Ім'я файлу: НП Тема 1.5Контрольні позначки та суміщувальні хрести. Контроль
Розширення: doc
Розмір: 259кб.
Дата: 25.03.2024
скачати

Контрольні позначки та суміщувальні хрести. Контроль якості готової друкарської форми.

План

  1. Характеристика контрольних шкал для офсетного способу друку.

  • СПШ-К

  • РШ-Ф

  • UGRA 1982


Висока якість друкованої продукції можлива при умові відтворення усіх деталей фотоформи при виготовленні друкарської форми і оптимальному друкарському процесі. Оперативний контроль формних і друкарських процесів здійснюють за допомогою контрольних шкал, які дозволяють встановити об’єктивні показники якості на різних стадіях технологічного процесу.

В залежності від технології формного процесу шкали оперативного контролю поділяють на два типи: для аналогової технології (у вигляді фотоформ) та для технології прямого запису інформації з комп’ютера на формну пластину (в цифровому вигляді).

1. Характеристика, особливості будови та методика застосування шкал оперативного контролю друкарського процесу СПШ-К та РШ-Ф

СПШ-К - півтонова шкала, призначена для визначення та контролю часу експонування. Містить 11 полів.

Правильність вибраного часу експонування контролюється за номером повністю проявленого поля шкали СПШ-К. На монометалевих формах повністю проявленим полем вважають поле, яке не сприймає фарбу. Номер проявленого поля в залежності від типу пластин може бути різним. Переважно це 3-4 поля (0, 45 – 0, 60 Б) шкали СПШ-К.


Рисунок 1 – Сенситометрична напівтонова шкала СПШ-К
Шкалу СПШ-К поміщають на вільній ділянці монтажу або пластини емульсійною стороною світлочутливого шару пластини (текст на шкалі не повинен читатися).

Визначення часу експонування здійснюють за номером повністю проявленого поля шкали, тобто на монометалевих формах - по полю, яке не сприймає фарбу, а на біметалевих формах повністю проявлене поле сприймає фарбу як плашка (на біметалевих формах контроль проводиться до травлення). Для більшості сучасних офсетних пластин оптимальною вважається експозиція, коли повністю виявлено 4-е поле шкали (чисті поля до 0,6 D), 5-е (0,75 D) має бути світло-сірим (або чистим), 6-9 поля повинні відтворюватися як напівтонові зображення, решта полів – як плашки. Деякі виробники офсетних пластинок рекомендують, щоб повністю виявленими були лише перші три (0,15-0,45 D) або перші п'ять полів.

Безперервний напівтоновий клин СПШ-К показує, наскільки відрізняється експозиція, і дозволяє її контролювати. Це дуже важливо, наприклад, при зміні копіювальної рами, при врахуванні коливань потужності джерела світла та ін.

Оптичні щільності полів шкали СПШ-К

Таблиця 1

№ поля

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

D

0,15

0,30

0,45

0,60

0,75

0,90

1,05

1,20

1,35

1,50

2,00

РШ-Ф - призначена для оцінювання якості друкарської форми. Оперативне оцінювання можна здійснювати як візуально, так і з застосуванням засобів вимірювальної техніки. Шкала РШ-Ф застосовується разом зі шкалою СПШ-К. Шкала РШ-Ф складається із 7 контрольних високолініатурних растрових полів і двох додаткових полів для контролю найсвітліших ділянок зображення. Для визначення максимальних спотворень растрових елементів знаходять таке контрольне поле з числа основних, яке візуально зливається з низьколініатурним фоном, що пояснюється відносно більшими спотвореннями високолініатурних растрових елементів у порівнянні з низьколініатурними.

З її допомогою кількісно оцінюють спотворення растрових елементів від 3 до 9%. Шкала РШ-Ф (рис.2) складається з 7 контрольних високолініатурних растрових полів (3+, 2+, 1+, 0, 1-, 2-, 3-), вписаних у низьколініатурний растровий фон і двох додаткових полів для контролю найсвітліших ділянок зображення (№4 – Sотн = 2,6%; №5 – Sотн = 4,3%; Л = 67 лін/см). Для визначення максимальних спотворень растрових елементів знаходять таке контрольне поле з основних, яке візуально зливається з низьколініатурним фоном, який пояснюється відносно великими спотвореннями високолініатурних растрових елементів у порівнянні з низьколініатурними.


Рисунок 2 – Шкала РШ-Ф

Контрольну шкалу (клин) UGRA 1982 – для контроля процесса изготовления печатных форм (застосовують для контролю експозиції пластин, аналогової кольоропроби, оцінювання пробних відбитків).



Рисунок .3 – Шкала UGRA Plate Control Wedge 1982

Складається вона з 5 ділянок, кожна з яких призначена для контролю певних технологічних показників:

  • Ділянка негативних і позитивних мікроліній ( 4-70 мкм)

  • Шкала з лініатурою растра ( 60 л/см)

  • Ділянка контролю двоїння

  • Світлі і темні ділянки для растра.

Завдяки високій точності нанесення напівтонових елементів цю шкалу можна використовувати для детальної оцінки градаційних кривих копіювальних процесів.

В даний час ця шкала є стандартом de facto на підприємствах, які на чільне місце ставлять якість, його контроль і стандартизацію всіх операцій та їх умов. Такому стану справ сприяла висока функціональність та великі можливості UGRA-клину. Слід зазначити, що з якісного контролю формного процесу необхідно проводити експонування UGRA-клина хоча б щодня. Ця контрольно-вимірювальна шкала має розміри 174х14 мм, товщину 0,1 мм і включає наступні групи контрольних полів:

• безперервний напівтоновий «сірий» клин;

• мікролінійні мішені (світи);

• растровий клин, виконаний із лініатурою растру 150 lpi;

• поля для виявлення ефектів дроблення та змащування;

• растрові поля у світлих областях та тінях, виконані з лініатурою растру 150 lpi.

Безперервний напівтоновий клин

Безперервний напівтоновий клин рис. 4 складається з 13 елементів (полів) розміром 4×6 мм з оптичною густиною від 0,15 до 1,95 з кроком 0,15±0,02 одиниць. Щільність 0 відповідає показанню денситометра, коли шляху променя світла немає плівки.



Рисунок 4 – Безперервний напівтоновий клин

Мікролінії

Мікролінії рис. 5 включають 12 позитивних та негативних світів діаметром 4,5 мм. Товщина ліній змінюється від 4 до 70 µm, градація (площа заповнення) – від 10 до 17%. За цією шкалою можна визначати роздільну здатність, яка встановлюється за номером відтвореного на пластині поля, на якому ширина позитивних та негативних мікроліній однакова.



Рисунок 5 – Микролинии

Растровий клин

Растровий клин (рис. 6) складається з 10 полів розміром 5х5 мм кожен. Клин містить растрові поля з густиною від 10 до 100%, з кроком 10%. Форма растрової точки є еліптичною та створена з використанням моделі растрового елемента, розробленого FOGRA. Відношення ширини та висоти еліпса – 42,5 до 57,5%. Цю форму растрової точки визначено в результаті численних досліджень. Кут нахилу растрової структури – 45°, лініатура растру – 150 lpi (60 лін/см).



Рисунок 6 – Растровый клин

Растровий клин дозволяє зробити оцінку якості відтворення растрових точок на формній пластині та на відбитку, контролювати розтискування та відносний контраст друку. Саме використання цього растрового клину дозволяє оцінити градаційні спотворення у процесі копіювання зображення з фотоформи на друкарську форму.

Побудувавши за допомогою денситометра, що має функцію визначення, градаційні характеристики для різних видів пластин, можна буде з впевненістю вибрати найкращу з них, тобто таку, що забезпечує мінімальні градаційні спотворення при стандартній експозиції. Отримані результати будуть більш точними, ніж при використанні для цього копіювальних таблиць FOGRA.

Існує безліч різних параметрів друкованого процесу, які можна і потрібно контролювати, отже, безліч відповідних контрольних елементів. Але не всі вони потрібні під час оперативного контролю. Найчастіше повноцінна шкала містить такі елементи.

1) 100% поля фарб (так звані плашки). Їх стільки, скільки фарб друкується тираж. Служать контролю загальної подачі фарби. Плашки вимірюються на денситометрі та порівнюються зі стандартами, що існують для даної фарби. В результаті вимірів друкар дізнається, чи всі фарби подаються рівномірно, якої не вистачає, і може "долити" її до отримання потрібного значення.

Для повнокольорового тріадного друку ці поля мають такий вигляд:



У цьому вигляді вони знайомі всім нам, оскільки саме плашки — найпоширеніший контрольний елемент друкованого процесу. Саме на них насамперед дивиться друкар, а багато невеликих друкарень лише ними й обходяться.

2) Поля трепінгу (т. зв. бінарні накладання, або бінарні плашки). Ці елементи дають змогу оцінити накладання двох фарб один на одного. Показник важливий для друку "по сирому", коли за печаткою однією фарбою відразу слід друк іншою, тобто для багатобарвних багатосекційних машин, особливо для офсетних. Поля трепінгу є накладенням плашок двох кольорів: для тріадного друку це синій (C+M), зелений (C+Y), червоний (M+Y).

3) Елементи для контролю суміщення - хрести, лінії, які часто одночасно є обрізними мітками. Хрест сформований із чотирьох хрестів, надрукованих чотирма фарбами (для тріадного друку).


В ідеалі цього не повинно бути помітно: при точному поєднанні фарб вони ляжуть одна на одну рівно, не поділяючись.

Кожен із цих елементів зазвичай відтворюється окремо для кожної фарби.Як говорилося, найважливіший елемент, який друкар контролює насамперед, — це 100% поля фарб.
Питання для самоперевірки:

1. Призначення контрольних шкал для офсетного способу друку:

• СПШ-К

• РШ-Ф

• UGRA 1982
скачати

© Усі права захищені
написати до нас