 | Походження назв зірПідготував Бондарчук МаксимДжерела: https://www.google.com/url?q=https://uk.m.wikipedia.org/wiki/ https://www.google.com/url?q=https://uk.m.wikipedia.org/wiki/ https://www.google.com/url?q=https://uk.m.wikipedia.org/wiki/ https://www.google.com/url?q=https://uk.m.wikipedia.org/wiki/ Регіони, звідки пішли стародавні назви зірокДалеко не всі зірки мають грецькі і латинські назви, більшість назв арабського походження. Це пояснюється тим, що в середні століття центр передової науки знаходився на Близькому і Середньому Сході, де мовою науки була арабська мова (як до цього в елліністичних країнах - грецький, а пізніше в Європі - латинський). Важливий внесок в науку того часу внесли вчені Середньої Азії та Азербайджану: аль-Хорезмі і аль-Біруні, Ібн Сіна і Омар Хайям, Насир Ад-Дін ат-Тусі і Улугбек. Багато важливих відкриттів було зроблено також вченими Ірану, Іраку, Сирії, Єгипту, Північно-Західної Африки і мусульманської Іспанії. Праці цих учених потрапляли в Західну Європу через Константинополь. З багатьма працями античної науки європейці познайомилися спочатку по їх арабським перекладам і тільки потім - з грецькими оригіналами.АнтаресСлово Антарес походить із грецької мови і означає «суперник Ареса» через те, що він своїм червоним кольором нагадує колір планети Марс. Колір цієї зірки викликав інтерес багатьох народів протягом історії. В арабській астрономічній традиції називався Калб-аль-Акраб (Серце Скорпіона). Багато давньоєгипетських храмів орієнтовано таким чином, що світло Антареса відігравало певну роль у церемоніях. У стародавній Персії Антарес, який називали Сатевіс, був однією з чотирьох царських зір. У стародавній Індії його називали Джєштха. Аккадська назва — Ґар ґіб тар.РегулЗ латини назва перекладається як «принц». арабською вона звучить як Кальб Аль-Асад, що означає «серце лева».У давньоіндійській астрономії Регулу відповідає Накшатра Магха. Аккадська назва Луґал (шумерське «велика людина»).СіріусБагато давніх культур надавали особливого значення Сіріусу. Йому поклонялися в долині Нілу задовго до того, як був заснований Рим, і багато давньоєгипетських храмів були орієнтовані так, щоб світло зорі потрапляло на внутрішній вівтар. Геліактичний схід Сіріуса (перша поява зорі над горизонтом протягом року) давав змогу єгипетським жерцям передбачати початок розливу Нілу. У грецькій міфології Сіріус став собакою Оріона (або Ікарія). Греки також асоціювали Сіріус із літньою спекою: назва зорі походить від слова, що означає «спекотний день». Латинська назва Сіріуса — «Канікула» — означає «маленька собачка»; у найспекотніші літні дні, коли ця зоря з'являлася на ранковому небі, римський сенат повідомляв про перерву у роботі; звідси походить слово «канікули».БетельгейзеБетельгейзе — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Оріона, десята — списку найяскравіших зір на нічному небі. Назва походить від арабського слова إبط الجوزاء — «пахва», що позначає розташуванням зорі у фігурі Оріона. Існує варіант перекладу назви як يد الجوزاء — «Рука Близнюка».ДЯКУЮ ЗА УВАГУ |