Системи обробки інформації, 2009, випуск 4 (78) ISSN 1681-7710
УДК 351.814+355.02
А.М. Артеменко
Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, Винниця
opnakelh rmPtPj`0PЇ jk`qhtPj`0PЇ onbPŠp“mhu na’JjŠPb
dk“ g`aegoe)emm“ lPfdepf`bmncn nalPmr Pmtnpl`0PJ
opn onbPŠp“mr naqŠ`mnbjr
Стаття присвячена аналізу документів, що регламентують порядок складання донесень про повітря-
ну обстановку в радіотехнічних військах Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил України та відповідних стан-
дартів НАТО.
Показано, що класифікація повітряних об’єктів (ПО), яка застосовується на теперішній час
у ПС, не в повній мірі відповідає сучасним вимогам щодо інформації про повітряну обстановку, а, подекуди,
є застарілою. До того ж, вимоги щодо налагодження обміну інформацією про повітряну обстановку між
Україною та суміжними державами, ряд з яких є членами НАТО, вимагають проведення уніфікації з відпо-
відними стандартами НАТО.
Описуються джерела інформації в Україні для проведення класифікації ПО.
Обґрунтовано необхідність змін до класифікації повітряних об’єктів у ПС Збройних Сил України.
Ключові слова: повітряна обстановка, повітряні об’єкти, засоби радіолокації, класифікація повітря-
них об’єктів, державне впізнавання, джерела даних.
b“23C
Постановка проблеми. Різноманітність за- вдань, що вирішують Повітряні Сили, потребує різну ступінь детальності інформації про повітряні об’єкти, що контролюють радіотехнічні війська. Якщо, напри- клад, зенітним ракетним військам достатньо поділен- ня цілей на свої та чужі, а серед чужих визначити найбільш важливі для першочергового знищення, то контроль повітряного простору вимагає детального знання обстановки для своєчасного виявлення пору- шень та потенційних загроз. Це передбачає розпіз- навання повітряних об’єктів за відповідними класифі- каційними ознаками, тобто проведення класифікації
ПО або присвоєння відповідних індексів належності.
У Збройних Силах України в наслідок колишнього
СРСР процес визначення індексів належності повіт- ряних об’єктів, заснований на використанні можли- востей вже не існуючих комплексів засобів автомати- зації оперативного та оперативно-стратегічного рів- нів, ґрунтується на застарілих керівних документах.
Це ускладняє процес прийняття рішень на застосу- вання чергових сил та засобів з протиповітряної обо- рони у складній повітряній обстановці. Система кла- сифікації повітряних об’єктів НАТО суттєве відрізня-
ється як за змістом, так і за процедурами. Розбіжності у підходах не дозволяють здійснювати обмін інфор- мацією на міждержавному рівні та підвищують рі- вень небезпеки в повітрі у прикордонній смузі. Тому проблема уніфікації класифікації ПО, визначення класифікаційних ознак у відповідності з сучасними вимогами до розпізнавання ситуацій у повітрі є акту- альною та вимагає скорішого вирішення.
Метою статті є аналіз підходів до класифікації повітряних об’єктів у Повітряних Силах Збройних
Сил України та у країнах НАТО, розгляд процедур і джерел інформації при класифікації та визначення можливостей їх уніфікації.
Аналіз публікацій. На цей час перелік індексів належності при прийнятті рішень по усім виявленим у повітрі об’єктам визначений ще у 1979 р. Він ціл- ком базується на прийнятому на час розробки доку- мента рівні загроз і можливостях джерел інформації та не відповідає сучасним поглядам на здійснення контролю повітряного простору.
У той же час у системі обміну даними про пові- тряну обстановку ASDE НАТО та у національних системах контролю повітряного простору західних суміжних держав підходи до процедур й ознаки кла- сифікації суттєво відрізняються від прийнятих у
Збройних Силах України. Класифікаційні ознаки регламентовані відповідними угодами зі стандарти- зації (STANAG) НАТО [1…3]. Вони більш орієнто- вані на виявлення загроз з повітря, у тому числі і терористичних, єдині і зрозуміли усім учасникам
інформаційного обміну про повітряну обстановку.
Розглянемо різницю в підходах до класифікації об’єктів у повітрі, представлення та, передання ін- формації про виявлені класифікаційні ознаки.
b,*л=д %“…%"…%г% м=2е!S=л3
Взагалі процес класифікації передбачає визна- чення об’єкту до відповідного класу (підкласу) або групи за одною або сукупністю ознак. Глибина кла- сифікації залежить від інформації, яка дозволяє це здійснювати. Зауважимо, що вхідна інформація є різнорідною по своїх джерелах, складу й змісту.
Крім того, окремим даним властива невизначеність різноманітної природи: стохастичність, ймовір- ністність. В ідеальному випадку ієрархічна схема
6
© А.М. Артеменко
Обробка інформації в складних технічних системах
класифікації повітряних об’єктів може бути такою, як показано на рис. 1.
Слід відмітити, що показники достатності або необхідності інформації про цілі для основних задач недостатньо обґрунтовані та потребують відповід- них досліджень. Таким показником може бути, на- приклад, співвідношення наявної та потрібної кіль- кості інформації для конкретної або типової задачі.
