Ім'я файлу: ekspresanalizbalansu_jwg2ezdz.y13 (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 32кб.
Дата: 11.02.2022
скачати

Проводимо горизонтальний і вертикальний аналізу балансу.

Горизонтальний аналіз балансу відображає зміни у складі майна і джерел фінансування підприємства впродовж певного періоду. Показники динаміки визначаються шляхом розрахунку абсолютних і відносних відхилень кожної статті активу і пасиву балансу звітного періоду від базового (у нашому випадку на кінець періоду порівняно з початком періоду). Горизонтальний аналіз балансу полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються показниками динаміки. Потрібно зробити висновок, як змінився підсумок балансу, а також підсумки його розділів на кінець року порівняно з початком року.
Таблиця 1 - Горизонтальний аналіз балансу


Показник

На початок року

На кінець року

Абсолютна зміна, тис. грн.

Відносна зміна (темп приросту), %

Актив













1 Необоротні активи

8890,9

15041,2

6150,3

69,18

ІІ Оборотні активи

5473,3

4344,9

-1128,4

-20,62

III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття

-

-

-

-

Баланс

14364,2

19386,1

5021,9

34,96

Пасив













I. Власний капітал

10476,4

14844,5

4368,1

41,69

II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення

-

-

-

-

IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення

3887,8

4541,6

653,8

16,82

ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами,

-

-

-

-

Баланс

14364,2

19386,1

5021,9

34,96


Таким чином, вартість майна та джерел його утворення підвищилась на 5021,9 тис.грн. або 34,96%, на що вплинули наступні фактори: зростання необоротних активів на 6150,3 тис.грн. або 69,18% і зниження оборотних активів на 1128,4 тис.грн. або 20,62%; підвищення власного капіталу на 4368,1 тис.грн. або 41,69% і поточних зобов’язань та забезпечень на 653,8 тис.грн. або 16,82%.
Наступною аналітичної процедурою є вертикальний аналіз балансу - представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Вертикальний аналіз активів відображає структуру майна підприємства, а пасивів – структуру джерел фінансування підприємства Показники структури визначаються у відсотках до валюти балансу.Таке подання дозволяє побачити питому вагу кожної статті балансу в його загальному підсумку.

Таблиця 2 – Вертикальний аналіз балансу


Показник

Структура на початок року, %

Структура на кінець року, %

Абсолютна зміна, тис. грн.

Відносна зміна (темп приросту), %

Актив













1 Необоротні актива

61,9

77,59

6150,3

69,18

ІІ Оборотні активи

38,1

22,41

-1128,4

-20,62

III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття

-

-

-

-

Баланс

100

100

5021,9

34,96

Пасив













I. Власний капітал

72,93

76,57

4368,1

41,69

II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення

-

-

-

-

IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення

27,07

23,43

653,8

16,82

ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами,

-

-

-

-

Баланс

100

100

5021,9

34,96


Зробивши висновки за кожною позицією можна звернути увагу і на зміну найбільших статей балансу.

Таким чином, найбільшу питому вагу у структурі активів займають необоротні активи, частка яких підвищилась з 61,9 до 77,59%, що сталось за рахунок введення у дію нових основних засобів (необоротні активи складаються лише із основних засобів), частка ж оборотних активів зменшується з 38,1 до 22,41%, що дозволяє говорити про «важку» структуру балансу. Аналіз джерел формування активів говорить про те, що вони фінансуються в більшій мірі за рахунок власного капіталу, частка якого підвищилась із 72,93 до 76,57%, що говорить про підвищення фінансової стійкості; частка ж зобов’язань зменшилась з 27,07 до 23,43%, що є позитивною зміною.
Далі проводимо аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне їх використання є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. Метою аналізу фінансової стійкості підприємства є забезпечення його розвитку переважно за рахунок власних коштів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності при мінімальному рівні підприємницького ризику. При знайомстві з підприємством, насамперед, необхідно встановити, скільки воно має власних коштів – яке значення першого розділу пасиву балансу. Якщо велична додатня – підприємство має власні кошти, від’ємна – власні кошти відсутні.

Щоб оцінити, в якій мірі підприємство живе за свої власні кошти, треба розрахувати відносний показник - він називаєть­ся коефіцієнтом незалежності (К„) і розраховується за формулою:
Кн = %.

На початок року: 10476,4/ 14364,2 = 0,729

На кінець року:14844,5/ 19386,1 = 0,766

Таким чином, показник відповідає нормативному значенню - більше 0,5, має позитивну тенденцію зростання і свідчить про переважання власного капіталу над позиченим.
Цей показник ще називається коефіцієнтом автономії.

Оберненим показником до коефіцієнту незалежності є коефіцієнт фінансової залежності, який розраховується за формулою
Кз =

На початок року: 3887,8/14364,2 = 0,271

На кінець року: 4541,6/19386,1 = 0,234

Показник менший за критичне значення 0,5, має позитивну тенденцію зниження, що говорить про зменшення залежності від позичених коштів.
По-третє, необхідно зробити оцінку того, як використовує кош­ти підприємство: скільки і яка частина вилучена з обігу, а скільки є в обігу. Підсумок першого розділу активу балансу - це сума кош­тів, які вилучені з обігу, а їх частка у валюті балансу (Кв) розрахо­вується за формулою



На початок року: 8890,9/14364,2 = 0,619

На кінець року: 15041,2/19386,1 = 0,776

Цей показник показує часту вилучених коштів з обороту. Таким чином, частка вилучених коштів із обороту більше 50%, при чому на кінець року спостерігається їх підвищення.

