ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
ІМ. ІВАНА БОБЕРСЬКОГО
Кафедра спортивних ігор
Реферат
З предмету: Вступ до спеціальності
На тему: «Найвпливовіші міжнародні спортивні організації, та їх характеристика»
Студентки 1 курсу
Групи 13 ФПО-РГН
Дісси Ілони
Львів – 2021р.
ПЛАН:
1.Вступ(поняття, функції та особливості міжнародних спортивних організацій)
2.Міжнародний союз велосипедистів(UCI)
3.Міжнародна федерація футбольних асоціацій (FIFA)
4.Національна баскетбольна асоціація (NBA)
5.Міжнародна федерація тенісу(ITF)
6.Професійний бокс(WBA,WBC,IBF,WBO)
7.Професійний гольф
8.Національна футбольна ліга(NFL)
9.Висновки
Список використаних джерел
1.Вступ(поняття, функції та особливості міжнародних спортивних організацій)
Важливим фактором міжнародних зв'язків в області спорту є міжнародні організації, кількість яких з року в рік зростає, а сфери їх компетенції і впливу неухильно розширюються. Міжнародні спортивні організації - це неурядові громадські об'єднання організацій і приватних осіб, створені на основі добровільності і зацікавленості в певній сфері фізичного виховання. Вони бувають як аматорськими, так і професійними. Можуть існувати у формі федерацій, асоціацій, спілок.
Особливістю сучасного періоду розвитку міжнародних спортивних зв'язків стало те, що в умовах глобалізації багато спортивні організації є акторами не тільки спортивної дипломатії, а й світової політики в цілому. Крім специфічних спортивних функцій, багато великих міжнародних спортивних організацій - МОК, ФІФА, УЄФА та ін. - беруть участь в громадських рухах, акціях на підтримку найбідніших країн, сприяють вирішенню гуманітарних, екологічних проблем, підтримують боротьбу з бідністю, расизмом. Інша особливість діяльності міжнародних спортивних організацій, що позначилася в кінці XX - початку XXI ст., Полягає в тому, що багато хто з них стали великими бізнес-структурами. Найбільш яскравим прикладом може служити МОК.
Говорячи про завдання міжнародних спортивних організацій, можна виділити загальні та специфічні. Завдання загального характеру зводяться до питань популяризації спорту і здорового способу життя, вдосконалення матеріально-технічної бази для розвитку фізкультури і спорту, поширенню міжнародного досвіду та здійсненню міжнародних зв'язків. Специфічні завдання - розробка спортивних правил у своєму виді спорту, фіксація рекордів, збір статистичних даних, організація і проведення міжнародних чемпіонатів та інших змагань різного рівня.
До інституціональним принципам роботи міжнародних спортивних організацій, крім добровільності та зацікавленості, відносяться узгодженість цілей і завдань, стабільність форм міжнародного співробітництва, наявність керівних органів, статуту та іншої нормативної документації.
Основним документом, що визначає принципи та порядок діяльності міжнародних спортивних організацій, є Статут , в якому викладені інституційні та функціональні засади роботи організації.
Як правило, в Статуті обумовлюються цілі і завдання організації, структура і коло компетенції її керівних органів, порядок прийому і виключення членів, фінансові питання.
Функції міжнародних спортивних організацій полягають в наступному:
1. Поширення своєї діяльності на міжнародній арені.
2. Планування і організація міжнародних спортивних змагань.
3. Організація і проведення міжнародних спортивних конгресів, засідань і нарад.
4. Підтримка зв'язку з національними спортивними організаціями.
5. Вивчення та поширення досвіду за своєю специфікою.
6. Обмін інформацією, спортсменами, суддями, тренерами.
7. Видавнича діяльність.
8. Комерційна діяльність.
9. Фіксація рекордів, розробка технічних довідників, правил.
10. Підготовка та підвищення кваліфікації спортсменів і суддів.
