Організація медичної допомоги населенню літнього віку
Громадянами похилого віку визнаються: чоловіки у віці 60 і жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше півтора року. Похилий (літній) вік — 61-71 для чоловіків, 56-74 для жінок
Громадянам похилого віку гарантується безплатна кваліфікована медична допомога в геріатричних центрах, лікарнях для громадян похилого віку та інших стаціонарних, амбулаторно-поліклінічних установах, а також вдома з урахуванням досягнень геронтології та геріатрії в порядку, встановленому законодавством України про охорону здоров'я.
Громадяни похилого віку нарівні з іншими громадянами користуються санаторно-курортним лікуванням. Порядок медичного відбору і направлення на санаторно-курортне лікування встановлюється Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством соціального захисту населення України, а також колективними договорами та угодами.
В необхідних випадках громадяни похилого віку забезпечуються протезами, слуховими апаратами, зубопротезуванням. Зазначені види протезної допомоги надаються їм безплатно або на пільгових умовах (за винятком зубних протезів з дорогоцінних металів) в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Однією з важливих складових політики соціально орієнтованої держави є турбота про здоров'я і добробут літніх людей. Згідно з прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2010 року середня тривалість життя в країнах європейського регіону зросте не менше ніж до 77 років, а здоров'я осіб віком понад 65 років поліпшуватиметься.
На жаль, в Україні спостерігається негативна тенденція у стані здоров'я людей похилого віку, зростав смертність, скорочується тривалість життя. Середня тривалість життя за останні 5 років скоротилася на 3-4 роки 1 в 2007 році вона становила 59, 8 року для чоловіків і 69, 7 року для жінок. Різниця між тривалістю життя чоловіків та жінок є однією з найбільших у світі. Спостерігаються істотні відмінності у стані здоров'я і тривалості життя населення різних регіонів. Особливо несприятлива ситуація склалася у сільській місцевості. Кількість людей пенсійного віку збільшується. На сьогодні вона становить 11, 5 млн чоловік, або 22% загальної чисельності населення.
Старіння населення в несприятливих соціально-економічних та екологічних умовах супроводжується погіршенням здоров'я, зростанням захворюваності, збільшенням питомої ваги хронічних патологічних станів. Вікові зміни в організмі зумовлюють погіршення фізичного та психічного стану людей літнього віку, збільшення серед них кількості інвалідів та самотніх, які потребують сторонньої допомоги. У зв'язку з цим зростає потреба в різних видах соціально-медичної допомоги.
Якість життя людини похилого віку великою мірою залежить від соціальної захищеності, матеріального добробуту (розмір пенсії, пільги і т. ін.), можливості раціонального харчування, своєчасного надання повноцінної медичної допомоги, організації медико-соціального обслуговування взагалі.
Спад виробництва, економічна криза призвели до змін у соціальних пріоритетах, до погіршення функціонування інституцій, що раніше були відповідальними за здоров'я та благополуччя літніх людей, до зростання вартості медичних послуг.
Метою соціально-медичної допомоги населенню літнього віку є поліпшення стану здоров'я та якості життя літні в Україні в цілому та по окремих її регіонах.
Основними завданнями соціально-медичної допомоги населенню літнього віку є сприяння уповільненню темпів старіння, призупинення спаду тривалості життя в Україні і підготовка умов для наступного її зростання. Реалізація цих завдань повинна супроводжуватись зменшенням захворюваності, інвалідизації та смертності літніх людей. Невідкладними завданнями є попередження захворювань та надання літнім людям сучасних видів медичної допомоги, забезпечення засобами лікування, що має привести до поліпшення здоров'я. Шлях до цього вбачається у наближенні охорони здоров'я, соціального забезпечення та догляду за літніми людьми до європейських стандартів, у розробленні заходів, спрямованих на підвищення рівня соціальної захищеності літніх людей, у здійсненні заходів щодо підтримки активного способу життя та рівня самообслуговування літніх людей.
Головні напрями соціально-медичної допомоги населенню літнього віку грунтуються на Законі України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” і повинні реалізуватися в комплексі з іншими програмами, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Здійснення Програми має забезпечуватися відповідними заходами з боку держави, суспільства, сім'ї. Правовий і соціальний захист літніх людей при цьому гарантується з боку держави такими шляхами – реалізацією права на працю відповідно до професійної підготовки і трудових навичок з урахуванням стану здоров'я; пенсійним забезпеченням; створенням умов для підтримки здоров'я і активного довголіття на рівні сучасних досягнень науки, в тому числі, відповідним медичним обслуговуванням згідно з науковими рекомендаціями.
Поліпшення здоров'я літніх людей передбачає: впровадження сучасних засобів діагностики, профілактики, лікування та реабілітації найбільш поширених захворювань, викликаних віком (ішемічна хвороба серця, судинна патологія головного мозку, екстрапірамідна недостатність, хронічні захворювання легенів та захворювання опорно-рухового апарату). Передбачається забезпечення на базі реабілітаційних відділень установ охорони здоров'я медичної, фізичної та психологічної реабілітації хворих людей літнього віку. Важливе значення надається забезпеченню в поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів щорічного медичного огляду пенсіонерів для своєчасного лікування, профілактики хронічних захворювань та виявлення осіб, які потребують медико-соціальної допомоги. Враховуючи демографічні особливості, що склалися у певних регіонах, передбачається створити при поліклініках медико-соціальні відділення для обслуговування ветеранів війни, інвалідів та непрацездатних літніх людей.
Серед важливих організаційних заходів – створення при багатопрофільних лікарнях відділень сестринського догляду для лікування хронічно хворих літнього віку, створення в обласних центрах і місті Києві лікарень (хоспісів), розрахованих на термінальні стадії захворювань; відновлення мережі амбулаторій у сільських населених пунктах з метою наближення первинної медико-санітарної допомоги до місця проживання літніх людей.
Необхідно також забезпечити кардіостимулятограми та ендопротезами суглобів вітчизняного виробництва малозабезпечених хворих літнього віку – одинаків, які потребують хірургічного лікування із застосуванням цих апаратів. Намічається вивчити потребу та специфікацію ліків для літніх людей. Для цього планується додатково і більш детально обгрунтувати рекомендації щодо раціонального застосування ліків у геріатрії, а також розробити та вдосконалити спеціальні лікарські форми для геріатричних пацієнтів. Необхідно буде налагодити постачання в аптеки лікарських препаратів, потрібних хворим літнього віку. Програма соціально-медичної допомоги населенню літнього віку передбачає забезпечити обласні та районні лікарні по всій Україні основними засобами догляду за тяжко і хронічно хворими та інвалідами літнього віку і створити мережу пунктів прокату таких засобів. Важливе значення надано в Програмі питанню підвищення кваліфікації спеціалістів охорони здоров'я та викладачів теоретичних і клінічних дисциплін вищих медичних навчальних закладів з питань геронтології та геріатрії.