Ще одним показником, який характеризує фінансову стійкість – це власні оборотні кошти. Але це абсолютна величина, яка розраховується як різниця першого розділу пасиву балансу і підсумку першого розділу активу балансу, тобто власний капітал мінус необоротні активи. Результат розрахунку може бути як додатнім, так і від’ємним.

На початок року: 10476,4-8890,9 = 1585,5

На кінець року: 14844,5-15041,2 = -196,7
Іноді цей підрахунок суми власних оборотні коштів викликає труднощі. Щоб зрозуміти цей розрахунок, розглянемо три можливих варіанта структури балансу (рис. 2.3).

а) б) в)


Актив

Пасив




Актив

Пасив


Актив

Пасив






















Необоротні активи


Власний капітал



Необорот­ні активи


Власний



Необо-

активи


Власний капітал


Власн і

обігові

кошти

Оборотні активи

Вилучені з

обігу збов'язання

Зобов'язання



Оборотні активи



Зо­бов'язання


Оборот­ні активи




Зобов'язан­ня


Рисунок 2.3 - Можливі варіанти структури балансу
Варіант "а" відображає ситуацію, при якій вся сума власних коштів вилучена з обігу, тобто в обігу немає власних коштів, а тіль­ки позичені.

Варіант "б" показує, що частина власних коштів вилучена з обі­гу, але власних коштів більше ніж необоротних активів. Цей над­лишок коштів знаходиться в обігу, тобто, щоб розрахувати суму власних обігових коштів (ВОК), треба:

ВОК = І розділ пасиву -1 розділ активу

Дана ситуація спостерігається у підприємства на початок року, коли воно має позитивне значення власних оборотних коштів у розмірі 1585,5 тис.грн.

Варіант "в" характеризує скрутне фінансове становище підпри­ємства, тому що з обігу вилучені не тільки власні, а і частина пози­чених коштів.

Дана ситуація спостерігається на кінець року, коли значення власних оборотних коштів менше 0 та складає -196,7 тис.грн.
А тепер уявіть собі, що підприємство має тільки поточні зо­бов'язання, тобто такі, які повинні бути погашені в термін до року. При варіанті "в" підприємство не в змозі розрахуватися по поточ­ним боргам, тому що частково позичені кошти вкладені в необоро­тні активи, які протягом року не перетворюються в гроші. При та­кій структурі балансу підприємство може бути об'явлене банкру­том.

При проведенні експрес - аналізу слід також звернути увагу на ліквідність і платоспроможність підприємства. Під ліквідністю підприємства слід розуміти його здатність покривати поточні зобов’язання оборотними активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов’язань. Основною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими зобов’язаннями. Чим більше є це перевищення, тим кращим буде фінансовий стан підприємства з позиції його ліквідності. Якщо величина оборотних активів недостатнья у відношенню до короткострокових зобов’язань, поточний фінансовий стан підприємства нестійкий і може виникнути ситуація, коли підприємство не буде мати достатньо грошових коштів для розрахунків по своїх зобов’язаннях. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по короткостроковим зобов’язанням, які потребують негайного сплачення. Ліквідність балансу – це можливість швидко мобілізувати активи для погашення у відповідні строки платіжних зобов’язань.

Для оцінювання ліквідності і платоспроможності підприємства розраховуються три показника платоспроможності:

Коефіцієнт абсолютної платоспроможності

К абс = грошові кошти і їх еквіваленти / поточні зобов’язання

На початок року: 388,7/ 3887,8= 0,1

На кінець року: 24/ 4541,6 = 0,0053

Таким чином, на кінець року показник абсолютної платоспроможності зменшується на 0,0947 та не відповідає нормативному значенню 0,2-0,25, що говорить про те, що найбільш ліквідних активів недостатньо для покриття найбільш термінових зобов’язань.
Коефіцієнт критичної (швидкої) платоспроможності

К крит = (грошові кошти і їх еквіваленти + дебіторська заборгованість) / поточні зобов’язання

На початок року: (388,7+55,5+150,2+7,2)/3887,8 = 0,155

На кінець року: (24+235,3+6,1+25,5)/4541,6 = 0,064

Отже, показник зменшується на 0,091, що свідчить про те, що платоспроможність зменшується, показник не досягає оптимального значення 0,6-0,7, отже найбільш ліквідних і середньо ліквідних коштів недостатньо для покриття найбільш термінових і середньо термінових зобов’язань.

Коефіцієнт поточної платоспроможності (коефіцієнт покриття)

К покрит = оборотні активи / поточні зобов’язання

На початок року: 5473,3/3887,8 = 1,41

На кінець року: 4344,9/4541,6 = 0,957

Таким чином, показник знизився на 0,453, відповідає нормативному значенню (1-3) лише на початку року, а на кінець року навіть усіх поточних активів недостатньо для покриття усіх поточних зобов’язань.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас