Курсова робота Аналіз інвестиційної привабливості підприємства

1 2 3 4

Ім'я файлу: 231793.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 3390кб.
Дата: 01.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
Ugolovnyiy-kodeks-DNR.docx
Набросок.pdf
Ж-Ж Руссо.docx

Курсова робота

Аналіз інвестиційної привабливості підприємства

Вступ
Ефективність господарської та фінансової діяльності фірм в умовах трансформації економіки країни визначається її інвестиційна привабливість. Якраз інвестиційна діяльність підприємства найповнішою мірою характеризує його успіх як у виробничій сфері, так і у відносинах із суміжниками.

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка інвестиційної привабливості підприємств із виникненням акціонерної форми власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу).

Метою оцінки інвестиційної привабливості фірми є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного рахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможність, ліквідність та фінансової стійкості необхідний для того, щоб дохідність фірми, розмір її прибутку багато в чому залежать від її платоспроможності. Показники інвестиційної привабливості повинні бути такими, щоб всі, хто пов’язаний із фірмою економічними взаємовідносинами, могли отримати відповідь на питання, наскільки надійна фірма як партнер, а отже, ухвалити рішення про економічну доцільність продовження цих відносин.

Показники кожної з наведених груп характеризують фінансовий стан залежно від результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства. Кожний із цих показників можна використати для оцінки і визначення факторів, які вплинули на конкрнтну ситуацію, що характеризує конкретний показник. Визнавши фактори, які так чи інакше вплинули на фінансовий стан підриємства, можна виявити резерви підвищення його фінансової стійкрсті.

Прійняття інвестором рішення щодо доцільності свого капіталу в конкретне підприємство буде мінімально ризикованим при наявності інформації про відповідні показники фінансового стану підприємства, що мають аналогічну орієнтацію своєї господарської діяльності. Але у вітчизняній практиці немає чітких граничних розмірів цих показників. Перші розроблені й затверджені в Україні нормативно-рекомендаційні документи для подання методичної допомоги суб’єктам підприємницької діяльності – «Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій» (1997 р.) та «Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій» (1998 р.) – не дають фінансистам інструменту оптимального управління фінансами підприємства, а лише підтверджують необхідність пошуку такого інструменту.

Теоретичні засади

1.1 Поняття та сутність інвестиційної привабливості підприємства

інвестиційний привабливість матричний модель

Інвестиційна привабливість підприємства – це доцільність вкладення у нього тимчасово вільних грошових коштів.

Зовнішні суб'єкти (потенційні інвестори) при виборі об'єкту інвестицій покладаються на результати проведеного аналізу.

Для аналізу інвестиційної привабливості підприємства визначається рівень кожного показника та його динаміка за ряд періодів.

Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства вивчають:

– структуру джерел формування капіталу;

– структуру капіталу;

– платоспроможність і фінансову стійкість;

– оборотність капіталу.

На підставі отриманих даних роблять висновки в наступних розрізах:

капітал підприємства сформований за рахунок власних чи залучених джерел: високий рівень фінансової незалежності (переважання у структурі джерел формування капіталу власних засобів) свідчить про невисокий ризик для інвесторів;

2) значна питома вага матеріалів у структурі оборотних активів пояснюється високим рівнем продукції. Однак, висока питома вага грошових коштів і розрахунків може пояснюватися зростанням дебіторської або кредиторської матеріаломісткості заборгованості, що свідчить про проблему неплатежів. При аналізі інвестиційної привабливості акціонерних товариств додатково розглядаються наступні показники:

– прибутковість загального капіталу (розраховується з використанням чистого прибутку);

– рівень дивідендів;

– курс акцій.

Формули для розрахунку перерахованих показників наведені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1. Показники оцінки інвестиційної привабливості

№ п/п	Назва показника	Призначення (опис)
1	Дивіденди	Характеризує дивідендну політику підприємства; підприємство повинно зберігати рівновагу між сплатою достатньої суми дивідендів власникам і реінвестованим прибутком
2	Реінвестований прибуток	Визначається як різниця між прибутком підприємства, сумою платежів до бюджету та дивідендів
3	Коефіцієнт реінвестованого прибутку	Розраховується як відношення реінвестованого та чистого прибутку; при цьому підприємства намагаються досягнути оптимальної структури капіталу при найнижчій його вартості
4	Дохід на акцію	Розраховується як відношення різниці чистого прибутку та дивідендів за привілейованими акціями на загальну кількість звичайних акцій
5	Цінність акції	Визначається як відношення ринкової ціни акції та доходу на акцію
6	Рентабельність акції	Обчислюється як відношення дивідендів на одну акцію до ринкової ціни акції
7	Дивідендний вихід	Визначається як відношення дивідендів на одну акцію та доходу на акцію
8	Коефіцієнт котирування акції	Розраховується як відношення ринкової ціни до облікової ціни акції
9	Коефіцієнт дивідендних виплат	Розраховується як відношення прибутку, розподіленого на дивіденди, та чистого прибутку; характеризує частку прибутку, що надходить у розпорядження акціонерів

