1   2
Ім'я файлу: Активні методи навчання.docx
Розширення: docx
Розмір: 62кб.
Дата: 31.01.2022
скачати


Використання активних методів навчання на уроках інтегрованого курсу ЯДС

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….

3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ…………………………


6

1.1. Активне навчання як сукупність технологій……………………..

6

1.2. Аналіз практики впровадження активних методів навчання на уроках…………………………………………………………………………..


13

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ АКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ ЯДС………………………………….


19

2.1. Застосування активних методів навчання на урках ЯДС………..

19

2.2. Методичні рекомендації щодо проведення уроків з використанням активних технологій…………………………………………


24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………

25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..

27

ДОДАТКИ……………………………………………………………………...

29


ВСТУП

У всесвіті істотно відбулися зміни пріоритетів освіти. На перший план виходять цілі розвитку особистості учня, формування та розвитку у молодших учнів мотивації до навчальної діяльності.

Тому кожен сучасний педагог повинен легко і гнучко володіти інформацією, вміти легко продемонструвати учням рівень їх власних знань та вказати способи їх вдосконалення.

Учитель повинен не тільки розбиратися, чому і як вчити, а й організовувати процес таким чином, щоб діти ставили питання «Чому мені потрібно навчатися?», «Як мені цьому навчитися?». Навчання має бути збудовано як процес «відкриття» кожним учнем конкретного знання. З пасивного слухача школяр має обернутися на незалежну, критично мислячого індивідуума. Нині важливо забезпечити загальнокультурний, особистісний та пізнавальний розвиток дитини. Зміст освіти багатіє новими процесуальними вміннями, розвитком здібностей, оперуванням інформацією, творчим рішенням проблем науки та ринкової практики з акцентом на індивідуалізацію освітніх програм.

Усім загальновідомо, що звичною та довгоочікуваною формою діяльності для дитини є гра, отже можна застосовувати цей вид організації діяльності для навчання, об'єднавши гру та навчально-виховний процес, тобто, застосувавши ігрову форму організації діяльності учнів для досягнення освітніх цілей. На цьому і має бути побудований сьогоденний урок у початковій школі. Усі етапи уроку зобов'язані містити активні методи навчання. Гра повинна слугувати для підвищення мотивації школярів. Отже, мотиваційний потенціал гри цілеспрямований на ефективніше освоєння учнями освітньої програми.

Однією із основних задач української школи є впровадження інтегрованого навчання на засадах компетентнісного підходу. У початковій школі це відбувається, насамперед, через інтегрований курс «Я досліджую світ». Саме використання активних методів навчання на даному курсі дає спромогу педагогу удосконалювати такі компетентності як галузеві (ключові та предметні), психосоціальні та множинного інтелекту.

Саме на курсі «Я досліджую світ» у школярів завдяки використанню активних методів навчання формується відношення до навколишньої природи, відношення до соціального оточення, йде розвиток дослідницької діяльності, формуються практичні вміння та навички поведінки у природньому та соціальному середовищах, виховується активна позиція щодо громадянської та соціально-культурної належності себе і своєї сім’ї до України, зацікавленості до пізнання історії свого рідного краю і країни; розвиваються інтелектуальні здібності школярів, їх емоційно-вольова сфера, пізнавальна активність та незалежність, здібність до творчості, самовираження та комунікації тощо.

Особливості активних методів навчання полягають у тому, що в їх основі закладено спонукання до практичної та розумової діяльності, без якої немає ходу вперед у отриманні знань.

Важливе значення у розвитку аспекту про активні методи навчання мають результати науково-педагогічних досліджень, які проводяться під керівництвом О.К.Дусавицького, Н.В.Рєпіна, Г.А.Цукермана [22], Ш.А.Амонашвілі [1], Д.Б.Ельконіна, В.В Давидова та інші.

Пізнавальна активність та пізнавальна самостійність – якості, що визначають розумові здібності людини до вчення. Як і інші здібності, вони виявляються та розвиваються у практиці. Відсутність умов для прояву активності та самостійності призводить до того, що вони не розвиваються. Ось чому тільки широке використання активних методів навчання і саме на курсі «Я досліджую світ», спонукають до мисленнєвої та практичної діяльності, розвивають такі важливі розумові якості людини, що забезпечують надалі її діяльне бажання у постійному оволодінні знаннями та використанні їх на практиці.

Мета даної роботи – обґрунтування сутності активних методів навчання та їх впровадження в інтегрований курс «Я досліджую світ».

Об’єкт дослідження – активні методи навчання.

Предмет дослідження – розвиток учнів через використання активних методів навчання на уроках ЯДС

Завдання даної роботи:

1. Науково обґрунтувати сутності активних технологій навчання.

2. Проаналізувати практику впровадження активних методів навчання в початковій школі.

3. Розглянути методику впровадження активних методів навчання на уроках інтегрованого курсу ЯДС.

Методи дослідження: аналіз науково-педагогічної літератури, педагогічне дослідження.

Теоретична значущість нашого дослідження полягає в узагальненні, систематизації матеріалу з проблеми використання активних методів навчання у практиці початкової школи під час вивчення курсу ЯДС.

