Ім'я файлу: Бог у творчості.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 6210кб.
Дата: 08.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
lekcija_1.pdf
Розширення: pptx
Розмір: 6210кб.
Дата: 08.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
lekcija_1.pdf
Лаврова Софія 9 клас
"Боже милий! Як хочеться жити, і любити Твою Правду, і весь світ обняти!” (2:233).
про церкву, про вчення Христа, про
християнську мораль він одержав від
дуже релігійного батька, який удома по
неділях і святах часто вголос читав Святе
Письмо про життя святих.
Як свідчать дослідження, Т. Шевченко з дитинства добре знав Псалтир, учився по ньому читати. Коли він служив у дяка, йому часто доводилося читати молитви над померлими, відбувати церковні богослужіння.Бог у житті Тараса Шевченка
Т. Шевченко перечитував Святе Письмо раз у раз в час скрути, у похмурі дні недолі, він припадав до нього як до цілющого джерела мудрості і життєдайної снаги. «Новий Завіт я читаю з благоговійним трепетом», – писав Т. Шевченко у 1850 р. Уважне читання поезій Шевченка не залишає сумнівів: він не був щасливою людиною. Тяжка доля поета нерідко доводила його до розпачу та безнадійності. Звісно, Шевченко не був атеїстом, але й назвати його глибоко церковною людиною теж навряд чи можливо. Усе своє життя Кобзар перебував у духовному пошуку. Він шукав здійснення вищої правди, Божої правди. Пошук цей був непростим, сповненим сумнівів, бунтарства та вільнодумства.
Бог у творчості Тараса Шевченка
Християнські поняття у творчості
Шевченко у своїй поезії наскрізно, в різні періоди свого життя, апелює до Бога — від першого відомого нам вірша поета до останнього.
Першим Шевченковим переспівом біблійних текстів, поезією яких він захоплювався були «Давидові псалми» – передусім гімн Богові.
«Доки, Господи, лукаві
Хваляться, доколи
Неправдою? Твої люди
Во тьмі і неволі
Закували… Добро твоє
Кров’ю потопили,
Зарізали прохожого,
Вдову задавили»
«За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, Сине Божий?
За нас, добрих, чи за слово
Істини… чи, може,
Щоб ми з Тебе насміялись?
Воно ж так і сталось.»
«Смієшся, батечку, над нами». Тут слово «батечку» вжите в
зневажливому, глузливому значенні. Так Т. Шевченко показує своє
презирливе ставлення до бога, яким прикривалися соціальні
злочини в кріпосницькому суспільстві. Тут гнівний виступ поета
проти самодержавно-кріпосницької системи пов’язаний із гострим
викриттям і осудженням бога
Т. Шевченко звертається до біблійних мотивів, вступає в суперечку з Богом саме в суспільно-політичній поезії. Він нарікає на Господа за соціальну неправду, за гірке становище українського народу, і запитує в Бога, чи бачить він із-за хмари їхні сльози, горе. Поет із розпачу та відчаю осуджує Господню терплячість:«А Бог куняє. Бо се було б диво, Щоб чути і бачить – і не покарать. Або вже занадто долготерпеливий…»
У вірші «М. Костомарову» звучить мотив самотності в цьому світі. Це почуття переростає в німотний крик, викликаний неможливістю розділити з кимось свою долю:
Молюся! Господи, молюсь!
Хвалить тебе не перестану!
Що я ні з ким не поділю
Мою тюрму, мої кайдани!
Висновок:
Шевченкова душа палає вогнем любові до Бога і до людей. Людина для Шевченка є унікальною у Всесвіті, бо вона є образом і подобою самого Бога і тому зневага та кривдження людини - це найтяжчий гріх перед Богом.Полум'яне слово Тараса Шевченка очищає, надихає, просвітлює і дає правильний орієнтир в житті на єднання з Богом:
«Ми віруєм Твоїй силі
І духу живому.
Встане правда! Встане воля!
І Тобі Одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.»