Крім розглянутих показників, під час аналізу інвестиційної привабливості будь-якого підприємства можна застосувати узагальнюючі показники ефективності використання виробничих ресурсів – продуктивність праці, фондовіддачу, матеріаломісткість тощо.

Даючи загальну оцінку інвестиційної привабливості підприємства, необхідно визначати показники за 3–5 років. При цьому не можна дати правильну оцінку вказаних показників тільки щодо одного конкретного підприємства окремо від зовнішнього середовища. Оцінка інвестиційної привабливості повинна базуватися на комплексному підході до суб'єкта господарювання як об'єкта дослідження у конкретній системі господарювання.

У ході оцінки інвестиційної привабливості підприємства рекомендується вивчити можливості підприємства продовжувати свою діяльність у майбутньому (оцінка неплатоспроможності та ймовірності банкрутства). [3; 572].
1.2 Види та задачі аналізу інвестиційної привабливості
За ознакою предмета методи та прийоми фінансового аналізу традиційно поділяють на такі: аналізи вертикальний, горизонтальний та відносних показників (коефіцієнтів).

Вертикальний аналіз полягає у визначенні у відсотках структури досліджуваного об'єкта, наприклад структури активів, пасивів, прибутку від звичайної діяльності, операційних витрат тощо.

За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за підприємствами, що істотно різняться за абсолютними показниками обсягів виробництва і залучених фінансових ресурсів. Вертикальний аналіз зменшує вплив на вартісні показники інфляційного фактора.

Горизонтальний аналіз має на меті дослідити зміни показників у часі з розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів).

Горизонтальний та вертикальний аналізи доповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального та горизонтального аналізів.

Аналіз відносних показників. Відомо понад 200 відносних аналітичних показників, які можна розраховувати на основі фінансової звітності, фінансовий аналітик не повинен намагатися розрахувати все. що можливо. Досвід свідчить, що кілька правильно вибраних коефіцієнтів містять потрібну інформацію. Користь кожного конкретного коефіцієнта суворо визначена метою аналізу. Тому до здійснення аналізу необхідно з'ясувати, з погляду якого користувача він виконується, його мету та регламентовані або рекомендовані кількісні значення показників.

Класифікацію фінансових показників діяльності підприємства за ознаками різних сфер діяльності з погляду різних користувачів інформації. Ця класифікація відбиває досвід фінансового аналізу у країнах Заходу.

Необхідність і доцільність застосування аналітичних коефіцієнтів зумовлюються:

• стандартністю подання вихідних даних (форми фінансової звітності);

• прагненням мінімізувати вплив інфляційного чинника:

• можливістю порівняння показників у часі та просторі, тобто між підприємствами однієї галузі, а за деякими показниками і за різними галузями (наприклад, за групою показників, що свідчать про становище підприємства на ринку цінних паперів);

• формалізацією розрахунків і можливістю застосування комп'ютерних програм;

• можливістю визначення узагальнюючого показника фінансового стану і за цим критерієм – рейтингу підприємств. [6; 17].

2. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства
2.1 Система показників інвестиційної привабливість підприємства
Для оцінки інвестиційної привабливості необхідно звернути увагу на такі аспекти аналізу:

1 – оборотність активів – ефективність інвестування визначається на скільки швидко вкладені кошти обертаються в процесі діяльності,

2 – прибутковість капіталу – дозволяє визначити норму прибутку інвестицій,

3 – фінансова стійкість фірми – дозволяє визначити інвестиційний ризик пов’язаний із формуванням фінансових ресурсів, визначити оптимальність джерел фінансування поточних витрат,

4 – ліквідність активів – дозволяє оцінити спроможність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов’язаннями, запобігати можливому банкрутству за рахунок швидкій реалізації наявних активів.
2.2 Матрична модель оцінки інвестиційної привабливості підприємства
Найактуальнішими для сьогодення України є проблеми вибору для інвестування промислових підприємств, що мають найкращі перспективи розвитку і зможуть забезпечити високу ефективність вкладеного капіталу. Для розв'язання цієї проблеми необхідно розробити об'єктивну модель оцінки інвестиційної привабливості окремих підприємств – потенційних об'єктів інвестування. У статті подано матричну модель такої оцінки на прикладі підприємств молочної промисловості.