Практичне значення дослідження визначається можливістю застосування описаних нами активних методів навчання.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
1.1. Активне навчання як сукупність технологій
Вираження та розвиток активних методів навчання зумовлено тим, що перед навчанням були поставлені задачі не тільки засвоєння учнями знань та формування умінь та навичок, а й розвиток творчих та комунікативних здібностей індивіда, формування особистісного підходу до проблеми, що виникає.

Цікаво виділити те що, що Н.В. Басова вказує на існування понад 200 визначень поняття «метод». Саме слово метод у перекладі з грецької означає дослідження, спосіб, шлях до досягнення мети. Так, наприклад, у філософському словнику зазначається: «метод – у найзагальнішому значенні – спосіб досягнення мети, певним чином упорядкована діяльність» [2].

Г. Нойнер та Ю.К. Бабанський у своїх працях під методом навчання розуміють «послідовне чергування прийомів взаємодії вчителя та учнів, цілі у вигляді опрацювання навчального матеріалу» [3].

Педагога М.Н. Скаткін дає таке визначення: «Метод навчання передбачає, передусім, мету педагога та його діяльності наявними в нього засобами. В результаті виникає мета школяра та його діяльності наявними в нього засобами» [16].

Таким чином, метод - це поєднання способів і форм навчання, спрямованих на досягнення певної цілі навчання. Отже, метод включає спосіб та характер організації пізнавальної діяльності школярів.

А.М. Смолкін визначає: активні методи навчання - це засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, які спонукають їх до активної мисленнєвої та практичної дії в процесі оволодіння матеріалом, коли активний не тільки вчитель, але й школярі. Активні методи навчання визначають використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на викладення готових знань та їх відтворення, а на самостійне оволодіння школярами знань у процесі активної пізнавальної діяльності [17].

Отже, активні методи навчання – це навчання діяльністю. Наприклад, Л.С. Виготський визначив закон, який говорить, що навчання втягує у себе розвиток, оскільки особистість розвивається у процесі діяльності [7].

Активні методи навчання – це система методів, що забезпечують активність та різноманітність розумової та практичної діяльності учнів у процесі освоєння навчального матеріалу. Активні методи навчання будуються на практичній спрямованості, ігровому дійстві та творчому характері навчання, інтерактивності, різноманітних комунікаціях, груповій формі організації їхньої роботи.

Активні методи навчання характеризуються високим рівнем активності школярів. Можливості різних методів навчання у сенсі активізації навчальної та навчально-виробничої діяльності різні, вони залежать від природи та змісту відповідного методу, способів їх використання, майстерності педагога.

Активні методи забезпечують багаторівневу та різносторонню комунікацію всіх учасників освітнього процесу, тому їх впровадження необхідне в навчанні. Звичайно, активним метод залишається незалежно від того, хто його впроваджує, інша річ, що для досягнення якісних результатів застосування активних методів навчання потрібна відповідна підготовка педагога [13].

Властивості активних методів навчання полягають у тому, що в їх базі закладено спонукання до практичної та розумової діяльності, без якої немає ходу вперед у оволодінні знаннями.

Поява та розвиток активних методів викликано тим, що перед освітою постали нові завдання: не лише дати школярам знання, а й забезпечити формування навчальної роботи та розвиток пізнавальних інтересів та здібностей, творчого мислення, умінь та навичок інтелектуальної праці. Виникнення нових задач зумовлено бурхливим розвитком інформації. Якщо раніше знання, отримані в школі, технікумі, вузі, могли служити індивідууму довго, іноді протягом усього його трудового життя, то у вік інформаційного сплеску їх необхідно постійно оновлювати, що може бути здобуто головним чином курсом самоосвіти, а це вимагає від людини пізнавальної активності та самостійності.

Пізнавальна активність означає розумово-емоційний відгук на процес пізнання, жаги школяра до навчання, до виконання індивідуальних та загальних завдань, інтерес до діяльності вчителя та інших школярів [1].

Під пізнавальною самостійністю розуміється прагнення та вміння самостійно мислити, здібність орієнтуватися в новій ситуації, вишукувати свій підхід до рішення задачі, прагнення не тільки зрозуміти засвоювану навчальну інформацію, а й засоби добування знань; критичний підхід до переконань інших, незалежність власних переконань.

Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність - ознаки, що характеризують розумові здібності школярів. Як і інші здібності, вони виявляються та удосконалюються у діяльності.

Властивості активних методів навчання полягають у тому, що в їх основі закладено спонукання до практичної та інтелектуальної діяльності, без якої немає динаміки вперед у надбанні знань.

Активні методи навчання використовуються на всіх етапах уроку: організація учнів класу, перевірка домашнього завдання, постановка цілей і завдань уроку, пояснення нового матеріалу, закріплення вивченого матеріалу, узагальнення знань, організація самостійної роботи, підбиття підсумків уроку, релаксація. До кожного етапу уроку застосовуються певні активні методи, що допускають ефективно розв'язувати точні завдання етапу [11].

Активні методи навчання ставлять школяра в нову позицію, коли він перестає бути «пасивною особою», яку ми наповнюємо знаннями, і стає активним учасником навчання. Раніше школяр повністю підкорявся педагогу, тепер від нього чекають активних вчинків, думок, міркувань та вагань.

Активні методи навчання визначають гуртову форму роботи.

