Мова програмування Python у сучасному світі

Зміст
Вступ ............................................................................................................................................................ 3
Історія ........................................................................................................................................................... 4
Вплив інших мов на Python ........................................................................................................................ 5
Інтерактивний режим .................................................................................................................................. 8
Застосування .............................................................................................................................................. 10
Веб-програмування та веб-проекти ......................................................................................................... 10
Графіка ....................................................................................................................................................... 11
Розробка програмного забезпечення ....................................................................................................... 11
Інші області застосування ........................................................................................................................ 12
Проекти, що використовують Python як скриптову мову ..................................................................... 13
Бібліотеки ................................................................................................................................................... 15
Список використаної літератури ............................................................................................................. 18

Вступ
Python – інтерпретована об'єктно-орієнтована мова програмування високого рівня з динамічною семантикою. Розроблена в 1990 році Гвідо ван
Россумом. Структури даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв'язуванням роблять її привабливою для швидкої розробки програм, а також як засіб поєднання існуючих компонентів. Python підтримує модулі та пакети модулів, що сприяє модульності та повторному використанню коду. Інтерпретатор Python та стандартні бібліотеки доступні як у скомпільованій так і у вихідній формі на всіх основних платформах. В мові програмування Python підтримується декілька парадигм програмування, зокрема: об'єктно-орієнтована, процедурна, функціональна та аспектно- орієнтована.

Історія
Розробка мови Python була почата в кінці 1980-х років співробітником голландського інституту CWI Гвідо ван Россумом. Для розподіленої ОС
Amoeba потрібна була розширювана скриптова мова, і Гвідо почав писати
Python на дозвіллі, запозичивши деякі напрацювання для мови ABC (Гвідо брав участь у розробці цієї мови, орієнтованої на навчання програмуванню). У лютому 1991 року Гвідо опублікував вихідний текст в групі новин alt.sources.
Мова почала вільно поширюватися через Інтернет, і сподобалася іншим програмістам. З 1991 року Python є цілком об'єктно-орієнтованим. Python також запозичив багато рис таких мов, як C, C++, Modula-3 і Icon, й окремі риси функціонального програмування з Ліспу.
Назва мови виникла зовсім не від виду плазунів. Автор назвав мову на честь популярного британського комедійного серіалу 70-х років «Повітряний цирк Монті Пайтон». Втім, все одно назву мови частіше асоціюють саме зі змією, ніж з фільмом – піктограми файлів в KDE або в Windows, і навіть емблема на сайті python.org зображують зміїну голову.
Наявність дружньої спільноти користувачів вважається, поряд з дизайнерською інтуїцією Гвідо, одним з головних факторів успіху Python.
Розвиток мови відбувається згідно з чітко регламентованими процесами створення, обговорення, відбору та реалізації документів PEP (Python
Enhancement Proposal) – пропозицій щодо розвитку Python.
3 грудня 2008 року, після тривалого тестування, вийшла перша версія
Python 3000 (або Python 3.0, також використовується скорочена Py3k). У
Python 3000 усунено багато недоліків архітектури з максимально можливим
(але не повним) збереженням сумісності зі старими версіями. На сьогодні підтримуються обидві гілки розвитку (Python 3.2 і 2.7).

Вплив інших мов на Python
З'явившись порівняно пізно, Python створювався під впливом багатьох мов програмування:
•
ABC – поле для угруповання операторів, високорівневі структури даних (map) (фактично, Python створювався як спроба виправити помилки, допущені при проектуванні ABC);
•
Modula-3 – пакети, модулі, використання else спільно з try та except, іменовані аргументи функцій (на це також вплинув Common Lisp);
•
Сі, C++ – деякі синтаксичні конструкції (як пише сам Гвідо ван
Россум – він використовував найбільш несуперечливі конструкції з С, щоб не викликати неприязнь у Сі-програмістів до Python);
•
Smalltalk – об'єктно-орієнтоване програмування;
•
Lisp – окремі риси функціонального програмування (lambda, map, reduce, filter та інші);
•
Fortran – зрізи масивів, комплексна арифметика;
•
Miranda – спискові вирази;
•
Java – модулі logging, unittest, threading (частина можливостей оригінальному модуля не реалізована), xml.sax стандартної бібліотеки, спільне використання finally та except при обробці виключень, використання @ для декораторів;
•
Icon – генератори.
Більша частина інших можливостей Python (наприклад, байт-компіляція вихідного коду) також була реалізована раніше в інших мовах.

