Нормативно-правове забезпечення економічної безпеки підприємства
Нормативно-правова основа економічної безпеки держави
Напрями державного регулювання економічної безпеки підприємства
Органи державного регулювання економічної безпеки підприємства
Ключові терміни та поняття: національна безпека, економічна безпека, загрози у сфері економічної безпеки, державна політика, державне регулювання, нормативно-правове забезпечення, регулювання економічної безпеки.
За результатами вивчення теми студент має:
ЗнАти ➧ Основні нормативно-правові акти, що визначають державну політику у сфері національної безпеки України
➧ Основні нормативно-правові акти, що визначають державну політику у сфері економічної безпеки України
➧ Актуальні загрози у сфері економічної безпеки підприємства та напрями державної політики щодо їх подолання
➧ Напрями нормативно-правового забезпечення державного регулювання економічної безпеки підприємства
➧ Основні повноваження органів, що здійснюють державне ре- гулювання економічної безпеки підприємства
Вміти ➧ Визначати сфери нормативного забезпечення державного ре- гулювання економічної безпеки підприємства
➧ Визначати напрями державної політики щодо подолання ак- туальних загроз у сфері економічної безпеки України
➧ Ідентифікувати сферу повноважень органів, що здійснюють державне регулювання економічної безпеки підприємства
Нормативно-правова основа економічної безпеки держави
В Україні вивчення проблематики економічної безпеки, як і загалом національної безпеки, розпочалося після здобуття державної незалеж- ності, особливо після створення у 1992 р. Ради національної безпеки України та організації у 2001 р. Національного інституту проблем між- народної безпеки. У системі національної безпеки, яка сформувалася до того в СРСР, пріоритетне значення мала військова і державна безпека, а проблеми економічної безпеки підпорядковувалися їм.
В Україні поняття «економічна безпека» офіційно запроваджено донормативної лексики у статті 17 Конституції України (від 28.06.1996 р.), де визначено, що забезпечення економічної безпеки (поряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності України) є найважливішою функ- цією держави і справою всього українського народу. Стаття 92 Конститу- ції України визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів та гарантування в Україні безпеки особи, суспільства й держави від зовнішніх та внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності. У статті 106 зазначено, що Президент України забезпе- чує державну незалежність, національну безпеку та правонаступництво держави. Згідно зі статтею 107 передбачено функціонування Ради на- ціональної безпеки і оборони України, що є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Ґрунтуючись на основних засадах Конституції, Уряд України будує державну політику. Для реалізації одного з її напрямів Указом Прези- дента України від 30 серпня 1996 року № 772 відповідно до статті 107 Конституції України створено Раду національної безпеки і оборони України, яка займається координацією органів виконавчої влади у сфері національної безпеки. Раду національної безпеки й оборони України створено замість Ради оборони України та Ради національної безпеки України, які працювали в період з 1991 по 1996 рр. Правові засади ор- ганізації та діяльності Ради національної безпеки й оборони України, її склад, структуру, компетенцію і функції визначено у Законі України
«Про Раду національної безпеки і оборони України» від 06.03.1998 р.
16.01.1997 р. Верховна Рада України прийняла Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України. У цьому документі визначено основні загрози національній безпеці України, в тому числі в економічній сфері; окреслено основні напрями державної політики національної безпеки України. Економічна безпека згідно з прийнятою Концепцією (безпека в економічній сфері), є складовою національної безпеки, до неї віднесено такі напрями державної політики національної
безпеки: недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів, перетікання їх у тіньову економіку; контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямованою на підтримку важливих для України пріоритетів, та захист вітчизняного виробника; боротьба з протиправною економічною діяльністю, протидія неконтрольованому відпливу національних матеріальних, фінансових, інтелектуальних, ін- формаційних та інших ресурсів. Також у 1997 р. відбулося прийняття програмно-цільових документів із забезпечення національної безпеки України з метою формування сприятливого та передбачуваного правового поля для розвитку підприємництва і реалізації права на підприємницьку діяльність, забезпечення демократизації суспільства, поліпшення добро- буту громадян, формування цивілізованого конкурентного середовища. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України втратила чинність на підставі Закону України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003. У Законі зазначено, що національна безпе- ка України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політи- ки відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, еколо- гічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах. У Законі визначено загрози національним інтересам і національній безпеці України в економічній сфері (стаття 7) та основні напрями державної політики з
питань національної безпеки в економічній сфері (стаття 8).
У 2018 р. Закон України «Про основи національної безпеки Украї- ни» від 19.06.2003 втратив чинність на підставі прийняттяновогоЗаконуУкраїни «Про національну безпеку України» від 21.06.2018. Цей Закон від- повідно до статей 1, 2, 17, 18 і 92 Конституції України визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному грома- дянину захист від загроз. Відповідно до Закону України державна політикаусферахнаціональноїбезпекиіоборониспрямовуєтьсяназабезпечення воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, кібербезпеки України тощо. Загрози національній безпеці України та відповідні пріоритети державної політики у сферах національної безпеки і оборони визначаються у Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербез- пеки України, інших документах з питань національної безпеки і обо- рони, які схвалюються Радою національної безпеки і оборони України і затверджуються указами Президента України (стаття 3).
Для вирішення основних завдань щодо економічної безпеки спочатку було розроблено Стратегію економічного та соціального розвитку на 2000- 2004 рр. (від 23.02.2000 р.), а у подальшому — Стратегію економічного та
соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004- 2015 рр. (від 28.04.2004), де визначено основні цілі та завдання посилення економічної безпеки держави. Указом Президента України №105/2007 від 12.02.2007 р. прийнято Стратегію національної безпеки України, де зазна- чено, що подальший розвиток і захист найвагоміших здобутків України потребує чіткої визначеності держави у стратегічних пріоритетах і цілях, які мають відповідати викликам і загрозам XXI століття, її взаємодії з су- часними системами міжнародної і регіональної безпеки.
СьогоднічинноюєСтратегіянаціональноїбезпекиУкраїни,прийнятаУказомПрезидентаУкраїни«ПрорішенняРадинаціональноїбезпекиіобо-рониУкраїнивід6травня2015року«ПроСтратегіюнаціональноїбезпекиУкраїни» від 26.05.2015 р. Стратегія національної безпеки України спря- мована на реалізацію до 2020 р. визначених нею пріоритетів державної політики національної безпеки, а також реформ, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, ратифікованою Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, і Стратегією сталого розвитку «Україна — 2020», схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5.
ОсновнимицілямиСтратегіїнаціональноїбезпекиУкраїниєтакі:
мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно виз- наного державного кордону України, гарантування мирного майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави;
утвердження прав і свобод людини і громадянина, забезпечення нової якості економічного, соціального і гуманітарного розвитку, за- безпечення інтеграції України до Європейського Союзу та формування умов для вступу в НАТО.
У Стратегії національної безпеки України зазначені основні загрози усфері економічної безпеки та напрями державної політики щодо їхньогоподолання (табл. 4.1). Табл. 4.1 складено відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України» від 26.05.2015 р.
Основним змістом економічних реформ є створення умов для по- долання бідності і надмірного майнового розшарування в суспільстві, наближення соціальних стандартів до рівня держав Центральної і Східної Європи — членів ЄС, досягнення економічних критеріїв, необхідних для набуття Україною членства в ЄС.
Відповідно до Закону України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 р. реалізація Стратегії національної безпеки України здійс- нюється на основі національного оборонного, безпекового, економічного,
інтелектуального потенціалу з використанням механізмів державно-при- ватного партнерства, а також із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги (стаття 26).
1 2 3 4 5 6 7 8 9