Міністерство освіти І науки україни подільський державний університет

1 2 3 4

Ім'я файлу: Особливості раціону курей промислового стада при сухому.docx
Розширення: docx
Розмір: 146кб.
Дата: 19.09.2023
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий інститут харчових технологій

Кафедра технологій виробництва і переробки продукції тваринництва

ОСОБЛИВОСТІ РАЦІОНУ КУРЕЙ ПРОМИСЛОВОГО СТАДА ПРИ СУХОМУ ТИПІ ГОДІВЛІ

Курсова робота студентки

групи Т-21 ІІІ курсу

Навчально-наукового інституту

харчових технологій

Бугуцької Марти Олександрівни
Науковий керівник –

кандидат аграрних наук

доцент кафедри технологій

виробництва і переробки

продукції тваринництва

Димчук Анатолій Васильович

Кам’янець Подільський – 2018

Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………….3
2. Особливості травлення курей………………………………………………….5
3. Харчова цінність яєць………………………………………………………….6
4. Потреба птахів в енергії, протеїні і амінокислотах…………………………..7
5. Оцінка раціону з нижчою калорійністю……………………………………...9
6. Регулювання енергії в кормі………………………………………………….11
7. Ферменти вітчизняного виробництва в раціонах птахів……………...……13
8. Особливості годівлі птахів різних вікових груп…………………………….18
9. Потреба у вітамінах…………………..……………………………………….25
10. Потреба в мінеральних речовинах………………………………………….26
11. Особливості годівлі курей при утриманні в клітках……………………...28
12. Корми, раціони і техніка годівлі…………..………………………………..28
Висновки…………………………………………………………………………34
Список використаної літератури………………………………………………..36
ВСТУП
Стратегічним пріоритетом соціального та економічного розвитку України в умовах ринкових трансформацій є підвищення рівня продовольчої безпеки держави на основі нарощування виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості та збалансованості за поживними елементами, а також забезпечення захисту вітчизняного виробника. Забезпечення продуктами харчування завжди було одним з прибуткових напрямків діяльності народного господарства України на всіх етапах його розвитку. В розв’язанні м’ясної проблеми продукти птахівництва, зокрема, виробництво курячого м’яса, за співвідношенням ціни та якості, враховуючи купівельну спроможність населення України, завжди займало провідні позиції. Однак в агропромисловому виробництві України галузь птахівництва залишається проблемною. Створити сприятливі умови для підвищення ефективності птахівництва в цілому, забезпечити населення високоякісними продуктами харчування, витримати значну конкуренцію на внутрішньому ринку і знайти шляхи виходу на зовнішній ринок — ось перелік далеко не всіх питань, які стоять перед галуззю на сучасному етапі розвитку.

Птахівництво на сьогодні є галуззю сільського господарства України, яка динамічно розвивається. Проте основним чинником, стримуючим подаль- ше збільшення виробництва продукції птахівництва, є нестабільна кормова база і низька якість сировини для комбікормів. [1] Птахівництво є найважливішою галуззю тваринництва, що забезпечує населення повноцінними продуктами харчування (яйцем і м'ясом), а легку промисловість – пір’ям та пухом. [2]

Завдяки вирішенню наукою і практикою проблем розведення, годуван- ня і утримання стала можливою інтенсифікація промислового птахівництва. При цьому вирішальний вплив на продуктивність птахів і економіку вироб- ництва робить рівень і повноцінність годування. Так, біологічно повноцінна годівля курей яєчного напряму дозволяє отримати до 280-298 яєць на одну несучку в рік при витратах на 1 кг яйцемаси 2,4-2,6 кг комбікорму.

Використання повноцінних кормів при вирощуванні бройлерів забезпе-чує досягнення живої маси до 7-8-тижневого віку 2,5-2,8 кг, а витрати кор- му не перевищують 2 кг на 1 кг приросту.