Сьогодні в світі понад двісті міжнародних спортивних організацій світового та регіонального рівня. Ці організації поділяються на аматорські та професійні і відносяться до неурядових організацій в галузі культури. Незважаючи на таку велику різноманітність міжнародних спортивних об'єднань, вони мають однотипну структуру.
Вищим органом міжнародного спортивного об'єднання може бути конгрес, сесія або генеральна асамблея делегатів, що представляють усіх її членів. Вищий орган збирається періодично, зазвичай раз в один-два роки, для вирішення найбільш важливих питань. На конгресі, сесії або асамблеї обираються і керівні виконавчі органи. Виконавчий орган, виконавчий комітет, адміністративна рада або бюро здійснюють керівництво діяльністю міжнародного спортивного об'єднання в період між конгресами або асамблеями. Як правило, на чолі цих органів стоїть президент, який обирається на певний термін.
До складу міжнародних спортивних об'єднань входять також технічні органи, комісії та комітети, що формуються виборним шляхом для вирішення окремих питань.
Міжнародні спортивні організації можуть іменуватися по-різному: федерація, ліга, союз, асоціація, об'єднання і т.п. Офіційна назва їм зазвичай присвоюється англійською або французькою мовою, від якого утворюється скорочена назва. Наприклад, Міжнародна федерація гімнастики має офіційне скорочення ФІЖ (від фр. Federation Internationale de la gymnastique).
За характером діяльності міжнародні спортивні організації можуть поділятися на міжнародні федерації олімпійських, неолімпійських, інших видів спорту. В основу цього принципу класифікації покладено факт їх визнання МОК і включення того чи іншого виду спорту в програму Олімпійських ігор.
2.Міжнародний союз велосипедистів(UCI)
Міжнародний союз велосипедистів (фр. Union Cycliste Internationale, UCI) — організація, що є всесвітнім адміністративним органом для велоспорту і здійснює нагляд за змаганнями з велоспорту на міжнародному рівні. UCI заснований в швейцарському місті Егль.
Міжнародний союз велосипедистів був заснований в 1900 році. Спочатку в нього входили представники Англії, США, Швейцарії, Франції, Бельгії, а трохи пізніше — Італії, Данії. UCI до свого 50-річчя об'єднував велофедерації 87 країн. Місцем перебування союзу спочатку був Париж, нині це Женева. Основна мова — французька.
Завданням цієї організації є керівництво та проведення змагань з велосипедного спорту на шосе і треку, з кросу, фігурної їзди на велосипеді, а також велоболу. Існує організація на членські внески, що надходять від кожної національної федерації і доходів від проведення всіх міжнародних змагань і від професійного велоспорту. Міжнародний союз велосипедистів — одна з найбагатших міжнародних федерацій у світі.
Союз складається з двох міжнародних федерацій: Міжнародної любительської федерації велоспорту - ФІАС і Міжнародної федерації професійного велоспорту — ФІКП. Обидві федерації автономні у вирішенні технічних, дисциплінарних та адміністративних питань.
Верховний орган UCI — конгрес, який збирається тричі на рік. Перший проходить у першу суботу березня (конгрес вважається статутним — змінює регламенти, приймає нових членів в UCI), другий — напередодні проведення чемпіонату світу (він перевіряє його готовність) і третій, календарний, в останню суботу листопада (затверджує календар міжнародних змагань на наступний рік).
3.Міжнародна федерація футбольних асоціацій (FIFA)
Міжнародна федерація футболу, ФІФА́ (від скорочення назви Міжнародна федерація футболу асоціації[2] — фр. Fédération Internationale de Football Association, FIFA) — федерація національних та континентальних футбольних асоціацій, міжнародний керівний орган футболу і найбільша спортивна організація світу.
ФІФА відповідальна за організацію і управління найголовнішими міжнародними футбольними змаганнями, зокрема найвідоміший — чемпіонат світу з футболу.
ФІФА складається з 208 національних асоціацій[3] та 6 континентальних конфедерацій. Штаб-квартира ФІФА знаходиться в Цюриху (Швейцарія), президент Джанні Інфантіно.
