпеки технологічного блоку І.
1 Довідкові дані
|----------------------------------------------------------------|
|1.1|Підприємство | АРТЕМІВСЬКИЙ СПИРТОВИЙ
ЗАВОД
|---+--------------------------------+---------------------------|
|1.2|Код підприємства за | 00375272
| |ЄДРПО України | |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|1.3|Галузь промисловості | |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|1.4|Відомча належність | |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|1.5|Форма власності | Державна
|---+--------------------------------+---------------------------|
|1.6|Адреса | 62472 Харківська обл. район
місто Мерефа,-1 вул. Революції
будинок 2
|---+--------------------------------+---------------------------|
|1.7|Телефон, факс | тел:7485159 | Факс:7485412
|---+--------------------------------+---------------------------|
|1.8|Керівник підприємства |Смашний Федір Володимирович
------------------------------------------------------------------
2 |Загальні дані
------------------------------------------------------------------
|3.1|Площа підприємства, тис. кв.м | 236 000 тис. кв.м |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|3.2|Вартість основних фондів | |
| |підприємства, млн. грн. |3 906 791,92
|---+--------------------------------+---------------------------|
|3.3|Загальна чисельність | проектна | фактична |
| |працівників | 120 | 120 |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|3.4|Найбільша зміна | 2 |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|3.5|Рік уведення до експлуатації | 1996 р. |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|3.6|Санітарно-захисна зона | 5 м. |
| |підприємства, м | |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|3.7|Категорія з ЦО | |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|3.8|Ступінь хімічної небезпеки | перша ступінь |
|---+--------------------------------+---------------------------|
|3.9|Нормативне значення показника | |
| |безпечності підприємства | |
|---+--------------------------------+---------------------------|
3. Відомості про внесення до державних (галузевих) реєстрів
(кадастрів)
------------------------------------------------------------------
| N | Найменування державного | Реєстраційний номер |
|з/п| (галузевого) реєстру (кадастру) | |
|---+-----------------------------------+------------------------|
| |Не зареєстровано | - |
|---+-----------------------------------+------------------------|
|
4. Виявлені джерела небезпеки
------------------------------------------------------------------
| N | Найменування | Вид небезпеки |Код можливих | Рівень |
|з/п| джерела | | НС | можливих НС |
| | небезпеки | | | |
|---+----------------+---------------+-------------+-------------|
| 1 | | Хімічна, | 11200 |регіональний |
| | Пропан | пожежна, | | |
| | | вибухова | | |
|---+----------------+---------------+-------------+-------------|
| 2 | Бутан | Хімічна | 11200 | місцевий |
| | | | | |
|---+----------------+---------------+-------------+-------------|
|Загальна кількість джерел | 2 |Максимально |регіональ-|
|небезпеки | |можливий рівень |ний |
| | |НС | |
------------------------------------------------------------------
5. Висновок за результатами проведеної ідентифікації:
Артемівський спиртовий завод визнано потенційно небезпечним
об'єктом.
6. Особи, відповідальні за результати проведеної
ідентифікації
Відповідальні особи
------------------------------------------------------------------
| Посада | Прізвище, ім'я та по батькові | Підпис | Дата |
|-------------+-------------------------------+---------+--------|
Директор Гоцуляк Тамара Миколаївна 21.11.21
|-------------+-------------------------------+---------+--------|
Головний інж. Майборода Катерина Романівна 21.11.21
|-------------+-------------------------------+---------+--------|
Нач.Штабу. Понасенко Генадій Миколайович. 21.11.21
|-------------+-------------------------------+---------+--------|
ЗАТВЕРДЖУЮ УЗГОДЖЕНО
Керівник Артемівського спирт заводу Державний інспектор
з нагляду у сфері
цивільного захисту
_______________________________ ____________________
(дата, підпис) (дата, підпис)
(ініціали, прізвище) (ініціали, прізвище)
М.П. М.П.
Висновок
Уході курсової роботи було розглянуто причини та фактори виникнення техногенних небезпек, що можуть статися у випадок аварії в спиртосховищах на спиртзаводі який знаходиться в м. Артемівськ. Також були проведенні певні розрахунки, щоб визначити до якого саме класу небезпек відноситься підприємство, та що потрібно зробити для виправлення даних проблем.
Було проведено аналіз техногенної безпеки, що показав відповідність категорії вибухонебезпеки. Відповідно до законодавства, зобов’язане розробити зобов’язане розробити декларацію безпеки 1 класу і сплатити страховий внесок у розмірі 51000 грн. (Відповідно до п. 7 “ Порядку і правил проведення обов’язкового страхування…”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №1788 від 16.11.2002р. “ Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно – епідеміологічного характеру”).
Використані джерела
"Безопасность в чрезвычайных ситуациях: Учебник" под ред. Н.К.Шишкина. - М., ГУУ, 2009.
Н. Б. Варгафтик. Справочник по теплофизическим свойствам газов и жидкостей. Издание 2-е, переработанное – Наука, М., 1972.
НПАОП 1.3.00-1.01-88 Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1.Техногенна та природна небезпека / За загальною редакцією В. В. Могильниченка. –К.: КІМ, 2007. – 636с.
http://ukrspirt.com/