Класифікація повітряних об’єктів у Повіт-
ряних Силах Збройних Силах України здійснюєть- ся у процесі бойової роботи на РІЦ командних пунк- тів. Особи бойової обслуги командних пунктів ПС приймають рішення: по розкриттю ситуації загрози порушення дер- жавного кордону (ДК) повітряним судном і пору- шення ДК, визначення категорії порушників (бойо- вий літак, не бойовий літак); по розкриттю порушення установленого режи- му польоту повітряними суднами і порядку викори- стання повітряного простору і перетинання ДК; по визначенню індексу приналежності і типу усіх повітряних об'єктів; по забезпеченню безпеки польотів в при форс- мажорних обставинах окремих районах і при угонах повітряних судів (у взаємодії з органами ОПР); по встановленню державної належності, типу і дій невпізнаних повітряних об'єктів, виявлених у повітряному просторі держави.
Результатом розпізнавання (розкриття) поза- штатних ситуацій і тих, що загрожують, є присвоєн- ня відповідним повітряним судам (повітряним об'єк- там) індексів приналежності (категорій): порушник державного кордону; порушник режиму польотів; учбова ціль; повітряний противник; літак без сигналу впізнавання; постановник активних завад; невизначений повітряний об’єкт.
Для категорії “порушник державного кордону” додатково можуть вводиться ознаки: порушник державної кордону - бойо- вий літак або порушник державної кордону - не бойовий літак .
Повітряний об’єкт
Задачею контролю польотів у штатній ситуації є присвоєння повіт- ряним об'єктам таких індексів (кате- горій належності): свій винищувач; літак з сигналом впізнавання; учбова ціль; контрольний літак.
Хоча перелік ознак впізнавання в перспективній АСУ ПС є ширшим за
історично прийнятий нашими Зброй- ними Силами, така класифікація не дозволяє розпізнавати ситуацію у пові- трі та визначати можливість терористи- чних загроз, ідентифікувати інші небезпечні об’єкти.
Передача даних класифікації в ЗС України.
Стандартом ДСТУ 4528:2006 з урахуванням перспе- ктив розвитку засобів радіолокації в Україні перед- бачена передача ознак загального впізнавання та номерів індивідуального впізнавання об’єктів у сис- темі “Пароль”, кодів впізнавання у режимах 1, 2, 3/А систем Mk XA, Mk XII, типів повітряних об’єктів, видів завад, індексів належності, видів порушень режиму польоту у форматі даних наближеного до міжнародного формату ASTERIX, який використо- вується у більшості країн Європи, тобто вже орієн- тований на передання інформації у відповідності з міжнародними нормами.
Ідентифікація об’єктів в НАТО. Інтегрована система впізнавання НАТО на підставі обробки ін- формації різних джерел формує ознаки впізнавання, що відрізняються від прийнятих у Повітряних Силах
України. Джерела даних впізнавання – це функціо- нальний елемент системи впізнавання НАТО NIS.
Вони включають різні системи, датчики (радіолока- ційні, оптико-візуального спостереження та інші), події, документи планування й бойового застосу- вання, апріорні дані, людей (доповіді, рішення) і процедури, які поставляють дані впізнавання для процесу об'єднання даних впізнавання IDCP.
У НАТО не існує поняття “державне впізнаван- ня”. За результатами впізнавання об'єкт, що впізна- ють, ставиться до однієї з категорій одного зі стан- дартних вихідних класів об'єкта (standard output ob- ject class – SOOC). Існують стандартні вихідні класи об'єкта, що показані у табл. 1. Ідентифікаційні озна- ки в НАТО визначені відповідними стандартами
STANAG 1241, STANAG 5501 у яких прийняті іден- тифікатори, що показані у табл. 2 та 3.
Державна належність
Свій
Чужий
Військовий
(державний)
Цивільний (ко-
мерційний)
Бортовий номер, польотна інфор- мація, належність час- тині, стан “Біда”
Пасажирський
Транспортний
Інші
(Рейсовий, бор- товий №, аварійні
ознаки, центр, що керує)
Бойовий
Розвідувальний
Транспортний
(Бомбардувальн. винищувач, кр. ракета, ПАЗ,
ПКП, ДРЛВ,
БПЛА, ДПЛА)
Індивідуальне впізнавання
(розпізнавання)
Відомча на- лежність
Військовий
(державний)
Цивільний (ко-
мерційний)
Пасажирський
Транспортний
Інші
(Рейсовий, бор- товий №, аварійні ознаки, центр, що керує)
7
Системи обробки інформації, 2009, випуск 4 (78) ISSN 1681-7710
Таблиця 1
Стандартні вихідні класи об'єкта
Клас впізнавання
об'єкта
Ознаки впізнавання
Основний клас
(basic identity object class – BIOC),
Свої сили (own forces – OF), ворожі сили (enemy forces –
EF), що не приєднався (non- aligned – NA). Ознаки мають також назви “Друг”, “Ворог”,
“Нейтральний”.