Організація ФІФА в Швейцарії користується статусом «некомерційного об'єднання», що дозволяє ФІФА не сплачувати податки та лишатися поза судовою юрисдикцією.
Потреба в створенні єдиної організації для управління всім світовим футболом стала очевидною на початку XX століття зі зростанням популярності та кількості міжнародних матчів. Спочатку Футбольна Асоціація Англії очолювала процес врегулювання різних дискусійних питань зі створення, але ця робота була без прогресу; і тому право створити таку організацію випало на долю семи інших європейських держав. ФІФА було засновано 21 травня 1904 в Парижі, саме цей факт став причиною того, що в загальноприйнятих повній та скороченій формі використовується французька назва. Країнами-засновниками були Бельгія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Франція, Швейцарія і Швеція; трохи пізніше цього ж року до ФІФА приєдналася Німеччина, а ще через рік Австрія, Англія та Італія. Першим президентом ФІФА був француз Робер Герен.
Перші змагання під егідою ФІФА були проведені 1906 року, хоча особливих успіхів в організації змагань ФІФА не досягла. Цей факт, в комбінації з низкою економічних чинників привів до відставки Герена з поста президента і його заміни Деніелом Вулфоллом з Англії, яка на той час уже стала членом асоціації. Наступні змагання під егідою ФІФА — футбольний турнір на Олімпійських Іграх 1908 року в Лондоні були набагато успішнішими, хоча і виникли певні проблеми пов'язані з участю професійних футболістів в Олімпійських Іграх.
Членство ФІФА розширилося за межі Європи з прийняттям Південно-Африканського Союзу в 1909, Аргентини і Чилі в 1912 і Сполучених Штатів в 1913.
Жуль Ріме став третім президентом ФІФА в 1921 році. Під його голосуванням ФІФА провела два успішні олімпійські турніри, щоправда їхнім недоліком була відсутність збірних Англії і Шотландії. Успіх цих змагань і зростаюча популярність футболу дозволи ФІФА вперше серйозно замислитись про проведення свого власного регулярного Чемпіонату світу.
Вперше це питання було взяте на розгляд в 1928 році, а перший чемпіонат світу було проведено 1930 року в Уругваї, де збірна господарів стала володарем трофею, здолавши в фіналі своїх сусідів — збірну Аргентини з рахунком 4:2
4.Національна баскетбольна асоціація (NBA)
Націона́льна баскетбо́льна асоціа́ція (НБА; англ. National Basketball Association, NBA) — чоловіча професіональна баскетбольна ліга Північної Америки, зокрема США та Канади. Входить в четвірку головних професійних ліг (разом з НХЛ, НФЛ та ГБЛ). Була заснована у 1946 році, як Баскетбольна Асоціація Америки; перейменування в НБА відбулося після об'єднання з Національною Баскетбольною Лігою.
В склад Асоціації входять 30 команд, котрі поділені на Східну та Західну конференції за географічною ознакою. Кожна з цих конференцій поділяється на три дивізіони по п'ять команд у кожному. Протягом регулярного сезону кожна з команд проводить 82 гри (якщо сезон не було з певних причин скорочено), за результатами яких 8 найкращих команд кожної конференції потрапляють у плей-оф. У плей-оф команди грають за олімпійською системою, у кожному колі боротьба триває до 4 перемог однієї з команд. Чемпіони конференцій зустрічаються між собою в головному фіналі, і в серії до чотирьох перемог визначають чемпіона НБА.
Вже через декілька років після створення самої концепції баскетболу Джеймсом Нейсмітом взимку 1891[1] почали з'являтися новини про створення численних, спочатку місцевих, баскетбольних ліг[2]. Ці ліги базувалися у великих містах Східного узбережжя США: Філадельфії, Бостоні, Нью-Йорку. 7 листопада 1896 відбувся перший в історії баскетболу професійний матч: у місті Трентон, штат Нью-Джерсі, місцева команда Християнської асоціації для юнаків зустрілася з командою аналогічної організації з Брукліна; для оплати приміщення довелося брати з глядачів певну плату за вхід.