Технологія активних методів навчання базується на груповій діяльності та цілеспрямована на:

  • обоюдне збагачення школярів;

  • організацію загальних дій, що ведуть до активізації навчально-пізнавальних процесів;

  • розподіл первинних дій та операцій;

  • спілкування, контакт, без яких неможливі поділ, обмін та взаєморозуміння;

  • обмін засобів дії на рішення проблеми;

  • взаєморозуміння, яке диктується характером залучення школярів до гуртової дії;

  • рефлексію, якою постає відношення учасника до своєї діяльності та забезпечується толерантна оцінка цієї діяльності.

Активні форми навчання – це методи, які спонукають школярів до активної розумової та практичної діяльності у процесі оволодіння учбовим матеріалом [6].

До них входять такі технології: технологія проблемного навчання, технологія проектного навчання, ігрові технології, інтерактивні технології.

1. Технологія проблемного навчання – це така форма навчання, у якій процес пізнання школярів наближається до пошукової, дослідної діяльності. Успішність проблемного навчання забезпечується спільними зусиллями вчителя та школярів.

Головний дидактичний прийом – створення проблемної ситуації, має вид пізнавального завдання. Пізнавальні завдання повинні бути дохідливі за своїми труднощами, зважати на пізнавальні можливості школярів, перебувати в руслі вивчаючого предмета і бути значущими для вивчення та засвоєння нового матеріалу. Функція школярів – активно включитися у відкриття невідомого знання, а не просто переробляти інформацію.

Основне завдання викладача - не передати інформацію, а залучити учасників освітнього процесу до об'єктивних протиріч розвитку наукового та інтелектуального знання, та способів їх рішення. У співпраці з учителем школярі «відкривають» собі нові знання, осягають теоретичні ознаки окремих предметів. Дійовими проблемними методами є діалогічні методи: спонукає і підводить до діалогів.

Проблемне навчання — така форма, у якій пошукова та дослідницька діяльність наближає школярів до процесу пізнання. Ефективність проблемного навчання повинна забезпечуватись загальними діями та працею вчителя та школярів. Основна задача вчителя — викладаючи повідомлення, залучати школярів до об'єктивних протиріч розвитку наукового знання та способів їх вирішення. У спільній діяльності із вчителем учні «відкривають» собі нові знання [1].

Функція школярів – переробляючи інформацію, отриману від учителя ефективно залучитися у щось нове, невідоме, нові відчуття та знання.

Отже, при проблемному навчанні найважливішими складовими є такі структури:

• організація поставлених розвиваючих, навчальних задач, які визначають базовий зміст нового матеріалу;

• комунікація між вчителем та учнями стосовно поданого нового матеріалу.

2. Технологія проектного навчання це розвиток переконань проблемного навчання. Своєрідною властивістю проектної технології є присутність багатозначної соціальної чи особистої проблеми школяра, якій потрібно інтегроване знання, дослідницький пошук рішень, проектної діяльності. Роль педагога - роль куратора, порадника, напутника, але не виконавця.

Ціль проектного навчання: оволодіти спільні вміння та навички в процесі творчої самостійної роботи, а також сформувати соціальну свідомість.

3. Інтерактивна технологія - це таке формування процесу навчання, яке базується на прямій взаємодії школярів із оточуючим інформаційним середовищем. Досвід школяра – це основний активатор учбового пізнання, учбове середовище постає як дійсність, у якій школяр відшукує собі область опановуючого досвіду.

Визначальний метод – спілкування. Організаційна форма – навчання у співдружності, співпраця у парах, групах, учбовий діалог, учбова дискусія [13].

Одним із найефективніших та найпоширеніших методів організації активної пізнавальної діяльності школярів є аналіз конкретних ситуацій (case-study). Даний метод удосконалює здібність до аналізування завдань. Доводячи до конкретної ситуації вчитель наближає та допомагає учням до визначення проблеми, знайти її суть та охарактеризувати її.

4. Ігрові технології базуються як освіта, що охоплює певну частину учбового процесу та об'єднана загальним змістом, сюжетом, персонажем. При цьому ігрова тема розвивається паралельно до основного змісту навчання, допомагає активізувати навчальний процес, опановувати ряд учбових елементів.

Одним із суттєвих складових динаміки навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку самостійності та формування широких пізнавальних інтересів у школярів є дидактична гра. У всі часи відзначали та усвідомлювали величезну роль гри в житті та розвитку дитини. «У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі здібності особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку», - писав В.А.Сухомлинский. Гра – це частина життя дитини. У грі дитина діє не з примусу, а з внутрішнього спонукання. Мета гри – робити напружену, серйозну працю цікавою та цікавою для школярів [20].

Метод ігрового активного навчання – це розігрування ролей. Даний метод визначається такими особливостями:

• вчитель розподіляє ролі поміж учнями та роздає їм їх рольове завдання. Наприклад, розігрування казок, де казковими персонажами є учні;

• за допомогою діалогу між учасниками, спостерігається їх взаємна діяльність та співдружність.;

• вчитель може втручатися в рольові ігри та вводити свої правила;

• вкінці відбувається обговорення результатів та підсумок роботи учнів.

Діти дуже люблять та завжди пропонують вчителю використовувати на уроках метод розігрування ролей. Ві є найбільш ефективним при вирішенні завдань, під час застосування активних методів.

