Синектика. Автор - Вільям Гордон. У його теорії головне джерело нових ідей - це пошук аналогій. В основу синектики покладено мозковий штурм, до участі в якому запрошують фахівців різних сфер діяльності. Група від одного штурму до іншого накопичує досвід вирішення проблеми. Для початку необхідно вибрати об'єкт і намалювати таблицю для його аналогій. У першому стовпці пишуть прямі аналогії, у другому - непрямі, наприклад, ознаки першого стовпця. Потім зіставляють мета, об'єкт і непрямі аналогії. Приклад: об'єкт - олівець, завдання - розширення асортименту. Пряма аналогія - об'ємний олівець, її заперечення - плоский олівець. Результат - олівець-закладка.
Морфологічний аналіз, запропонований Фріцем Цвікі, полягає в тому, що досліджуваний об'єкт розкидають на компоненти, з яких вибирають найістотніші характеристики. Потім їх змінюють і намагаються знову зібрати разом. У підсумку виходить новий об'єкт.
Послідовність етапів морфологічного аналізу така:
1.проблема описується в цілому (жодні рішення не пропонуються);
2. проблема розкладається на кілька компонентів (наприклад, визначаються параметри об'єкта - форма, матеріал упаковки, вміст);
3. для кожного параметра пропонується кілька можливих варіантів (відомих і тих, які поки що не використано в представлених на ринку товарах). При цьому складається матриця, так званий морфологічний ящик, у першому стовпчику якої перелічено всі параметри, а праворуч у тому ж рядку - альтернативні рішення;
4. параметри й альтернативні рішення комбінуються (кожне рішення складається з набору, яке вимагає по одному варіанту з кожного параметра);
5. вибирається та реалізується оптимальне, з погляду фірми, рішення.
Метод морфологічного аналізу дуже корисний для проектування нових виробів, а також для визначення можливості патентування основних параметрів з метою "заблокувати" винаходи, які можуть з'явитися у майбутньому, і перекрити конкурентам шлях до імітації інновації.
Метод «Ментальні карти» розробив Тоні Бьюзен. У його теорії робиться наголос на те, що креативний процес тісно пов'язаний з пам'яттю людини, тому розвивати треба саме пам'ять. Метод, спрямований на візуалізацію зв'язків і активізацію асоціативного мислення. Він дозволяє краще охоплювати всю картину досліджуваного питання і активізує творче мислення завдяки використанню графіки.
Бьюзен запропонував написати в центрі листка ключове поняття, а всі асоціації, які треба запам'ятати, писати на гілках, що йдуть від головного слова. Ідеї можна також малювати. Створення такої карти допомагає придумувати нові асоціації, образ карти набагато краще запам'ятовується.