Розширений клас
(extended basic identity object class - EBIOC)
OF цивільний, OF військовий,
EF цивільний, EF військовий,
NA цивільний, NA військовий
Цивільний/військовий
(civil/military object class – CMOC)
Два елементи, які виражають
імовірність того, що потен- ційна ціль – цивільний або військовий об'єкт
Носій
(platform object class –
POC)
Усі типи й підтипи носіїв
(літаки, вертольоти, кораблі та ін.), які розпізнаються дже- релами інформації
Розрізнення джерелом
(source discrimination object class – SDOC).
Клас об'єкта з елементами, що представляють всі ознаки об'єкта, які може розрізнити джерело певного типу
Таблиця 2
Ідентифікаційні ознаки повітряних суден
Стандартний
ідентифікатор
Визначення
unknown
(невідомий)
Повітряний об’єкт, який не ідентифі- ковано assumed friend
(ймовірно свій)
Повітряний об’єкт, який за характе- ристиками, поведінкою або положен- нямімовірно є СВОЇМ friend
(свій)
Повітряний об’єкт, який задекларо- вано, вважається або розпізнано як такий, що належить дружній країні, угрупованню або групі neutral
(нейтральний)
Повітряний об’єкт, чиї характеристи- ки, поведінка, положенняабо держа- вна належність вказує на те, що він не відноситься ні до дружніх сил, ні до сил противника suspect
(підозрілий)
Повітряний об’єкт, який за своїми характеристиками, поведінкою, по- ложеннямабо державною належніс- тю, потенційно є ВОРОГОМ hostile
(ворог)
Повітряний об’єкт, чиї характеристи- ки, поведінка або положення вказу- ють на те, що він становить загрозу для дружніх сил. Позначення об’єкта як "ВОРОГ" не означає необхідність безумовного відкриття вогню.
Як видно з таблиць, перелік ознак класифікації значно ширше, чім прийнятий в Україні, та спрямова- ний на більшу деталізацію ознак розпізнавання. Розрі- зняються також процедури проведення класифікації.
Передача даних класифікації:
в системі обміну даними НАТО про повітряну обстановку ОДПО/ASDE (Air Situation Data
Exchange) – з використанням протоколу передачі
“Link-1”; в системі національних центрів ASOC (Air Sov- ereignty Operation Center – Національний центр пові- тряного контролю) – за допомогою спеціального елемента даних траси ASOC модифікованого фор- мату передачі даних ASTERIX.
Таблиця 3
Використання засобів (режимів) систем впізнавання
Системи ВРЛ,
РЛВ
Використання засобів
(режимів) систем
Система РЛВ “Па- роль”
Військові об’єкти України, СНД
Вітчизняна система
ВРЛ
Засоби РТЗ авіації, військові лі- таки України, СНД, деякі цивіль- ні РЛС, частково – цивільні літа- ки СНД
Міжнародна систе- ма RBS
Цивільні РЛС, літаки України,
інших країн світу, частково – військово-транспортні літаки
України, СНД, цивільні літаки
СНД. Режими сумісні з система- ми впізнавання Mk XA (Mk XII)
Системи РЛВ
Mk XA
(Mk XII)
Військові об’єкти НАТО, деяких
інших країн світу. Частка режи- мів сумісна з системою RBS
Джерела даних для класифікації повітряних
об’єктів в Україні.
Оскільки можливості розпізнавання класів та типів цілей у складі РЛС РТВ фактично відсутні, у складі системи радіолокаційної розвідки засобів радіотехнічної розвідки немає, найбільш детальну
інформацію можуть надати лише засоби систем вто- ринної радіолокації (ВРЛ) та державного радіолока- ційного впізнавання (РЛВ). Такими системами є: система РЛВ “Пароль”, так звана вітчизняна система вторинної радіолокації, міжнародна система ВРЛ
АТСRBS (або коротше RBS) та системи РЛВ НАТО
Mk XA, Mk XII.
На теперішній час джерелами інформації для класифікації є радіолокаційна інформація, планова та оперативна інформація про польоти авіації.
Система радіолокаційного впізнавання “Паро- ль”, яку використовують Збройні Сили України, забезпечує загальне впізнавання за принципом
“свій-чужий” та індивідуальне впізнавання лише військової авіації, оскільки цивільна авіація, не див- лячись на наявність відповідного рішення між дер- жавами СНД, відповідачами цієї системи не осна- щена. У наслідок відмови ДП ОПР “Украерорух” від використання режимів вітчизняної ВРЛ цивільні літаки не можуть впізнати навіть диспетчерські ло- катори РТЗ авіації Повітряних Сил. До того ж, знач- ну частину цивільної авіації складають літаки захід- ного виробництва.
