Есе за прочитаною книгою «Багатий тато, бідний тато»
Виконала
студентка ХТ 2001 м
Депутат О.С.
Викладач: Шевель А.О.
Книга «Багатий тато, Бідний тато» - це спільна робота знаменитого американського бізнесмена, оратора і письменника Роберта Кіосакі та дипломованого бухгалтера Шерон Лектер. Чи може книга змінити свідомість людини? Книга Роберта Кіосакі не тільки може, а й з успіхом робить це.
Американський бізнесмен з японським корінням Роберт Кіосакі написав свою працю дуже простою, зрозумілою і, головне, переконливою для звичайної людини мовою. У підсумку "Багатий тато, бідний тато" помітно відрізняється від основної маси так званої "мотиваційної літератури": книга сприймається не як чергове просторікування на тему "що таке добре і що таке погано", а більше як керівництво до дії. На думку автора все гранично ясно: бути багатим - це добре, бути бідним - погано. Залишається тільки питання: як же тоді розбагатіти.
Основна ідея автора полягає в наступному: в переважній більшості люди бідні тому, що вони, в більшості , нічого не знають про гроші. У всьому, що стосується грошей, людина повинна покладатися тільки на свій власний досвід і свої психологічні установки. А якщо досвіду і установок не вистачає – що ж, суспільство вам в цій проблемі із задоволенням допоможе, наганяючи жахи про те, яким великим злом є гроші і все, що з ними пов'язано, а багатство – це взагалі найгірше з проклять, які можуть дістатися людині. Навіть академічна фінансова освіта, стверджує Кіосакі, влаштована по всьому світу так, що не дає зрозуміти головного: чому ж, врешті-решт, є гроші, в чому їх сила і слабкість, як навчитися ними керувати. Виходить, що в питанні суті грошей людина може покладатися тільки на самого себе. Але для того, щоб зробити хоч якісь кроки в цій області, потрібна певна сміливість і готовність до ризику, інакше людина ризикує на все життя залишитися рабом цього непізнаного понятті. І саме ці заповітні якості намагається автор пробудити в своєму читачі, перемежовуючи розповідь про власне життя з ідейними розсудженнями. Головним оповідальним прийомом при цьому є посилання на авторитетні висловлювання «багатого тата» (насправді це батько одного учасника, успішний бізнесмен, який виступає в ролі наставника і гуру), який протиставляється «бідному татові» (справжній батько Кийосаки, який працював в сфері освіти і не добився в житті особливих фінансових успіхів). Прийом, звичайно, на межі фолу – уявлення своєрідного батька всьому світу в якості зразкового невдахи викликає великі питання етичного характеру.
Але, треба сказати, це працює: настільки гострий і нещадний приклад з протиставленням дуже яскраво ілюструє ідеї Кийосаки і в кінцевому рахунку додає книзі більшої переконливості.
Переконливо, так. Доводи автора важко спростувати – та й чи варто? Адже все, про що він пише, правда?. Ми хочемо стати багатими. Мало на світі знайдеться людей, які відмовляться від мішка золотих монет. І, взагалі, в грошах не міститься такого особливого зла, яким нас лякають. У будь-якій справі головне – людина. І якщо людина цілеспрямована, стійко переносить удари, вірить в те, що вона досягне мети, то рано чи пізно доб'ється свого. Ну а якщо вона слабка і зла за своєю природою, то тут вже неважливо, скільки у неї монет. У світі досить як хороших, так і поганих людей – і багатих, і бідних.
Немає сенсу прирікати себе на існування в постійній нужді тільки через те, що хтось вважає багатство поганою якістю.
І все ж після читання книги – це усвідомлюється не відразу, а лише після певного часу – в душі залишається якийсь осад.