Гедонізм і його вплив на
життя людей
підготувала студентка групи
192-1 Єлена Яцків
Що таке “гедонізм”?
Філософський напрям етики, який вважає радість від фізичного задоволення найвищим благом і умовою щастя у житті.
Поняття гедонізму (у визначенні
Епікура) використовується для опису матеріально орієнтованого, корисливого погляду на життя.
Протилежним поняттям є “аскетизм”.
Основоположником гедонізму вважається Арістіп, учень
Сократа.
Арістіп розрізняв два стани душі людини:
задоволення як м'яке, ніжне і біль як грубий, поривчастий рух душі.
При цьому він не цікавився відмінностями між видами задоволення. Шлях до щастя, на думку Арістіпа, лежить в досягненні максимального задоволення і уникненні болю. Сенс життя за Арістіпом полягає саме у фізичному задоволенні.
Головний парадокс гедонізму
Для отримання більшої насолоди необхідно себе обмежувати. Цю формулу вивів Епікур.
Тобто людина швидко звикає до своїх обставин, особливо позитивних. Тому незалежно від того, якого рівня реального успіху вона досягла в житті, їй завжди хочеться більше. Саме тому багаті люди не набагато щасливіші за бідних, і навіть найбідніші люди можуть бути дуже щасливими.
Давні часи
В давнину гедонізм вважали тяжким гріхом, неприпустимим потуранням “внутрішнім демонам”, а аскетизм - чи не єдиним способом спокутувати гріхи.
Цьому є своє пояснення, адже гедонізм здебільшого розуміли занадто буквально, через це поведінка людей ставала розпусною, що не було метою гедонізму.
Плюси і мінуси гедонізму
Максимізація задоволення, на відміну від розпусти чи залежності, не повинна зосереджуватися на прагненні ще, більше, краще. Натомість ми насолоджуємося повсякденними задоволеннями. Ми смакуємо відчуття в процесі, використовуючи всі наші почуття й увагу, активно очікуємо на них і згадуємо про те, як це було.
Залежність, зловживання, безконтрольне й компульсивне споживання несуть ризик і шкодять, коли мова йде про активності, які за інших умов можуть бути приємними.
Може бути важко визначити межу, за якою те, що приносило задоволення, починає створювати проблеми.
Висновок:
Гедоністом може бути той, хто намагається максимізувати повсякденні задоволення, не забуваючи про інше. Я називаю це різновидом "розумного гедонізму".
Насправді ж Епікур підкреслював просте, гармонійне життя без гонитви за багатством або славою. Тому потрібно розуміти це поняття правильно і не перетворювати його на синонім
“розпусти”.
Дякую за увагу!