Описати вени верхньої порожнистої вени.
ВЕРХНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА. Знаходиться на рівні 1-3 правих ребер, входить у праве передсердя, збирає венозну кров з голови і шиї, верхніх кінцівок, грудної порожнини, утворюється від злиття правої та лівої плечоголовних вен.
ВЕНИ ГОЛОВИ І ШИЇ.Діляться на глибокі і поверхневі.
Глибокі вени:
1. Внутрішня яремна вена. Утворюється в порожнині черепа, має черепні і позачерепні притоки. Черепні притоки:
1) пазухи твердої мозкової оболонки. Кров зі всіх пазух твердої мозкової оболонки збирається в сигмоподібну пазуху, яка продовжується у внутрішню яремну вену;
2) очні вени - збирають кров з орбіти входять (по 2 з кожної сторони) через верхню орбітальну щілину в порожнину черепа, впадають в кам’янисту пазуху;
3) вени лабіринту – збирають кров з внутрішнього вуха; входять через внутрішній слуховий прохід в порожнину черепа, впадають в кам'янисту пазуху;
4) вени мозку - збирають венозну кров з мозку, діляться на поверхневі і глибокі. Глибокі вени мозку збираються у велику вену мозку. Поверхневі вени мозку розрізняють верхні і нижнi. Верхні поверхневі вени мозку збираються у верхню сагiтальну пазуху, нижнi - в основну вену;
5) вени мозочка збираються в пряму, поперечну і сигмоподібну пазухи;
6) оболонкові вени - збираються у пазухи.
7) диплоетичні вени (вени губчатки) - збирають венозну кров з губчастих кісток черепа. Кров з диплоeтичних вен відтікала з пазухи твердої мозкової оболонки або через випускні вени з вени поверхневих тканин голови.
Внутрішня яремна вена виходить з порожнини черепа через яремний отвір.
Позачерепні притоки внутрішньої яремної вени:
1) верхня щитоподібна вена - збирає венозну кров з щитоподібної залози і гортані;
2) язична вена - збирає венозну кров з язика, під'язикової слинної залози;
3) лицьова вена - збирає венозну кров з лиця, підборіддя, піднижнєщелепної слинної залози, піднебіння, мигдаликів;
4) горлові вени - збирають венозну кров з горла, середнього вуха;
5)грудинно-ключично-соскоподібна вена – збирає кров з однойменного м'яза;
6) позанижнєщелепна вена - утворюється від злиття двох вен: поверхневої скроневої і верхньощелепної. Поверхнева скронева вена збирає венозну кров зі всіх утворень, які кровопостачаються однойменною артерією. Верхньощелепна вена утворюється з крилоподібного венозного сплетення.
2. Підключична вена збирає венозну кров з тканин шиї, а також з верхньої кінцівки. Підключична вена з'єднується з внутрішньою яремною веною і впадає в плечоголовну вену. Поверхневі вени:
1. Зовнішня яремна вена - утворюється від злиття двох вен: потиличної вени і задньої вушної вени, кожна з яких збирає венозну кров з утворень, які кровопостачаються однойменними артеріями.
2. передня яремна вена - утворюється в області підборіддя, йде уздовж серединної лінії шиї, впадає в зовнішню яремну вену. Передня яремна вена може бути непарною.
ВЕНИ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ.
Плечоголовна вена - парна, утворюється від злиття внутрішньої яремної вени і підключичної вени, крім того збирає венозну кров з утворів, які кровопостачаються підключичною артерією. Права плечоголовна вена знаходиться на рівні правого грудинно-ключичного суглоба - 1 правого ребра, ліва плечоголовна вена – довша, простягається від лівого грудинно-ключичного суглоба до І правого ребра. На рівні 1 правого ребра обидві плечоголовні вени зливаються і утворюють верхню порожнисту вену;
2. Непарна вена – починається в поперековій ділянці правою висхідною поперековою веною, підіймається вздовж хребта справа, приймає притоки, які збирають венозну кров зі стінок і органів правої половини грудної порожнини: задні міжреберні вени; підреберні вени; верхні діафрагмальні вени; стравохідні вени; бронхіальні вени - збирають венозну кров з бронхів і легенів; середостінні вени; перикардіальні вени. Непарна вена впадає у верхню порожнисту вену.