Широкого застосування під час активного навчання набув метод «Круглий стіл». Це метод активного навчання, який відповідає за організаційну форму пізнавальної діяльності учнів, і закріплює отримані раніше знання, заповнює необхідною інформацією, формує навички вирішування проблеми, зміцнює позиції школярів а також вчить як правильно спілкуватись в парах та в групах. Характерною рисою круглого столу є активний обмін знань, а також учні навчаються висловлювати свої думки і міркування, та відстоювати свої переконання. Цей метод може слугувати і для закріплення інформації [17].

Дуже важливою умовою проведення методу «Круглого столу» це наявність круглого столу, або його імітація. Коли діти сидять за круглим столом в них краще відбувається спілкування, дослуховуються до товаришів, зростає активність, збільшується кількість висловлювання, збільшується можливість особистого включення кожного учня в обговорення, підвищується мотивація школярів, а також кожен може слідкувати за мімікою, жестами та емоціями учасників процесу.

Основною частиною «круглого столу» становить дискусія. Дискусія (від латів. discussio - дослідження, розгляд) - це всестороннє обговорення будь-якого питання, яке ставить вчитель по новому матеріалу.

Дуже полюбляють вчителі використовувати на уроках метод мозкового штурму (мозкова атака, брейнстормінг). Завдяки цьому методу відбувається організація класу, організація розумової діяльності школярів відносно пошуку нетрадиційних шляхів вирішення проблем.

Впроваджуючи метод мозкового штурму в навчально-виховний процес, можна вирішити такі задачі:

• оригінальне, творче та індивідуальне засвоєння учнями учбового матеріалу;

• взаємовідносини практичних та теоретичних знань;

• активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• утворення здібностей до концентрації уваги та формування зусиль на рішення заданої задачі;

• формування досвіду колективної розумової діяльності [6].

Проблема, яку ставить вчитель, використовуючи методику мозкового штурму, повинна бути доссить актуальною та цікавою для школярів. що формулюється на занятті за методикою мозкового штурму, повинна мати теоретичну чи практичну актуальність та викликати активний інтерес школярів.

Отже. активні методи передбачають проведення освітнього процесу через організацію ігрової діяльності школярів.
1.2. Аналіз практики впровадження активних методів навчання на уроках
Головна ціль кожного педагога – не лише дати школярам певну суму знань, а й розвинути у них цікавість до навчання, навчити здобувати освіту. Педагогу необхідно доступно все розповісти і показати, навчити школярів думати, прищепити їм навички до практичної діяльності. І цьому можуть сприяти активні форми та методи навчання.

Активні методи навчання слід також використовувати для:

- активізації пізнавальної активності учнів;

- розвитку здатності до самостійного навчання;

- вироблення навичок роботи у колективі;

- корекції самооцінки учнів;

- формування та розвитку комунікативних навичок (навичок спілкування з однолітками, та з вчителями) [10].

Активні методи навчання можна застосовувати для досягнення таких дидактичних цілей:

- ефективне пред'явлення великого за обсягом теоретичного матеріалу;

- розвиток навичок активного слухання;

- відпрацювання матеріалу, що вивчається;

- розвиток навичок прийняття рішення;

- ефективна перевірка знань, умінь та навичок на тему.

Використання активних методів призводить до зміни системи контролю [24].

Активні методи в залежності від місця впровадження в освітньому заході навчання поділяються на:

- методи початку уроку;

- методи з'ясування мети, очікувань, вагань;

- методи викладення навчального матеріалу;

- методи організації самостійної діяльності;

- методи релаксації;

- методи підсумовування уроку.

Дослідники активних методів навчання зазначають, що засвоюється учнями 10% того, що він читає, 20% того, що чує, 30% того, що бачить, 50-70% що запам'ятовується за участю у групових дискусіях, 80% - при самостійному виявленні та формулюванні проблем, 90% - якщо школяр, безпосередньо бере участь у реальній діяльності, у самостійній постановці проблем, створенні та прийнятті рішення, формулюванні висновків та прогнозів.

Розглянемо докладніше використання активних методів навчання на різних етапах освітнього заходу.

Метод початку уроку. Його мета – налаштувати школярів на плідну роботу. Такі методи, як «Галерея портретів», «Моя квітка», «Привітайся ліктями», «Посміхнемося один до одного», «Виміряємо один одного», «Літаюча тарілка» допоможуть ефективно та динамічно розпочати урок, задати потрібний ритм, забезпечити робочий настрій, гарну атмосферу на уроці [10].

Діти, виконуючи завдання, мають торкнутися, посміхнутися, назвати імена якнайбільшої кількості однокласників.

Метод «Привітайся ліктями»

Ціль – зустріч один з одним, вітання, знайомство. Чисельність – весь клас. Час – 10хв. Підготовка: Слід відставити убік стільці та столи, щоб школярі могли вільно пересуватися класом.

Проведення:

Вчитель просить учнів стати у коло, розрахуватися на перший-другий-третій і зробити таке:

Номер перший складає руки за головою так, щоб лікті були направлені в різні сторони;

Номер другий упирається руками в стегна так, щоб лікті також були спрямовані праворуч і ліворуч;

Номер третій нагинається вперед, кладе долоні на коліна і виставляє лікті в сторони.

