Ім'я файлу: вправи на розвиток емпатії та толерантностіі для молодшого віку
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 18.06.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 18.06.2021
скачати
«Обери собі команду»
Тривалість — 15-20 хвилин
Запропонуйте дітям сісти в коло. Роздайте кожному по одній наклейці. Це можуть бути зірочки, сонечка, квадрати чи кола. Головне, щоб усі вони були різних кольорів, так, щоб двічі не трапилася жовта зірка, наприклад. Наклейку діти ліплять собі на руку чи светр.
Завдання — за дві хвилини без слів згуртуватися в команди. Команди діти формують на свій розсуд.
Зазвичай, маленькі діти згуртовуються за критерієм кольору наклейок (червона зірка з червоним колом) або форми (трикутник з трикутником).
Обговоріть з дітьми кілька питань: «Чому ви обрали саме цих дітей, щоб об’єднатися в команду?», «Чи в світі взагалі бувають «однакові» люди?»
Який ефект?
Ми вчимо дітей критично думати та пізнавати. Розуміти, що на планеті не існує однакових людей, проте всі ми в чомусь схожі.
Наприкінці можете розпитати клас: «Як думаєте, чим ви схожі між собою, а чим відрізняєтеся?». Це допоможе дітям укріпити думку, що попри відмінності в зовнішності, вподобаннях, можна співпрацювати та проводити час разом.
Діти вчитимуться шукати подібності та більше розпитувати однокласників про хобі, домашніх тварин та уроки, що може суттєво їх зблизити. Навчивши шукати спільне, а не те, що розділяє, ми допомагаємо дітям робити перші кроки до мирного співіснування в класі.
«Три спільні речі»
Тривалість — 7 хвилин
Запропонуйте дітям об’єднатися в пари. Задайте тему для пошуку спільного. Можна взяти тему зі стандартного переліку («Я в школі», «Моя сім`я», «Мої улюблені заняття», «Канікули», «Мої друзі») чи вигадати свою. Спробуйте також варіант, коли тему пропонують самі учні.
Завдання — обговорити з однокласником задану тему та знайти, що є спільним для обох. Таких речей має бути принаймні три. На обговорення виділіть 5 хвилин.
Який ефект?
Пошук спільного є базою для формування толерантного ставлення до інших. Коли ми тренуємо цю навичку з раннього віку, то допомагаємо дітям не ігнорувати і не бути агресивними до тих, хто відрізняється.
Ігри в парах допомагають дітям краще пізнати один одного, а в молодшій школі — знайти перших шкільних друзів. Для дітей часом достатньо кількох хвилин гри, щоб потім на перервах ще довго розповідати один одному про канікули чи улюблені заняття.
Окрім цього гра розвиває комунікативні навички. Сором’язливі діти не завжди хочуть розмовляти, проте, коли тема чітко задана, можуть почуватися впевненіше.
«Труднощі»
Тривалість — 10-15 хвилин
Цю гру найкраще проводити в 3-4-х класах. Об’єднайте дітей у групи по 4-5 осіб. Кожній дайте аркуш паперу, олівці чи фломастери.
Завдання груп — намалювати дитину на інвалідному візку, подумати, з якими труднощами вона може зіткнутися, та як інші діти можуть їй допомагати.
П’ять завдань з теорії ігор для інтегрованих уроків
Щоб допомогти учням розмірковувати над труднощами дітей з інвалідністю, напишіть на дошці такі запитання: «Дитина на візочку гратиме в ігри з класом?», «Чи зможе вона відвідати кінотеатр в нашому місті?», «Як ми допомагаємо такій дитині: у коридорах, на уроках, у їдальні?», «Як ми можемо спілкуватися з дітьми на візочках, щоб вони почувалися комфортно?»
Який ефект?
Вчимо дітей допомагати іншим та помічати тих, хто не може впоратися зі шкільним світом самостійно.
Подрібнення гри на запитання та їх обдумування виховує уважність до деталей. Дитина починає бачити світ ширше та придивлятися, хто в класі може почуватися «за бортом» та кому слід допомогти.
помагаємо дітям робити перші кроки до мирного співіснування в класі.
Вправа «Що трапилось з героєм?»
Принцип виконання: Перегляньте разом з учнями світлини людей, які переживають певні емоції, та обговоріть, що могло їх викликати, поставивши запитання, наприклад: «Як ви думаєте, що відчуває в цей момент людина, яка зображена на світлині?», «Про що «говорить» обличчя та пози персонажа (його руки, плечі, вираз обличчя тощо)».
Запропонуйте школярам скласти розповідь про події, що викликали зображену ситуацію.
Емпатія = співпереживання
Вправа «Як вчинити»
Заздалегідь підготуйте декілька сюжетних зображень конфліктного змісту. Наприклад:
Усі навколо працюють, а одна дитина сидить без діла.
Діти граються, а одна дитина стоїть осторонь з похмурим обличчям.
Хтось плаче, а поряд однолітки сміються.
Принцип виконання: Розкладіть картки на столі зображенням униз. Запропонуйте учням узяти будь-яку картку навмання, описати подію, яку відтворено на малюнку, та запропонувати свій вихід із конфліктної ситуації.
Така вправа вчить школярів бути більш спостережливими, уважними та піклуватись про інших.
Вправа «Знайди причину»
Принцип виконання: Під час класної години перегляньте з учнями фільм або мультфільм, персонажі якого конфліктують або кривдять одне одного, запропонуйте разом поміркувати та обговорити, чому таке відбувається.
Для школярів молодших класів можна використати історію однієї з казок, наприклад, «Попелюшка». Після перегляду організуйте обговорення, запропонуйте школярам разом висловити свої припущення, чому саме зведені сестри знущаються над Попелюшкою.
Вправа-гра «Уяви себе на місці...»
Для цієї ігрової вправи знадобляться картки з назвами явищ природи і різноманітних предметів. Наприклад: веселка, промінь, бур'ян, стіл, річка тощо.
Картки роздаються у довільному порядку. Головна умова – ніхто в групі не повинен бачити, кому які картки дісталися.
Принцип виконання: Завдання кожного учасника – вигадати невеличку емоційну розповідь від імені предмета (явища), передавши найбільш точно певні особливості, притаманні явищу чи предмету, не називаючи його. Інші учасники повинні відгадати, про що саме йдеться.
Формат розповіді може бути таким: «Я сумний (щасливий), коли …», «Я відчуваю особливе натхнення тоді...».
Переможець гри – той, кому вдасться найбільш точно і водночас завуальовано розповісти про свого персонажа.
Цю вправу краще проводити зі старшокласниками. Вона розвиває творче мислення, дозволяє учням «вживатися» в ролі інших та навчитися аналізувати різні емоційні стани.
Гра «Відгадай емоцію»
Перш ніж проводити цю гру, необхідно підготувати маленькі шматочки аркушів, де попередньо написати назву емоцій, які треба буде відтворити окремим гравцям.
Хід гри: Обирається ведучий, він виходить із кабінету. У цей час учитель пропонує учням обрати будь-який аркушик з емоцією, яку в подальшому доведеться зобразити жестами і мімікою.
Після того, як ведучий повертається до кабінету, всі приймають пози і вираз обличчя у відповідності з обраним кожним членом групи емоційним станом. Ведучий має відгадати, яку саме емоцію виражає кожен з гравців. Той, чию пантоніму не відгадали, стає ведучим.
Навчіть своїх учнів дивитися на світ очима інших! Це допоможе їм швидко знаходити спільну мову з оточуючими, цінувати спілкування та відчувати себе щасливішими!