Косов Микола Олегович Пр-204
Наприклад, у першій перерахованій сфері, тобто митному союзі, ЄС ухвалив, inter alia, Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 про встановлення Митногокодексу Союзу. Його доповнено Делегованим регламентом Комісії (ЄС) 2015/2446 від 28 липня 2015 року на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС)
№ 952/2013 щодо детальних правил стосовно деяких положень Митного кодексу Союзу, а також Імплементаційним регламентом Комісії (ЄС) 2015/2447 від 24 листопада 2015 року щодо детальних правил імплементування деяких положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 про встановлення Митного кодексу Союзу.
Ці нормативно-правові акти становлять основу митного права ЄС і в багатьох
відношеннях являють собою повне і докладне зібрання правових норм. Вони прямо застосовуються на зовнішніх кордонах ЄС митними органами держав-членів ЄС.
Що стосується другої категорії, вказаної в статті 3 ДФЄС, законодавча діяльність ЄС у конкуренційній сфері дуже продуктивна. Наприклад, це законодавство включає Директиву Європейського Парламенту і Ради 2014/104/ЄС від 26 листопада 2014 року про деякі правила, що регулюють позови про відшкодування збитків згідно з національним правом у разі порушень положень конкуренційного законодавства держав-членів та Європейського Союзу, або Регламент Ради (ЄС) № 1/2003 від 16 грудня 2002 року про імплементування норм про конкуренцію, викладених у статтях 81 та 82 Договору.
Також монетарна політика щодо країн єврозони підпадає під виключну компетенцію
Європейського Союзу, як і окремі аспекти спільної політики щодо рибальства. Нарешті, і це теж важливо, спільна торговельна політика відноситься до виключної компетенції ЄС.
Це включає велику кількість міжнародних договорів, укладених Європейським Союзом із третіми країнами (у тому числі частину ПВЗВТ Угоди про асоціацію між Україною та ЄС), а також автономні інструменти ЄС, включаючи регламенти про преференційну торгівлю та механізм торговельного захисту. У випадку останніх дуже гарним прикладом є Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/1036 від 8 червня 2016 року про захист від демпінгового імпорту з країн, що не є членами Європейського Союзу.
Нещодавній висновок Суду ЄС стосовно Угоди про вільну торгівлю між ЄС та Сінгапуром є дуже гарним прикладом юридичних труднощів, що виникають при dизначенні компетенції на укладання міжнародного договору. У цьому висновку Суд висловив думку про те, що хоча багато питань, урегульованих в Угоді про вільну торгівлю між ЄС та Сінгапуром, підпадають під виключну компетенцію ЄС, непрямі іноземні інвестиції відносяться до спільної компетенції. Отже, зазначена угода могла бути укладена тільки як змішана угода (як і Угода про асоціацію між Україною та ЄС)