Ім'я файлу: Завдання до теми Гастрити.docx
Розширення: docx
Розмір: 30кб.
Дата: 27.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Тема 2-8.doc
Завдання до теми Гепатити.docx

Завдання для студентів ІІІ курсу

для контролю дистанційного вивчення теми

«Клініко-інструментальне та лабораторне дослідження хворих на хронічний гастрит, виразкову хворобу шлунка та 12-палої кишки. Основні симптоми та синдроми. Аналіз результатів дослідження шлунко­вого вмісту»

дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини»

Завдання 1.

Коротко занотувати відповіді на наступні питання:

  1. Назвати основні анатомічні відділи шлунка та 12-палої кишки (занотувати українською мовою та латиною).

  2. Які артеріальні судини кровопостачають шлунок та 12-п. кишку?

  3. Навести складові шлункового соку.

  4. Яка нормальна кислотність шлункового вмісту в різних відділах шлунка?

  5. Який рН дуоденального вмісту в нормі?

  6. Які біохімічні складові вмісту 12-п. кишки, де і як вони утворюються?

  7. Яка будова епітелію шлунка та 12-п. кишки, які клітини входять до складу епітелію різних відділів та їх фізіологічна роль?

Завдання 2.

Наведіть латинський еквівалент українського терміну:

Термін українською мовою

Термін латиною

печія




відригування повітрям




відригування їжею або рідким вмістом шлунка




блювання




криваве блювання




калове блювання




відригування




слинотеча




спрага




відсутність апетиту




знижений апетит




підвищений апетит




страх перед вживанням їжі




спотворення смаку




зловонний (смердючий) запах з рота




нудота




біль у шлунку




пронос, понос




здуття живота




закреп




дьогтьоподібні чорні випорожнення




м'язовий захист




Завдання 3.

Дати відповіді на питання тест-контролю:

1. Вкажіть значення рН базальної секреції, яка характерна для хронічного гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунка:

1. рН менше 1.5

2. рН більше 2.0

3. рН більше 2.5

4. рН більше 3.0

5. рН близько 4.0
2. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу шлунка:

1. Через 10-15 хвил.

2. Через 30-50 хвил.

3. Через 1 - 2 години.

4. Через 2 - 3 години.

5. Через 3 - 4 години.
3. Через який час після їжі з‘являється біль у надчеревній ділянці у хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки:

1. Через 30-45 хвил.

2. Через 45-60 хвил.

3. Через 1,5–2 години.

4. Через 4–5 годин.

5. Через 15-20 хвил.
4. Про яку спрямованість шлункової секреції свідчить наявність молочної кислоти у шлунковому вмісті:

1. Про нормацидітас.

2. Про гіперацидітас.

3. Про гетероацидітас.

4. Про анацидітас.

5. Про гіпоацидітас.
5. Про яке ускладнення виразкової хвороби свідчить поява у шлунковому вмісті крохмальних зерен:

1. Про гострий панкреатит.

2. Про пілоростеноз.

3. Про малігнізацію виразки.

4. Про хронічний холецистит.

5. Про виразкову кровотечу.
6. Яке обстеження слід провести перед фракційним дослідженням жлункової секреції у хворого з підозрою на виразкову хворобу:

1. Ультразвукове .

2. Загальний аналіз крові.

3. Дослідження випорожнень на приховану кров.

4. Гастроскопію.

5. Рентгеноскопію.
7. Який симптом є характерним для хронічного гастриту в стану загострення:

  1. Щьоткіна–Блюмберга.

  2. Мейо-Робсона.

  3. Менделя

  4. Кера.

  5. Губергриця–Скульського.


8. Який стан кислотності шлункового вмісту частіше спостерігається у хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки:

1. Підвищена.

2. Знижена.

3. Не змінена.

4. Відсутня.

5. Підвищена увечері, знижена вранці.
9. Які основні процеси, поряд із запаленням) відбуваються у слизовій шлунка при аутоімунному гастриті:

1. Гіпертрофія парієтальних клітин.

2. Гіперплазія залозистих клітин.

3. Дифузна атрофія слизової.

4. Метаплазія.

5. Гіпертрофія основних та обкладових клітин.
10. З яким мікроорганізмом пов’язують виникнення гіперсекреторного гастриту:

1. Стафілококками.