Перша професійна ліга з'явилася 1898 року та об'єднала 6 команд з Пенсильванії та Нью-Джерсі. Національна баскетбольна ліга була єдиною подібною організацією, але, на відміну від конкурентів, у своєму початковому вигляді вона проіснувала 5 років: у той час команди часто переходили з однієї ліги в іншу, і часто такі ліги існували всього кілька тижнів
Конкуренція між АБЛ, відтвореною 1937 року НБЛ і НАСС, лігою студентського спорту, що з'явилася 1938 року[10], тривала і під час війни, і після неї, аж до появи БАА 6 червня 1946[11]. БАА більшою мірою, ніж будь-яка інша ліга, стала основою для сучасної НБА. Володіючи значними фінансовими засобами, засновники ліги в особі власників великих хокейних арен на чолі з президентом Морісом Подолоффом робили наголос на перенесенні цього перспективного спорту на такі найбільші арени країни, як «Бостон-гарден» і «Медисон-сквер-гарден».
3 серпня 1949 відбулась зустріч власників НБЛ і БАА, на якій було підписано угоду про об'єднання двох ліг і створенні єдиної Національної баскетбольної асоціації, до складу якої спочатку ввійшли 17 команд — 3 дивізіони по 5 або 6 команд
Перші шість сезонів НБА пройшли під знаком безперечного переваги колишнього клубу НБЛ — команди «Лейкерс» з Міннеаполіса, зуміла виграти за той час п'ять чемпіонатів, лише 1951 року через велике число травм серед гравців поступилася правом грати у фінальній серії клубу «Рочестер Ройалз», який у результаті й став переможцем
5.Міжнародна федерація тенісу(ITF)
Міжнародна федерація тенісу (англ. International Tennis Federation, ITF) - керівна структура світового тенісу. Сьогодні об'єднує 205 національних організацій. Уповноважена виробляти й змінювати правила гри, представляє теніс в МОК, проводить ряд змагань, а також займається розвитком і популяризацією тенісу у світі.
Необхідність створення міжнародної організації для сприятливого співробітництва національних федерацій тенісу й стандартизації правил гри назріла на початку двадцятого століття, у період швидкого росту популярності гри й збільшення числа міжнародних змагань.
1 березня 1913 року представники 12 національних тенісних організацій, зібравшись на установчі збори в Парижі, ухвалили заснувати Міжнародну Федерацію лаун-тенісу (англ. International Lawn Tennis Federation). Країнами-засновниками були: Австралія (об'єднана федерація Австралії й Нової Зеландії); Австрія; Бельгія; Німеччина; Велика Британія; Данія; Іспанія (представник не брав участь, але федерація надіслала лист створення, що схвалює, ILTF); Нідерланди; Росія; Франція; Швеція; Швейцарія; Південна Африка; Через півтора року ILTF була змушена призупинити роботу через початок Першої світової війни.
Діяльність була відновлена в 1919 році. В 1922 році засновано Раду з Правил, у завдання якої входила розробка уніфікованих правил гри, і боротьба за міжнародне визнання ILTF організацією відповідальної за правила тенісу.
Ряд важливих подій відбувається в 1923 році:
16 березня Генеральна Конференція організації приймає перший звіт правил тенісу
Американська тенісна асоціація USTA вступила у федерацію як асоційований член
Засновуються Офіційні чемпіонати Австралії, Великої Британії, Франції й США — праобрази турнірів Великого Шолому
У 1924 МОК офіційно визнала ILTF керівною організацією світового тенісу.
До 1939 року перед початком другої Світової війни ILTF нараховувала 59 членів. Під час війни діяльність організації знову була припинена, а штаб-квартира перенесена у Лондон, де вона перебуває донині. Перша післявоєнна конференція відбулася 5 липня 1946 року.
У 1948 році вперше приймаються стандарти на тенісні м'ячі.