Переваги та недоліки
Переваги
•
Гнучкість — це, на мою думку, основна перевага мови, так як завдяки своїй гнучкості мова отримала популярність серед багатьох розробників. Як сказав один з моїх знайомих, коли починав вивчати цю мову: «Та в Python можна все на гвинтики розібрати і зібрати в будь-який момент». І він мав рацію.
•
Можливість розширення — один із слоганів мови звучить як — Just Import! — що повністю пояснює, наскільки мова розширюється і була розширена за останні роки. Існують бібліотеки і фреймворки під будь-який тип завдань і потреб. Також величезним плюсом є те, що ми можемо використовувати C код з Python.
•
Простота синтаксису. Синтаксис — це саме те, через що я закохався в Python, з синтаксису було прибрано все зайве, код чистий і зрозумілий без зайвих дужок і виразів.
•
Інтерпретованість. Інтерпретатор Python існує для всіх популярних платформ
і за замовчуванням входить в більшість дистрибутивів Linux, а значить є на більшості серверів «з коробки».
•
PEP — єдиний стандарт для написання коду, що робить код підтримуваним і читабельним навіть при переході від одного програміста до іншого. Це підтримує популярність Python.
•
Open Source — код інтерпретатора Python є відкритим, що дозволяє будь-кому, хто зацікавлений у розвитку мови взяти участь в його розробці і поліпшити його. Якщо дивитися деталі релізу однією з версій мови, то можна помітити, що величезні частини нового функціоналу реалізовані сторонніми розробниками.

•
Ком'юніті — навколо Python утворилося досить дружнє і приємне ком'юніті, яке готове прийти на допомогу будь-якому починаючому або вже вмілому розробнику і розібратися в його проблемі.
Всі ці переваги мови зробили його популярним і затребуваним на даний момент, дозволивши Python розвиватися величезними темпами. Існує вже третя версія мови, яка є основною сьогодні. Друга версія мови перестала підтримуватися в грудні 2019-го року.
Недоліки
•
Продуктивність. Більшість розробників, та й сам творець мови, сходяться на думці, що Python не такий спритний, наскільки хотілося б. Це обумовлено тим, що Python інтерпретована мова. Але навіть у порівнянні з іншими
інтерпретованими мовами помітно, що Python програє в продуктивності. Але це легко можна нівелювати за допомогою C реалізацій того чи іншого проблемного ділянки коду. В умовах сьогоднішніх потужностей — це несильно помітно.
•
Синтаксис — так, на мою думку, синтаксис це і мінус теж, так як якщо ви переходите з іншої мови програмування, синтаксис буде незвичним і трохи дивним для вас, але це тільки справа звички.
•
Динамічна типізація — через динамічну типізацію Python споживає більше ресурсів, ніж міг би, але це часто компенсується внутрішнім кешуванням.
•
Global Interpriter Lock. На даний момент це є основною проблемою продуктивності в Python, а також цим обумовлена погана реалізація багатопоточності. Код GIL не змінювався з першої версії мови. Це явно вказує на те, що він застарів. Залишається сподіватися, що розробники приділять цьому увагу в найближчих релізах.

Інтерактивний режим
Python підтримує динамічну типізацію, тобто, тип змінної визначається лише під час виконання. З базових типів слід зазначити підтримку цілих чисел довільної довжини і комплексних чисел. Python має багату бібліотеку для роботи з рядками, зокрема, кодованими в юнікоді.
З колекцій Python підтримує кортежі (tuples), списки (масиви), словники
(асоціативні масиви) і від версії 2.4, множини.
Система класів підтримує множинне успадкування
і метапрограмування. Будь-який тип, включаючи базові, входить до системи класів, й за необхідності можливе успадкування навіть від базових типів.
Серії Python 2.x і Python 3.x протягом кількох випусків будуть існувати паралельно, при цьому серія 2.x буде використовуватися для забезпечення сумісності та швидше за все в неї будуть включені деякі можливості серії 3.x.
PEP 3000 містить більше інформації про плановані випуски.
Python 3.0 обернено не сумісний з попередньою серією 2.x. Код Python
2.x швидше за все буде видавати помилки при виконанні в Python 3.0.
Динамічна типізація Python, разом з планами зміни декількох методів словників, робить механічний переклад з Python 2.x в Python 3.0 дуже складним. Однак, утиліта «2to3» вже здатна зробити більшість роботи з перекладу коду, вказуючи на підозрілі їй частини за допомогою коментарів і попереджень. PEP 3000 рекомендує тримати вихідний код для серії 2.x, і робити випуски для Python 3.x за допомогою «2to3». Отриманий код не слід редагувати, поки програма повинна бути працездатною в Python 2.x.
Нещодавно розробники оголосили про офіційне припинення розвитку гілки Python 2.x. Остання випущена версія Python 2.7. Далі розробка буде вестися лише у гілці Python 3.x.
Основні зміни, внесені до версії 3.0:

•
Синтаксична можливість для анотації параметрів і результату функцій (наприклад, для передачі інформації про тип або документування).
•
Повний перехід на unicode для рядків.
•
Введення нового типу «незмінні байти» і типу «змінюваний буфер». Обидва необхідні для подання двійкових даних.
•
Нова підсистема вводу-виводу (модуль io), що має окремі вигляди для бінарних і текстових даних.
•
Абстрактні класи, абстрактні методи (є вже в 2.6).
•
Ієрархія типів для чисел.
•
Вирази для словників і множин {k: v for k, v in a_dict} і {el1, el2,
el3} (за аналогією зі списковими виразами).
•
Зміни print з вбудованого виразу у вбудовану функцію. Це дозволить модулям робити зміни, підлаштовуючись під різне використання функції, а також спростить код. У Python 2.6 ця можливість активується введенням from __future__ import print_function.
•
Переміщення reduce (але не map або filter) з вбудованого простору в модуль functools (використання reduce істотно менш читабельне в порівнянні з циклом).
•
Видалення деяких застарілих можливостей, які підтримуються у гілці 2.x для сумісності, зокрема: класи старого стилю, цілочисельний поділ з обрізанням результату як поведінка за вмовчанням, рядкові винятки, неявний відносний імпорт, оператор exec тощо
•
Реорганізація стандартної бібліотеки.
•
Новий синтаксис для метаклассів.
•
Змінений синтаксис присвоєння. Стало можливим, наприклад, надання (a, * rest, b) = range(5). З іншого боку, формальні параметри функцій на зразок def foo (a, (b, c)) більше неприпустимі.

Застосування
Python – стабільна та поширена мова. Він використовується в багатьох проектах та в різних якостях: як основна мова програмування або для створення розширень та інтеграції застосувань. На Python реалізована велика кількість проектів, також він активно використовується для створення прототипів майбутніх програм.
Python використовується в багатьох великих компаніях: IBM, CERN,
DreamWorks, Firaxis Games, Google, Industrial Light & Magic, NASA, Nokia,
CCP Games, Wargaming.net та інших.
Веб-програмування та веб-проекти
•
CherryPy – середовище для розробки веб-застосувань
•
Django – середовище для розробки веб-застосувань
• web2py – середовище для розробки веб-застосувань (web2py)
•
Google App Engine – Google-хостинг, використовує Python для серверних застосувань
•
GAE framework – Django-подібний фреймворк, повністю сумісний з Google App Engine
•
Gevent – бібліотека для мережевих і веб застосувань. Реалізована на Greenlet і Libev.
•
Karrigell – середовище для розробки веб-застосувань (Karrigell)
•
Mailman – популярна програма для роботи зі списками розсилки
•
MoinMoin – вікі-движок для інтранету та інтернету
•
PlanetPlanet – Движок для синдикації rss-потоків
•
Plone – система управління вмістом вебсайтів (CMS) на платформі
Zope
•
Pylons – середовище для розробки веб-застосувань
•
Pythomnic – середовище для розробки розподілених мережевих сервісів
• reddit – Движок блогу реалізований на web.py