Подальша інтенсифікація птахівництва повинна базуватися на обов'яз- ковому врахуванню анатомо-фізіологічних особливостей птаха, що визнача- ють специфіку травлення і обміну речовин у різних видів і вікових груп. [3]

Мета дослідження полягає у теоретичному узагальненні особливостей раціону курей-несучок промислового стада при клітковому утриманні. Для досягнення поставленої мети в дослідженні ставилися завдання:

–       проаналізувати біолого-фізіологічні особливості організму курки-несучки, зокрема фізіологію травлення;

–        оцінити основні потреби організму птахів у поживних, мінеральних речовинах, вітамінах та ферментах;

–       визначити шляхи забезпечення даних потреб через здійснення повноцінної збалансованої відгодівлі птахів;

–       проаналізувати сучасний стан виробництва харчових, зокрема ферментних препаратів в Україні;

Предметом дослідження є забезпечення збалансованого харчування і повноцінної відгодівлі птахів з метою отримання якісної продукції в максимальному обсязі.

Об’єктом дослідження кури-несучки промислового стада кліткового утримання.

2. Особливості травлення курей

До особливостей будови і функціонування травної системи птаха слід віднести, передусім, відсутність в ротовій порожнині зубів, тому їжа захоп- люється дзьобом і проковтується цілком.

Прийнятий корм поступає через стравохід у воло, яке складається з лі- вого і правого мішка. Тут він піддається частковій дії ферментів, що містять- ся в кормі і виділяються мікрофлорою. При постійному доступі птаха до кор-му маса утримуваної волом їжі обмежена (у курей становить 100-120 г кор- му) і час знаходження в ньому не перевищує 1-1,5 години.

У зерноїдних птахів відсутній рефлекс відрижки їжі. Тому корм із вола не може бути знову повернений в ротову порожнину, а поступово переходить в залозистий шлунок. У залозистому шлунку їжа піддається дії пепсину і хлоридної кислоти і далі поступає в м'язовий шлунок, де інтенсивно перети- рається за допомогою твердої рогової оболонки і гальки. Кисле середовище мускульного шлунку сприяє дії пепсину, який розщеплює білки до поліпеп- тидів, а ферменти мікрофлори розщеплюють вуглеводи.

Мускульний шлунок звільняється рефлекторно і кормова маса (хімус) окремими порціями поступає в дванадцятипалу кишку, потім в тонкий відділ кишечника, де піддається дії жовчі і травних соків підшлункової і кишкових залоз. При цьому протеїн тваринних кормів перетравлюється на 85-95%, рос- линних на 80-85%, однак азотисту частину корму птах використовує тільки на 45-55%.

Вуглеводи в тонкому відділі кишечника птаха розщеплюються до глю- кози, білки до амінокислот і жири до гліцерину і жирних кислот.

На початку товстого відділу кишечника у птаха добре розвинені дві сліпі кишки, в яких відбувається бродіння їжі під дією мікрофлори. При цьо- му відбувається розщеплювання клітковини хімусу (на 10-30% і мікробіаль- ний синтез вітамінів В₁₂ і К.

Особливості будови травного тракту впливають на процес травлення і його результат. Незважаючи на відносно короткий травний тракт (у курки віндовший за її тіло в 7 разів, тоді як у жуйних і свиней в 25-30 разів) і швидке проходження по ньому їжі (у курчат за 3-4 години, а у дорослого птаха за 7-8 годин), усі поживні речовини, окрім клітковини, перетравлюються досить повно.

У травному каналі птаха довше затримується цілісне і грубоподрібненезерно, в той же час борошнисті корми значно швидше перетравлюються і проходять.

Птахи порівняно зі свинями і жуйними значно гірше перетравлюють клітковину, а отже, і органічні речовини багатих клітковиною кормів. В се- редньому клітковина птахом перетравлюється до 10-30%, протеїн - 80-90%, жир - 85-95%. Ефективність використання енергії корму птахом досить висо- ка і складає 70-80%.