За 5 хв учні повинні привітатися з якомога більшою кількістю однокласників, просто назвавши своє ім'я та торкнувшись один одного ліктями.

Через 5 хв учні збираються у три групи так, щоб разом опинилися відповідно перші, другі та треті номери. Після цього вони вітають одне одного усередині своєї групи.

Такі кумедні ігри дозволяють весело почати урок, розім'ятися перед серйознішими вправами, сприяють встановленню контакту між школярами протягом кількох хвилин [19].

Використовуємо метод з'ясування цілей, очікувань та побоювань.

Це такі методи, як "Список покупок", "Дерево очікувань", "Ліцензія на придбання знань", "Різнобарвні листи", "Поляна сніжинок", "Осінній сад" дозволяють ефективно провести з'ясування очікувань, побоювань та встановлення цілей до теми уроку.

Пропонується дітям самостійно подумати, чого вони чекають від уроку, яких цілей хочуть досягти. Пропонується взяти маленькі листочки та записати свої «бажання». А наприкінці уроку, повернувшись до цих записок, потрібно допомогти дітям зробити висновки із застосуванням методу підбиття підсумків.

Можна використовувати метод "Осінній сад". Заздалегідь готуються два великі плакати з намальованими на них деревами (груша та слива), школярам роздають завчасно вирізані з паперу великі груші та сливи. На «плодах» діти записують те, що вони очікують від теми та прикріплюють на гілки дерев. На закінчення методу вчитель підбиває підсумки з'ясування очікувань та побоювань.

Ці методи дозволяють вчителю краще зрозуміти клас і кожного учня, а отримані матеріали надалі використовуватиме для здійснення особистісно-орієнтованого підходу до учнів. Учням цей метод дозволить чіткіше визначитися зі своїми освітніми цілями, розкрити свої очікування і побоювання [5].

Метод презентації навчального матеріалу

Під час уроку вчителю весь час доводиться розповідати про нову тему учням. Такі методи, як «Інфо-вгадай-ка» або «Білі плями», «Кластер», «Мозкова атака» дозволять зорієнтувати учнів у темі, надати їм основні напрямки руху для подальшої самостійної роботи.

Замість звичного усного оповідання вчителя про нову тему можна використовувати метод «Інфо-вгадай-ка». Мета методу: уявлення нового матеріалу, структурування матеріалу, пожвавлення уваги учнів.

Проведення:

Вчитель називає тему свого повідомлення. На стіні прикріплено лист ватману, в його центрі вказано назву теми. Решта паперу розділена на пронумеровані сектори, але поки не заповнені. Учням пропонується обміркувати, про які аспекти теми, можливо, далі йтиметься. У сектори записуються ключові моменти маркерами різних кольорів. Вони вносяться на плакат під час повідомлення. Закінчивши з одним сектором, переходимо до наступного.

Таким чином, наочно і чітко структурованому вигляді представляється весь новий матеріал, виділяються його ключові моменти. Існуючі на момент початку презентації «білі плями» на цю тему поступово заповнюються. Цей метод викладення матеріалу допомагає учням стежити за аргументацією вчителя та бачити актуальний на даний момент оповідання аспект теми. Виразне розведення загального потоку інформації сприяє кращому сприйняттю. «Білі плями» стимулюють – багато учасників почнуть обмірковувати, якими будуть наступні, поки не позначені сектори [16].

Метод «Помітки на полях» під час роботи з текстом дозволяє школярам спостерігати за своїм розумінням прочитаного. За технікою він дуже простий. Школярів необхідно проінформувати з маркувальними символами та запропонувати їм під час читання помічати їх олівцем на полях статті або спеціального добраного тексту. Помічати потрібно окремі завдання чи пропозиції. Цей метод заставляє школяра вдумливо читати, вглиблюватися у завдання, текст, слідкувати за своїм розумінням протягом читання.

Однією з можливих форм контролю ефективності читання з позначками є складання таблиці. У ній 3 колонки: знаю, дізнався про нове, хочу дізнатися докладніше. Її краще використовувати під час роботи з текстом великого обсягу на етапі самостійної роботи учнів.

Не варто забувати і про відновлюючу силу релаксації на уроці. Адже іноді кількох хвилин достатньо, щоб струснутись, весело та активно розслабитися, відновити енергію. Активні методи релаксації дозволяють це зробити, не виходячи з класу [12].

На етапі узагальнення знань можна використовувати прийом синквейну.

Складання синквейну вимагає від того, хто навчається в коротких виразах, резюмувати навчальний матеріал. Це форма вільної творчості, але за певними правилами. Правила написання синквейну такі: на першому рядку записується одне слово - іменник. Це і є тема синквейну.

На другому рядку необхідно написати два прикметники, які розкривають тему.

На третьому рядку записуються три дієслова, що описують дію, що відноситься до теми синквейну.

На четвертому рядку розміщується ціла фраза. Це може бути крилатий вираз, почуття, цитата або складена учнем речення у контексті теми.

Останній рядок – це слово – синонім, своє ставлення до цієї теми, почуття чи порівняння.

Приклад використання цього на уроці ЯДС:

Овочі.

Смачні, зрілі.

Дозріли, виросли, прибрали.

Восени зібрали великий урожай овочів.

Врожай.

Також синквейн зручно використовувати під час уроків літературного читання складання характеристики героя [21].

Івасик («Івасик-Телесик»)

Розумний, наполегливий.

Приплив, ловить рибу, літає.

І мені пиріжок.

Казковий персонаж.

Методи підбиття підсумків: «Сніжинки – балеринки», «Ромашка», «Мухомор», «Мудра рада», «Підсумкове коло», «Все у твоїх руках», «Питання – відповідь» спонукають учнів до оцінки результатів своєї роботи на уроці. Допомагають ефективно, грамотно та цікаво підбити підсумки уроку Для вчителя цей етап дуже важливий, оскільки дозволяє з'ясувати, що хлопцями засвоєно добре, а на що необхідно звернути увагу на наступний урок. Крім того, зворотний зв'язок від учнів дає змогу скоригувати урок на майбутнє.

Отже, перелічені методи дійсно складають систему, оскільки забезпечують активність розумової та практичної діяльності учнів на всіх етапах освітнього заходу, призводячи до повноцінного освоєння навчального матеріалу, ефективного та якісного оволодіння новими знаннями та вміннями.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ АКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ ЯДС
2.1. Застосування активних методів навчання на урках ЯДС
Багато педагогів приділяють увагу дослідженню проблеми інтегрованого підходу до освітнього процесу (О.Вознюк, В.Кремень, Л.Онищук, О.Савченко, В.Сидоренко та інші). Такі вчені як Н.Бібік, І Андрусенко, О.Савченко та інші, займаються дослідженням особливостей реалізації змісту інтегрованого курсу «Я досліджую світ» в умовах Новітньої української школи [4].

Мета інтегрованого курсу ЯДС - формування в школярів соціального досвіду. Даний курс охоплює систему знань про навколишнє середовище та суспільство, ціннісні орієнтації в різних галузях життєдіяльності, різні методи дослідницької діяльності, а також сприяє активному розвитку наукової та технологічної грамотності на основі конкретного досвіду вирішення проблеми.

В основу опрацювання змісту інтегрованого курсу вкладено застосування активних методів навчання, які спрямовані на розуміння та розв’язання основного завдання предмета, який пов’язується із формуванням способів навчально-пізнавальної діяльності школярів, розумової діяльності, вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки з навколишнім середовищем.

Використання активних технологій вимагає старанної підготовки до уроків не тільки вчителя, а й школярів. Розпочинати впровадження потрібно поступово. Спочатку потрібно навчити учнів спілкуванню між собою, висловлювати власні думки, розуміти і поважати один одного [23].

Діти початкових класів потребують особливої уваги та підходу до навання.

Метод «Розминка»

-Яка зараз пора року? А день тижня?

-Який звук відтворює зозуля?

-Як називаються тварини, тіло яких вкрите лускою?

-Як називається рот у птаха?

- Цар звірів?

-Найменше тризначне число?

-Найбільше двозначне число?

-Скільки парних приголосних у російській мові?

Молодці. Ось ви й провели розминку та готові співпрацювати.

Приклад активного методу започаткування освітнього заходу.

Почати урок можна незвичайно, запропонувавши учням привітатись очима.

Вправа «Привітайся очима».

Мета – позитивний настрій працювати, встановлення контакту між учнями.

Вітатися треба не словами, а мовчки – очима. При цьому потрібно постарайтеся очима показати який у вас сьогодні настрій [8].

Активний метод з'ясування цілей, очікувань та побоювань (Постановка мети)

Метод "Що в мене на серці"

- Іноді ми можемо почути у спілкуванні одне з одним такі слова "у мене легко на серці" або "у мене важко на серці". Починаючи будь-яку справу, людина має очікування та побоювання. Очікування нагадують нам щось легке, повітряне, а побоювання – важке.

У вас на столах є аркуші паперу: вам необхідно написати очікування, а нижче – побоювання. (За бажанням можна заслухати кілька відповідей).

Наприкінці ми повернемося до цих листів і дізнаємося, чи підтвердилися ваші побоювання, чи вам було спокійно та зручно.

Завдяки активним методам навчання школярі займають нові позиції, вони перестають бути пасивними і стають активними учасниками навчально-виховного процесу. І головне, що вчитель тепер чекає від школярів ефективної та активної діяльності, різноманітних роздумів та задумів [15].

Метод кластерів є універсальним. Він може застосовуватися на етапі входження або занурення у тему для систематизації наявної інформації та виявлення областей недостатнього знання. На етапі опрацювання змісту теми кластер дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації. На етапі підбиття підсумків (рефлексії) поняття групуються та між ними встановлюються логічні зв'язки. Суть цього методу полягає в:

виділення смислових одиниць теми та його графічного оформлення у порядку у вигляді «грона» - схеми. Важливо:

виділити головну смислову одиницю (тема);

виділити пов'язані з ключовим словом смислові одиниці (категорії інформації);

конкретизувати фактами та думками.

Послідовність дій при складанні кластера:

1. На початку, посередині чистого аркуша (класної дошки), документа Word, слайді PowerPoint написати ключове слово або речення, яке є "серцем" ідеї, теми.

2. Навколо «накидати» слова чи речення, що виражають ідеї, факти, образи, придатні для цієї теми.

