Ім'я файлу: Завдання до теми Гастрити.docx Розширення: docx Розмір: 30кб. Дата: 27.04.2022 скачати Пов'язані файли: Тема 2-8.doc Завдання до теми Гепатити.docx Завдання для студентів ІІІ курсу для контролю дистанційного вивчення теми «Клініко-інструментальне та лабораторне дослідження хворих на хронічний гастрит, виразкову хворобу шлунка та 12-палої кишки. Основні симптоми та синдроми. Аналіз результатів дослідження шлункового вмісту» дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини» Завдання 1. Коротко занотувати відповіді на наступні питання: Назвати основні анатомічні відділи шлунка та 12-палої кишки (занотувати українською мовою та латиною). Які артеріальні судини кровопостачають шлунок та 12-п. кишку? Навести складові шлункового соку. Яка нормальна кислотність шлункового вмісту в різних відділах шлунка? Який рН дуоденального вмісту в нормі? Які біохімічні складові вмісту 12-п. кишки, де і як вони утворюються? Яка будова епітелію шлунка та 12-п. кишки, які клітини входять до складу епітелію різних відділів та їх фізіологічна роль? Завдання 2. Наведіть латинський еквівалент українського терміну:
Завдання 3. Дати відповіді на питання тест-контролю: 1. Вкажіть значення рН базальної секреції, яка характерна для хронічного гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунка: 1. рН менше 1.5 2. рН більше 2.0 3. рН більше 2.5 4. рН більше 3.0 5. рН близько 4.0 2. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу шлунка: 1. Через 10-15 хвил. 2. Через 30-50 хвил. 3. Через 1 - 2 години. 4. Через 2 - 3 години. 5. Через 3 - 4 години. 3. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки: 1. Через 30-45 хвил. 2. Через 45-60 хвил. 3. Через 1,5–2 години. 4. Через 4–5 годин. 5. Через 15-20 хвил. 4. Про яку спрямованість шлункової секреції свідчить наявність молочної кислоти у шлунковому вмісті: 1. Про нормацидітас. 2. Про гіперацидітас. 3. Про гетероацидітас. 4. Про анацидітас. 5. Про гіпоацидітас. 5. Про яке ускладнення виразкової хвороби свідчить поява у шлунковому вмісті крохмальних зерен: 1. Про гострий панкреатит. 2. Про пілоростеноз. 3. Про малігнізацію виразки. 4. Про хронічний холецистит. 5. Про виразкову кровотечу. 6. Яке обстеження слід провести перед фракційним дослідженням жлункової секреції у хворого з підозрою на виразкову хворобу: 1. Ультразвукове . 2. Загальний аналіз крові. 3. Дослідження випорожнень на приховану кров. 4. Гастроскопію. 5. Рентгеноскопію. 7. Який симптом є характерним для хронічного гастриту в стану загострення: Щьоткіна–Блюмберга. Мейо-Робсона. Менделя Кера. Губергриця–Скульського. 8. Який стан кислотності шлункового вмісту частіше спостерігається у хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки: 1. Підвищена. 2. Знижена. 3. Не змінена. 4. Відсутня. 5. Підвищена увечері, знижена вранці. 9. Які основні процеси, поряд із запаленням) відбуваються у слизовій шлунка при аутоімунному гастриті: 1. Гіпертрофія парієтальних клітин. 2. Гіперплазія залозистих клітин. 3. Дифузна атрофія слизової. 4. Метаплазія. 5. Гіпертрофія основних та обкладових клітин. 10. З яким мікроорганізмом пов’язують виникнення гіперсекреторного гастриту: 1. Стафілококками. 2. Стрептококками. 3. Хламідією. 4. Хелікобактером. 5. Акінетобактером. 11. Яке рН навколишнього середовища необхідно для розмноження та колонізації H.pylorі: 1. Лужне. 2. Нейтральне. 3. Слабко–кисле. 4. Кисле. 5. Живе при будь-якому рН середовища. 12. Дослідження шлункового вмісту дає інформацію про наступне: 1. Секрецію гастромукопротеїну. 2. Секрецію ліпази. 3. Секреторну, кислотопродукуючу, частково моторну функцію шлунка. 4. Муциноутворення. 5. Секреторну функцію шлунка. 13. Який метод дозволяє виявити Helicobacter pylori? 1. Інтрагастральна рH-метрія 2. Загальний аналіз крові 3. Визначення уропепсиногену 4. 13С-дихальний тест 5. Фракційне дослідження шлункового соку. 14. Терміном «подвійний біль» при виразковій хворобі позначають біль, який 1. Локалізований в епігастрії, виникає натще, вночі 2. Локалізований в епігастрії та у лівому підребер’ї 3. Локалізований в епігастрії та у правому підребер’ї 4. Пов’язаний з прийомом їжі, порою року 5. Пов’язаний з прийомом їжі, її характером 15. У юнака було короткочасна непритомність, турбує слабкість, запаморочення. При дослідженні калу на приховану кров – реакція позитивна. З яким із наведених нижче станів може бути пов’язана така клініка: 1. Хронічний аутоімунний гастрит. 2. Хронічний хелікобактерний гастрит. 3. Виразкова хвороба шлунка, кровотеча. 4. Коліт, кровотеча. 5. Хронічний панкреатит. Завдання 4. Заповніть таблицю відмінностей основних симптомів H.pilory-асоційованого та автоімунного гастритів
Заповніть таблицю відмінностей основних симптомів пептичної виразки шлунка та 12-палої кишки
Завдання 5. Вирішіть ситуаційне завдання: 1. Хворого на хронічних гастрит турбує часте блювання з’їденою напередодні їжею, з неприємним запахом, втрата маси тіла. При дослідженні шлункового вмісту: зниження загальної кислотності, вільна НСІ відсутня. 1) Наявність якої патології можна припустити у хворого? 2) Що додатково слід з’ясувати у хворого? 3) Які додаткові методи дослідження слід застосувати для підтвердження висновку? 2. Чоловік 40 років страждає на хронічний дуоденіт. За останній тиждень відмічає появу печії, відригування з кислим присмаком, кілька разів було блювання, яке приносило полегшення. Симптоми повʼязує із порушеннями у харчуванні. При дослідженні калу на приховану кров – позитивна реакція. 1) Наявність якої патології можна припустити у хворого? 2) Що додатково слід з’ясувати у хворого? 3) Які додаткові методи дослідження слід застосувати для підтвердження висновку? 3. У студента 19 років восени після вживання грубої їжі з’явився «кинджальний» біль в епігастрії, слабкість, блювання «кавовою гущею». Об’єктивно: блідість шкірних покривів, тахікардія, пульс 110 уд/хв, ниткоподібний; передня черевна стінка в епігастрії напружена, позитивний симптом Щьоткіна–Блюмберга. Наявність якої патології можна припустити у хворого і чому? Що таке блювання «кавовою гущею», коли і чому воно виникає? Про що свідчить позитивний симптом Щьоткіна–Блюмберга? 4) У відділенні якого профілю доцільне подальше лікування хворого? |