Погляди видатних економістів на мотивацію господарської діяльності

2
ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................................................................................ 3
МОТИВИ ТА СТИМУЛИ ЕФЕКТИВНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ ..................................................................... 4
ВИСНОВКИ ................................................................................................................................................................... 8
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................................................................... 10

3
ВСТУП
На сьогоднішній день важко уявити спільне проживання людей без виробництва різноманітних матеріальних благ для задоволення не лише індивідуальних, а й групових та інших категорій спільних інтересів. Господарювання було притаманно людській спільноті на ранніх етапах суспільного розвитку. А функціонування будь- якої людської спільноти неможливе без регулювання відносин між її членами, зокрема з питань ведення господарських справ.
Все зазначене свідчить про надзвичайну важливість господарської діяльності для стабільного функціонування суспільства. Тому перед нами постає одна з найскладніших економічних проблем - забезпечення великої мотивації господарської діяльності.
Як відомо, мотив — це спонукальна причина дій і вчинків людини. Спонукання економічних суб'єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби,утворюючи таким чином логічний ланцюжок активної діяльності.
За законом України господарська діяльність – це діяльність суб'єктів, господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Існує багато різноманітних трактувань відомих економістів щодо неї. А їх розгляд допоможе нам краще зрозуміти суть проблеми та розширити економічне мислення.

4
МОТИВИ ТА СТИМУЛИ ЕФЕКТИВНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ
На мою думку, стабільне функціонування суспільства неможливе без господарської діяльності. Адже така діяльність забезпечує людей різноманітними матеріальними і нематеріальними благами, які з’являються у результаті обробки природних ресурсів, виготовлення та реалізація продукції, надання послуг.
Видатний німецький філософ Георг Гегель вважав, що вивчення історії пояснює формування дій людини з її потреб та інтересів, і саме вони відіграють провідну роль.
Безумовно, з погляду історії економічної думки виникло досить багато підходів до вирішення проблем мотивації господарської діяльності. А ознайомлення з ними спрямує нас до кращого їх розуміння, знаходження правильних, економічних рішень та розширення власного світогляду. Нижче розглянемо декілька з них.
Один з найвизначніших філософів Том Аквінський (1226-1274) вважав: « мотивація господарської діяльності носить релігійно-етичний характер і обумовлена тим, що людина, на відміну від тварин, повинна працювати, забезпечуючи своє
існування і розвиваючи свої фізичні і духовні здібності шляхом подолання бездіяльності. ». Так, дійсно, ще з давніх часів та по сей день гроші — найвпливовіший аргумент та інструмент, що використовується з метою здійснення впливу та винагородження робітників, що задовольняють більшість людських потреб.
Меркантилісти та деякі представники класичної школи (XV-ХУШ ст.) стверджували, що проблема мотивації найманих робітників пов'язана з проблемою частки суспільного продукту, у вигляді заробітної плати. Так як людина лінива за природою, то переважання заробітною платою фізіологічного мінімуму неодмінно спричинятиме зниження трудової діяльності тих робітників (теорія мінімальної заробітної плати).
На мій погляд, попереднє ствердження приблизно схоже на думку Аквінського, різниця у тому що, отримання грошей прямо залежить від заробітної плати. Тому чим

5 більший заробіток, тим більше буде грошей. Це досить сильний фактор мотивації, який гріх залишити без уваги.
Доповнюючи попередні висловлювання, за визначенням Е. Лоулера, заробітна плата будь-якого працівника поділена на три компоненти: 1) сплачується за виконання посадових обов'язків; 2) визначається вислугою років, терміном зайнятості на підприємстві та факторами вартості життя; 3) залежить від досягнутих результатів у минулому.
На думку шотландського економіста Адама Сміта (1723-1790) цілісна концепція мотиваційного механізму ринкового господарства ґрунтується на моделі
"економічної людини" (пріоритетності особистого інтересу як могутнього стимулу прогресивного розвитку суспільства) і концепції "невидимої руки ринку" (механізму стихійної координації поведінки і узгодження економічних інтересів, господарюючих суб'єктів в умовах ринкової конкуренції та взаємодії попиту і пропозиції).
З іншого боку, Томас Мальтус
(1766-1834) говорив: « Економічне присилування має біологічну основу і є головним мотивом господарської діяльності індивідів.
Наймані робітники приречені на мінімальну заробітну плату не внаслідок їх лінощів чи несправедливого суспільного устрою, а в саме результаті дії закону народонаселення. ».
Як вважав Карл Маркс (1818-1883), у процесі становлення капіталістичного способу господарювання важливу роль відіграє позаекономічний примус.
Подальший розвиток капіталізму, пов'язаний з погонею за додатковою вартістю, базується на економічному примусі, де відсутні гарантії зайнятості у робітників.
Формування мотиваційного механізму майбутнього комуністичного суспільства пов'язано з трудовою повинністю та зміною психології людей.
З погляду А. Маршала (1842-1924) спонукальні мотиви господарської поведінки людини є предметом дослідження економічної науки. Найстійкішим стимулом до господарської діяльності є бажання отримати дохід від неї.