•
SEPY – редактор мови ActionScript
•
TurboGears – середовище для розробки веб-застосувань
•
Twisted – подієво-орієнтований мережевий фреймворк
• web.py – середовище для розробки веб-застосувань (web.py)
•
Webware – середовище для розробки веб-застосувань
•
Zope – сервер для побудови CMS, порталів і власних видів веб- застосувань, а також платформа для їх розробки
•
Bnw.im – інстант-блог на основі xmpp. (Bnw.im)
Графіка
• imgSeek – програма для ведення архіву фотографічних зображень з пошуком по вмісту і безліччю інших можливостей. (ImgSeek)
•
Matplotlib – візуалізація наукових даних в стилі MATLAB
•
PyNGL – модуль для візуалізації наукових даних з упором на високоякісну 2D візуалізацію в геонаук.
• sK1 – форк і наступник зупиненого проекту Skencil, що володіє розширеними професійними можливостями.
•
Skencil – багатоплатформний редактор векторної графіки для
UNIX-систем
•
UniConvertor – багатоплатформний конвертор форматів векторної графіки. Підпроект в проекті sK1.
Розробка програмного забезпечення
•
A-a-p – складання програм
•
Bazaar – децентралізована система керування версіями
•
Boa – середовище візуальної розробки
•
Buildbot – система для управління зборкою вихідних текстів
•
Meld – програма для пошуку відмінностей в текстових файлах і перенесення відмінностей між файлами
•
Mercurial – децентралізована система керування версіями
•
PythonCard – середовище візуальної розробки

•
Scons – складання програм
•
Trac – вікі і багтрекер інтегровані з системою управління версіями
Subversion
•
ViewCVS – програма для перегляду репозиторіїв CVS через веб- браузер
•
Wing IDE – середовище розробки програм на Python
Інші області застосування
•
Anaconda – інсталятор операційних систем Fedora, Red Hat
Enterprise Linux і деяких інших дистрибутивів, що базуються на останньому
(написаний з використанням Python, C, PyGTK).
•
BitTorrent – перший клієнт-сервер для популярного протоколу файлообмінних мереж.
• clamwin – антивірус для ОС Microsoft Windows на базі ClamAV.
•
Deluge – торрент-клієнт.
•
Dropbox – застосування для прозорої синхронізації даних на безлічі комп'ютерів.
•
Entropy – Система управління пакетами для Linux систем, частина дистрибутива Sabayon Linux.
•
ERP5
–
ERP-система
(система управління ресурсами підприємства).
•
EVE Online – комп'ютерна гра жанру MMORPG, для написання клієнта і сервера якої використаний Stackless Python.
•
Gajim – клієнт обміну миттєвими повідомленнями по протоколу
XMPP.
•
IPython – командна оболонка, заміна стандартної оболонки Python.
•
OpenERP – ERP-система (система управління ресурсами підприємства).
•
Portage – система пакетів, використовувана Gentoo Linux.
•
Severance: Blade of Darkness – комп'ютерна гра.

•
SoundConverter – конвертер аудіоформатів.
•
Sunflower – файловий менеджер.
•
Tryton – ERP, CRM, Бухгалтерська система.
•
Unknown Horizons – комп'ютерна гра, суміш жанрів містобудівна симулятор і стратегія в реальному часі, натхненна серією ігор Anno.
• yum – Високорівнева система управління пакетами ПО, надбудова над RPM, застосовується в Fedora / RHEL та їх клонах.
Проекти, що використовують Python як скриптову мову
•
Вікіпедія використовує Python для написання ботів;
•
Battle for Wesnoth – покрокова стратегічна гра «Битва за Веснот»,
Python використовується для створення скриптів AI;
•
Blender – міжплатформенний 3D редактор, Python використаний для підтримки скриптів-плагінів;
•
Civilization IV – популярна стратегічна гра;
•
GIMP – растровий графічний редактор, для написання скриптів використовується Python
•
Середовище робочого столу GNOME використовує Python для написання плагінів для ряду застосувань:
• Gnumeric – табличний процесор для UNIX-систем;
• Desktop – пошуковий інструмент середовища GNOME;
• gedit – текстовий редактор;
• Greyhawk: Temple of Elemental Evil – гра для ОС Windows від фірми
Troika Games, Python використаний для скриптова підтримки ігрового движка;
•
Houdini – High-end пакет 3D анімації розробляється компанією
Side Effects Software (Toronto, Canada). Відмінною особливістю Houdini є чисто процедурний підхід до моделювання та анімації. Починаючи з версії
Houdini 9.0 мову програмування Python пропонується як альтернатива стандартному HScript і вбудованому мови виразів;