3. У міру запису, що з'явилися слова, з'єднуються прямими лініями з ключовим поняттям. У кожного з «супутників» також з'являються «супутники», встановлюються нові логічні зв'язки.

У результаті виходить структура, яка графічно відображає наші роздуми, визначає інформаційне поле цієї теми [18].

У роботі над кластерами необхідно дотримуватися таких правил:

Не боятися записувати все, що спадає на думку. Дати волю уяві та інтуїції.

Продовжувати роботу, доки не скінчиться час або ідеї не вичерпаються.

Постаратися побудувати якнайбільше зв'язків.

Стадія осмислення

Ранжування - ефективний прийом, що дозволяє виділити головне у новій інформації. Після знайомства з новим матеріалом учні становлять перелік основних моментів, положень. Потім навпроти кожного пункту у своєму списку виставляється оцінка за одним із критеріїв: важливості, потреби, корисності тощо.

Наприклад, на уроці "Я досліджую світ". Тема: Чому вода – найзагадковіша речовина на Землі?»

В учня вийшов приблизно такий перелік:

Всьому живому потрібна чиста вода.

Де використовують воду?

Захист води від забруднень.

Дбайливе ставлення до води, не витрачати її марно, не забувати вчасно закривати кран [14].

Після цього вчитель просить розставити місця (ранг) пунктів з погляду їхньої практичної ваги. І питання: Яке з цих знань стане вам у нагоді під час подорожі, походу?

Активні способи релаксації. Не варто забувати про відновлюючу силу релаксації на уроці. Адже іноді кількох хвилин достатньо, щоб струснутись, весело та активно розслабитися, відновити енергію. Активні методи релаксації дозволять це зробити, не виходячи з класу.

Метод "Чотири стихії"

Це земля, вода, повітря, вогонь. Якщо я скажу "земля" - ви присідаєте навпочіпки і торкаєтеся руками до підлоги. Якщо я скажу "вода" - ви витягуєте руки вперед і робите плавальні рухи. Якщо скажу "повітря" - ви піднімаєтеся на шкарпетки і піднімаєте руки нагору. Якщо я скажу "вогонь" - ви обертаєте руками в ліктьових та променево-зап'ясткових суглобах.

Завершити урок, позакласний захід можна, застосувавши такі методи, як «Ромашка», «Мудра рада», «Підсумкове коло» [4].

«Ромашка» - дітям дають велику квітку з пелюстками, кожен учень відриває пелюсток, на якому є питання або малюнки стосовно теми уроку. Учні повинні розповісти, що вони зрозуміли з теми уроку.

«Підсумкове коло» - Учні стають у коло, де по черзі ставлять заптання учням інших груп, а ті повинні відповісти.

Дуже важливим для педагога є етап підведення підсумків. На даному етапі вчитель з’ясовує якість засвоєного матеріалу, звертає увагу на проблеми з труднощами, які можуть виникнути при підбиттю результатів уроку. З іншого боку, зворотний зв'язок від учнів дозволяє скоригувати урок майбутнє. Тут доцільно використати метод круглого столу, «Питання – відповідь», тощо/

Метод «Творча майстерня» застосовується на узагальнюючих уроках ЯДС. До уроку діти готують малюнки, ілюстрації на тему, пишуть твори, вірші, оповідання, підбирають прислів'я, під час уроків праці виготовляють блокноти, книжки незвичайних форм. Дається завдання розділитись на групи, створити та презентувати груповий проект на задану тему. Попередньо потрібно скласти план розміщення принесеного на урок матеріалу, оформлення титульного листа. На роботу приділяється 20 – 25 хвилин. Після закінчення цього часу кожна група або її представник має презентувати свій проект. У ході практичної діяльності учнів навчальний кабінет перетворюється на справжню творчу майстерню. Наприкінці уроку з'являються чудові витвори. Кожне рішення унікальне, виразне. Навчитися дружно, працювати у групах, дослухатися думки товаришів, колективно створювати чудові роботи (картини, газети, книжки) із зібраних разом матеріалів - головна мета цього уроку [18].

Таким чином, активні методи допомагають ефективно, грамотно та цікаво провести урок (див. ДОДАТКИ).
2.2. Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення уроку з використанням активних методів навчання
1. Розпочинати впровадження активних методів навчання потрібно поступово.

2. Впроваджувати активні методи навчання насамперед слід для підвищення навчальної мотивації.

3. До кожного етапу уроку потрібно застосовувати свої активні методи, які найефективніше вирішують певні задачі етапу.

4. На уроці до освітнього процесу повинні бути залучені в різній мірі всі учні класу.

5. Потрібна постійна стимуляція школярів за самоорганізацію та ефективну участь на уроці.

6. Організовувати навчання необхідно з невеличкими групами учнів, щоб кожному приділити увагу.

7. Класна кімната та матеріали для проведення уроків готуються заздалегідь. Повинно бути багато місця для руху без перешкод.

8. Протягом уроку потрібно дотримуватись регламенту та ходу уроку.

9. Уважно та толерантно вислуховувати кожного учасника.