6
Я згодна з поглядом Маршала, справді, отримавши бажане, людина задовольняє свої потреби та інтереси.
Без сумніву, щоб створити ефективне господарювання, потрібно надати мотивацію. Саме вона, у свою чергу, зробить людей готовими докласти максимальних зусиль та здібностей для досягнення цілей та задоволення
індивідуальних потреб, які формуються під тиском зовнішніх умов. Таку модель можна вважати замкненим колом, оскільки із задоволенням одних потреб ( отримання винагороди) виникають інші, що вимагають витрат нових зусиль.
Зокрема, мені здається, слід згадати дещо про винагороди як один з найважливіших факторів мотивації. Ними називають все те, що людина сприймає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим хотіла би володіти. Їх ділять на внутрішні (відчуття досягнення результатів, успіху, значимості, позитивна взаємодія в колективі) та зовнішні (зарплата, премії, тощо). І найпростіший спосіб забезпечення внутрішніх заохочень полягає у створенні сприятливих умов роботи і конкретному формулюванні завдань.
Слід зазначити, що для вивчення проблем мотивації у сучасній економічній теорії потрібно виділити два напрями, а саме:
— змістовні теорії, що базуються на причинах, які спонукають суб'єкти господарювання до певної діяльності, та роблять акцент на потребах та інтересів як визначальних чинниках економічної мотивації;
— процесні теорїі, де досліджують механізм мотивації економічної поведінки з урахуванням сприйняття суб'єктами господарювання певної ситуації та очікування ними можливих наслідків від обраного варіанта господарської діяльності.
Я погоджуюсь з тим, що єдність потреб, інтересів і стимулів породжує мотивацію як внутрішній поштовх людини до конкретної дії. Таким чином, економічні потреби та інтереси лежать в основі стимулювання — економічного спонукання суб'єктів господарювання до певних дій шляхом застосування економічних стимулів.

8
ВИСНОВКИ
Підводячи підсумки, сьогодні дійсно складно представити спільне проживання людей без господарської діяльності. Саме вона забезпечує людей різноманітними матеріальними і нематеріальними благами, які формуються як результат обробки природних ресурсів, виготовлення та реалізація продукції, надання послуг.
Вище сказане свідчить про важливість господарської діяльності для стабільного функціонування суспільства. Тож перед нами постає одне з найскладніших економічних питань - забезпечення великої мотивації господарської діяльності.
З погляду історії економічної думки виникло досить багато підходів до вирішення проблем мотивації господарської діяльності. Ознайомившись з ними, з’явилося краще їх розуміння, знаходження правильних, економічних рішень та розширення власного світогляду.
Справді, щоб створити ефективне господарювання, потрібно надати мотивацію.
Саме вона, зробить людей готовими докласти максимальних зусиль та здібностей для досягнення цілей та задоволення індивідуальних потреб, які формуються під тиском зовнішніх умов. Таку модель можна вважати замкненим колом, оскільки із задоволенням одних потреб ( отримання винагороди) виникають інші, що вимагають витрат нових зусиль.
Ще з давніх часів та по сей день гроші — це найвпливовіший аргумент та
інструмент, що використовується з метою здійснення впливу та винагородження робітників, що задовольняють більшість людських потреб. Але гроші безпосередньо залежать від заробітної плати.
Як вважав Маршал, отримавши бажане, ті ж самі винагороди (гроші, платня тощо), людина буде задовольняти свої потреби та інтереси. На мою думку, це й буде одне з найголовніших компонентів мотивації.

10
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Господарська діяльність
[Електронний ресурс]
–
Режим доступу: http://www.miireferat.com/referati/Господарська-діяльність/73163.html
2. Мотивація
[Електронний ресурс]
–
Режим доступу: http://pidruchniki.com/14051003/menedzhment/motivatsiya
3. Теоретичні основи управління господарською діяльністю [Електронний ресурс] –
Режим доступу: http://ukrmodno.com.ua/health/1-upravlinnya-gospodarsekoyu- diyalenistyu-rozdil-2/main.html
4. Базилевич В. Д., Попов В. Н., Базилевич Е. С., Гражевская Н. И. Экономическая теория: политэкономия: учебник / Виктор Дмитриевич Базилевич (ред.). — К. :
Знання, 2009. — 871с.
5. Історія економічних вчень: підручник / за ред. Тарасевича В. М., І-90 Петруні Ю.
Є. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 352с.