Ім'я файлу: Письменники_сучасники_XX_XXI_століть.docx
Розширення: docx
Розмір: 35кб.
Дата: 27.05.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 35кб.
Дата: 27.05.2023
скачати
Реферат на тему:
«Письменники-сучасники XX-XXI століть»
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………… 3
Ірина Вільде……………………………………………. 4-5
Неля Шейко-Медведєва………………………………… 5-6
Маріанна Кіяновська……………………………………. 7-8
Повість "Метелики на шпильках"……………………. 8-10
Висновок……………………………………………….. 11
Список використаних джерел…………………………. 12
ВСТУП
Сучасна українська література побудована на фундаменті вікових традицій і водночас це якісно новий продукт сучасного глобалізованого інформаційного світу. Основною ознакою сучасної літератури є її транснаціональний характер, що виявляється в спробі письменників-сучасників розв’язати глобальні вселюдські проблеми. Сучасні українські письменники намагаються подолати «провінційність», «окремішність» нашої літератури.
Львів – це місто, де багато письменників творили свої геніальні твори. Вони тут працювали, відпочивали, відчували, писали, закохувались та розчаровувались – намагалися схопити кожну мить життя у всій повноті.
Львівська область є однією з культурних столиць України. Ця земля відома своїми видатними постатями, зокрема, письменниками, які здобули визнання у світі своїми творами.
Ірина Вільде
Ірина Вільде залишається однією з найяскравіших і найсуперечливіших постатей у львівській і, ширше, галицькій україномовній літературі ХХ століття. Одна з найбільш бунтівних авторок до війни, Вільде згодом цілком влилася в радянський культурний істеблішмент, стала, принаймні зовні, органічним елементом комуністичної ідеологічної машини, що досі викликає полярні оцінки та провокує полеміки.
Вільде провчилася у Львівському університеті до четвертого курсу, згодом покинула навчання. За одними джерелами, це спричинили матеріальні труднощі, за іншими — причетність до Української військової організації (УВО). Наступним важливим містом у її біографії стає Коломия, де Вільде працює в часописі "Жіноча доля" і вперше активно прилучається до жіночого емансипаційного руху.
У той же час активно пише: з'являється її збірка новел "Химерне серце" і повість "Метелики на шпильках", які відразу стають помітними подіями в галицькому літературному житті. В 1935 році Вільде була удостоєна другої премії Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка (ТОПІЖ), що відразу викликало жваві дискусії. Річ у тім, що Вільде — на відміну від більшості тогочасних українських письменниць, зокрема, таких колег-авторок, як Катря Гриневичева чи Наталена Королева, — принципово не піднімала історико-патріотичних тем, відстоюючи право української літератури відкриватися на універсальні проблеми, розповідати про "людське серце".
Письменниця писала про труднощі, які доводилося поборювати жінці в патріархальній спільноті, про об'єктивацію жіночого тіла, яке часто трактувалося як "чоловіча власність", про "торгівлю" жіночою цнотою та психологічну і фізичну владу батьків над донькою, чоловіка над дружиною. Про своє бачення ролі української літератури Вільде розповіла в інтерв'ю Михайлові Рудницькому в 1936 році. Цікаво, що обоє, і Вільде і Рудницький, представники найбільш проєвропейських українських літераторів у довоєнній Галичині, після війни залишилися в Україні і послідовно виявляли лояльність до радянської ідеології.
Неля Шейко-Медведєва
Неля Шейко-Медведєва народилась у 1947 році на Львівщині. Навчалась на хімічному факультеті Львіського політехнічного інституту та філологічному факультеті Львівського державного університету. Писала літературною українською мовою та лемківським діалектом. Авторка добірок віршів, понад 40 пʼєс для дітей та юнацтва.
«Згадуючи дитинство, — відзначає вона, — я неодмінно згадую пісні свого краю, казки земляків — бойків та лемків, оповідки моєї бабусі, яка піввіку прожила на півдні України, в донецьких степах. Ці фантастичні оповідки вона успадкувала від матері-полтавчанки разом із талантом сприймати буденність як казку.
У мене не було жодної іграшки, купленої в магазині. Я сама майструвала ляльки, придумувала їм казкові біографії, змушувала їх жити, а вони вчили мене мріяти і фантазувати. Це був мій особистий театрик, завдяки якому я спізнала ні з чим незрівнянну втіху творчості, була і могутньою чаклункою, і злою примарою, королівною і сиріткою, янголом і бісиком. Була і буду щасливою бранкою незримого царства Фантазії, створеного уславленими і невідомими геніями мого народу».