У 1963 році до 50-річчя організації було засновано Кубок Федерації - жіночий командний чемпіонат, подібний до кубку Девіса.
Історичне для тенісу рішення приймається 30 березня 1968 року на надзвичайній сесії в Парижі — професійним гравцям дозволен доступ на всі турніри ILTF, у тенісі починається відкрита ера. ILTF організує серію турнірів Гран-прі, уперше в змаганнях цієї організації тенісистам надана можливість одержувати гроші за свої виступи.
«Правила поведінки» (англ. Code of Conduct), що регулюють норми спортивної поведінки під час змагань затверджені в 1975 році.
У 1977 році з назви федерації зникає слово «Lawn» і буква L з абревіатури - своєрідне визнання факту, що більшість тенісних турнірів більше не проводиться на траві.
Кубок Девіса — головне командне змагання в чоловічому тенісі переходить під егіду ITF в 1979 на прохання організаційного комітету.
На Літні Олімпійські ігри 1988, у рік 75-річчя ITF, теніс, після 64-літньої перерви повертається як олімпійський вид спорту.
Міжнародна федерація тенісу щорічно організує ряд турнірів, а так само бере безпосередню участь в організації й проведенні змагань з тенісу на олімпійських іграх і турнірах Великого шолома. При проведенні змагань федерація тісно співпрацює з організаціями професійних спортсменів ATP й WTA.
6.Професійний бокс(WBA,WBC,IBF,WBO)
У професійному боксі на сьогодні немає єдиної організації яка б очолювала його розвиток в світі. До 1980х років існувало дві організації. Всесвітня боксерська асоціація (WBA) і Всесвітня боксерська рада (WBC). В 1983 р. з'явилася Міжнародна боксерська федерація (ІВF), а в 1988 р. Всесвітня боксерська організація (WBO) [Левенштейн И., 2003]. Усі вони проводять змагання за своїми версіями. Наявність різних боксерських організацій, розіграші величезної кількості чемпіонських титулів (чемпіони світу, континентальні та інтерконтинентальні чемпіони у 17 вагових категоріях за кожною версією) негативно позначаються на об’єктивності визначення кращих боксерів. Становище ще більше ускладнюється тим, що кожна із провідних міжнародних організацій професійного боксу складає свої рейтинги найсильніших боксерів. Найсильнішими їх можна вважати досить умовно, оскільки на місце у рейтингу певного боксера суттєво впливають авторитетні промоутери (Дон Кінг, Боб Арум та ін.) і телекомпанії, що викупили права на трансляції боксерських поєдинків за певною версією
Світова боксерська асоціація (англ. World Boxing Association, скор. WBA) — міжнародна організація професійного боксу, створена 1962 р. на основі існуючої з 1921 р. Національної боксерської асоціації (англ. National Boxing Association) (NBA). Зареєстрований офіс компанії знаходиться в Панамі. Президентом WBA від 1982 року є Джільберто Мендоза (Gilberto Mendoza).
У 1921 р. створено Національну боксерську асоціацію (NBA), як недержавну організацію, що здійснювала управління і контроль в Сполучених Штатах Америки над професійним боксом, як самостійна правова одиниця з обмеженою юрисдикцією.
Національна боксерська асоціація робила все для популяризації боксу. Одним з найважливіших заходів на шляху популяризації професійного боксу і перетворення його в надприбутковий бізнес, безумовно, стало відкриття, після перебудови, 15 грудня 1925 року, одним із засновників NBA, заповзятливим промоутером Тексом Рикардом (Tex Rickard) Медісон-сквер-гардена (Madison Square Garden). У результаті, 23 серпня 1962 року з національної організації, якою вона, по суті, вже не була, NBA переросла в міжнародну і дістала свою нинішню назву Всесвітня боксерська асоціація (World Boxing Association — WBA).