•
Immunity Debugger – відладчик, заснований на OllyDbg, з можливістю підключення скриптів на мові Python. Призначений для аналізу шкідливого ПО, і реверс-інжинірингу бінарних файлів;
•
Kig – інтерактивна геометрія;
•
Maya – High-end редактор тривимірної графіки. Починаючи з версії Maya 8.5 Python використовується як скриптової мови нарівні з MEL
(Maya Embedded Language). Крім того, Maya Python API (інтерфейс до C + +
Maya API для Python) використовується для створення розширень до Maya, а також для пакетної обробки даних;
•
Minions of Mirth – MMORPG гра, Python використаний як основну мову для написання логіки сервера і клієнта;
•
OpenOffice.org – набір офісних програм, альтернатива Microsoft
Office, Python використовується для написання скриптів нарівні з VBA,
JavaScript, BeanShell;
•
QuArK – редактор ігрових рівнів;
•
Vampire: The Masquerade – Bloodlines – рольова гра з елементами action, розроблена компанією Troika Games на движку Source від Valve
Software, Python активно використовується для написання сценарію рівнів;
•
Vim – текстовий редактор, надає багатий API для автоматизації та розширення функціональності;
WinCVS – GUI для роботи з системою CVS в ОС Microsoft Windows, використовує Python для підтримки скриптів.

Бібліотеки
Стандартна бібліотека
Багата стандартна бібліотека є однією з привабливих сторін Python. Тут є засоби для роботи з багатьма мережевими протоколами та форматами
Інтернету, наприклад, модулі для написання HTTP-серверів та клієнтів, для розбору та створення поштових повідомлень, для роботи з XML тощо Набір модулів для роботи з операційної системою дозволяє писати крос-платформні застосунки. Існують модулі для роботи з регулярними виразами, текстовими кодуваннями, мультимедійними форматами, криптографічними протоколами, архівами, серіалізацією даних, підтримки юніт-тестування та ін.
Модулі розширення та програмні інтерфейси
Крім стандартної бібліотеки існує безліч бібліотек, що надають інтерфейс до всіх системних викликів на різних платформах; зокрема, на платформі Win32 підтримуються всі виклики Win32 API, а також COM в обсязі не меншому, ніж у Visual Basic або Delphi. Кількість прикладних бібліотек для Python в самих різних областях без перебільшення величезна (веб, бази даних, обробка зображень, обробка тексту, чисельні методи, програми операційної системи і т.д.).
Для Python прийнята специфікація програмного інтерфейсу до баз даних DB-
API 2 та розроблено відповідні цієї специфікації пакети для доступу до різних
СУБД: PostgreSQL, Oracle, Sybase, Firebird (Interbase), Informix, Microsoft SQL
Server, MySQL та sqlite. На платформі Microsoft Windows доступ до БД можливий через ADO (ADOdb). Комерційний пакет mxODBC для доступу до
СУБД через ODBC для платформ Windows і UNIX розроблений eGenix. Для
Python написано багато ORM: (SQLObject, SQLAlchemy, Dejavu, Django), виконані програмні каркаси для розробки веб-застосунків (Django, Pylons).
Бібліотека NumPy для роботи з багатовимірними масивами дозволяє досягти продуктивності наукових розрахунків, порівнянної зі спеціалізованими

пакетами. SciPy використовує NumPy і надає доступ до великого спектру математичних алгоритмів (матрична алгебра – BLAS, level 1–3 і LAPACK;
БПФ).
WSGI – інтерфейс шлюзу з веб-сервером (Python Web Server Gateway
Interface).
Python надає простий і зручний програмний інтерфейс C API для написання власних модулів на мовах Сі та C++. Такий інструмент як SWIG дозволяє майже автоматично отримувати прив'язки для використання C/C++ бібліотек в коді на Python. Можливості цього та інших інструментів варіюються від автоматичної генерації (C/C++/Fortran) – Python інтерфейсів за спеціальними файлів (SWIG, pyste, SIP, pyfort), до надання більш зручних API (boost:python,
CXX та ін.) Інструмент стандартної бібліотеки ctypes дозволяє програмам
Python безпосередньо звертатися до динамічних бібліотек/DLL, написаним на
C. Існують модулі, що дозволяють вбудовувати код на С/C++ прямо у вихідні файли Python, створюючи розширення «на льоту» (pyinline, weave). Для підключення математичних функцій, особливо з застосуванням NumPy, наразі офіційно рекомендованим є Cython.
Інший підхід полягає у вбудовуванні інтерпретатора Python у застосунки.
Python легко вбудовується в програми на Java, C/C++, Ocaml. Взаємодія
Python-застосунків з іншими системами можлива також за допомогою
CORBA, XML-RPC, SOAP, COM.
За допомогою Pyrex можлива компіляція Python-подібного мови (додана можливість типізації) у еквівалентний Сі-код і зв'язування із зовнішніми модулями.
Експериментальний проект shed skin передбачає створення компілятора для трансформації неявно типізованих Python програм у оптимізований С++ код.
Починаючи з версії 0.22 shed skin дозволяє компілювати окремі функції в