3. Півнепарна вена - починається в поперековій ділянці лівою висхідною поперековою веною, підіймається вздовж хребта зліва, приймає притоки, які збирають венозну кров зі стінок і органів лівої половини грудної порожнини. Півнепарна вена впадає в непарну вену. Виділяють ще додаткову півнепарну вену, яка збирає венозну кров з верхньої частини лівої половини грудної порожнини і впадає в півнепарну вену.
4. Внутрішні грудні вени - розміщені на передній стінці грудної порожнини, супроводжують однойменні артерії (2 вени супроводжують 1 артерію), збирають венозну кров з утворів, які кровопостачаються внутрішньою грудною артерією, впадають у плечоголовну вену.
ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ. Діляться на глибокі і поверхневі. Глибокі вени супроводжують артерії (переважно по 2 вени одну артерію): ліктьові вени і променеві вени формують 2 плечові вени, які утворюють одну пахвову вену. Пахвова вена продовжується в підключичну вену
Поверхневі вени:
1) з тильної частини кисті від венозної сітки кисті по латеральному краю руки йде латеральна підшкірна вена руки - головна вена, яка впадає в пахвову вену.
2) по медіальному краю руки йде медіальна підшкірна вена рук - княжа вена, яка впадає в одну з плечових вен.
Описати вени нижньої порожнистої вени.
НИЖНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА. Формується на рівні 4 поперекового хребця, підіймається вздовж хребта, через отвір порожнистої вени проходить крізь діафрагму в грудну порожнину, впадає в праве передсердя, збирає венозну кров зі стінок і парних органів черевної порожнини, з печінки, зі стінок і органів порожнини таза, з нижніх кінцівок.
Від стінок, парних органів черевної порожнини та печінки кров збирається в нижню порожнисту вену по наступних притоках: нижні діафрагмальні вени; поперекові вени; права і ліва ниркові вени; права надниркова вена; права яєчкова вена у чоловіків, права яєчникова вена у жінок; печінкові вени.
ВЕНИ ПОРОЖНИНИ ТАЗА.
1. Загальна клубова вена - парна, утворюється від злиття внутрішньої та зовнішньої клубових вен. Від злиття на рівні 4 поперекового хребця формується нижня порожниста вена.
2. 3овнішня клубова вена збирає венозну кров зі всіх утворів, які постачаються однойменною артерією.
З. Внутрішня клубова вена - збирає венозну кров зі стінок і органів порожнини таза. Притоки відповідають гілкам внутрішньої клубової артерії.
ВЕНИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ. Поділяються на глибокі та поверхневі. Глибокі вени супроводжують артерії: з підошовної венозної дуги йдуть 2 задні великогомілкові вени та 2 передні великогомілкові вени, які формують 1 підколінну вену, що продовжується у стегнову вену. Стегнова вена продовжується у зовнішню клубову вену. Поверхневі вени:
1) від тильної венозної дуги стопи по латеральному краю ноги йде латеральна підшкірна вена ноги – мала захована вена, яка впадає у підколінну вену;
2) від тильної венозної сітки стопи по медіальному краю ноги йде медіальна підшкірна вена ноги - велика захована вена, яка впадає у стегнову вену.
Описати структури лімфатичної системи (лімфокапіляри, їхні мережі, лімфатичні судини, лімфатичні стовбури, лімфатичні протоки).
ЛІМФАТИЧНІ КАПІЛЯРИ. Є початковою ланкою лімфатичної системи – її коренями. Вони наявні у всіх органах та тканинах, окрім головного і спинного мозку та їхніх оболонок, епітеліальної пластинки шкіри і слизових оболонок, стулок клапанів серця, внутрішнього вуха, хрящів, рогівки і кришталика очного яблука та інших лімфоїдних органів імунної систем.