Покращити ситуацію може застосування вто- ринних радіолокаторів, що використовують режими запиту міжнародних систем. Рухомий автономний вторинний радіолокатор “Траса”, що недавно при-
8
Обробка інформації в складних технічних системах
йнятий на озброєння, здатний одержувати інформа- цію через запити у режимах міжнародної системи вторинної радіолокації RВS та системи радіолока- ційного впізнавання НАТО Mk XA. Його застосу- вання у радіотехнічних військах значно поширить можливості впізнавання та класифікації цілей, які досі класифікуються лише як “чужі”, з’явиться мо- жливість у деякій мірі впізнавати цивільні літаки
України, забезпечувати взаємне впізнавання під час виконання завдань міжнародного співробітництва, здійснювати якісний обмін інформацією з іншими країнами. Для цього необхідні зміни керівних доку- ментів, принципів складу та донесень про повітряні об’єкти в частині індексів належності.
b,“…%"*,
1. Класифікація повітряних об’єктів, яка засто- совується на теперішній час у Повітряних Силах, не в повній мірі відповідає сучасним вимогам щодо
інформації про повітряну обстановку, а подекуди є застарілою.
2. Аналіз ознак та методів ідентифікації повіт- ряних об’єктів, прийнятих у системі обміну даними про повітряну обстановку ASDE НАТО, показує, що вони суттєво відрізняються від прийнятих у ПС
Збройних Сил України, які досталися у спадщину от колишнього СРСР. Розбіжності не дозволяють без визначення єдиних підходів здійснювати обмін ін- формацією про повітряну обстановку між Повітря- ними Силами Збройних Сил України і системою
ASDE НАТО та використання отриманої інформації.
3. Для подальшого розвитку, організації реаль- ного корисного для обох сторін обміну даними в системі ASDE необхідно проведення уніфікації іде- нтифікації повітряних об’єктів з відповідними стан- дартами НАТО, наприклад STANAG 1241 та
STANAG 5501.
4. Появлення нових джерел інформації про по- вітряні об’єкти, нові умови взаємовідносин з сусід- німи державами вимагають змін до існуючої класи- фікації повітряних об’єктів у Повітряних Силах
Збройних Сил України та зміни відповідних керів- них документів, які її регламентують.
5. Для оцінки ефективності виконання завдань
Повітряними Силами по контролю повітряного про- стору необхідно визначити відповідні кількісні та якісні показники інформаційного забезпечення у залежності від цілей та змісту завдань.
qC,“%* лS2е!=23!,
1. AАP-6. Словник термінів та визначень НАТО
[Електронний ресурс]: NATO/NSA Brussels – BE, 2005. –
Режим доступу до док.: http://www.nsa.nato.int.
2. STANAG 5501. Угода НАТО з питань стандарти-
зації. Обмін цифровими даними Link-1 [Електронний ре-
сурс]: NATO/NSA Brussels – BE, 2002. – Режим доступу
до док.: http://www.nsa.nato.int..
3. STANAG 1241. Угода НАТО з питань стандарти-
зації. Опис структури ідентифікації НАТО для тактич-
ного використання [Електронний ресурс]: NATO/NSA
Brussels – BE, 2005. – Режим доступу до док.:
http://www.nsa.nato.int.
Надійшла до редколегії 10.06.2009
Рецензент: д-р техн. наук, с.н.с. В.О. Василець, Харків- ський університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Хар- ків.
opnakel{ rmhthj`0hh jk`qqhthj`0hh bngdrxm{u nazejŠnb
dk“ naeqoe)emh“ lefcnqrd`pqŠbemmncn nalem` hmtnpl`0hei n bngdrxmni naqŠ`mnbje
А.Н. Артеменко
Проведен анализ документов, регламентирующих порядок составления донесений о воздушной обстановке в ра-
диотехнических войсках Воздушных Сил (ВС) Украины и соответствующих стандартов НАТО. Показано, что клас-
сификация воздушных объектов (ВО), которая применяется на настоящее время в ВС, не в полной мере отвечает со-
временным требованиям относительно информации о воздушной обстановке и является устаревшей. К тому же, тре-
бования относительно организации обмена о воздушной обстановке между Украиной и сопредельными государствами,
ряд из которых является членами НАТО, требует проведения унификации с соответствующими стандартами НАТО.
Описываются источники информации в Украине для проведения классификации ВО. Обоснована необходимость изме-
нений классификации воздушных объектов в ВС Вооруженных Сил Украины.
Ключевые слова: воздушная обстановка, воздушные объекты, средства радиолокации, классификация воздушных
объектов, государственное опознавание, источники данных.
PROBLEMS OF STANDARDIZATION OF CLASSIFICATION OF AIR OBJECTS FOR PROVIDING
OF INTERGOVERNMENTAL EXCHANGE INFORMATION ABOUT AN AIR SITUATION
А.М. Artemenko
The analysis of documents, regulating the order of drafting of reports about an air situation in the radio engineerings
troops of Aircrafts (SS) of Ukraine and proper standards of NATO is conducted. It is rotined that classification of air objects
(In), which is used on a present tense in SS not to a full degree answers modern requirements in relation to information about an
air situation, and is out-of-date. Besides, requirement in relation to organization of exchange about an air situation between
Ukraine and contiguous states, a row from which is the members of NATO, requires the leadthrough of standardization with the
proper standards of NATO. Information generators are described in Ukraine for the leadthrough of classification SOFTWARE.
Offered necessity of changes classification of air objects for SS of Military Powers of Ukraine.
Keywords: air situation, air objects, facilities of radio-location, classification of air objects, state identification, sources of data.