Світова боксерська рада (англ. World Boxing Council, скор. WBC) — одна з найбільших і найпрестижніших міжнародних організацій професійного боксу. До організації належить 161 держава. Її юридична адреса міститься у Мексиці. Президентом World Boxing Council є José Sulaimán. Бої відбуваються у 17 вагових категоріях. Організацію професійного боксу WBC було створено 14 лютого 1963 року в Мехіко з ініціативи 12 держав: США, Аргентини, Великої Британії, Франції, Мексики, Філіппін, Панами, Чилі, Перу, Венесуели, Пуерто-Рико та Бразилії. Її завданням було об'єднати усіх боксерських організацій і тримати контроль над подальшим розвитком професійного боксу, організувати бої за звання чемпіона світу, регулювати правила.
1983 року WBC маючи на увазі здоров'я боксерів обмежила кількість раундів з 15 до 12.
У жовтні 2006 року влада WBC вирішила, що під час чемпіонських боїв після четвертого і восьмого раундів слід оприлюднювати очки від суддів. Перший раз цей закон ввели 13 листопада 2006 року у Токіо.
Міжнародна боксерська федерація (англ. International Boxing Federation, скор. IBF) — професійна федерація заснована 1983 року на основі англ. United States Boxing Association) та кількох інших організацій з Європи та Південної Америки. Її засновником був Боб Лі англ. Bob Lee), який після програшу за посаду президента організації WBA разом з іншими діячами вирішив заснувати нову організацію. МБФ об'єднує боксерів-професіоналів США та інших країн, що не входять до інших боксерських організацій (WBA та WBC). Юридична адреса організації міститься в Нью-Джерсі в США. З 2001 року її президентом є Маріян Мучаммад. Бої організовані МБФ відбуваються у 17 вагових категоріях.
Світова боксерська організація (англ. World Boxing Organization, скор. WBO) — одна з найпрестижніших і найбільших організацій у світі професійного боксу. Вона займається рейтингами боксерів, встановляє правила боксу та надає звання чемпіонів світу. Зареєстрований офіс компанії знаходиться в Сан-Хуані, Пуерто-Рико.
WBO була створена наприкінці 1980-х років, групою бізнесменів з Пуерто-Рико та Домініканської Республіки, які виступили з іншою організації боксу — WBA, звинувачуючи її в неясності правил і принципів визначення рейтингу. Хоча вже в дев'яностих роках була авторитетною в Європі, у США до 2000-х років вважалася другорядною організацією.
У 2004 році WBO, отримала визнання від Всесвітньої боксерської асоціації (WBA), У 2006 році WBO отримала визнання від Всесвітньої боксерської ради (WBC), і в 2007 році була визнана Міжнародною боксерською федерацією (IBF).
7.Професійний гольф
Асоціація професійних гравців в гольф (АПИГ) - заснована в 1916 році, зі штаб квартирою в Палм-Бич Гарденс штат Флорида США. Складається з більш ніж 28000 чоловіків та жінок, професійних гравців в гольф. Ціллю організації є підвищення інтересу до гольфу у населення.
АПИГ проводить ряд масштабних турнірів, включно з чемпіонатом АПИГ, чемпіонат АПИГ серед професіоналів та Кубок Райдера, що проходить 2 рази на рік.
8.Національна футбольна ліга(NFL)
Національна футбольна ліга (НФЛ) (англ. National Football League (NFL)) — професіональна ліга Північної Америки, яка об'єднує команди США з американського футболу. Лігу засновано в 1920 році з одинадцятьох команд. Станом на зараз вона включає 32 команди, розділені на дві конференції по чотири дивізіони в кожній.
Змагання НФЛ відбуваються протягом 17 тижнів регулярного сезону: з початку вересня до січня. Кожна команда проводить 16 ігор. За підсумками сезону 12 найкращих команд виходять у Плей-Оф і завершується чемпіонат розіграшем найпрестижнішого в американському футболі трофею — Суперболу
Історія NFL почалася в 1920 р., коли представники декількох професійних футбольних ліг і незалежних команд зустрілися у представництві компанії Hupmobile в Кантоні (Огайо). Вони утворили лігу, яка, по суті, була усною угодою грати матчі за загальним календарем і оголошувати в кінці кожного сезону чемпіона. Командам дозволялося грати матчі поза лігою, і список учасників у перші роки постійно змінювався. Два роки опісля ліга була перейменована в NFL. Лише дві команди, що входять зараз в NFL, були її учасниками в 1920 р. — Decatur Staleys (зараз «Чикаго Беарз») і Chicago Cardinals (зараз «Аризона Кардіналс»).
