Очікувані результати

5.1. Визначення переліку та кількості завдань дослідження
⚪
Завдання дослідження – це деталізований перелік елементарних
і конкретних дій, які повинні бути проведені в ході наукового дослідження з метою досягнення поставленої цілі та/або вирішення обраної проблеми.
⚪
Коло, перелік та кількість завдань визначається науковцем.
⚪
Вкрай важливо сформулювати їх чітко і конкретно, розуміючи, які ознаки досліджуваного об'єкта потрібно зафіксувати в ході збору даних.

Декомпозиція цілі (проблеми)
дослідження
Ціль (проблема) дослідження
– це загальне формулювання мети вашого дослідження.
Завдання — це елементарні аспекти
дослідження, які Ви обрали.
- Формулювання має чітко, повно й конкретно передавати користувачам
Ваші наміри.
- Кожне завдання має містити лише один аспект дослідження.
- Під час написання завдань використовуйте слова або дієслова, орієнтовані на певну дію, а також вкажіть ознаки досліджуваного об'єкта, необхідні для цього.
Ціль
(проблема)
дослідження
Завдання
1
Завдання
4
Завдання
2
Завдання
3

Формулювання завдань визначає тип дослідження
(описове, кореляційне, експериментальне тощо) і план
(дизайн) дослідження, який потрібно прийняти для їх досягнення.
Вид
дослідження
Завдання
Описові
дослідження
Встановити види заохочень, які надаються працівникам готелю «Віва» м. Харкова.
Встановити думки співробітників п'ятизіркових готелів Харкова щодо забезпечення медичними послугами
Кореляційні
дослідження
Визначити вплив рівня освіти на розмір заробітної плати працівників фірми «Іскра».
Порівняти ефективність різних програм лояльності щодо постійних клієнтів.
Перевірка
гіпотез
З’ясувати, чи пов’язані тривалість робочих простоїв із кількістю випадків зловживання наркотиками/алкоголем.
Продемонструвати, що надання працівникам компанії житла в готелях Харкова зменшить плинність кадрів.

5.2 ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК ТА ПОКАЗНИКІВ
Концепція — це розумовий образ або сприйняття, і тому його змістове навантаження помітно змінюється від людини до людини.
Концепція не може бути виміряна, тоді як ознака може бути піддана вимірюванню за допомогою грубих/уточнених або суб’єктивних/об’єктивних одиниць вимірювання.
Тому важливо, щоб концепція була перетворена
(деталізована) в ознаки.
Деталізація концепції здійснюється за допомогою складання переліку ознак, які можна виміряти – отже, здатні приймати різні значення.

Ідентифікація ознак
У дослідженні важливо, щоб використовувані концепції (ознаки) були операціоналізовані в вимірних термінах, щоб ступінь варіацій у розумінні респондентів була зменшена, якщо не усунена.
Техніки того, як операціоналізувати концепції та знання про змінні, відіграють важливу роль у зменшенні цієї мінливості.
Тому
їхні знання важливі для
«тонкого налаштування» вашої дослідницької проблеми.
Наприклад:
- Кухня в цьому ресторані Viva відмінна.
- Середній клас в Україні стає все більш заможним.

Якщо ви використовуєте концепцію у своєму дослідженні, вам потрібно здійснити її операціоналізацію, тобто те, як вона буде вимірюватися.
Для цього вам потрібно визначити індикатори
— набір критеріїв, що відображають концепцію,
— які потім можна їх перетворити на ознаки
(показники).
Вибір індикаторів для концепції може відрізнятися у різних дослідників, але вибрані
індикатори повинні мати логічний зв’язок із концепцією.

Таблиця 5.1 – Концепції, індикатори, ознаки
Концепція Індикатор
Ознака
Значення ознаки
Рівень заможності
1. Дохід
2. Активи
1.
Дохід у місяць
2. Загальна вартість будинку, автомобіля,
інвестицій
1.
>10 тис.$
2.
>25 тис.$
3. >50 тис.$
Ефективність закладу харчування
1. Кількість гостей
1. Кількість гостей, які обслуговуються за місяць / рік
До 1000 1000-5000 5000 та більше
2. Рейтинг
2. Кількість відмінних на 100 відгуків
20 та менше
20-40 40-60
Більше 60

Приклад 1
ЦСР 2 «Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки,
поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського
господарства»
Задачі
Показники (ознаки)
2.1 До 2030 року покінчити з голодом і забезпечити всім, особливо малозабезпеченим і вразливим групам населення, включаючи немовлят, цілорічний доступ до безпечної, поживної та достатньої їжі
2.1.1 Поширеність недоїдання
2.1.2 Рівень помірної або гострої відсутності продовольчої безпеки населення
(за «Шкалою сприйняття відсутності продовольчої безпеки»)
2.2 До 2030 року покінчити з усіма формами недоїдання, в тому числі досягти до 2025 року узгоджених на міжнародному рівні цільових показників, що стосуються боротьби з затримкою росту і виснаженням у дітей у віці до п’яти років, і задовольнити потреби в харчуванні дівчаток підліткового віку, вагітних і годуючих жінок і літніх людей
2.2.1 Поширеність затримки росту серед дітей у віці до п’яти років – середньоквадратичне відхилення від медіанного показника росту дитини досліджуваного віку відповідно до норм росту дітей, встановлених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), <–2 2.2.2 Поширеність неповноцінного харчування серед дітей у віці до п’яти років з розбивкою за видами (виснаження або ожиріння) – середньоквадратичне відхилення від медіанного показника ваги відповідно до норм росту дітей, встановлених ВООЗ,> +2 або <–2