9
скачати
Системи обробки інформації, 2009, випуск 4 (78) ISSN 1681-7710
УДК 351.814+355.02
А.М. Артеменко
Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, Винниця
opnakelh rmPtPj`0PЇ jk`qhtPj`0PЇ onbPŠp“mhu na’JjŠPb
dk“ g`aegoe)emm“ lPfdepf`bmncn nalPmr Pmtnpl`0PJ
opn onbPŠp“mr naqŠ`mnbjr
Стаття присвячена аналізу документів, що регламентують порядок складання донесень про повітря-
ну обстановку в радіотехнічних військах Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил України та відповідних стан-
дартів НАТО.
Показано, що класифікація повітряних об’єктів (ПО), яка застосовується на теперішній час
у ПС, не в повній мірі відповідає сучасним вимогам щодо інформації про повітряну обстановку, а, подекуди,
є застарілою. До того ж, вимоги щодо налагодження обміну інформацією про повітряну обстановку між
Україною та суміжними державами, ряд з яких є членами НАТО, вимагають проведення уніфікації з відпо-
відними стандартами НАТО.
Описуються джерела інформації в Україні для проведення класифікації ПО.
Обґрунтовано необхідність змін до класифікації повітряних об’єктів у ПС Збройних Сил України.
Ключові слова: повітряна обстановка, повітряні об’єкти, засоби радіолокації, класифікація повітря-
них об’єктів, державне впізнавання, джерела даних.
b“23C
Постановка проблеми. Різноманітність за- вдань, що вирішують Повітряні Сили, потребує різну ступінь детальності інформації про повітряні об’єкти, що контролюють радіотехнічні війська. Якщо, напри- клад, зенітним ракетним військам достатньо поділен- ня цілей на свої та чужі, а серед чужих визначити найбільш важливі для першочергового знищення, то контроль повітряного простору вимагає детального знання обстановки для своєчасного виявлення пору- шень та потенційних загроз. Це передбачає розпіз- навання повітряних об’єктів за відповідними класифі- каційними ознаками, тобто проведення класифікації
ПО або присвоєння відповідних індексів належності.
У Збройних Силах України в наслідок колишнього
СРСР процес визначення індексів належності повіт- ряних об’єктів, заснований на використанні можли- востей вже не існуючих комплексів засобів автомати- зації оперативного та оперативно-стратегічного рів- нів, ґрунтується на застарілих керівних документах.
Це ускладняє процес прийняття рішень на застосу- вання чергових сил та засобів з протиповітряної обо- рони у складній повітряній обстановці. Система кла- сифікації повітряних об’єктів НАТО суттєве відрізня-
ється як за змістом, так і за процедурами. Розбіжності у підходах не дозволяють здійснювати обмін інфор- мацією на міждержавному рівні та підвищують рі- вень небезпеки в повітрі у прикордонній смузі. Тому проблема уніфікації класифікації ПО, визначення класифікаційних ознак у відповідності з сучасними вимогами до розпізнавання ситуацій у повітрі є акту- альною та вимагає скорішого вирішення.
Метою статті є аналіз підходів до класифікації повітряних об’єктів у Повітряних Силах Збройних
Сил України та у країнах НАТО, розгляд процедур і джерел інформації при класифікації та визначення можливостей їх уніфікації.
Аналіз публікацій. На цей час перелік індексів належності при прийнятті рішень по усім виявленим у повітрі об’єктам визначений ще у 1979 р. Він ціл- ком базується на прийнятому на час розробки доку- мента рівні загроз і можливостях джерел інформації та не відповідає сучасним поглядам на здійснення контролю повітряного простору.
У той же час у системі обміну даними про пові- тряну обстановку ASDE НАТО та у національних системах контролю повітряного простору західних суміжних держав підходи до процедур й ознаки кла- сифікації суттєво відрізняються від прийнятих у
Збройних Силах України. Класифікаційні ознаки регламентовані відповідними угодами зі стандарти- зації (STANAG) НАТО [1…3]. Вони більш орієнто- вані на виявлення загроз з повітря, у тому числі і терористичних, єдині і зрозуміли усім учасникам
інформаційного обміну про повітряну обстановку.
Розглянемо різницю в підходах до класифікації об’єктів у повітрі, представлення та, передання ін- формації про виявлені класифікаційні ознаки.
b,*л=д %“…%"…%г% м=2е!S=л3
Взагалі процес класифікації передбачає визна- чення об’єкту до відповідного класу (підкласу) або групи за одною або сукупністю ознак. Глибина кла- сифікації залежить від інформації, яка дозволяє це здійснювати. Зауважимо, що вхідна інформація є різнорідною по своїх джерелах, складу й змісту.
Крім того, окремим даним властива невизначеність різноманітної природи: стохастичність, ймовір- ністність. В ідеальному випадку ієрархічна схема
6
© А.М. Артеменко
Обробка інформації в складних технічних системах
класифікації повітряних об’єктів може бути такою, як показано на рис. 1.
Слід відмітити, що показники достатності або необхідності інформації про цілі для основних задач недостатньо обґрунтовані та потребують відповід- них досліджень. Таким показником може бути, на- приклад, співвідношення наявної та потрібної кіль- кості інформації для конкретної або типової задачі.