Методика побудови моделі полягає у формуванні певного інтегрального показника, який дасть змогу здійснити кількісну оцінку різноманітних показників господарської діяльності підприємств. Сам багаторівневий процес формування такого показника представлений на рисунку.

Як видно з рисунка, на першому рівні визначається мета інвестиційного завдання та зміст його вирішення.

На другому рівні здійснюється інформаційне забезпечення, необхідне для вирішення Інвестиційного завдання. Для цього використовується відкрита інформація, а саме фінансова та статистична звітності підприємства.

На третьому рівні формується набір критеріїв, які дають змогу оцінити інвестиційну привабливість підприємств. Такий набір критеріїв передбачає проведення аналізу кількісних

і якісних

показників, які допомагають здійснити процес оцінювання.

Так, складовими показника

є:

– показник, за допомогою якого визначається ліквідність активів підприємства;

– показник, що визначає фінансову стійкість підприємства;

– показник, що дає змогу проаналізувати оборотність активів підприємства;

– показник, що визначає прибутковість використовуваних активів.

– показник, що характеризує якісні характеристики оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Його складовими є відповідні показники

;

;

;

;

;

;

.

Зауважимо, що

– це галузева приналежність підприємства, а основним показником інвестиційної привабливості галузей промисловості може слугувати рівень прибутковості використання активів;

– регіональна інвестиційна привабливість (згруповані у чотири групи регіони (області) України);

– стадія життєвого циклу підприємства;

– розрахунки підприємства за кредитами згідно з балансом підприємства;

– розрахунки підприємства з персоналом;

– інформація щодо професійних здібностей керівництва;

– інформація про добросовісність (чесність, порядність) керівника підприємства як партнера.

Щоб сформувати узагальнений показник

, необхідно визначити пріоритети і впорядкувати варіанти рішень із допомогою певних правил. Для відображення цього показника використовується матрична форма, яка забезпечує зручність і прозорість в інтерпретації відповідних результатів.

Отже, виходячи з рисунка 1 для прийняття рішення про інвестиційну привабливість підприємства необхідно сформувати узагальнений показник

, який враховує кількісні та якісні показники інвестиційної привабливості, і з його допомогою прийняти відповідне рішення. Такий показник має бути кількісним і адекватно відображати фінансовий стан підприємства.

Врахування кількісних показників пропонується здійснювати шляхом складання підсумкової матриці

, кількість рядків якої визначається числом кількісних показників, що оцінюють фінансовий стан підприємства (для нашого випадку n = 4), а кількість стовпчиків матриці – кількістю складових, які забезпечують коректне визначення відповідних кількісних показників (для нашого випадку m = 3).

Визначимо правила формування елементів матриці Е.

Елементи першого рядка

(і = 1,3) визначаються за допомогою показників ліквідності

, де

– коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності), що обчислюється так:

(2.1)
Рекомендоване значення цього показника

Якщо ця умова виконується, вважаємо, що

= 1, якщо ні – приймаємо, що

= 0.

Елемент матриці

обчислюється за допомогою величини

– коефіцієнта остаточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який розраховується за співвідношенням:

(2.2)
Рекомендоване значення показника

.

Якщо ця умова виконується, вважаємо, що

, якщо ні – приймаємо, що

.

Елемент

розраховується за допомогою коефіцієнта миттєвої оцінки, який можна обчислити у такий спосіб:

(2.3)
Рекомендоване значення цього показника

.

Якщо ця умова виконується, вважаємо, що

, якщо ні – приймаємо, що

.

Таким чином, якщо

,

, (2.4)

.

Для оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств важливим показником є показник фінансової стійкості підприємства, який пропонується ідентифікувати за допомогою елементів другого рядка матриці, що розглядається. Елементи цього рядка визначаються за допомогою коефіцієнтів стійкості фінансового стану підприємства

, де

– коефіцієнт автономії, що свідчить, якою мірою використовуються даним підприємством його активи, сформовані за рахунок власного капіталу підприємства. Так

(2.5)
Зауважимо, що рекомендоване значення показника

відтак якщо ця умова виконується, то

, якщо ні, то

.

– це коефіцієнт маневреності (мобільності), він свідчить, яка частина власного капіталу не закріплена у цінностях іммобільного характеру і перебуває у формі, що дає змогу вільно маневрувати цими коштами.
Так

(2.6)
Рекомендоване значення

, якщо ця умова виконується, то

, якщо ні –

.

– це коефіцієнт заборгованості. Він визначається співвідношенням:

(2.7)
Рекомендоване значення

, якщо ця умова виконується,

, якщо ні –

.

Отже, якщо

,

, (2.8)

.
Елементи третього рядка матриці характеризують оборотність активів підприємства, їх розраховують за допомогою трьох коефіцієнтів. Зокрема, коефіцієнт оборотності активів

обчислюється таким чином:

(2.9)
Цей показник повинен мати тенденцію до підвищення. Якщо ця умова виконується,

, якщо ні –

. Коефіцієнт

– це тривалість обороту всіх активів, що розраховується у днях, він визначається виразом:

(2.10)
де д – число днів у періоді, що розглядається.

Цей показник повинен мати тенденцію до зниження. Якщо ця умова виконується,

, якщо ні –

.

Коефіцієнт

характеризує оборотність поточних актинів і визначається за формулою:

(2.11)
Цей показник повинен мати тенденцію до підвищення. Якщо така умова виконується,

, якщо ні –

.

Отже, якщо

,

, (2.12)

.
Елементи четвертого рядка матриці Е оцінюють прибутковість капіталу, Їх визначають за допомогою коефіцієнтів

.

– це коефіцієнт прибутковості усіх використовуваних активів підприємства (%). Він характеризує рівень чистого прибутку, що генерується усіма активами підприємства, які знаходяться у його користуванні на балансі.
Так,

(2.13)
Рекомендоване значення цього показника повинне мати тенденцію до підвищення. Якщо ця умова виконується,

, якщо ні –

.

– коефіцієнт рентабельності власного капіталу, або коефіцієнт фінансової рентабельності. Він характеризує рівень прибутковості власного капіталу, який вкладений у підприємство.
Так

(2.14)
Рекомендоване значення цього показника повинне мати тенденцію до підвищення. Якщо ця умова забезпечується,

, якщо ні –

.

– коефіцієнт прибутковості реалізації продукції. Він характеризує прибутковість виробничо-комерційної діяльності підприємства і визначається у такий спосіб:

(2.15)
Рекомендоване значення цього показника повинне мати тенденцію до підвищення. При забезпеченні цієї умови

, в іншому разі

. Отже, якщо:

(2.16)
Співвідношення (2.1) – (2.16) дають змогу досить просто алгоритмізувати процес знаходження значень елементів матриці Е, що використовується для загальної оцінки кількісних показників, які оцінюють інвестиційну привабливість підприємств молочної промисловості. Відповідно до цього інвестиційне привабливим треба вважати підприємство зі стійким фінансовим станом, тобто сума елементів усіх чотирьох рядків матриці Е має дорівнювати 11 або 9.

У разі, якщо сума елементів матриці Е менша за 9, можна зробити висновок, що дане підприємство не є привабливим як об'єкт інвестування.

Тому найстійкіший фінансовий стан підприємств задамо двома матрицями Е.

Кризовий стан підприємств характеризується більшістю нульових елементів матриці Е (кількість таких елементів має бути не менш як 6).

У табл. (2.1.) наведено вагові коефіцієнти фінансового стану підприємства Р, які мають відповідні значення, що залежать від стійкості фінансового стану.

Таблиця 2.1. Визначення фінансового стану підприємства

Кризовий фінансовий стан	Нестійкий фінансовий стан	Стійкий фінансовий стан
Якщо , то	Якщо , то	Якщо , то

Визначення якісних показників

пропонується здійснювати шляхом проведення детальної аналітичної роботи експертним методом, використовуючи при цьому теорію вагових коефіцієнтів.

Надамо кожному із відповідних якісних показників вагові коефіцієнти –

(табл. 2.2.)

Перелік основних професійних здібностей керівництва та відповідні вагові коефіцієнти

задано таким чином:

рівень спеціальних знань, освіти

компетентність –

аналітичність –

оперативність –

комунікативність –

Якщо використати наведений перелік професійних здібностей керівництва підприємств, можна визначити відповідний рівень професійних здібностей керівництва промислових підприємств.

Для цього використаємо подані нижче вагові коефіцієнти (табл. 2.3.)