Лімфатичні капіляри мають особливу будову:
–починаються „сліпо”, тому лімфа, що утворилась із міжклітинної рідини, тече тільки в одному напрямку – до лімфатичних судин;
– діаметр лімфатичних капілярів до 200 мкм; їхній просвіт нерівномірний;
– стінка лімфатичних капілярів побудована тільки з одного шару.
Лімфатичні капіляри, багаторазово з'єднуючись між собою, утворюють у всіх органах і тканинах різноманітні капілярні ЛІМФАТИЧНІ МЕРЕЖІ.
ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ. По лімфатичних судинах відтікає лімфа від лімфокапілярних сіток. В їхніх стінках наявна сполучнотканинна оболонка (безм’язові судини). Лімфатичні судини середнього і великого калібрів мають добре розвинені три оболонки: внутрішню, яка вистелена ендотелієм; середню оболонку, яка складається із пучків гладких міоцитів; зовнішню оболонку. Такі лімфатичні судини належать до судин м’язового типу.
Характерною ознакою лімфатичних судин є наявність в них клапанів – лімфатичних заслінок. Кожний клапан складається з двох симетрично розташованих заслінок. Лімфатична заслінка є складкою внутрішньої ендотеліальної оболонки, всередині якої міститься тонкий шар ретикулярних і колагенових волокон. Лімфатичні судини поділяють на поверхневі та глибокі. Поверхневі лімфатичні судини, які приймають лімфу зі шкіри, підшкірного прошарку та поверхневих фасцій, супроводжують поверхневі вени. Глибокі лімфатичні судини, приймають лімфу з лімфокапілярних сіток окістя, суглобових капсул, зв’язок, м’язів, глибокиx фасцій і внутрішніх органів, супроводжуючи глибокі кровоносні судини і нерви відповідних ділянок тіла.
ЛІМФАТИЧНІ СТОВБУРИ. Лімфатичні судини, зливаючись, утворюють лімфатичні стовбури, по яких лімфа відтікає від відповідних ділянок тіла до лімфатичних проток. В організмі людини може бути 8-11 лімфатичних стовбурів. Наявні такі лімфатичні стовбури:
Яремний стовбур – правий і лівий, утворюється з виносних судин бічних глибоких шийних лімфатичних вузлів. Він приймає лімфу з відповідної (правої або лівої) половини голови і шиї.
Підключичний стовбур – правий і лівий, утворюється з виносних судин пахвових лімфатичних вузлів. Він приймає лімфу з відповідної (правої або лівої) верхньої кінцівки.
Бронхо-середостінний стовбур – правий і лівий утворюється з виносних судин трахео-бронхіальних лімфатичних вузлів. Він приймає лімфу з органів і стінок відповідної половини (правої або лівої) порожнини грудної клітки. Поперековий стовбур – правий і лівий утворюється в поперековій ділянці з виносних лімфатичних судин поперекових лімфатичних вузлів, що розташовані навколо черевної аорти і нижньої порожнистої вени. У поперекові стовбури відтікає лімфа з відповідної (правої або лівої) нижньої кінцівки, органів і стінок таза.
Кишкові стовбури – це декілька непостійних судин, які утворюються з виносних лімфатичних судин брижових лімфатичних вузлів. Кишкові стовбури впадають в черевну частину грудної протоки або в поперекові стовбури.
ЛІМФАТИЧНІ ПРОТОКИ. Утворюються внаслідок злиття лімфатичних стовбурів. Є 2 лімфатичні протоки – права лімфатична і грудна протока.
Права лімфатична протока є непостійною судиною довжиною 10-15 мм. Вона утворюється при злитті правих бронхо-середостінного, яремного і підключичного стовбурів, відкривається у правий венозний кут, який утворюється при з’єднанні правих внутрішньої яремної і підключичної вен. Права лімфатична протока приймає лімфу з правої половини голови і шиї, правої верхньої кінцівки, органів і стінок правої половини порожнини грудної клітки.
Грудна протока – протока Пеке, утворюється при злитті правого і лівого поперекових стовбурів на рівні 2 поперекового – 12 грудного хребців. Іноді в її утворенні беруть участь кишкові стовбури. Грудна протока має довжину 30-40 см, складається з черевної, грудної і шийної частин.