Анастасія
На перший погляд, ти така зарозуміла,
дивуюся, яка ти справді є,
але ти неодмінно добра й щира,
проте для кожного по різному це є.
Коли я переписуюсь з тобою,
все відкладаю геть на другий план;
постійно чат свій моніторю,
у пошуках нового весь, я, час.
Я з телефоном прокидаюсь, й засинаю,
в надії, що настане час,
коли отримаю я повідомлення від тебе,
«Привіт», «Як справи?»
щось у цьому плані…
Проте є річ одна, важлива,
це все повинно бути щиро,
не як то є, у відповідь мені.
…
Всі наші мрії, тільки наші мрії.
Ніхто не знає, що у кого в голові.
Мої всі спроби виявились безнадійні…
Можливо це все ще є не кінець.
Ти дуже чарівна людина,
таких як ти – не було, і нема.
Як ти казала: «котик…в добрі руки..»
Так ось до чого ці слова,
що можеш розраховувати, котик,
на мене, завжди ти це пам’ятай!
І будь щаслива, як повинно бути.
А головне, про мене ти не забувай)