Інтенсивний обмін речовин і висока ефективність використання енергії корму сприяють швидкому зростанню молодняка птаха (жива маса збільшу- ється за перші 50 днів життя в 35-40 разів), у них вище температура тіла (40-42° С) і частіше дихання і пульс. В той же час у птахів обмежені резерви по- живних речовин, тому незбалансоване годування негативно позначається на їх продуктивності і здоров'ї. [4]

3. Харчова цінність яєць.

З усіх сільськогосподарських тварин кури-несучки є найбільш інтен- сивними виробниками біологічно повноцінного харчового білка. При річній яйценосності 320 яєць курка робить на 1 кг своєї живої маси близько 875 г білка. В той же час корова з річним удоєм 5000 кг молока робить тільки 275 г білку з розрахунку на 1 кг живої маси. У зв'язку з цим від рівня і повноцін- ності годування залежить їх яйценосність, харчові і інкубаційні якості яєць, стан і тривалість господарського використання.

При достатній і повноцінній годівлі курей їх яйця містять усі органічні і мінеральні речовини, необхідні для нормального розвитку ембріона. У ку- рячому яйці білок складає 58% в середньому від загальної маси, 32% жовток і 10% шкаралупа. Яєчний білок містить води – 87%, власне білка 12%, дуже мало жиру, вуглеводів і інших речовин (до 1%). В жовтку вода складає 49%, білок – 17%, жир – 32%. В цілому яйце містить води біля 66%, білка – 13%, жиру - 10,5%, мінеральних речовин - 10,5%.

Енергетична цінність 100 г яєчної маси разом з шкаралупою складає близько 640 кДж.

Окрім органічних і мінеральних речовин яйце містить також достатню кількість вітамінів A, D, E, B₁, В₂, К. [1]

Повноцінність годування сільськогосподарського птаха забезпечується нормуванням широкого комплексу поживних, біологічно активних речовин і енергії.

Потреба в енергії і елементах живлення змінюється залежно від виду, фізіологічного стану, віку, живої маси, продуктивності птаха і інших чинни- ків. [5]

4. Потреба птахів в енергії, протеїні і амінокислотах

За наявності в комбікормі усіх поживних речовин його ефективність за-лежить від  енергетичної цінності. Встановлено, що продуктивність птаха на 40-50% залежить від забезпечення його енергією. У зв'язку з цим забез- печеність раціонів енергією відповідно до існуючих норм є найважливішим критерієм повноцінності годування птахів.

Основним джерелом енергії для птахів є зернові корми і кормові жири. Енергетичну поживність окремих комбікормів і її нормування в годуванні птахів оцінюють в обмінній енергії. Норми потреби сільськогосподарських птахів в обмінній енергії залежать від видових, вікових відмінностей і їх фізі-ологічного стану (таблиця. 1).

Таблиця 1. Норми вмісту поживних речовин і обмінної енергії в комбі- кормах для курей, % до маси комбікорму

Вік промислових курей-несучок, тижні	Обмінна енергія в 100 г		Сирий протеїн	Сира клітко- вина	Ca	P
Вік промислових курей-несучок, тижні	ккал	МДж	Сирий протеїн	Сира клітко- вина	Ca	P
22-47	70	1,130	17	5,5	3,1	0,7
48 і старші	60	1,088	16	6,0	3,1	0,7

Встановлено, що при вільному доступі птаха до корму їжа, що поїда- ється в першу чергу багато в чому залежить від вмісту енергії в комбікормі. З підвищенням енергетичного рівня знижується споживання корму, а відпо- відно і усіх, поживних і біологічно активних речовин, що в ньому містять- ся. Отже, рівень енергії в комбікормі є не лише регулятором енергетичного живлення, але і найважливішим чинником нормування годування птаха.

У зв'язку з цим необхідно підтримувати в повнораціонних комбікормах оптимальне співвідношення енергії і окремих поживних речовин.