2. Стрептококками.

3. Хламідією.

4. Хелікобактером.

5. Акінетобактером.
11. Яке рН навколишнього середовища необхідно для розмноження та колонізації H.pylorі:

1. Лужне.

2. Нейтральне.

3. Слабко–кисле.

4. Кисле.

5. Живе при будь-якому рН середовища.
12. Дослідження шлункового вмісту дає інформацію про наступне:

1. Секрецію гастромукопротеїну.

2. Секрецію ліпази.

3. Секреторну, кислотопродукуючу, частково моторну функцію шлунка.

4. Муциноутворення.

5. Секреторну функцію шлунка.
13. Який метод дозволяє виявити Helicobacter pylori?

1. Інтрагастральна рH-метрія

2. Загальний аналіз крові

3. Визначення уропепсиногену

4. 13С-дихальний тест

5. Фракційне дослідження шлункового соку.
14. Терміном «подвійний біль» при виразковій хворобі позначають біль, який

1. Локалізований в епігастрії, виникає натще, вночі

2. Локалізований в епігастрії та у лівому підребер’ї

3. Локалізований в епігастрії та у правому підребер’ї

4. Пов’язаний з прийомом їжі, порою року

5. Пов’язаний з прийомом їжі, її характером
15. У юнака було короткочасна непритомність, турбує слабкість, запаморочення. При дослідженні калу на приховану кров – реакція позитивна. З яким із наведених нижче станів може бути пов’язана така клініка:

1. Хронічний аутоімунний гастрит.

2. Хронічний хелікобактерний гастрит.

3. Виразкова хвороба шлунка, кровотеча.

4. Коліт, кровотеча.

5. Хронічний панкреатит.

Завдання 4.

Заповніть таблицю відмінностей основних симптомів H.pilory-асоційованого та автоімунного гастритів




H.pilory-асоційований гастрит

Автоімунний гастрит

Особливості больового синдрому





....





....

Характерні диспептичні симптоми







Характер шлункової секреції








Заповніть таблицю відмінностей основних симптомів пептичної виразки шлунка та 12-палої кишки




Пептична виразка шлунка

Пептична виразка 12-палої кишки

Особливості больового синдрому





....





....

Характерні диспептичні симптоми





…..





…..

Характер шлункової секреції


Частіше підвищена, знижена, не змінена (підкреслити)

Частіше підвищена, знижена, не змінена (підкреслити)

Дані поверхневої пальпації живота

(Вказати відповідні точки болючості та симтоми)

(Вказати відповідні точки болючості та симтоми)

Дані глибокої ковзної пальпації живота







Завдання 5.

Вирішіть ситуаційне завдання:

1. Хворого на хронічних гастрит турбує часте блювання з’їденою напередодні їжею, з неприємним запахом, втрата маси тіла. При дослідженні шлункового вмісту: зниження загальної кислотності, вільна НСІ відсутня.

1) Наявність якої патології можна припустити у хворого?

2) Що додатково слід з’ясувати у хворого?

3) Які додаткові методи дослідження слід застосувати для підтвердження висновку?

2. Чоловік 40 років страждає на хронічний дуоденіт. За останній тиждень відмічає появу печії, відригування з кислим присмаком, кілька разів було блювання, яке приносило полегшення. Симптоми повʼязує із порушеннями у харчуванні. При дослідженні калу на приховану кров – позитивна реакція.

1) Наявність якої патології можна припустити у хворого?

2) Що додатково слід з’ясувати у хворого?

3) Які додаткові методи дослідження слід застосувати для підтвердження висновку?

3. У студента 19 років восени після вживання грубої їжі з’явився «кинджальний» біль в епігастрії, слабкість, блювання «кавовою гущею». Об’єктивно: блідість шкірних покривів, тахікардія, пульс 110 уд/хв, ниткоподібний; передня черевна стінка в епігастрії напружена, позитивний симптом Щьоткіна–Блюмберга.

    1. Наявність якої патології можна припустити у хворого і чому?

    2. Що таке блювання «кавовою гущею», коли і чому воно виникає?

    3. Про що свідчить позитивний симптом Щьоткіна–Блюмберга?

4) У відділенні якого профілю доцільне подальше лікування хворого?
скачати

© Усі права захищені
написати до нас