Ім'я файлу: Ідеальна модель місцевого самоврядування.docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 27.10.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 27.10.2021
скачати
Модульна контрольна робота
На тему «Ідеальна модель місцевого самоврядування»
На мою думку, для нашої влади сьогодні особливо важливо визначитися, з якою концепцією буде розвиватися в Україні місцеве самоврядування.
На сьогоднішній день існує декілька моделей місцевого самоврядування, проте я би хотів виділити дві основних: англійську та французку, і розглянути можливості їх втілення в Україні.
Для англосаксонської моделі характерною є відсутність на місцях повноважних представників центральної влади. Теоретично провести розмежування між функціями держави і місцевого самоврядування у цьому випадку не складно: уряд держави і підпорядковані йому державні органи управління діють на виконання здебільшого загальнонаціональних, політичних завдань (оборона, зовнішні відносини, загальнодержавні фінансові ресурси, визначення національних пріоритетів), у той час як повсякденні, поточні управлінські функції (освіта, охорона здоров’я, соціальна допомога та захист, забезпечення громадського порядку, утримання автошляхів, житлово‐комунальне господарство) передані місцевій владі. Існує певна ізольованість політичних процесів на національному та місцевому рівні. Крім того, урядові органи не вправі прямо контролювати місцеві співтовариства, оскільки останні виступа- ють як повністю автономні колективи, що діють у деяких випадках як рівні з державою суб’єкти.
Отже дана модель, зважаючи на її національні особливості, не може бути втілена у нашій державі. Незважаючи на її переваги, історичні особливості, не дадуть змоги втілити її у такому вигляді, якою вона є у Сполученому Королівстві.
Хотів би виділити також французьку модель місцевого самоврядування, яка є чи не найкращим варіантом для європейських держав, до яких і відноситься Україна. Вона заснована на поєднанні, з одного боку, виборності всіх представницьких та виконавчих органів на первинному рівні самоврядування (у громадах, комунах) та, з другого – призначення з «центру» на місця повноважних представників державної влади (комісарів, префектів тощо) на регіональному рівні. На цих осіб покладається здійснення контрольної функції щодо дотримання законності органами місцевого самоврядування нижчестоящого адміністративно‐територіального рівня, санкціонування рішень муніципальних представницьких органів, а також виконання інших функцій загальнодержавного характеру. Таким чином, адміністративна, організаційна та фінансова автономія місцевого самоврядування хоча й існує, але значно обмежена і перебуває під контролем державних органів.
Дана модель забезпечує більшу централізацію системи управління. І, я вважаю, що подібна модель є оптимальною для нашої держави. Як ми знаємо, із 2015 року в Україні триває реформа децентралізації влади, яка призначена для того, щоб віддати владу на місця та дозволити громадам самостійно визначати свій вектор розвитку. На мою думку, громади повинні отримати максимальну самостійність у різних сферах, від яких залежить саме життя найменших адміністративно-територіальних одиниць.
Саме тому, я глибоко переконаний, що французька або ж континентальна система місцевого самоврядування є найбільш оптимальним варіантом для нашої держави. Я абсолютно погоджуюсь з тим, що на місцях також повинні бути представники центральної влади, адже занадто децентралізовані громади можуть призвести до поганих наслідків, таких як зміна державного устрою наприклад. Це не означає, що це повинні бути наглядачі або ті хто контролюють місцеве самоврядування, це повинні бути посередники між народом на місцях та центральною владою.
Насправді, що стосується самоврядування, то наше самоврядування сьогодні має багато спільного із французькою ситуацією до реформи 1982 року. За цей час французи в частині децентралізації пішли дуже далеко, хоча і сьогодні в Європі їхню систему вважають найбільш централізованою. Я вважаю, що через проблему в Україні з місцевими елітами, все ж таки французька модель найбільше підходить для наших умов, яка може бути стримуючим фактором для федералізації держави.