Більшість п’єс поставили у професійних і аматорських театрах Львова, Ужгорода, Мукачева, Чернігова, Чернівців, Харкова, Рівного, Луцька, Івано-Франківська, Донецька, Києва, Полтави, Житомира, Запоріжжя. Була членкинею Національної спілки письменників України. Одну з п’єс відзначили літературною премією «Коронація слова».
Після закінчення школи Неля Шейко-Медведєва навчалася на філологічному факультеті Львівського університету імені І. Франка, де згодом працювала викладачем літератури. Кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України, драматург, поетеса, театральний критик.
П’єсу-апокриф «Біла зоря, чорні пелюстки» присвятила найвідомішому лемківському художнику Никифору Дровняку. Крім того, написала романи «Альфонс» (2004), «Баламутка» (2006) і «Кохана…Незабутня» (2006), а також роман-апокриф на релігійну тематику «Ніч остання» (2006).
У 2018 році у видавництві «Комора» вийшла друком збірка віршів і оповідань «Дороги камени», до якої увійшли усі вірші та оповідання письменниці, написані про історію лемків — українського субетносу, переселеного на Захід Польщі під час операції «Вісла». Цю книжку відзначило журі літературної премії «Еспресо. Вибір читачів-2019». Нещодавно письменницю номінували на Шевченківську премію.
Пише як літературною мовою, так і отчою говіркою — для душі, для дітей, для земляків. Є авторкою збірок п’єс-казок для дітей «Квітка щастя» і «Чари осіннього лісу». Як і народні казки, твори Шейко-Медведєвої повчальні, в них завжди добро перемагає зло, а правда торжествує над кривдою. Дійові особи зазнають і лиха, і радості, виявляють свої чесноти і вади характеру.
Так, наївний Петрусь із драми-казки «Квітка щастя» знайшов Цвіт Папороті та почувався щасливим. Але квітка вимагала схиляння перед нею, вона заборонила хлопцеві ділитися своїм багатством із друзями, лякаючи тим, що воно пропаде і для Петруся, коли він віддасть комусь бодай найменшу частинку. Догоджаючи Цвіту Папороті, юнак зробив чимало помилок, завдав багато лиха рідним і близьким. І тільки усвідомивши, що вірні друзі дорожчі за найбільше багатство, Петрусь знову став доброю та чуйною людиною.
Захопливі твори Нелі Шейко-Медведєвої залюбки читають молодші та старші діти.
Маріанна Кіяновська
Українська поетеса, прозаїк, перекладач, літературний критик та дослідник літератури. Член Національної спілки письменників України (з 2000 р.), Асоціації українських письменників (з 2000 р.) та Українського ПЕНу (з 2013 р.).
1997 року закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
У студентські роки належала до жіночого літературного угруповання ММЮННА ТУГА (за першими літерами імен: Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Наталка Сняданко, Наталя Томків; ТУГА — «Товариство усамітнених графоманів»).
З 2001 по 2005 рік -- координатор Львівського осередку Асоціації українських письменників.
У січні 1999 року була учасницею акції «Січ Уяздовська» (Варшава). У 2003 р. та 2008 р. стипендіат програми Міністра культури Польщі «Gaude Polonia». Лауреат кількох міжнародних поетичних фестивалів, у т. ч. -- Міжнародного фестивалю у Віленіці (Словенія) -- CEI Fellowship-2007, Міжнародного фестивалю «Київські Лаври» (2012) та ін.
З 2011 року є засновницею та директором незалежної літературної премії «Великий Їжак», якою відзначаються автори найкращих сучасних україномовних книжок для дітей. Основною метою цього визначного й безпрецедентного для України, українського дитячого письменництва, книговидавництва й літератури в цілому, проекту - є популяризація якісної друкованої книги серед дітей та підлітків й формування європейської читацької порядності та свідомості, серед засилля піратських копій та оцифровок, та передусім -- підвищення культури читання серед молодих українців до належного та справедливого рівня ознаки престижу й високого соціального статусу.
Твори Кіяновської перекладалися англійською, німецькою, італійською, шведською, азербайджанською, грузинською, польською, сербською, чеською, словацькою, словенською, литовською, білоруською та російською мовами, івритом. Як поет і прозаїк є учасницею численних антологій.
Переклади публікує у періодичних виданнях, в антологіях та окремими книгами. Нагороджена Почесним знаком «За заслуги перед польською культурою» (2014).
«373» визнано Книжкою року в номінації «Поезія» XVI Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року 2014»; «ДО ЕР» визнано Книжкою року в номінації «Поезія» в Рейтинговій акції творчих спілок «Книжка року-2014».