Класифікація повітряних об’єктів у Повіт-
ряних Силах Збройних Силах України здійснюєть- ся у процесі бойової роботи на РІЦ командних пунк- тів. Особи бойової обслуги командних пунктів ПС приймають рішення: по розкриттю ситуації загрози порушення дер- жавного кордону (ДК) повітряним судном і пору- шення ДК, визначення категорії порушників (бойо- вий літак, не бойовий літак); по розкриттю порушення установленого режи- му польоту повітряними суднами і порядку викори- стання повітряного простору і перетинання ДК; по визначенню індексу приналежності і типу усіх повітряних об'єктів; по забезпеченню безпеки польотів в при форс- мажорних обставинах окремих районах і при угонах повітряних судів (у взаємодії з органами ОПР); по встановленню державної належності, типу і дій невпізнаних повітряних об'єктів, виявлених у повітряному просторі держави.
Результатом розпізнавання (розкриття) поза- штатних ситуацій і тих, що загрожують, є присвоєн- ня відповідним повітряним судам (повітряним об'єк- там) індексів приналежності (категорій): порушник державного кордону; порушник режиму польотів; учбова ціль; повітряний противник; літак без сигналу впізнавання; постановник активних завад; невизначений повітряний об’єкт.
Для категорії “порушник державного кордону” додатково можуть вводиться ознаки: порушник державної кордону - бойо- вий літак або порушник державної кордону - не бойовий літак .
Повітряний об’єкт
Задачею контролю польотів у штатній ситуації є присвоєння повіт- ряним об'єктам таких індексів (кате- горій належності): свій винищувач; літак з сигналом впізнавання; учбова ціль; контрольний літак.
Хоча перелік ознак впізнавання в перспективній АСУ ПС є ширшим за
історично прийнятий нашими Зброй- ними Силами, така класифікація не дозволяє розпізнавати ситуацію у пові- трі та визначати можливість терористи- чних загроз, ідентифікувати інші небезпечні об’єкти.
Передача даних класифікації в ЗС України.
Стандартом ДСТУ 4528:2006 з урахуванням перспе- ктив розвитку засобів радіолокації в Україні перед- бачена передача ознак загального впізнавання та номерів індивідуального впізнавання об’єктів у сис- темі “Пароль”, кодів впізнавання у режимах 1, 2, 3/А систем Mk XA, Mk XII, типів повітряних об’єктів, видів завад, індексів належності, видів порушень режиму польоту у форматі даних наближеного до міжнародного формату ASTERIX, який використо- вується у більшості країн Європи, тобто вже орієн- тований на передання інформації у відповідності з міжнародними нормами.
Ідентифікація об’єктів в НАТО. Інтегрована система впізнавання НАТО на підставі обробки ін- формації різних джерел формує ознаки впізнавання, що відрізняються від прийнятих у Повітряних Силах
України. Джерела даних впізнавання – це функціо- нальний елемент системи впізнавання НАТО NIS.
Вони включають різні системи, датчики (радіолока- ційні, оптико-візуального спостереження та інші), події, документи планування й бойового застосу- вання, апріорні дані, людей (доповіді, рішення) і процедури, які поставляють дані впізнавання для процесу об'єднання даних впізнавання IDCP.
У НАТО не існує поняття “державне впізнаван- ня”. За результатами впізнавання об'єкт, що впізна- ють, ставиться до однієї з категорій одного зі стан- дартних вихідних класів об'єкта (standard output ob- ject class – SOOC). Існують стандартні вихідні класи об'єкта, що показані у табл. 1. Ідентифікаційні озна- ки в НАТО визначені відповідними стандартами
STANAG 1241, STANAG 5501 у яких прийняті іден- тифікатори, що показані у табл. 2 та 3.
Державна належність
Свій
Чужий
Військовий
(державний)
Цивільний (ко-
мерційний)
Бортовий номер, польотна інфор- мація, належність час- тині, стан “Біда”
Пасажирський
Транспортний
Інші
(Рейсовий, бор- товий №, аварійні
ознаки, центр, що керує)
Бойовий
Розвідувальний
Транспортний
(Бомбардувальн. винищувач, кр. ракета, ПАЗ,
ПКП, ДРЛВ,
БПЛА, ДПЛА)
Індивідуальне впізнавання
(розпізнавання)
Відомча на- лежність
Військовий
(державний)
Цивільний (ко-
мерційний)
Пасажирський
Транспортний
Інші
(Рейсовий, бор- товий №, аварійні ознаки, центр, що керує)
7
Системи обробки інформації, 2009, випуск 4 (78) ISSN 1681-7710
Таблиця 1
Стандартні вихідні класи об'єкта
Клас впізнавання
об'єкта
Ознаки впізнавання
Основний клас
(basic identity object class – BIOC),
Свої сили (own forces – OF), ворожі сили (enemy forces –
EF), що не приєднався (non- aligned – NA). Ознаки мають також назви “Друг”, “Ворог”,
“Нейтральний”.