10. Під час проведення уроку бажано використати два-три активні методи навчання.
ВИСНОВКИ
Технологія активної освіти - це така організація навчально-виховного процесу, при якій обов’язкова участь у пізнавальному процесі: кожен школяр або має певну рольову задачу, в якій він повинен публічно звітувати, або від його діяльності залежить якість реалізації поставленої перед класом пізнавальної задачі. Така технологія включає методи, що стимулюють пізнавальну діяльність школярів, залучають кожного з них в інтелектуальну і поведінкову активність і спрямована на усвідомлення, відпрацювання, збагачення та особистісне прийняття наявного знання кожним учасником освітнього процесу. Технологія активного навчання - це таке навчання, яке відповідає силам та можливостям учасникам навчального процесу. Активні методи навчання впливають комплексно на особистість дитини, впливають на її інтелектуальний розвиток. Технологія активних методів навчання ґрунтується на ефективному управлінні класом у процесі уроку, максимально повному залученню всіх учнів до освітнього процесу, підтриманні високої пізнавальної активності учнів протягом усього уроку і це є гарантоване досягнення цілей уроку.

Впроваджувати в практику активні методи навчання дуже доцільно на уроках початкової школи, а особливо на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Їх можна використати як на початку уроку ( оголошення теми уроку, протягом уроку (під час викладання нового матеріалу), також і в кінці уроку (релаксація, підведення підсумків).

На перших етапах уроку метод «Розминка» та «Привітайся очима» допомагають вчителю встановити позитивний психологічний настрій. Коли діти втомлюються, можна застосувати «Метод релаксації». Цей методі дає учням відпочинок, переключення уваги, відволікання від уроку. Метод «Інфо-вгадай-ка» - дозволяє учням вгадати свої цілі в колективі, в групі. Організація інтелектуальної групової діяльності стосовно пошуку вирішення проблем нетрадиційними способами, то це метод мозкового штурму. «Два-чотири – всі разом». Учням класу пропонується проблема (інформація), яку вони спочатку опрацьовують самостійно, потім обговорюють в парах, далі об'єднуються в четвірки. Після прийняття спільного рішення в четвірках відбувається колективне обговорення питання. З метою опрацювання значного обсягу інформації за короткий проміжок часу використовується метод "Ажурна пилка”. Характерною рисою методу круглого столу є активний обмін знань, а також учні навчаються висловлювати свої думки і міркування, та відстоювати свої переконання. Для завершення уроку або навчального матеріалу можливе використання таких методів як «Мудра рада», «Ромашка», «Підсумкове коло» тощо. Ці методи допоможуть ефективно, грамотно та цікаво завершити урок.

Перевага всіх розглянутих нами методів технології активного навчання є безсумнівною. Розумне і раціональне використання цих методів значно підвищує ефект освітнього процесу, створює атмосферу інтенсивного пошуку, викликає у школярів і педагога масу позитивних емоцій і переживань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Амонашвили Ш.А. Основы гуманной педагогики. Москва, 2019, 288 с.

  2. Басова Н.В. Педагогіка і практична психологія. Р-н-Д. 2000, 416 с.

  3. Бабанський Ю.К. Педагогіка. Москва. 1988, 479 с.

  4. Бібік Н.М. Нова українська школа: порадник для вчителя. Київ, 2017. 206 с.

  5. Башкір О.І Активні й інтерактивні методи навчання у вищій школі. Харків, 2018. Вип. 60. С. 33‒44.

  6. Вахрушева Т.Ю. Теоретичні аспекти активних методів навчання. 2008. № 3. С. 46–49.

  7. Выготский Л.С. Педагогическая психология. Москва, 1991. 389 с.

  8. Грабовська Т.І. Інноваційний розвиток освіти: особливості, тенденції, перспективи. Ужгород, 2006. 232 с.

  9. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник. Київ, 2004. 320 с.

  10. Дяченко-Богун М.М. Активні методи навчання у вищому навчальному закладі. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Випуск 14. С. 74‒79.

  11. Кларін М.В. Педагогічна технологія у процесі. Москва, 2003. 256 с.

  12. Коченгіна М.В. Використання активних методів навчання в процесі формування готовності вихователів дошкільного навчального закладу до створення безпечного інформаційного середовища для дітей дошкільного віку. Наукові записки кафедри педагогіки. Випуск 39. Харків, 2016. С.112‒117.

  13. Максимюк С.П. Педагогіка: Навчальний посібник. Київ, 2005. 667 с.

  14. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Харків, 2009. 468 с.

  15. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ, 2004. 192 с.

  16. Скаткін М.Н. Методологія та методика педагогічних досліджень. Москва, 1986, 151 с.

  17. Смолкин А.М. Методы активного обучения. Москва, 1991, 176 с.

  18. Софій Н.К. Інноваційні методи навчання та викладання: теоретичне підґрунтя та методика використання. Київ, 2007. 267 с.

  19. Стребна О.В. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. Харків, 2008. 386 с.

  20. Сухомлинский В.А. Серце віддаю дітям Київ, 1972. 244 с.

  21. Химинець В.В. Інновації в сучасній школі. Ужгород, 2004. 168 с.

  22. Цукерман Г.А. Кооперация со сверстниками как существенное условие обучения младших школьников. Вопросы психологии. 1982. №1

  23. Якимова Л.А. Активізація навчального процесу у сучасній вищій школі. Київ, 2010. 32 с.

  24. Яковлєв І.М. Методика та техніка уроку. Москва, 2003. 186 с.

ДОДАТКИ


  1   2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас