Лабораторна робота №1
AS-інтерфейс
Мета роботи: Ознайомитись на прикладі програми «AS-інтерфейс» з мережевими можливостями AS-інтерфейсу, його структурою та отримати практичні навики формування повідомлень, які передають між пристроями з данним інтерфейсом
Завдання:
1. Побудувати трубопровід згідно варіанту.
2. Зпроектувати ASI-інтерфейс для контрою за трубопроводом, використавши всі елементи ASI.
3. Призначити адресу(и) (таблиця 1.1) веденого(их) пристрою(їв).
4. Виконати запити згідно варіанту (таблиця 1.1).
5. Досягнути значень за допомогою запитів (таблиця 1.1).
6. Всі запити оформити у вигляді таблиці «Операція - запит».
| Варіант | Адреси Slave | Операції над виконуваними пристроями | Досягнути значення за допомогою запитів ASI-інтерфейсу |
| 0 (приклад) | 1.1.1.1.1, 1.1.1.1.0 | 3, 1, 2, 4, 5 | В точці C – P=60 |
| 1 | 0.0.0.0.1, 1.0.0.0.0 | 3, 2, 4, 6, 8 | Перекрити вентиль С |
| 2 | 0.0.0.1.1, 1.0.0.0.1 | 3, 2, 5, 8 | В точці C – P=20 |
| 3 | 0.0.1.1.1, 1.0.0.1.0 | 3, 4, 2, 1 | В точці C – P=0 |
| 4 | 0.1.1.1.1, 1.0.1.0.0 | 3, 2, 5, 6, 8 | В точці В – P=0 |
| 5 | 1.1.1.1.0, 1.1.0.0.0 | 3, 2, 4, 6, 8 | В точці В – максимальне обертання компрессора |
| 6 | 1.1.1.0.0, 1.0.1.0.1 | 3, 2, 5, 8 | Перекрити вентиль С |
| 7 | 1.1.0.0.0, 1.1.0.1.0 | 3, 4, 2, 1 | В точці C – P=10 |
| 8 | 1.0.0.0.0, 0.1.0.0.1 | 3, 2, 5, 6, 8 | В точці А – максимальне обертання компрессора |
| 9 | 0.0.1.0.1, 1.0.1.1.1 | 3, 2, 4, 6, 8 | В точці В – P=60 |
| 10 | 1.0.1.0.1, 1.1.1.0.0 | 3, 2, 5, 8 | В точці В – P=40 |
| 11 | 1.0.1.1.1, 1.0.0.0.0 | 3, 4, 2, 1 | В точці В – P=0, В точці С – P=10 |
| 12 | 0.1.0.0.0, 0.0.1.1.0 | 3, 2, 5, 6, 8 | Перекрити вентиль А |
| 13 | 0.1.0.1.0, 1.0.0.0.0 | 3, 2, 4, 6, 8 | Перекрити вентилі B,C |
| 14 | 0.0.1.1.1, 1.1.1.1.1 | 3, 2, 5, 8 | В точці А – P=30 |
| 15 | 1.1.0.0.1, 1.0.1.1.0 | 3, 4, 2, 1 | В точці В – P=60 |
Таблиця 1.1
Якщо необхідно задати більшу кількість адрес Slave, то наступні адреси вибираються довільно.
Операції над виконуваними пристроями
запит данних;
запис параметрів;
присвоєння адреси;
скидання пристрою
видалення адреси;
зчитування конфігурації;
зчитування ІК;
зчитування статусу;
Позначення:
Варіант 9
Теоретичні відомості
АS-інтерфейс (Actuator/Sensor interface - інтерфейс виконавчих пристроїв, датчиків) є відкритою спеціалізованою мережею нижнього рівня систем автоматизації що призначена для організації зв'язку з виконавчими пристроями й датчиками. Інтерфейс дозволяє підключати датчики й виконавчі механізми до системи керування за допомогою одного неекранованого двожильного кабелю, який забезпечує як живлення всіх мережевих пристроїв, так і опитування датчиків і видачу команд на виконання механізмами. Технічні принципи побудови АS-iтерфейсів забезпечують можливість їхнього гнучкого використання, а також і в зонах з підвищеною електричною електромагнітною зашумленістю.
Структура пакету Ведучого вузла:
ST - Стартовий біт - маркує початок запиту ведучого пристрою:
0 - дійсне значення;
1 - не допускається;
SB - Управляючий біт - визначає тип запиту:
0 - запит або запис даних;
1 - виконання команди;
A4-A0 - Адрес веденого пристрою якому адресується дана команда.
І4-І0 - Інформаційні розряди;
PB - Біт паритету, служить для перевірки на наявність помилок в повідомленні. Підбирається такм чином щоб сума 1 в повідомленні була парною;
EB - Кінцевий біт, який формує кінець запиту ведучого пристрою.
Структура пакету Відповіді веденого вузла:
ST - Стартовий біт - маркує початок відповіді веденого пристрою:
0 - дійсне значення;
1 - не допускається;
І4-І0 - Інформаційні розряди.
PB - Біт паритету, служить для перевірки на наявність помилок в повідомленні. Підбирається такм чином щоб сума 1 в повідомленні була парною;
EB - Кінцевий біт, формує кінець запиту ведучого пристрою.
Запити ведучого пристрою:
Запит інформації 0.0.А4.А3.А2.А1.А0.0.І3.І2.І1.І0.PB.1:
При даному запиті відбувається зчитування інформації з датчиків підєднаних до 4 молодших виводів веденого пристрою з адресою А4.А3.А2.А1.А0. При цьому 4 розряда інфорації І3.І2.І1.І0 передаються до датчиків (4 молодші підєднання веденого пристрою можуть працювати в двонаправленому режимі) і можуть слугувати для їх керування, наприклад оновлення даних.