Розширений клас
(extended basic identity object class - EBIOC)
OF цивільний, OF військовий,
EF цивільний, EF військовий,
NA цивільний, NA військовий
Цивільний/військовий
(civil/military object class – CMOC)
Два елементи, які виражають
імовірність того, що потен- ційна ціль – цивільний або військовий об'єкт
Носій
(platform object class –
POC)
Усі типи й підтипи носіїв
(літаки, вертольоти, кораблі та ін.), які розпізнаються дже- релами інформації
Розрізнення джерелом
(source discrimination object class – SDOC).
Клас об'єкта з елементами, що представляють всі ознаки об'єкта, які може розрізнити джерело певного типу
Таблиця 2
Ідентифікаційні ознаки повітряних суден
Стандартний
ідентифікатор
Визначення
unknown
(невідомий)
Повітряний об’єкт, який не ідентифі- ковано assumed friend
(ймовірно свій)
Повітряний об’єкт, який за характе- ристиками, поведінкою або положен- нямімовірно є СВОЇМ friend
(свій)
Повітряний об’єкт, який задекларо- вано, вважається або розпізнано як такий, що належить дружній країні, угрупованню або групі neutral
(нейтральний)
Повітряний об’єкт, чиї характеристи- ки, поведінка, положенняабо держа- вна належність вказує на те, що він не відноситься ні до дружніх сил, ні до сил противника suspect
(підозрілий)
Повітряний об’єкт, який за своїми характеристиками, поведінкою, по- ложеннямабо державною належніс- тю, потенційно є ВОРОГОМ hostile
(ворог)
Повітряний об’єкт, чиї характеристи- ки, поведінка або положення вказу- ють на те, що він становить загрозу для дружніх сил. Позначення об’єкта як "ВОРОГ" не означає необхідність безумовного відкриття вогню.
Як видно з таблиць, перелік ознак класифікації значно ширше, чім прийнятий в Україні, та спрямова- ний на більшу деталізацію ознак розпізнавання. Розрі- зняються також процедури проведення класифікації.
Передача даних класифікації:
в системі обміну даними НАТО про повітряну обстановку ОДПО/ASDE (Air Situation Data
Exchange) – з використанням протоколу передачі
“Link-1”; в системі національних центрів ASOC (Air Sov- ereignty Operation Center – Національний центр пові- тряного контролю) – за допомогою спеціального елемента даних траси ASOC модифікованого фор- мату передачі даних ASTERIX.
Таблиця 3
Використання засобів (режимів) систем впізнавання
Системи ВРЛ,
РЛВ
Використання засобів
(режимів) систем
Система РЛВ “Па- роль”
Військові об’єкти України, СНД
Вітчизняна система
ВРЛ
Засоби РТЗ авіації, військові лі- таки України, СНД, деякі цивіль- ні РЛС, частково – цивільні літа- ки СНД
Міжнародна систе- ма RBS
Цивільні РЛС, літаки України,
інших країн світу, частково – військово-транспортні літаки
України, СНД, цивільні літаки
СНД. Режими сумісні з система- ми впізнавання Mk XA (Mk XII)
Системи РЛВ
Mk XA
(Mk XII)
Військові об’єкти НАТО, деяких
інших країн світу. Частка режи- мів сумісна з системою RBS
Джерела даних для класифікації повітряних
об’єктів в Україні.
Оскільки можливості розпізнавання класів та типів цілей у складі РЛС РТВ фактично відсутні, у складі системи радіолокаційної розвідки засобів радіотехнічної розвідки немає, найбільш детальну
інформацію можуть надати лише засоби систем вто- ринної радіолокації (ВРЛ) та державного радіолока- ційного впізнавання (РЛВ). Такими системами є: система РЛВ “Пароль”, так звана вітчизняна система вторинної радіолокації, міжнародна система ВРЛ
АТСRBS (або коротше RBS) та системи РЛВ НАТО
Mk XA, Mk XII.
На теперішній час джерелами інформації для класифікації є радіолокаційна інформація, планова та оперативна інформація про польоти авіації.
Система радіолокаційного впізнавання “Паро- ль”, яку використовують Збройні Сили України, забезпечує загальне впізнавання за принципом
“свій-чужий” та індивідуальне впізнавання лише військової авіації, оскільки цивільна авіація, не див- лячись на наявність відповідного рішення між дер- жавами СНД, відповідачами цієї системи не осна- щена. У наслідок відмови ДП ОПР “Украерорух” від використання режимів вітчизняної ВРЛ цивільні літаки не можуть впізнати навіть диспетчерські ло- катори РТЗ авіації Повітряних Сил. До того ж, знач- ну частину цивільної авіації складають літаки захід- ного виробництва.
