Легенда про мистецтво
ЮЛІАНА:Одинімператор в далекійкраїні
Мистецтво любив над усе.
Мистецтвом, вважав, правлять боги й богині,
Воно ж людям радістьнесе.
А якосьспитав в імператора тихо
СтарийсивоусийМудрець:
АНТОНІНА:“Скажи мені, добра людино, на втіху,
Яке є найкращим з мистецтв?”
Всю нічміркувавімператор, а вранці
Вінрішеннямовитьсвоє:
“Зібратинайкращихмитців у палаці
Представитивміннясвоє!”
Зібралисьнайкращімитцізвідусюди:
Художник, письменник, співак,
Музикавиконуєвільноетюди,
Танцює ансамбль гопак,
ЮЛІАНА:Актордекламуєсвої монологи –
Це ж кращіізкращихмитців!
І їм не потрібначужадопомога,
Тому що вони – фахівці.
АНТОНІНА:“Не знаю, старий, – імператорпромовив, –
Тут стількижиття і краси –
Танцюють, співають – немає такого,
Щобкращимбуло за усі.”
ЮЛІАНА:“Так, гарноспівають, танцюють прекрасно...
Я мову веду до чого.
Не бувбимитець той митцемпершокласним,
Якби не навчилийого.”
АНТОНІНА:А там, де сидівсивоусийМислитель,
Пройшов через парк навпростець
Самотній, старий та усміхненийвчитель,
Дивитисьвиставумистецтв.
Мудрецьперевів на учителя погляд.
У того – в усмішці печаль.
Тремтять зачаровано, просячиволі,
Щасливісльозинки в очах.
ЮЛІАНА:“Ось так і моїдесьрозвіялись в світі, –
Подумав учитель собі. –
Будуютьбудинки, вирощуютьквіти,
А я перший поштовхзробив.”
АНТОНІНА:Мудрецьповідомив, щовартощежити
Дорослим, старим і малим
Допокисвятеємистецтво-
РАЗОМ:НАВЧИТИ
Існує на нашійземлі!