Загальна енергетична цінність комбікормів для птаха багато в чому за- лежить і від вмісту в них клітковини. Це пов'язано з тим, що при високому рівні клітковини в раціоні перетравлюваність її птахом різко знижується і, як наслідок цього, знижується перетравлюваність і доступність інших поживнихречовин. Чим вище вміст клітковини, тим нижче енергетична цінність корму для птаха. Тому оптимальний вміст доступної енергії для птаха можливий при рівні клітковини в межах 4,5-7%.

Цей рівень клітковини в комбікормах для птаха забезпечує нормальне травлення, доступність усіх поживних речовин і не знижує енергетичну цін- ність спожитого корму.

Таблиця 2. Добові норми споживання обмінної енергії несучками різної продуктивності і живої маси, МДж

Яйценосність, %	Жива маса курей-несучок, кг
Яйценосність, %	1,50	1,75	2,00	2,25	2,50	2,75	3,00
40	0,851	0,926	0,993	1,060	1,127	1,194	1,253
50	0,918	0,933	1,060	1,127	1,194	1,261	1,320
60	0,985	1,060	1,127	1.194	1,261	1,328	1,387
70	1,048	1,123	1,190	1,257	1,324	1,391	1,450
80	1,115	1,190	1,257	1,324	1,391	1,458	1,517
90	1,177	1,253	1,320	1,387	1,454	1,521	1,580

Залежно від яйценосності змінюється і потреба в обмінній енергії у ку- рей (таблиця. 2). Зважаючи на обмежену фізіологічну можливість споживан- ня корму курми-несучками з високою яйценоскістю (125-130 г в добу) в їх комбікорми додають кормові жири для підвищення концентрації обмінної енергії. Використання таких комбікормів дозволяє повністю задовольнити потребу курей в енергії. [3]

5. Оцінка раціону з нижчою калорійністю

Потреби в поживних речовинах у птаха змінюються, зокрема, залежно від зміни маси тіла, що не стосується безпосередньо енергії і вмісту аміно- кислот. Енергетичні потреби несучки можуть бути розраховані за наступною формулою:

З. Е. (Ккал) = 125 В^.0.75 + 5 СВП + 2 Я

де: З.Е. - засвоювана енергія = потреби в енергії (Ккал засвоюваної енергії в день), В = середня маса (кг), СВП = середня величина приросту в день (г), Я = вага вироблених яєць (в день).

Ця формула показує, що основні енергетичні потреби пов'язані з підт- римкою життєдіяльності птахів. Вони дозволяють враховувати зміну

потреб залежно від стадії продуктивності (Таблиця 2). Порівняння розрахованих потреб для несучок ISA Brown в період 1973 - 1993 рр. показує, що пот- реби для зростання і підтримки життєдіяльності можуть бути знижені при селекції за рахунок збільшення потреб, пов'язаних з продуктивністю.

Невелике пониження рівня енергії до 2 900-2700 Ккал/кг не занадто вплинуло на виробництво яєць, при такому рівні енергії птах може сам врегулювати своє споживання, залежно від змісту енергії в комбікормі. Значніше зниження (до 2200 Ккал/кг) викликає зниження споживаної енергії на 9.5% і маси вироблених яєць на 5% у віці 55 тижнів, а також зниження приросту на 2,0-1,2 г на голову в день.

Істотне зниження рівня сірковмісних амінокислот - до 60% - 50% в комбікормі, що має 2 850 Ккал/кг в течії усього періоду яйценоскості, при- водить до зниження споживання комбікорму (-27%) і, отже, маси виробле- них яєць (- 38%). Цей показник пов'язаний в основному зі зниженням рівня яйценоскості, яка падає з 91.6% до 63.2% і отриманням дрібних яєць.

Зменшення споживання може проявитися дуже швидко в коротші пері- оди, коли відбувається чергування збалансованого і незбалансованого комбі- корму на протязі тижня або місяця. У кінці періоду яйценоскості відбуваєть- ся втрата у вазі у тих птахів, які отримували незбалансований комбікорм, ос- кільки у використанні амінокислот пріоритет віддавався підтримці життєді- яльності.