Для обчислення вагового коефіцієнта якісного показника

у табл. 2.3. використовуються співвідношення:

(2.17)

Таблиця 2.2. Вагові коефіцієнти якісних показників оцінки інвестиційної привабливості підприємств молочної промисловості

Назва показника	Показник	Інтервали зміни вагових коефіцієнтів
1. Галузева приналежність підприємства
2. Регіональна приналежність
3. Стадія життєвого циклу підприємства
4. Розрахунки підприємства з персоналом
5. Розрахунки підприємства за кредитами
6. Професійні здібності керівництва
7. Добросовісність підприємства як партнера

Таблиця 2.3. Рівні професійних здібностей керівництва промислового підприємства

Рівні	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
Інтервали зміни вагових коефіцієнтів
Відповідний ваговий Коефіцієнт	K₁₅=0	K₂₅=0,1	K₃₅=0,2

При обчисленні показника

враховуватимемо вагоні коефіцієнти тільки тих якісних показників, які зможуть найсуттєвіше охарактеризувати інвестиційну привабливість підприємств. Такі якісні показники, як стадія життєвого циклу підприємства, розрахунки підприємства за кредитами та професійні здібності керівництва, треба враховувати обов'язково, вони мають найбільші вагоні коефіцієнти (див. табл. 2.2.).

Таким чином, можна скласти таблицю рейтингу підприємства як об'єкта інвестування.

В основі такого рейтингу лежить набір відповідних коефіцієнтів, які отримують оцінку в балах, що залежить від значення цього коефіцієнта як критерію оцінки та од відповідного йому вагового значення.

Сума цих балів за всіма коефіцієнтами дає підставу піднести підприємство до того чи іншого рівня. Щоб розв'язати це завдання, складемо відповідні таблиці рейтингових рівнів для n = 2 (табл. 2.4. і табл. 2.5.) для більшої кількості рангових економічних показників (коефіцієнтів). Таблиця 2.4.
Рейтингові рівні (n = 2)

Комбінація критеріїв за рангами	Сума балів	Отриманий рейтинговий рівень
3,5	0,5	Високий
3,6	0,45	Високий
3,4	0,4	Середній
4,5	0,4	Середній
4,6	0,35	Низький
1,6	0,25	Низький

Таблиця 2.5 Рейтингові рівні (n > 2)

Комбінація критеріїв за рангами	Сума балів	Отриманий рейтинговий рівень
3,5,6	0,7	Високий
3,4,5	0,65	Високий
3,4,6	0,6	Середній
2,3,5	0,55	Середній
2,3,6	0,5	Середній
1,2,3	0,35	Низький
2,3,7	0,35	Низький

Проаналізувавши отримані рейтингові рівні для n = 2 і n > 2, отримаємо загальну таблицю 2.6. для довільного n (табл. 2.6)

Таблиця 2.6.

Низький рівень, якісних показників	Середній рівень, якісних показників	Високий рівень, якісних показників

k_мін	k_доп	k_макс

Тоді, якщо здійснити аналіз даних таблиць 2.3 і 2.6, можна запропонувати співвідношення, що дасть змогу оцінити сумарний допустимий рейтинговий рівень інвестиційної привабливості промислового підприємства, який на нашому рисунку на початку статі поданий у вигляді узагальненого показника

(на прикладі підприємств молочної промисловості) і який слід проводити на четвертому рівні моделі.

(2.18), (2.19)
Цю суму позначаємо через

.

. (2.20)
Враховуючи вирази (2.19) – (2.20), отримаємо:

, (2.21)
Формування узагальненого показника оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств проводиться шляхом підсумовування його складових.

Якщо врахувати (21), а також значення

та

з із таблиці 2.1, отримаємо вираз для оцінки допустимого рівня інвестиційної привабливості промислових підприємств:

, (2.22)
Підприємства будуть інвестиційно привабливими, якщо:

(2.23)
Таким чином, запропонована методика побудови матричної моделі оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств (на прикладі підприємств молочної промисловості) на основі узагальненого показника дає можливість врахувати кількісні та якісні критерії оцінки фінансового стану промислових підприємств молочної галузі, тобто дає змогу здійснити інтеграцію різноманітних економічних показників і прийняти відповідне інвестиційне рішення, яке відповідає поставленій меті, що суттєво знижує ризик інвестора.

Наголосимо, що ця методика може бути використана для промислових підприємств будь-яких галузей, але при цьому змінюватимуться межі значень кількісних показників, що враховуються в

, тобто матриця Е матиме різний вигляд для різних промислових підприємств. [18; 3]
1 2 3 4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас