Практичне заняття (10.02.23)
Тема: Класифікація кормів
Мета заняття: Ознайомитись з вітчизняною і міжнародною класифікацією кормів.
Завдання:
Вивчити вітчизняну та міжнародну класифікацію кормів.
Дати порівняльну характеристику відмінностей двох класифікацій кормів.
Ознайомитись з довідниками «Хімічний склад кормів». Зазначте в таблиці 2 орієнтовні показники поживної цінності сухої речовини кормів (кількість в кормах сирої клітковини, сирого протеїну та обмінної енергії).
Навчальне обладнання, лабораторний посуд, реактиви: довідник «Хімічний склад кормів»
Методичні поради до вивчення теми
Вітчизняна класифікація кормів передбачає їх поділ на класи залежно від походження і найважливіших властивостей. Вітчизняна класифікація кормів За походженням усі корми класифікують на такі категорії: рослинного походження, тваринного походження, харчові відходи, мінеральний підкорм, синтетичні препарати, комбікорм.
Корми рослинного походження. З урахуванням поживності рослинні корми поділяють на дві групи: об’ємисті та концентровані.
До об’ємистих належать корми, щомістять не більше 0,65 к.од в 1 кг СР і в той же час із високим вмістом води або клітковини. Об’ємисті корми в свою чергу поділяються на вологі та грубі.
Вологі містять понад 40% води. Серед них розрізняють соковиті та водянисті. До соковитих належать ті, в яких вода знаходиться у вигляді власного соку (зелені корми, коренебульбоплоди, силос, сінаж).
Водянисті корми є відходами цукрового, бродильного виробництв (жом, барда). У ці відходи вода потрапляє під час технологічної переробки сировини.
Грубі корми містять у сухій речовині понад 19% клітковини (сіно, солома, гілковий корм, плівки та луска від очищеного зерна, трав’яна мука та січка)
Концентровані корми містять понад 0,65 к.од.в 1 кг СР, та не більше ніж 19% клітковини та 40% води (зерно та продукти його переробки, висушені відходи цукрового та бродильного виробництв.
Концентровані корми поділяють на дві підгрупи – вуглеводисті (ячмінь, овес, кукурудза, пшениця) і протеїнові (горох, соя, боби, люпин, вика) та відходи олійно-екстракційно говиробництва – макуха, шроти).
Корми тваринного походження. До них відносять молоко і продукти його переробки, відходи м’ясо та рибокомбінатів, поживні залишки птахофабрик тощо. Вони характеризуються високою біологічною повноцінністю.
Харчові відходи. Це рештки овочів, фруктів, відходи їдалень та харчових підприємств. Їх поживна цінність різна. Використовують переважно для відгодівлі свиней, попередньо очищаючи від сторонніх домішок та піддають термічній обробці. Для підвищення ефективності їх згодовування необхідно проводити зоохімічний аналіз.
Мінеральний підкорм. Балансування раціонів за вмістом мінеральних речовин досягають введенням відповідного мінерального підкорму, виробленого з мінеральних покладів (кухонна сіль, крейда, сапропель, вапно, глина, фосфати, трикальційфосфат, спеціально виготовлені брикети, лизунці).
Синтетичні препарати. Це продукти хімічних і мікробіологічних підприємств (сечовина, амонійні солі, аміачна вода, кормові дріжджі, антибіотики, вітаміни, ферменти, гормони, амінокислоти, макро та мікроелементи, що є продуктами штучного синтезу.
Міжнародна класифікація кормів. Міжнародна класифікація дещо відрізняється від класифікації, що використовувалась в Україні і передбачає поділ кормів на такі класи:
Сухі грубі об’ємисті корми: сіно злакових і бобових трав, солома, полова, трав’яне борошно.
Соковиті грубі об’ємисті корми (переважно зелені корми).
Силос і сінаж: кукурудзяний, трав’яний, злаково-бобовий та ін.
Енергетичні корми: зернові злакові культури та продукти їх переробки (кукурудза, ячмінь, пшениця та ін.), буряки, картопля, жом, меляс, барда зернових, глютенова, жир гідролізований, сало або лярд (жир) свинячий.
Протеїнові корми: зернобобові культури та продукти їх переробки (соєві боби, горох, нут, чина, кормові боби, люпин, насіння і шрот соняшнику, насіння бавовнику, висівки, пивоварне зерно, барда кукурудзи та інших зернових, солодові ростки, глютеновий шрот, молоко та сироватка, казеїн, м’ясо – кісткове борошно, кров, гідролізована мука з пір’я птиці, пташиний послід, дріжджі, аміак, моноамонійфосфат, диамонійфосфат, сечовина.
Вітамінні корми
Мінеральні корми
Таким чином за міжнародною класифікацією грубі, зелені корми та силос можна назвати об’ємистими, оскільки вони містять більше ніж 18% сирої клітковини в сухій речовині корму. Грубими кормами їх називають тому, що в них міститься багато сирої клітковини, яка подразнюючи діє на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. А об’ємистими тому, що займає багато місця в шлунково-кишковому тракті, завдяки тій самій клітковині. Тому тварини, які споживають ці корми, особливо якщо вони низької якості (багато клітковини, мало енергії), можуть мати заповнений шлунково-кишковий тракт і в той же час бути голодними, худими, низькопродуктивними, тому таке важливе значення надається саме заготівлі високоякісного грубого корму, який дозволяє не просто нагодувати тварину, але й отримати від неї продукцію. При використанні таких кормів, навіть високоякісних, в якості єдиного корму навіть в раціонах травоїдних тварин, не слід розраховувати на дуже високі показники продуктивності.
Таблиця 1. Класи кормів та їх характерні особливості
(міжнародна класифікація)
| Класи кормів | Основні ознаки корму | Назва корму |
| 1-Сухі грубі, об’ємисті корми | 18 % клітковини в сухій речовині | Сіно, солома, полова, висівки, трав’яне борошно |
| 2-Соковиті грубі та об’ємисті корми | 18 % клітковини в сухій речовині | Трава пасовищ, зелена різка |
| 3-Силоса | 18 % клітковини в сухій речовині | Силос та сінаж з різних культур |
| 4-Енергетичні корми | Концентровані корми тваринного та рослинного походження, які містять < 20 % протеїну та < 18 % клітковини в сухій речовині | Зерно злаків, коренебульбоплоди, меляс та інші енергетичні відходи харчової промисловості, жири |
| 5-Протеїнові добавки | Концентровані корми тваринного та рослинного походження, продукти мікробного синтезу та азотовмісні синтетичні речовини, які містять > 20 % протеїнів та < 18 % клітковини в сухій речовині | М’ясо - кісткове борошно та боєнські відходи, гідролізоване пір’я птиці, молоко та молочні продукти, рибне борошно та інші морські побічні продукти, мука сої, насіння льону, бавовнику, макуха соняшнику, бавовнику, кукурудзяно – глютенова мука, суха барда, сечовина, продукти мікробного синтезу |
| 6-Мінеральні добавки | Гарантований аналіз | Кісткове борошно, дикальційфосфат, йодована сіль, інші солі макро- та мікроелементів |
| 7-Вітамінні добавки | Гарантована дія | Вітамін А, D, E, комплекс вітамінів групи В. |
| 8-Інші кормові добавки | Специфічні | Антибіотики, фарбники, ароматичні речовини, гормони, медичні препарати |
Так на прикладі корови, нереально отримати більше, ніж 10-15 кг на добу. А прирости у молодняка великої рогатої худоби не будуть перевищувати 600 г на добу. Це пояснюється тим, що у вищезазначеному класі кормів рівень клітковини дуже високий і перевищує 18% від сухої речовини. Цей показник може досягати 40% і більше.
Водночас рівень обмінної енергії сирого протеїну порівняно низький, сирий протеїн менше 20% від сухої речовини (14% - це вже добре), а обмінної енергії менше 12 МДж в 1 кг сухої речовини (межі коливання 6-11 МДж). В той же час енергетичні та протеїнові корми називають концентрованими кормами.
До концентрованих кормів відносяться корми рослинного і тваринного походження, які містять менше ніж 18% сирої клітковини в сухій речовині раціону. Концентровані корми поділяються на енергетичні та протеїнові. До енергетичних корміввідносять корми, що містять значну кількість БЕР або сирого жиру в сухій речовині корму. До них, зокрема відносяться: зерно злаків, коренебульбоплоди, жири та інші корми.
До протеїнових кормів відносять корми, що містять більше ніж 20% протеїну в сухій речовині (зернобобові, продукти тваринного походження, продукти мікробного синтезу та інші корми).
Хід роботи
За даними таблиць міжнародної класифікації кормів та вітчизняною дати порівняльну характеристику відмінностей між двома класифікаціями. Оформити у вигляді висновків.
Користуючись довідником «Хімічний склад кормів» виписати поживність різних видів рослинних кормів та занести в таблицю 2.
Таблиця 2. Класи кормів та їх поживна цінність
| Класи кормів (за міжнародною класифікацією) | Назва корму | Показники поживної цінності сухої речовини кормів |
| Сухі грубі, об’ємисті корми | Сіно , солома , полова, висівки, трав’яне борошно | % сирої клітковини % сирого протеїну МДЖ обмінної енергії |
| Соковиті грубі та об’ємисті корми | Трава пасовищ, зелена різка | % сирої клітковини- ? % сирого протеїну- Мдж обмінної енергії ? |
| Силоса | Силос та сінаж з різних культур | % сирої клітковини % сирого протеїну МДЖ обмінної енергії |
| Енергетичні корми | Зерно злаків, коренебульбоплоди, меляс та інші енергетичні відходи харчової промисловості, жири | % сирої клітковини % сирого протеїну МДЖ обмінної енергії |
| Протеїнові добавки | М’ясо –кісткове борошно та боєнські відходи, гідролізоване пір’я птиці, молоко та молочні продукти, рибне борошно та інші морські побічні продукти, мука сої, насіння льону, бавовнику, макуха соняшнику, бавовнику, кукурудзяно-глютенова мука, суха барда, сечовина, продукти мікробного синтезу | % сирої клітковини % сирого протеїну МДЖ обмінної енергії |
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Чим відрізняється вітчизняна і міжнародна класифікація кормів?
2. На скільки класів поділяються корми за міжнародною класифікацією?
3. На які категорії поділяються корми за вітчизняною класифікацією?