Науковці прагнуть зрозуміти процеси, які проходили в минулому, щоб спробувати їх перенести на майбутнє.
Поблизу Кам’янця-Подільського в урочищі Татариски завершила розкопки міжнародна трипільська експедиція, що працювала в рамках фінансованого Національним науковим центром Польщі проекту «Динаміка преісторичної культури» (керівник проекту - професор Івона Собковяк-Табака, співкерівник - кандидат історичних наук Олександр Дяченко). Науковці досліджували поселення трипільської культури, якому 6 тисяч років. Як повідомлялось раніше, під час археологічних досліджень ученим вдалося натрапити на цікаві знахідки. Зокрема, дві гончарні печі, одна з яких є унікальною.
«Дуже задоволені результатами досліджень. Окрім гончарних печей, проводили дослідження двоповерхового трипільського житла, спаленого «трипільцями» перед тим, як залишити поселення. Його розміри – 11 на 5 метрів. Це стандарт для невеликих трипільських будівель того часу. Завдяки відбиткам на глині добре вдалося прочитати та зафіксувати його дерев’яну конструкцію.
Житла трипільців мали дерев’яний каркас, зверху обмащений глиною. Під час ритуального спалювання будівлі глина добре випалювалася, чимось нагадуючи шматки цегли з відбитками дерев’яних конструкцій. Перевертаючи фрагмент за фрагментом, можна зафіксувати обриси брусів, дощок та повністю відтворити, якою саме була ця конструкція. Причому, до деталей: кількість шарів глиняної обмазки, те, які домішки до неї додавалися, тощо...
«У процесі дослідження житла виявили хатню піч. Зокрема, вдалося зафіксувати пази для кріплення дерев’яної основи купола печі, припічок. Також виявили конструкцію, схожу на вівтар. Власне, вона розташована саме в тому місці, де, зазвичай, в трипільських житлах і облаштовували вівтарі. Але чітких обрисів цієї конструкціх ми, на жаль, не зафіксували. Тож стверджувати, що це саме вівтар – не можемо», - каже Олександр Дяченко.
На рівні першого поверху житла археологи натрапили на цікаву вимостку. У житлі «трипільці» вимостили камінням підлогу, перекрили битою керамікою, а зверху нанесли глину. Так було облаштоване свого роду робоче місце. Виявлені особливості конструкції вимостки відомі, однак, зазначає Олександр Дяченко, не часті.
Також під час розкопок археологи виявили достатньо багато крем’яних знарядь, перепалених внаслідок ритуального спалення будівлі. А ще – невеличкі статуетки. Це жіночі фрагментовані фігурки, зроблені з глини.
Чому «трипільці» спалювали свої житла
Однозначної відповіді науковці не дають.
«Важко сказати. Справа в тому, що це не лише трипільська традиція. Ритуальне спалення жител характерне для культур Карпато-Дунайського кола. Однозначної відповіді на це питання немає. Ми фіксуємо результати такої діяльності, однак чітко сказати, що за цим стоїть, не можемо. З найлогічніших гіпотез, яку, на жаль, не можна ні підтвердити, ні спростувати, це така, що якимось чином давні колективи розуміли, що спалювання може запобігати епідеміям, поширенню хвороб. Випадково це з’ясувавши, вони могли обставити цей процес певними вірування, ритуалами тощо…», - каже науковець.