На практиці при складанні раціонів можна знижувати рівень енергії ко-мбікормів, не занадто сильно впливаючи на показники несучок; важливо ува-жно стежити за вмістом необхідних для виробництва амінокислот [7].
6. Регулювання енергії в кормі

Тривале використання високоенергетичних раціонів несучками викли- кає частенько у них порушення енергетичного обміну, що призводить до жи- рового переродження печінки. Особливо це проявляється в інтенсивно експ- луатованих стадах курей в умовах обмеженої рухливості птахів при клітковому утриманні. У птаха відзначається ожиріння усього організму і 2-5-кратне збільшення вмісту жиру в печінці. При цьому в жирі печінки збільшується вміст олеїнової, пальмітинової кислот і знижується рівень лінолевої кислоти.

Практичними ознаками жирового переродження печінки у курей є зни-ження маси знесених яєць з подальшим різким зниженням яйценоскості, що призводить до вимушеного вибраковування несучок.

Найбільш ефективними способами регулювання енергетичного обміну у курей-несучок при клітковому утриманні і запобігання накопичення жиру в печінці є зміни режимів годування (обмежене годування, періодичне приз- начення голодних дієт) і використання різних біологічно активних речовин. Тому в комбікормах для несучок необхідно строго контролювати энергопро-теїнове відношення.

Також в корми рекомендується включати добавки синтетичного метіо- ніну (0,05-0,07% від маси), холин-хлориду (1000 г на 1 т), вітаміну Е (11 г на 1 т) і вітаміну В₁₂ (12 мг на 1 т).

У кожній країні користуються своєю формулою розрахунку енергії, що створює додаткові труднощі при її визначенні, враховуючи сьогоднішні між- державні контакти. Безумовно, коли-небудь усі країни прийдуть до єдиної формули або приймуть за основу міжнародну. По цій формулі обмінну енергію легко розрахувати:

ОЕ, МДж/кг = сирий протеїн, г х 0,01551 сирий жир, г х 0,03431 сирий крохмаль, г х 0,01669 цукор, г х 0,01301.

Потрібно пам'ятати при цьому, що 60% енергії потрібно на підтримку обмінних процесів в організмі, інші 40% «працюють» на зростання живої маси, виробництва яєць і так далі. На потребу птаха в енергії також впли- вають температура довкілля, стан оперення (таблиця. 3).

Таблиця 3. Вплив оперення на потребу в енергії

Додаткова кількість	Стан оперення, %
Додаткова кількість	100	90	80	70	60	50
ЕнергіЇ, ккал	0	7,5	14,4	21,6	28,8	36
Корму, г/день	0	2,6	5,2	7,8	10,4	13

Хороше джерело енергії для птаха - тваринний жир і рослинна олія. Вони особливо важливі в жарку пору року. Певна кількість жиру міститься в сировинних компонентах комбікорму, але велика його частина вводиться додатково. При цьому корм стає гомогенним, до того ж жир зв'язує кормовий пил. Звичайно, цього можна добитися і гранулюванням, але поїдання гранул викликає у несучок агресію. Одна з основних незамінних жирних кислот для птаха - лінолева. Чим вище її концентрація в кормі, тим важче яйце у несу- чок.

Насичені жирні кислоти погано засвоюються молодняком птаха, тому в його раціони треба вводити жир або олію з високим вмістом саме ненасиче- них жирних кислот.

З вуглеводів найголовніше джерело метаболічної енергії в раціоні - крохмаль, який разом з цукром міститься в зерні і відходах його переробки (наприклад, в пшеничних висівках). Але в зерні є і інші вуглеводи – некрох- малисті полісахариди (НКП), які можуть створити проблеми в роботі шлунково-кишкового тракту. Поліпшити засвоєння НКП, розщеплюючи їх, допо- магає введення в корми ферментів. [8]

1 2 3 4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас