![]() | Ім'я файлу: ekspresanalizbalansu_jwg2ezdz.y13 (1).docx Розширення: docx Розмір: 32кб. Дата: 11.02.2022 скачати Проводимо горизонтальний і вертикальний аналізу балансу. Горизонтальний аналіз балансу відображає зміни у складі майна і джерел фінансування підприємства впродовж певного періоду. Показники динаміки визначаються шляхом розрахунку абсолютних і відносних відхилень кожної статті активу і пасиву балансу звітного періоду від базового (у нашому випадку на кінець періоду порівняно з початком періоду). Горизонтальний аналіз балансу полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються показниками динаміки. Потрібно зробити висновок, як змінився підсумок балансу, а також підсумки його розділів на кінець року порівняно з початком року. Таблиця 1 - Горизонтальний аналіз балансу
Таким чином, вартість майна та джерел його утворення підвищилась на 5021,9 тис.грн. або 34,96%, на що вплинули наступні фактори: зростання необоротних активів на 6150,3 тис.грн. або 69,18% і зниження оборотних активів на 1128,4 тис.грн. або 20,62%; підвищення власного капіталу на 4368,1 тис.грн. або 41,69% і поточних зобов’язань та забезпечень на 653,8 тис.грн. або 16,82%. Наступною аналітичної процедурою є вертикальний аналіз балансу - представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Вертикальний аналіз активів відображає структуру майна підприємства, а пасивів – структуру джерел фінансування підприємства Показники структури визначаються у відсотках до валюти балансу.Таке подання дозволяє побачити питому вагу кожної статті балансу в його загальному підсумку. Таблиця 2 – Вертикальний аналіз балансу
Зробивши висновки за кожною позицією можна звернути увагу і на зміну найбільших статей балансу. Таким чином, найбільшу питому вагу у структурі активів займають необоротні активи, частка яких підвищилась з 61,9 до 77,59%, що сталось за рахунок введення у дію нових основних засобів (необоротні активи складаються лише із основних засобів), частка ж оборотних активів зменшується з 38,1 до 22,41%, що дозволяє говорити про «важку» структуру балансу. Аналіз джерел формування активів говорить про те, що вони фінансуються в більшій мірі за рахунок власного капіталу, частка якого підвищилась із 72,93 до 76,57%, що говорить про підвищення фінансової стійкості; частка ж зобов’язань зменшилась з 27,07 до 23,43%, що є позитивною зміною. Далі проводимо аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне їх використання є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. Метою аналізу фінансової стійкості підприємства є забезпечення його розвитку переважно за рахунок власних коштів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності при мінімальному рівні підприємницького ризику. При знайомстві з підприємством, насамперед, необхідно встановити, скільки воно має власних коштів – яке значення першого розділу пасиву балансу. Якщо велична додатня – підприємство має власні кошти, від’ємна – власні кошти відсутні. Щоб оцінити, в якій мірі підприємство живе за свої власні кошти, треба розрахувати відносний показник - він називається коефіцієнтом незалежності (К„) і розраховується за формулою: Кн = ![]() На початок року: 10476,4/ 14364,2 = 0,729 На кінець року:14844,5/ 19386,1 = 0,766 Таким чином, показник відповідає нормативному значенню - більше 0,5, має позитивну тенденцію зростання і свідчить про переважання власного капіталу над позиченим. Цей показник ще називається коефіцієнтом автономії. Оберненим показником до коефіцієнту незалежності є коефіцієнт фінансової залежності, який розраховується за формулою Кз = ![]() На початок року: 3887,8/14364,2 = 0,271 На кінець року: 4541,6/19386,1 = 0,234 Показник менший за критичне значення 0,5, має позитивну тенденцію зниження, що говорить про зменшення залежності від позичених коштів. По-третє, необхідно зробити оцінку того, як використовує кошти підприємство: скільки і яка частина вилучена з обігу, а скільки є в обігу. Підсумок першого розділу активу балансу - це сума коштів, які вилучені з обігу, а їх частка у валюті балансу (Кв) розраховується за формулою ![]() На початок року: 8890,9/14364,2 = 0,619 На кінець року: 15041,2/19386,1 = 0,776 Цей показник показує часту вилучених коштів з обороту. Таким чином, частка вилучених коштів із обороту більше 50%, при чому на кінець року спостерігається їх підвищення. Ще одним показником, який характеризує фінансову стійкість – це власні оборотні кошти. Але це абсолютна величина, яка розраховується як різниця першого розділу пасиву балансу і підсумку першого розділу активу балансу, тобто власний капітал мінус необоротні активи. Результат розрахунку може бути як додатнім, так і від’ємним. На початок року: 10476,4-8890,9 = 1585,5 На кінець року: 14844,5-15041,2 = -196,7 Іноді цей підрахунок суми власних оборотні коштів викликає труднощі. Щоб зрозуміти цей розрахунок, розглянемо три можливих варіанта структури балансу (рис. 2.3). а) б) в)
Рисунок 2.3 - Можливі варіанти структури балансу Варіант "а" відображає ситуацію, при якій вся сума власних коштів вилучена з обігу, тобто в обігу немає власних коштів, а тільки позичені. Варіант "б" показує, що частина власних коштів вилучена з обігу, але власних коштів більше ніж необоротних активів. Цей надлишок коштів знаходиться в обігу, тобто, щоб розрахувати суму власних обігових коштів (ВОК), треба: ВОК = І розділ пасиву -1 розділ активу Дана ситуація спостерігається у підприємства на початок року, коли воно має позитивне значення власних оборотних коштів у розмірі 1585,5 тис.грн. Варіант "в" характеризує скрутне фінансове становище підприємства, тому що з обігу вилучені не тільки власні, а і частина позичених коштів. Дана ситуація спостерігається на кінець року, коли значення власних оборотних коштів менше 0 та складає -196,7 тис.грн. А тепер уявіть собі, що підприємство має тільки поточні зобов'язання, тобто такі, які повинні бути погашені в термін до року. При варіанті "в" підприємство не в змозі розрахуватися по поточним боргам, тому що частково позичені кошти вкладені в необоротні активи, які протягом року не перетворюються в гроші. При такій структурі балансу підприємство може бути об'явлене банкрутом. При проведенні експрес - аналізу слід також звернути увагу на ліквідність і платоспроможність підприємства. Під ліквідністю підприємства слід розуміти його здатність покривати поточні зобов’язання оборотними активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов’язань. Основною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими зобов’язаннями. Чим більше є це перевищення, тим кращим буде фінансовий стан підприємства з позиції його ліквідності. Якщо величина оборотних активів недостатнья у відношенню до короткострокових зобов’язань, поточний фінансовий стан підприємства нестійкий і може виникнути ситуація, коли підприємство не буде мати достатньо грошових коштів для розрахунків по своїх зобов’язаннях. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по короткостроковим зобов’язанням, які потребують негайного сплачення. Ліквідність балансу – це можливість швидко мобілізувати активи для погашення у відповідні строки платіжних зобов’язань. Для оцінювання ліквідності і платоспроможності підприємства розраховуються три показника платоспроможності: Коефіцієнт абсолютної платоспроможності К абс = грошові кошти і їх еквіваленти / поточні зобов’язання На початок року: 388,7/ 3887,8= 0,1 На кінець року: 24/ 4541,6 = 0,0053 Таким чином, на кінець року показник абсолютної платоспроможності зменшується на 0,0947 та не відповідає нормативному значенню 0,2-0,25, що говорить про те, що найбільш ліквідних активів недостатньо для покриття найбільш термінових зобов’язань. Коефіцієнт критичної (швидкої) платоспроможності К крит = (грошові кошти і їх еквіваленти + дебіторська заборгованість) / поточні зобов’язання На початок року: (388,7+55,5+150,2+7,2)/3887,8 = 0,155 На кінець року: (24+235,3+6,1+25,5)/4541,6 = 0,064 Отже, показник зменшується на 0,091, що свідчить про те, що платоспроможність зменшується, показник не досягає оптимального значення 0,6-0,7, отже найбільш ліквідних і середньо ліквідних коштів недостатньо для покриття найбільш термінових і середньо термінових зобов’язань. Коефіцієнт поточної платоспроможності (коефіцієнт покриття) К покрит = оборотні активи / поточні зобов’язання На початок року: 5473,3/3887,8 = 1,41 На кінець року: 4344,9/4541,6 = 0,957 Таким чином, показник знизився на 0,453, відповідає нормативному значенню (1-3) лише на початку року, а на кінець року навіть усіх поточних активів недостатньо для покриття усіх поточних зобов’язань. |