Запис параметру 0.0.А4.А3.А2.А1.А0.1.І3.І2.І1.І0.PB.1:
Слугує для надсилання на 4 старших вивода веденого пристрою інформації яка використовується для керування виконавчими пристроями, наприклад призводить до включення чи відключення відповідних механізмів.
Присвоєння адреси 0.0.0.0.0.0.0.А4.А3.А2.А1.А0.PB.1:
В заводському варіанті усі ведені пристрої мають адресу 0.0.0.0.0, тому при підєднанні їх до мережі їх необхідно адресувати, для можливості подальшого звертання до них. Дана команда доцільна лише в тому випадку коли підєднано лише один датчик без адреси, оскільки при адресації кількох
неадресованих датчиків їм присвоюється однакова адреса, що призводить до унеможливлення їх роздільного виклику, а відповідно і до неправильності відповіді пристроїв.
Скидання веденого 0.1.А4.А3.А2.А1.А.0.1.1.1.0.0.PB.1:
Скидання пристрою призводить до перезвантаження пристрою і скидання його налаштуваннь до завотських.
Видалення адреси 0.1.А4.А3.А2.А1.А.0.0.0.0.0.0.PB.1:
Призводить до встановлення адреси веденого пристрою в 0.0.0.0.0. Використовується для зміни адреси пристрою, оскільки пряма заміна адреси не забезпечується.
Зчитати конфігурацію 0.1.А4.А3.А2.А1.А.1.0.0.0.0.0.PB.1:
Оскільки 4 молодших виводи веденого пристрою можуть працювати в двонаправленому режимі, то виникає необхідність считування режимів роботи даних виводів. При отриманні даної команди ведений пристій в пакеті відповіді відсилає 4 біти інформації, яка вказує на режими роботи відповідних портів.
Виконання завдання за допомогою програмного засобу симуляції ASi-інтерфейсу
Будуємо трубопровід згідно варіанту:
Для побудови використовую в панелі елементів – «Додатково».
Отже, маємо:
Проектую ASI-інтерфейс для контрою за трубопроводом, використовуючи всі елементи ASI. Для побудови використовуємо в панелі елементів – «Елементи ASI».
Отже, маємо:
По ходу проектування нам необхідно призначати адреси для ведених пристроїв, оскільки по замовчуванню всім «Slave» пристроям назначається адреса 0.0.0.0.0 .
3. Для того щоб назначити адресу веденого пристрою необхідно виконати запит присвоєння адреси. Для цього двічі клацаємо на ведучий пристрій «ASI Master».
Отже, запит буде виглядати так:
Добудовую ASI-інтерфейс і присвоюємо адресу ведучого пристрою згідно варіанту:
4. Виконую запиc данних для ВП 2 Slave 2, який запускає компресор
Виконую запиc данних для ВП 2 Slave 2, який відкриває клапан:
Виконую скидання пристрою:
Виконую зчитування конфігурації зі Slave 2:
Зчитую статус коду введегння/виведення веденого пристрою Slave 2:
5. Згідно варіанту мені потрібно досягти в точці B значення тиску 60. Отже, для цього мені необхідно прискорити компрессор до відповідного тиску в трубі. Формуємо запит:
6. Оформлюю запити у вигляді таблиці «Операція - запит»
| Операція | Запит |
| Запис адреси Slave 1 | 0.0.0.0.0.0.0.0.0.1.0.1.1.1 |
| Запис адреси Slave 2 | 0.0.0.0.0.0.0.1.0.1.1.1.1.1 |
| Відкриття клапану | 0.0.0.0.1.0.1.0.1.1.1.1.1.1 |
| Запуск двигуна | 0.0.1.0.1.1.1.0.1.1.1.1.1.1 |
| Скидання ВП Slave 2 | 0.1.1.0.1.1.1.1.1.1.0.0.1.1 |
| Зчитування конфігурації Slave 2 | 0.1.1.0.1.1.1.1.0.0.0.0.1.1 |
| Зчитування статусу | 0.0.1.1.0.1.1.1.1.1.1.1.0.1 |
| Запуск двигуна | 0.0.1.0.1.1.1.0.1.1.1.1.1.1 |
Висновок: На данній лабораторній роботі я ознайомився з мережевими можливостями AS-інтерфейсу, його структурою та отримали практичні навики формування повідомлень, які передають між пристроями з данним інтерфейсом.
Міністерство освіти і науки України
ІФНТУНГ
Кафедри КСМ
Лабораторна робота №1
AS-інтерфейс
Виконав
Ст. гр. КІ 16-2к
Луців А.Р.
_____________
Перевірив
Бабчук С.М.
_____________
Івано-Франківськ 2016 р.
відповіді веб-сервера в рядку стану і поля заголовка відповіді .
Якщо відповідь сервера дуже великий ( в першу чергу через розміру документа в тілі відповіді), то вміст відповіді сервера у вікні інтерпретатора командного рядка обрізається з початку. У цьому випадку рекомендується для перегляду заголовка замість методу GET використати метод HEAD .
Висновки: я вивчив структури IP- адреси; ознайомився з найбільш популярними утилітами для діагностики мережевої конфігурації і мережевих з'єднань; ознайомився з основами протоколу HTTP.
Контрольні питання
1. За допомогою якої утиліти по заданому доменному імені хоста можна визначити його IP адреса?
2. C допомогою утиліти telnet визначте який веб-сервер встановлений на хості www.rbc.ru.
3. Визначте маршрут проходження ICMP пакетів до хоста www.ttt.com.
4. Визначте приблизну географічну локалізацію хоста www.ttt.com.