Повість "Метелики на шпильках"
Яскравим зразком модерної жіночої прози першої половини ХХ століття є трилогія Ірини Вільде «Метелики на шпильках». Модерністичний синкретизм стилів створює нову картину світу, розказавши історію очима чотирнадцятирічної Дарки Попович.
Перша частина трилогії «Метелики на шпильках», на перший погляд, це звичайний твір про пригоди дівчини-підлітка на канікулах, але при детальному аналізі стає зрозуміло, що авторка вклала у повість цілу історію психологічного становлення головної героїні. У повісті висвітлені проблеми батьків і дітей, кохання, дружби, конфлікту поколінь. Дарка Попович – це непересічна особистість, що шукає своє місце в соціумі. Світ дорослих, який панує навколо неї, не сприймає її серйозно, але дівчина робить багато кроків, щоб прийти до своєї мети. Всього за період одних вакацій юна Дарка еволюціонує від пустощів та безглуздих образ до особистості, що знає собі ціну та вміє читати людей. Тонкий психологізм повісті Ірини Вільде робить його захоплюючим та актуальним навіть для сучасного читача.
Друга частина трилогії «Б’є восьма» розповідає про навчання Дарки в гімназії в Чернівцях. Фокус у цій повісті зміщується на освітню та національну проблематику: навчання в гімназії в серці Буковини у складний міжвоєнний період, сповненого пригнічення українського народу. Саме з цими утисками по-юнацьки відчайдушно борються Дарка Попович, Наталка Оріховська, Орест Циганюк, Стефа Сидір та інші герої твору, що не бажають змиритися з румунським окупаційним режимом. Через описи Чернівців, гімназії та її вчителів Ірина Вільде реалістично демонструє ситуацію на Буковині 20-х років.
У третій повісті «Повнолітні діти» події відбуваються через 8 років після того, як Дарка покинула гімназію. Погляди письменниці, які вона вкладає в уста своїх персонажів, свідчать про панування соцреалістичних засад на території румунізованої Буковини. Двадцятидвохрічна Дарка мислить критично, тепер вже по-студентськи, вважаючи студентський бунт проти системи найблагороднішим масовим явищем, яке притаманно її поколінню.
Героїня Ірини Вільде оптимістично налаштована на перемогу справедливості та повернення українцям їх національної пам’яті, хоча й визнає, що не усі люди народжені бути героями. Таким чином, у новаторській трилогії «Метелики на шпильках» Ірина Вільде передає процес насамперед внутрішнього становлення дівчини, яка пізнає себе і світ навколо себе. Прикметно, що авторка звертається не тільки до соціальних, а й до психологічних тем (перша закоханість, розуміння власного тіла, усвідомлення свого призначення, пошук щастя тощо). Ці теми розкриваються через багатогранний і часом суперечливий образ головної героїні Дарки Попович.
ВИСНОВОК
Львівська область може пишатися своїми талановитими письменниками-сучасниками, які популяризують українську літературу та збагачують її своїми творами. Їх твори відображають складність сучасного світу, соціальні проблеми, моральні та етичні дилеми. Багатство і різноманітність творів, що створюються цими письменниками, свідчать про живість та актуальність української літератури, яка в змішаному світі залишається незмінною скринею національної культури та ідентичності
Важливо відзначити, що творчість письменників-сучасників не тільки розширює наше розуміння світу, але й спонукає до роздумів та аналізу власних переконань. Вони стають важливим джерелом інформації для формування громадської думки та критичного мислення, що є необхідним у сучасному світі.
Таким чином, талановиті письменники з Львівської області здатні вразити своїми творами, донести важливі повідомлення та допомогти зрозуміти складні проблеми, які стикаються сучасні люди. Вони є великим даром для української літератури та національної культури загалом.
Список використаної літератури
Шейко-Медведєва Неля – Біографія URL:https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/shejko-medvedyeva-nelya-biografiya
Богдан Герей, "Ірина Вільде: таємниці життя і кохання", На скрижалях, 2018.
Роман Горак, Кинути каменем: есеї про Ірину Вільде (Львів, 2018), 540.
Мирослава Крат, "Дика" письменниця Ірина Вільде, Друг читача, 3.11.2008.
Наталка і Ярема Полотнюки, Через терни до зірок Вільде, Ірина. Метелики на шпильках; Б'є восьма; Повнолітні діти: повісті (Дрогобич, 2007), 476–486.
Історія української літератури. – К., 2000.