після Другої світової війни, відбулися й інші важливі зміни. Посада президента ліги перетворилася в більш впливовий пост комісара ліги. Клуби стали більш самоокупними; останнє закриття клубу відбулося в 1952 р. Після 1958 р., коли гра за чемпіонство NFL стала відома як «Найбільша гра у світі», ліга почала перетворюватися в одну з найбільш популярних спортивних ліг США.
Конкуруюча ліга, відома як American Football League (AFL), була створена в 1959 р. Вона була досить успішною, що призвело до злиття з NFL в 1970 році; в результаті відбулося розширення ліги і установа Супербоула, що став спортивним змаганням з найбільшим числом глядачів у США. Ліга продовжувала розширюватися з 70-х по 90-і рр… і досягла нинішнього складу в 32 клуби. Серія трудових угод і дедалі більші суми контрактів на телетрансляції зробили лігу однією з найприбутковіших. Також ліга стала єдиною з основних спортивних ліг США, якій вдалося з 90-х років уникати локауту, але ситуація може змінитися, якщо не буде укладено нову трудову угоду в 2011 р. З 2002 р. календар сезону NFL включає в себе:
— 4-матчевий виставковий сезон (або передсезонних) з початку серпня до початку вересня;
— 16-матчевий 17-тижневий регулярний сезон з вересня по кінець грудня або початок січня;
— Турнір плей-офф з вибуванням після поразки єдиного за участю 12 команд, що починається в січні і закінчується на початку лютого розіграшем Супербоула.
За ініціативи американських спортивних бізнесменів з Національної футбольної ліги (NFL) в 1991 р. створена Світова ліга з американського футболу. До неї входять 6 північноамериканських команд та 4 європейські: з Барселони, Франкфурта, Мілана і Лондона.
9.Висновки
Аналіз впливу професійного спорту на ідеали олімпізму та напрямів розвитку міжнародного спортивного руху свідчить, що практично до кінця 1980-х років, керівники професійного спорту (за деяким винятком) не висловлювали своєї думки стосовно допуску професіоналів до Олімпійських ігор та ролі професійного спорту в міжнародному спортивному житті. Вони вважали, що чемпіонати і кубки серед професіоналів є вершиною спортивної майстерності. Але в кінці 1980-х років ситуація суттєво змінилася. Практично у всіх провідних професійних лігах з’явилися нові підрозділи, котрі пов’язані з проведенням міжнародних програм. Ставлення керівників окремих видів професійного спорту, насамперед в США, до участі їхніх спортсменів в Олімпійських іграх з негативного змінилося на позитивне. Таким чином, у зв'язку зі створенням міжнародних спортивних організацій у професійному спорті та допуском професіоналів до участі в Олімпійських іграх, професійний спорт не тільки юридично, але й фактично стає невід'ємною складовою частиною міжнародного спортивного руху. Отже, професійний спорт дедалі більше стає складовою частиною міжнародного спортивного та олімпійського руху. Аналіз його розвитку в США, Англії, Італії, Франції та інших країнах показує наявність закономірної тенденції: професійний спорт успішно розвивається там, де є міцна основа аматорського спорту. Проте, якщо раніше їхні взаємовідносини часто були антагоністичними, то тепер ці протиріччя поступово згладжуються.
Список використаних джерел:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B0
https://www.wbcboxing.com/
http://www.wbo-int.com/
https://www.ibf-usba-boxing.com/
https://www.wbaboxing.com/
http://www.ftu.org.ua/
https://ua.tribuna.com/nba/?gr=www
https://www.fifa.com/
https://www.uci.org/