Ім'я файлу: Переживання важкої невиліковної хвороби .pptx
Розширення: pptx
Розмір: 46кб.
Дата: 05.12.2023
скачати
Переживання важкої невиліковної хворобиРозширення: pptx
Розмір: 46кб.
Дата: 05.12.2023
скачати
А) Він не знає про своє захворювання і не гадає, що воно таке серйозне. Хворого слід обережно підготувати до необхідності лікування, можливо тривалого.
Б) Хворий не інформований про свою хворобу, однак передчуває її серйозність і небезпечність, вимагає точних пояснень. З юридичної точки зору хворий має право знати свій діагноз, однак з точки зору етики не завжди психологічно виправдано повідомляти хворого про наявність у нього смертельного захворювання. В таких випадках Гарді говорив про “правду по чайній ложці” Іноді, коли лікар не наважується повідомити онкологічний діагноз хворому, він може говорити про хворобу з подібними симптомами і хронічним перебігом. В) Хворий дізнався про важкість свого захворювання. Слід пояснити йому можливість позитивного результату лікування при будь-якій хворобі і в будь-якій стадії, наводячи конкретні приклади таких успіхів. Слід триматись спокійно і впевнено, відволікаючи увагу хворого на теми. Що не стосуються хвороби і особисто цікаві для хворого. Дуже важливим при цьому є злагоджена тактика усього медичного персоналу. На жаль, перед деякими хворобами медицина залишається безсилою і кожен медичний працівник рано чи пізно стикається з проблемою помирання і смерті. В минулому “душевну втіху” помираючим хворим надавали священики. Нині цей обов’язок розповсюджується також на лікарів, медсестер, психологів. Типові реакції на небезпеку чи близькість смерті:
а) покора і спокійне прийняття невідворотного;
б) пасивна капітуляція, що проявляється в апатії і байдужості;
в) втеча в звичайні балачки і спогади;
г) втеча в фантазії про безсмертя;
д) компенсаторна діяльність корисна (завершення роботи, подорож) або шкідлива (зловживання токсичними речовинами, сексуальні ексцеси).
Кеблер-Росс виділяє наступні фази хронічного смертельного захворювання:
А) усвідомлення наявності важкої хвороби;
Б) внутрішнє заперечення небезпеки;
В) роздратування і гнів (за схемою “Чому я?”);
Г) депресія з суїцидними думками і спробами, частіше спонтанними;
Д) домовленість – строк в уявленні відкладається (“фаза угод”);
Е) активне примирення із смертю, хоча зберігається певна надія;
Ж) якщо надія зникає – пасивна капітуляція, втрата інтересу до оточуючого.
{Матис Н. 12-}