модулі розширень. Повна компіляція (станом на 1 липня 2007) далека від завершення.
Python та переважна більшість бібліотек до нього безкоштовні й поставляються у вихідних кодах. Більше того, на відміну від багатьох відкритих систем, ліцензія ніяк не обмежує використання Python в комерційних розробках та не накладає ніяких зобов'язань крім вказівки авторських прав.
Графічні бібліотеки
З Python поставляється бібліотека tkinter на основі Tcl/Tk для створення крос- платформних програм з графічним інтерфейсом.
Для науково-технічної мети найбільшого поширення набуло використання matplotlib – бібліотеки з інтерфейсом, аналогічним MATLAB Plot Tool.
Існують розширення, що дозволяють використовувати всі основні GUI бібліотеки – wxPython, засноване на бібліотеці wxWidgets, PyGTK для GTK+,
PyQt та PySide для Qt та інші. Деякі з них також надають широкі можливості для роботи з базами даних, графікою та мережами, використовуючи всі можливості бібліотеки, на якій базуються.
Для створення ігор та програм, що вимагають нестандартного інтерфейсу, можна використовувати бібліотеку Pygame. Вона також надає великі засоби роботи з мультимедіа: з її допомогою можна керувати звуком і зображеннями, відтворювати відео. Надаване pygame апаратне прискорення графіки OpenGL має більш високорівневий інтерфейс в порівнянні з PyOpenGL, що копіює семантику С-бібліотеки для OpenGL. Є також PyOgr, що забезпечує прив'язку до Ogre – високорівневої об'єктно-орієнтованої бібліотеки 3D-графіки. Крім того, існує бібліотека pythonOCC, що забезпечує прив'язку до середовища 3D- моделювання та симуляції OpenCascade.
Для роботи з растровою графікою використовується бібліотека Python Imaging
Library.

Список використаної літератури
1. David Beazley, Guido Van Rossum. Python: Essential Reference. New Riders
Publishing, 1999 2. Martin C. Brown. Python: The Complete Reference. McGraw-Hill Professional
Publishing, 2001 3. Wesley J. Chun. Core Python Programming. Prentice Hall PTR, 2000 4. Alan Gauld. Learn to Program Using Python: A Tutorial for Hobbyists, Self-
Starters, and Those Who Want to Learn the Art of Programming. Addison-Wesley
Professional, 2001 5. John E. Grayson. Python and Tkinter Programming. Manning Publications
Company, 1999 6. Rashi Gupta. Making use of Python. Wiley, 2002 7. Mark Hammond, Andy Robinson. Python Programming on Win32. O’Reilly,
2000 8. Christopher A. Jones, Fred L. Drake. Python & XML. O’Reilly & Associates,
2001 9. Ivan Van Laningham. Teach Yourself Python in 24 Hours. Sams, 2000 10. Amos Latteier, Michel Pelletier. The Zope Book. New Riders Publishing, 2001 11. Frederik Lundh. Python Standard Library. O’Reilly & Associates, 2001 12. A. Sweigart Invent Your Own Computer Games with Python. – 2008–2010. –
436 с. – ISBN 978–0–9821060–1–3 13. Марк Лутц. Программирование на Python, 4-е видання, II том – Переклад з англійської. – СПб.: Символ-Плюс, 2011. – ISBN 978–5–93286–211–7 14. Марк Лутц. Программирование на Python, 4-е видання, I том – Переклад з англійської. – СПб.: Символ-Плюс, 2011. – 992 с – ISBN 978–5–93286–210–0 15. Марк Лутц. Изучаем Python, 4-е видання. – Переклад з англійської. – СПб.:
Символ-Плюс, 2010. – 1280 с – ISBN 978–5–93286–159–2