Ім'я файлу: Практична робота 4 (Богуш Дмитро Аг-201).docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 20.12.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 20.12.2021
скачати
Практична робота № 4
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДИНИ
МЕТОДОМ ВІДРИВУ КРАПЛІ
Контрольні запитання
1. Пояснити причину виникнення сил поверхневого натягу.
2. Що таке коефіцієнт поверхневого натягу? У яких одиницях він вимірюється в системі СІ?
3. Як зменшити коефіцієнт поверхневого натягу рідини?
4. Як пояснити малу стисливість рідин?
5. Навести приклади прояву сил поверхневого натягу.
1) Сила поверхневого натягу – це сила, яка діє уздовж поверхні рідини і викликає зменшення її площі. Ця сила зумовлена взаємним притяганням молекул рідини, спрямована по дотичній до її поверхні. Дія сили поверхневого натягу призводить до того, що рідина в рівновазі має мінімально можливу площу поверхні.
2) Коефіціє́нт поверхне́вого на́тягу — кількісна характеристика поверхневого натягу рідини. Коефіцієнт поверхневого натягу визначається як сила, що діє з боку рідини на одиницю довжини контуру, що її обмежує. Позначається маленькою літерою сигма. Одиниця вимірювання Н/м або дина/см. За величиною коефіцієнт поверхневого натягу рідини дорівнює поверхневій енергії. Це, власне, одна й та ж величина, тільки для позначення поверхневої енергії вживаються енергетичні одиниці. 1 Дж/м² = 1 Н/м. Вимірюється методами тенсіометрії.
3) Своєю появою сили поверхневого натягу завдячують поверхневій енергії. Для зменшення сил поверхневого натягу використовуються поверхнево-активні речовини.
4) Мала стисливість рідини обумовлена тим, що рідина характеризується сильною молекулярною взаємодією, а зміни величин тиску в технічних процесах порівняно невеликі. Знак «мінус» у формулі означає, що при збільшенні тиску об'єм зменшується.
5) Завдяки силам поверхневого натягу краплі рідини приймають максимально близьку до сферичної форми, виникає капілярний ефект, деякі комахи можуть ходити по воді. Поверхневий натяг виникає як у випадку поверхні розділу між рідиною й газом, так і у випадку поверхні розділу двох різних рідин.