Покращити ситуацію може застосування вто- ринних радіолокаторів, що використовують режими запиту міжнародних систем. Рухомий автономний вторинний радіолокатор “Траса”, що недавно при-
8
Обробка інформації в складних технічних системах
йнятий на озброєння, здатний одержувати інформа- цію через запити у режимах міжнародної системи вторинної радіолокації RВS та системи радіолока- ційного впізнавання НАТО Mk XA. Його застосу- вання у радіотехнічних військах значно поширить можливості впізнавання та класифікації цілей, які досі класифікуються лише як “чужі”, з’явиться мо- жливість у деякій мірі впізнавати цивільні літаки
України, забезпечувати взаємне впізнавання під час виконання завдань міжнародного співробітництва, здійснювати якісний обмін інформацією з іншими країнами. Для цього необхідні зміни керівних доку- ментів, принципів складу та донесень про повітряні об’єкти в частині індексів належності.
b,“…%"*,
1. Класифікація повітряних об’єктів, яка засто- совується на теперішній час у Повітряних Силах, не в повній мірі відповідає сучасним вимогам щодо
інформації про повітряну обстановку, а подекуди є застарілою.
2. Аналіз ознак та методів ідентифікації повіт- ряних об’єктів, прийнятих у системі обміну даними про повітряну обстановку ASDE НАТО, показує, що вони суттєво відрізняються від прийнятих у ПС
Збройних Сил України, які досталися у спадщину от колишнього СРСР. Розбіжності не дозволяють без визначення єдиних підходів здійснювати обмін ін- формацією про повітряну обстановку між Повітря- ними Силами Збройних Сил України і системою
ASDE НАТО та використання отриманої інформації.
3. Для подальшого розвитку, організації реаль- ного корисного для обох сторін обміну даними в системі ASDE необхідно проведення уніфікації іде- нтифікації повітряних об’єктів з відповідними стан- дартами НАТО, наприклад STANAG 1241 та
STANAG 5501.
4. Появлення нових джерел інформації про по- вітряні об’єкти, нові умови взаємовідносин з сусід- німи державами вимагають змін до існуючої класи- фікації повітряних об’єктів у Повітряних Силах
Збройних Сил України та зміни відповідних керів- них документів, які її регламентують.
5. Для оцінки ефективності виконання завдань
Повітряними Силами по контролю повітряного про- стору необхідно визначити відповідні кількісні та якісні показники інформаційного забезпечення у залежності від цілей та змісту завдань.
qC,“%* лS2е!=23!,
1. AАP-6. Словник термінів та визначень НАТО
[Електронний ресурс]: NATO/NSA Brussels – BE, 2005. –
Режим доступу до док.: http://www.nsa.nato.int.
2. STANAG 5501. Угода НАТО з питань стандарти-
зації. Обмін цифровими даними Link-1 [Електронний ре-
сурс]: NATO/NSA Brussels – BE, 2002. – Режим доступу
до док.: http://www.nsa.nato.int..
3. STANAG 1241. Угода НАТО з питань стандарти-
зації. Опис структури ідентифікації НАТО для тактич-
ного використання [Електронний ресурс]: NATO/NSA
Brussels – BE, 2005. – Режим доступу до док.:
http://www.nsa.nato.int.
Надійшла до редколегії 10.06.2009
Рецензент: д-р техн. наук, с.н.с. В.О. Василець, Харків- ський університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Хар- ків.
opnakel{ rmhthj`0hh jk`qqhthj`0hh bngdrxm{u nazejŠnb
dk“ naeqoe)emh“ lefcnqrd`pqŠbemmncn nalem` hmtnpl`0hei n bngdrxmni naqŠ`mnbje
А.Н. Артеменко
Проведен анализ документов, регламентирующих порядок составления донесений о воздушной обстановке в ра-
диотехнических войсках Воздушных Сил (ВС) Украины и соответствующих стандартов НАТО. Показано, что клас-
сификация воздушных объектов (ВО), которая применяется на настоящее время в ВС, не в полной мере отвечает со-
временным требованиям относительно информации о воздушной обстановке и является устаревшей. К тому же, тре-
бования относительно организации обмена о воздушной обстановке между Украиной и сопредельными государствами,
ряд из которых является членами НАТО, требует проведения унификации с соответствующими стандартами НАТО.
Описываются источники информации в Украине для проведения классификации ВО. Обоснована необходимость изме-
нений классификации воздушных объектов в ВС Вооруженных Сил Украины.
Ключевые слова: воздушная обстановка, воздушные объекты, средства радиолокации, классификация воздушных
объектов, государственное опознавание, источники данных.
PROBLEMS OF STANDARDIZATION OF CLASSIFICATION OF AIR OBJECTS FOR PROVIDING
OF INTERGOVERNMENTAL EXCHANGE INFORMATION ABOUT AN AIR SITUATION
А.М. Artemenko
The analysis of documents, regulating the order of drafting of reports about an air situation in the radio engineerings
troops of Aircrafts (SS) of Ukraine and proper standards of NATO is conducted. It is rotined that classification of air objects
(In), which is used on a present tense in SS not to a full degree answers modern requirements in relation to information about an
air situation, and is out-of-date. Besides, requirement in relation to organization of exchange about an air situation between
Ukraine and contiguous states, a row from which is the members of NATO, requires the leadthrough of standardization with the
proper standards of NATO. Information generators are described in Ukraine for the leadthrough of classification SOFTWARE.
Offered necessity of changes classification of air objects for SS of Military Powers of Ukraine.
Keywords: air situation, air objects, facilities of radio-location, classification of air objects, state identification, sources of data.
9