Критерії бідності та забезпеченості

Підготувала: студентка СР-216 Галєва Катерина

Бідність

• Сучасна наука визначає бідність як неможливість через нестачу коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу.
• Бідність — неможливість підтримувати мінімальний рівень споживання, що визначається на основі фізіологічних, соціальних і культурно зумовлених нормативів.
Відмінність у цих визначеннях, по суті, полягає в тому, що за першим бідними вважаються всі, хто живе нижче за певний фактичний середній стандарт суспільства, а за другим — лише ті, хто живе нижче за визначений суспільством мінімальний рівень.

Межа бідності

• Межа бідності – інструмент для визначення поширеності бідності та ступеня зубожіння населення. Люди вважаються бідними, якщо їхні доходи або споживання нижчі за певний рівень, що його визначають як межу бідності.
Теоретично згідно з трактуванням бідності є два основних способи визначення межі бідності: нормативний та відносний (статистичний). Крім зазначених критеріїв визначення межі бідності є кілька інших критеріїв віднесення населення до бідних, зокрема, структурно-витратний, ресурсний, системний та суб'єктивний критерії.

Критерії межі бідності

• Нормативний критерій. Передбачає орієнтацію на певний соціальний норматив. Для визначення межі бідності ним є прожитковий мінімум (іноді його називають мінімальним споживчим кошиком). До його складу входять вартість споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і платних послуг, достатніх для підтримання особою, сім'єю всіх соціальних зв'язків, притаманних цьому соціальному прошарку
• Відносний критерій. Згідно з ним вважається, що бідними є особи, чий дохід не перевищує певного відсотка від середньодушового доходу у країні. Межа бідності у світовій практиці визначається на рівні 35-50% медіанного доходу.

Критерії межі бідності

• Структурно-витратний критерій.  За ним бідними визнаються сім'ї, де витрати на найбільш життєво важливі товари та послуги перевищують певний відсоток щодо сукупних витрат. Зокрема, такими витратами можуть бути витрати на харчування. В Україні цей критерій застосовується на практиці при призначенні житлових субсидій.
• Ресурсний критерій. Ґрунтується на економічних можливостях держави забезпечити своїм громадянам гарантії певного мінімуму засобів існування. Якщо спостерігається значна розбіжність між нормативно обґрунтованим прожитковим мінімумом і економічними можливостями держави його забезпечити, ресурсний критерій може зовсім не враховувати засоби існування, потрібні для підтримання соціальних зв'язків людини, і забезпечуватиме лише фізичне її виживання.

Критерії межі бідності

• Системний критерій. Стан бідності визначається як за доходами на душу населення, так і за показниками функціонування соціальної сфери. До цього критерію можуть входити також показники забезпеченості житлом та його якості, стан ринку праці тощо. Із змісту системного критерію стає очевидним, що він не може стосуватись окремо взятої особи або сім'ї, а має поширюватися на великі за чисельністю сукупності — населення області, країни.
• Суб'єктивний критерій. Відбиває уявлення населення про власний стан. Результати оцінки стану бідності за суб'єктивними критеріями мають важливе значення для прогнозування соціальної напруженості в суспільстві, результатів виборів тощо.

Забезпеченість

• Добробут населення як базова категорія економічної політики держави - явище багатогранне. Його рівень є тим фактором, який стримує або сприяє людському розвитку, створюючи додаткові стимули чи обмежуючи можливості індивідів і населення в цілому відносно реалізації активної економічної поведінки.
Добробут населення реалізується сукупністю всіх умов його життєдіяльності, сформованих в результаті виробництва, розподілу, обміну та споживання. Добробут формує ієрархію потреб і визначає рівень їх загального задоволення.

•  Критерії рівня життя населення можна об'єднати в 5 груп:
• Доходи населення (повинні включатися загальні сукупні доходи як всього населення, так і сім'ї й індивіда.)
• Соціальне забезпечення (Передбачає усі види витрат державних органів або підприємств і організацій будь-якої форми власності на захист домогосподарств від різного роду непередбачуваних обставин)

• Охорона здоров'я (кількість учнів і студентів у процентному відношенні до загальної чисельності населення; рівень освіти; витрати на освіту в процентному відношенні до ВВП країни; частка витрат на освіту на регіональному рівні; кількість державних загальноосвітніх шкіл, ВНЗ і середніх спеціальних учбових закладів, а також чисельність учнів на 1000 осіб населення.)
• Освіта (Показники рівня освіти мають не лише кількісну, а й якісну характеристику, тому її розвиток може відбуватися в напрямі як розширення системи освіти, так і її якісного вдосконалення.)
• Демографічна ситуація (Основними її показниками є: загальна чисельність населення,коефіцієнт природного приросту )

•  Житлові умови (Включають: частку власного житла до загальної наявності житлового фонду; загальні обсяги житлового фонду (м2); загальну площу житла в розрахунку на одну людину (м2), рівень благоустрою житла (наявність опалювання, водопроводу і каналізації).)
•  Культура і відпочинок (Цей показник включає: кількість книг і журналів на душу населення; число бібліотек, театрів, кінотеатрів, газет на 1000 жителів; кількість осіб, які виїхали за кордон як туристи на 1000 осіб; кількість осіб, які лікувалися або відпочивали в санаторно- курортних установах.)
•  Транспортне забезпечення і зв'язок (Можна оцінити: кількістю легкових автомобілів у особистому користуванні на 1000 осіб; густотою автомобільних доріг на 100 м2 території; протяжністю автомобільних доріг (тис. км), у т.ч. основних доріг і процент асфальтованих доріг.) 

•  Правовий захист населення (Характеризує рівень безпеки проживання і чисельність зайнятих у правоохоронних органах (тис. чол.).)
•  Довкілля (Враховуються показники, що характеризують забрудненість середовища, вплив на природу (наприклад, екологічні стандарти води), температурний режим і його перепади, вологість і сухість повітря, культурні пам'ятки, вплив на соціально-економічну систему, густоту та скупченість населення.)