Залікова робота
з української мови
за темою:
(10) «Фразеологічні антоніми»
Виконав:
Перевірив викладач:
ПЛАН
I. Вступ.
II. Основна частина.
III. Висновок.
IV. Список використаних джерел.
V. Додаток.
ВСТУП
Проблема протиставлення є предметом широкого
зацікавлення у філософії, логіці, лінгвістиці.
Природно, що для з’ясування сутності протилежності найбільш придатними є номінативні одиниці, а тому в лінгвістиці досить ґрунтовно розроблено питання лексичної антонімії. Слова-антоніми засвідчені спеціальним словником.
Причини, через які явище фразеологічної антонімії залишається поза увагою мовознавців, закладені у властивостях самих фразеологізмів: по-перше, фразеологічні одиниці, на відміну від лексем, не тільки називають предмети об’єктивної дійсності, а й дають їм суб’єктивну оцінку; фразеологічне значення усталених конструкцій передбачає наявність конотативних одиниць, а відтак немає чітких критеріїв виявлення антонімічності фразеологізмів.
Відсутність комплексних досліджень фразеологічної антонімії зумовлена й тим, що «безпосереднє протиставлення фразеологічних одиниць – явище досить рідкісне», а на непродуктивність їх використання у межах мінімального контексту впливає експресивне забарвлення та образність значення.
Проте фразеологічна антонімія, хоч і вужча за лексичну, не є спорадичним явищем. Менша поширеність фразеологічних антонімів закономірна,
оскільки лексичний склад мови значно ємніший за фразеологічний.
Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо: а) усталені словесні комплекси диференціюються протилежною, контрастною семантикою; б) семантично-цілісне фразеологічне значення усталених конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм - фразеологізм»; в) усталені конструкції є мовними знаками однієї логічної сутності: поставити на ноги - звалити з ніг, гладити за шерстю — гладити проти шерсті, вийти на дорогу - збитися з дороги, розпускати губу - замкнути рота, до біса - на заячий скік, дешевший від грибів — не по кишені тощо.
Фразеологічна опозиція «фразеологізм — фразеологізм» виникає на основі контрастної семантики, протиставлення значень фразеологічних одиниць виявляється у співвідносних поняттях, які перебувають у взаємній залежності і характеризують явища одного плану.
Під фразеологічною антонімією слід розуміти фразеологічну опозицію, що передбачає контрастне протиставлення семантики і відзначається єдністю смис-ЛОВОЇ, ЛОГІЧНОЇ сутності, повною чи частковою нетотожністю компонентного склад.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Фразеологічні антоніми – усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку;
– це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.
Наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.
Серед фразеологічного матеріалу можна визначити абсолютні антоніми, у яких протилежність семантики (їх лексичного значення) двох фразеологічних одиниць пояснюється наявністю частки не, що входить до складу компонентів: до пуття довести – не довести до пуття; ряст топтати – не топтати ряст.
Другу групу становлять фразеологізми-антоніми з різним компонентним складом, тобто різноструктурні: рукою подати – за тридев’ять земель; теревені правити – у рот води набрати.
Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо усталені словесні компоненти мають протилежну, контрастну семантику або семантично-цілісне фразеологічне значення конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм – фразеологізм»;
Наприклад: як черепаха - як стріла; як слимак - як на пожежу; крок за кроком - одним махом; нога за ногою - одна нога тут, друга там; наче три дні не їв - аж у вухах вітер свистить; ледве ноги пересуває - конем не доженеш; крок за кроком - летіти ковбасою у значенні «дуже повільно, не поспішаючи» - «дуже швидко, поспішаючи».
Для прикладу: Хлопці поверталися назад шляхом поволеньки, нога за ногою (В.Козаченко) // Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину! – Одна нога тут, а друга там! Ясно?.. (В.Кучер); Дно було не рівне, і вони мусили посуватися обережно, крок за кроком (О.Гончар) // Однеси цього папірця до Федора Семона. Знаєш? Голова комнезаму. Ну! Лети ковбасою! (Я.Мамонтов).
Частина фразеологізмів за будовою є антонімічна, вона містить у собі протиставлення: знайко біжить, а незнайко лежить; скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш; журись, а за діло берись; чорним по білому; праця чоловіка годує, а лінь марнує; з великої хмари – малий дощ.
Антонімію на фразеологічному рівні можна диференціювати як власне фразеологічну (передбачає опозицію «фразеологізм — фразеологізм») і внутрішню (передбачається опозиція «фразеологізм
слово», де «слово» — один із компонентів фразеологізму). Явище власне фразеологічної антонімії охоплює як структурно однотипні, так і структурно неоднотипні усталені словесні комплекси. Структурно однотипні фразеологічні антоніми організовані за однаковими фразеологічними моделями, передбачають наявність компонента, який експліцитно виражає антонімію: розрядити атмосферу - розжарити атмосферу, розпустити язика - прикусити язика, діставати відсіч
давати відсіч, разе ’язати язик — скувати язик, виходити з берегів — входити в береги, легкий хліб - тяжкий хліб, легкий на підйом
важкий на підйом. Протиставлення таких фразеологізмів забезпечується частковою нетотожністю компонентного складу. Нетотожні компоненти генетично пов’язуються із лексичними антонімами. Структурно однотипні фразеологічні антоніми передбачають і поєднання компонентів, опозиція яких зовсім не пов’язується з лексичною антонімією, а диктується загальною контрастною семантикою усталених конструкцій: вбратися в силу
сидіти на шиї, вибілювати зуби
умиватися сльозами, вибитися з мочі — набратися си/г, вибивати з сідла — садовити на покуті, виграти бій - промазати справу. Опозиція подібних конструкцій виявляється через цілісне їх зіставлення, формальні засоби протиставлення відсутні. Структурно неоднотипні фразеологічні антоніми організовані за різними фразеологічними моделями. Фразеологічна опозиція понять однієї сутності забез печується повною нетотожністю компонентного складу; ані телень — подати голос, без сьомої клепки у тім 7 - 3 головою, бистрий на розум - туман вісімнадцятий, брати близько до серця — хоч трава не рости, голки не підточиш — тяп-ляп, два чоботи пара - не з нашої парафії, дірка від бублика - мати за щось тощо.
ВИСНОВОК
Особливістю фразеологічної опозиції може виступати контрадикторна протилежність, яка утворюється за допомогою заперечних формантів; бачити далеко — не бачити далі свого носа, буде толк — не буде пуття, витикати носа
не показувати очей, мати за щось — не мати і за боже пошиття, дати волю — не давати ходу тощо. Антонімія таких фразеологічних одиниць встановлюється щдяхом семантичного аналізу. Із семантичним аналізом пов’язується явище внутрішньої антонімії фразеологічного звороту, яке передбачає опозицію; «фразеологізм - слово», де семантика усталеної конструкції контрастно протилежна семантиці слова-компонента, що є формально опорним; треба, як лисому гребінь; потрібен, як сироті трясця; гарно, як собаці в ярмарок; треба, як сліпому дзеркало; потрібен, як болячка на лоб; треба, як собаці чоботи влітку тощо. У подібних конструкціях реалізується протиставлення між реальними властивостями денотативного (треба, потрібен, гарно) і сигніфікативного значення (не треба, не потрібен, погано). Явище внутрішньої антонімії є особливістю компаративних фразеологічних одиниць, що виникли унаслідок деформації порівняльних зворотів, в основі яких, як відомо, лежить факт відкритого зіставлення і які передбачають три компоненти; основу — те, що порівнюється; ознаку — те, на основі чого порівнюється; образ — те, з чим порівнюється. Внутрішня антонімія спричиняється тим, що ознака, вибрана для порівняння, не властива образу, який виникає на основі зіставлення. Здебільшого про якусь особу чи явище говориться в позитивному плані, а розуміється цілком протилежне: правий, як кочерга; правий, як вуж у калачику; спритний, як ведмідь до горобців; жвавий, як рак на греблі; швидкий, як віл у плузі; красивий, як кабан сивий; тихий, як поросятко в мішку; хороший, як свиня у болоті (пор.: кривий, повільний, поганий, щумний).
Залікова робота
з української мови
за темою:
(10) «Фразеологічні антоніми»
Виконав:
Перевірив викладач:
ПЛАН
I. Вступ.
II. Основна частина.
III. Висновок.
IV. Список використаних джерел.
V. Додаток.
ВСТУП
Проблема протиставлення є предметом широкого
зацікавлення у філософії, логіці, лінгвістиці.
Природно, що для з’ясування сутності протилежності найбільш придатними є номінативні одиниці, а тому в лінгвістиці досить ґрунтовно розроблено питання лексичної антонімії. Слова-антоніми засвідчені спеціальним словником.
Причини, через які явище фразеологічної антонімії залишається поза увагою мовознавців, закладені у властивостях самих фразеологізмів: по-перше, фразеологічні одиниці, на відміну від лексем, не тільки називають предмети об’єктивної дійсності, а й дають їм суб’єктивну оцінку; фразеологічне значення усталених конструкцій передбачає наявність конотативних одиниць, а відтак немає чітких критеріїв виявлення антонімічності фразеологізмів.
Відсутність комплексних досліджень фразеологічної антонімії зумовлена й тим, що «безпосереднє протиставлення фразеологічних одиниць – явище досить рідкісне», а на непродуктивність їх використання у межах мінімального контексту впливає експресивне забарвлення та образність значення.
Проте фразеологічна антонімія, хоч і вужча за лексичну, не є спорадичним явищем. Менша поширеність фразеологічних антонімів закономірна,
оскільки лексичний склад мови значно ємніший за фразеологічний.
Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо: а) усталені словесні комплекси диференціюються протилежною, контрастною семантикою; б) семантично-цілісне фразеологічне значення усталених конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм - фразеологізм»; в) усталені конструкції є мовними знаками однієї логічної сутності: поставити на ноги - звалити з ніг, гладити за шерстю — гладити проти шерсті, вийти на дорогу - збитися з дороги, розпускати губу - замкнути рота, до біса - на заячий скік, дешевший від грибів — не по кишені тощо.
Фразеологічна опозиція «фразеологізм — фразеологізм» виникає на основі контрастної семантики, протиставлення значень фразеологічних одиниць виявляється у співвідносних поняттях, які перебувають у взаємній залежності і характеризують явища одного плану.
Під фразеологічною антонімією слід розуміти фразеологічну опозицію, що передбачає контрастне протиставлення семантики і відзначається єдністю смис-ЛОВОЇ, ЛОГІЧНОЇ сутності, повною чи частковою нетотожністю компонентного склад.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Фразеологічні антоніми – усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку;
– це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.
Наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.
Серед фразеологічного матеріалу можна визначити абсолютні антоніми, у яких протилежність семантики (їх лексичного значення) двох фразеологічних одиниць пояснюється наявністю частки не, що входить до складу компонентів: до пуття довести – не довести до пуття; ряст топтати – не топтати ряст.
Другу групу становлять фразеологізми-антоніми з різним компонентним складом, тобто різноструктурні: рукою подати – за тридев’ять земель; теревені правити – у рот води набрати.
Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо усталені словесні компоненти мають протилежну, контрастну семантику або семантично-цілісне фразеологічне значення конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм – фразеологізм»;
Наприклад: як черепаха - як стріла; як слимак - як на пожежу; крок за кроком - одним махом; нога за ногою - одна нога тут, друга там; наче три дні не їв - аж у вухах вітер свистить; ледве ноги пересуває - конем не доженеш; крок за кроком - летіти ковбасою у значенні «дуже повільно, не поспішаючи» - «дуже швидко, поспішаючи».
Для прикладу: Хлопці поверталися назад шляхом поволеньки, нога за ногою (В.Козаченко) // Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину! – Одна нога тут, а друга там! Ясно?.. (В.Кучер); Дно було не рівне, і вони мусили посуватися обережно, крок за кроком (О.Гончар) // Однеси цього папірця до Федора Семона. Знаєш? Голова комнезаму. Ну! Лети ковбасою! (Я.Мамонтов).
Частина фразеологізмів за будовою є антонімічна, вона містить у собі протиставлення: знайко біжить, а незнайко лежить; скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш; журись, а за діло берись; чорним по білому; праця чоловіка годує, а лінь марнує; з великої хмари – малий дощ.
Антонімію на фразеологічному рівні можна диференціювати як власне фразеологічну (передбачає опозицію «фразеологізм — фразеологізм») і внутрішню (передбачається опозиція «фразеологізм
слово», де «слово» — один із компонентів фразеологізму). Явище власне фразеологічної антонімії охоплює як структурно однотипні, так і структурно неоднотипні усталені словесні комплекси. Структурно однотипні фразеологічні антоніми організовані за однаковими фразеологічними моделями, передбачають наявність компонента, який експліцитно виражає антонімію: розрядити атмосферу - розжарити атмосферу, розпустити язика - прикусити язика, діставати відсіч
давати відсіч, разе ’язати язик — скувати язик, виходити з берегів — входити в береги, легкий хліб - тяжкий хліб, легкий на підйом
важкий на підйом. Протиставлення таких фразеологізмів забезпечується частковою нетотожністю компонентного складу. Нетотожні компоненти генетично пов’язуються із лексичними антонімами. Структурно однотипні фразеологічні антоніми передбачають і поєднання компонентів, опозиція яких зовсім не пов’язується з лексичною антонімією, а диктується загальною контрастною семантикою усталених конструкцій: вбратися в силу
сидіти на шиї, вибілювати зуби
Залікова робота
з української мови
за темою:
(10) «Фразеологічні антоніми»
Виконав:
Перевірив викладач:
ПЛАН
I. Вступ.
II. Основна частина.
III. Висновок.
IV. Список використаних джерел.
V. Додаток.
ВСТУП
Проблема протиставлення є предметом широкого
зацікавлення у філософії, логіці, лінгвістиці.
Природно, що для з’ясування сутності протилежності найбільш придатними є номінативні одиниці, а тому в лінгвістиці досить ґрунтовно розроблено питання лексичної антонімії. Слова-антоніми засвідчені спеціальним словником.
Причини, через які явище фразеологічної антонімії залишається поза увагою мовознавців, закладені у властивостях самих фразеологізмів: по-перше, фразеологічні одиниці, на відміну від лексем, не тільки називають предмети об’єктивної дійсності, а й дають їм суб’єктивну оцінку; фразеологічне значення усталених конструкцій передбачає наявність конотативних одиниць, а відтак немає чітких критеріїв виявлення антонімічності фразеологізмів.
Відсутність комплексних досліджень фразеологічної антонімії зумовлена й тим, що «безпосереднє протиставлення фразеологічних одиниць – явище досить рідкісне», а на непродуктивність їх використання у межах мінімального контексту впливає експресивне забарвлення та образність значення.
Проте фразеологічна антонімія, хоч і вужча за лексичну, не є спорадичним явищем. Менша поширеність фразеологічних антонімів закономірна,
оскільки лексичний склад мови значно ємніший за фразеологічний.
Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо: а) усталені словесні комплекси диференціюються протилежною, контрастною семантикою; б) семантично-цілісне фразеологічне значення усталених конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм - фразеологізм»; в) усталені конструкції є мовними знаками однієї логічної сутності: поставити на ноги - звалити з ніг, гладити за шерстю — гладити проти шерсті, вийти на дорогу - збитися з дороги, розпускати губу - замкнути рота, до біса - на заячий скік, дешевший від грибів — не по кишені тощо.
Фразеологічна опозиція «фразеологізм — фразеологізм» виникає на основі контрастної семантики, протиставлення значень фразеологічних одиниць виявляється у співвідносних поняттях, які перебувають у взаємній залежності і характеризують явища одного плану.
Під фразеологічною антонімією слід розуміти фразеологічну опозицію, що передбачає контрастне протиставлення семантики і відзначається єдністю смис-ЛОВОЇ, ЛОГІЧНОЇ сутності, повною чи частковою нетотожністю компонентного склад.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Фразеологічні антоніми – усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку;
– це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.
Наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.
Серед фразеологічного матеріалу можна визначити абсолютні антоніми, у яких протилежність семантики (їх лексичного значення) двох фразеологічних одиниць пояснюється наявністю частки не, що входить до складу компонентів: до пуття довести – не довести до пуття; ряст топтати – не топтати ряст.
Другу групу становлять фразеологізми-антоніми з різним компонентним складом, тобто різноструктурні: рукою подати – за тридев’ять земель; теревені правити – у рот води набрати.
Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо усталені словесні компоненти мають протилежну, контрастну семантику або семантично-цілісне фразеологічне значення конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм – фразеологізм»;
Наприклад: як черепаха - як стріла; як слимак - як на пожежу; крок за кроком - одним махом; нога за ногою - одна нога тут, друга там; наче три дні не їв - аж у вухах вітер свистить; ледве ноги пересуває - конем не доженеш; крок за кроком - летіти ковбасою у значенні «дуже повільно, не поспішаючи» - «дуже швидко, поспішаючи».
Для прикладу: Хлопці поверталися назад шляхом поволеньки, нога за ногою (В.Козаченко) // Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину! – Одна нога тут, а друга там! Ясно?.. (В.Кучер); Дно було не рівне, і вони мусили посуватися обережно, крок за кроком (О.Гончар) // Однеси цього папірця до Федора Семона. Знаєш? Голова комнезаму. Ну! Лети ковбасою! (Я.Мамонтов).
Частина фразеологізмів за будовою є антонімічна, вона містить у собі протиставлення: знайко біжить, а незнайко лежить; скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш; журись, а за діло берись; чорним по білому; праця чоловіка годує, а лінь марнує; з великої хмари – малий дощ.
Антонімію на фразеологічному рівні можна диференціювати як власне фразеологічну (передбачає опозицію «фразеологізм — фразеологізм») і внутрішню (передбачається опозиція «фразеологізм
слово», де «слово» — один із компонентів фразеологізму). Явище власне фразеологічної антонімії охоплює як структурно однотипні, так і структурно неоднотипні усталені словесні комплекси. Структурно однотипні фразеологічні антоніми організовані за однаковими фразеологічними моделями, передбачають наявність компонента, який експліцитно виражає антонімію: розрядити атмосферу - розжарити атмосферу, розпустити язика - прикусити язика, діставати відсіч
давати відсіч, разе ’язати язик — скувати язик, виходити з берегів — входити в береги, легкий хліб - тяжкий хліб, легкий на підйом Залікова робота
з української мови
за темою:
(10) «Фразеологічні антоніми»
Виконав:
Перевірив викладач:
ПЛАН
I. Вступ.
II. Основна частина.
III. Висновок.
IV. Список використаних джерел.
V. Додаток.
ВСТУП
Проблема протиставлення є предметом широкого
зацікавлення у філософії, логіці, лінгвістиці.
Природно, що для з’ясування сутності протилежності найбільш придатними є номінативні одиниці, а тому в лінгвістиці досить ґрунтовно розроблено питання лексичної антонімії. Слова-антоніми засвідчені спеціальним словником.
Причини, через які явище фразеологічної антонімії залишається поза увагою мовознавців, закладені у властивостях самих фразеологізмів: по-перше, фразеологічні одиниці, на відміну від лексем, не тільки називають предмети об’єктивної дійсності, а й дають їм суб’єктивну оцінку; фразеологічне значення усталених конструкцій передбачає наявність конотативних одиниць, а відтак немає чітких критеріїв виявлення антонімічності фразеологізмів.
Відсутність комплексних досліджень фразеологічної антонімії зумовлена й тим, що «безпосереднє протиставлення фразеологічних одиниць – явище досить рідкісне», а на непродуктивність їх використання у межах мінімального контексту впливає експресивне забарвлення та образність значення.
Проте фразеологічна антонімія, хоч і вужча за лексичну, не є спорадичним явищем. Менша поширеність фразеологічних антонімів закономірна,
оскільки лексичний склад мови значно ємніший за фразеологічний.
Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо: а) усталені словесні комплекси диференціюються протилежною, контрастною семантикою; б) семантично-цілісне фразеологічне значення усталених конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм - фразеологізм»; в) усталені конструкції є мовними знаками однієї логічної сутності: поставити на ноги - звалити з ніг, гладити за шерстю — гладити проти шерсті, вийти на дорогу - збитися з дороги, розпускати губу - замкнути рота, до біса - на заячий скік, дешевший від грибів — не по кишені тощо.
Фразеологічна опозиція «фразеологізм — фразеологізм» виникає на основі контрастної семантики, протиставлення значень фразеологічних одиниць виявляється у співвідносних поняттях, які перебувають у взаємній залежності і характеризують явища одного плану.
Під фразеологічною антонімією слід розуміти фразеологічну опозицію, що передбачає контрастне протиставлення семантики і відзначається єдністю смис-ЛОВОЇ, ЛОГІЧНОЇ сутності, повною чи частковою нетотожністю компонентного склад.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Фразеологічні антоніми – усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку;
– це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.
Наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.
Серед фразеологічного матеріалу можна визначити абсолютні антоніми, у яких протилежність семантики (їх лексичного значення) двох фразеологічних одиниць пояснюється наявністю частки не, що входить до складу компонентів: до пуття довести – не довести до пуття; ряст топтати – не топтати ряст.
Другу групу становлять фразеологізми-антоніми з різним компонентним складом, тобто різноструктурні: рукою подати – за тридев’ять земель; теревені правити – у рот води набрати.
Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо усталені словесні компоненти мають протилежну, контрастну семантику або семантично-цілісне фразеологічне значення конструкцій знаходиться в опозиції «фразеологізм – фразеологізм»;
Наприклад: як черепаха - як стріла; як слимак - як на пожежу; крок за кроком - одним махом; нога за ногою - одна нога тут, друга там; наче три дні не їв - аж у вухах вітер свистить; ледве ноги пересуває - конем не доженеш; крок за кроком - летіти ковбасою у значенні «дуже повільно, не поспішаючи» - «дуже швидко, поспішаючи».
Для прикладу: Хлопці поверталися назад шляхом поволеньки, нога за ногою (В.Козаченко) // Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину! – Одна нога тут, а друга там! Ясно?.. (В.Кучер); Дно було не рівне, і вони мусили посуватися обережно, крок за кроком (О.Гончар) // Однеси цього папірця до Федора Семона. Знаєш? Голова комнезаму. Ну! Лети ковбасою! (Я.Мамонтов).
Частина фразеологізмів за будовою є антонімічна, вона містить у собі протиставлення: знайко біжить, а незнайко лежить; скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш; журись, а за діло берись; чорним по білому; праця чоловіка годує, а лінь марнує; з великої хмари – малий дощ.
Антонімію на фразеологічному рівні можна диференціювати як власне фразеологічну (передбачає опозицію «фразеологізм — фразеологізм») і внутрішню (передбачається опозиція «фразеологізм
Внутрішня антонімія пов’язана з буквальним значенням, що вступає в опозицію з асоціаціями, які викликані переносним фразеологічним значенням. Досить часто віцношення протиставлення, що закладені у підтексті, засвідчуються суб’єктивно - оцінною модальністю заперечного характеру: скучати, як собака за києм; триматися, як пісок на вилах; знатися, як цап зі скрипкою; пристати, як горбатий до стіни; квапитися, як свекор до пелюшок; набратися, як борщу на шило; бачити, як сова вночі; заробив, як Хома на вовні; любить, як собака редьку; любить, як порох в оці тощо. Подібні конструкції засвідчують відношення до дійсності не прямо, а опосередковано, тобто сказано щось поза нормальним його висловленням. Внутрішня протилежність змісту і смислу зумовлюється семантичним аналізом.
Список використаних джерел:
Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. – 284 с.
Полюга Л.М. Словник антонімів української мови / За ред. Л.С. Паламарчука. 2-ге вид., доп. і випр. – К.: Довіра, 1999. – 275 с.
Синоніми ; антоніми ; омоніми ; пароніми ; фразеологізми / уклад. Т. К. Співак. – Харків : Весна, 2008. – 431 с.
Бойкова Н. Групи слів за значенням. Синоніми, антоніми, омоніми / Н. Бойкова // Укр. мова та літ. (Шк. світ). – 2013. – № 1-2. – С. 64-65.
В.С.КАЛАШНИК, Ж.В.КОЛОЇЗ / СЛОВНИК ФРАЗЕОЛОГИНИХ АНТОНІМІВ української мови
ДОДАТОК
КРОСВОРД:
По горизонталі:
1. Відкривати Америку.
2. Грати першу скрипку.
3. Закидати вудку.
4. Брати на приціл.
5. Як рукою зняло.
6. Чекати біля моря погоди.
7. Закручувати гайки.
8. Згущувати фарби.
9. Зелена вулиця.
10. Заварити кашу.
По вертикалі:
1. Стригти всіх під одну гребінку.
| | | | | | 1 | | | | | | | | | | | | | |
| 2 | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | 3 | | | | | | | | | | | | | |
| | | | 4 | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | 5 | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | 6 | | | | | | | | | | | | | |
| | | 7 | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | 8 | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | 9 | | | | | | | | | | | | | | |
| | 10 | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Відповіді:
По горизонталі: 1 - мандрівник, 2 - музикант, 3 - рибалка, 4 - воїн, 5 - доктор, 6 - моряк, 7 - механік, 8 - художник, 9 - залізничник,
10 - кухар.
По вертикалі: 1 - перукар.
РЕБУСИ:
1)
Як нитка за голкою
2)
Викинути з голови
«Цікаве про фразеологізми…»
Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Живе людина, що добре знає свою справу і кажуть про неї : “Він на цьому ділі собаку з’їв “.А трапиться незугарний працівник , який не вміє зробити того , за що взявся , як говорять: “Зробив із лемеша швайку“, і за кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах сучасної людської діяльності.
Цікаве походження вислову жити на широку ногу. Виявляється виник він через моду, що з’явилася в Англії ще у ХІІ столітті. Подейкували, що на великому пальці правої ноги англійського короля Генріха ІІ з’явився жахливий наріст. Король ніяк не міг змінити форму спотвореної ноги. Тому він замовив собі черевики з довгими, гострими, загнутими догори носками. Ефект виявився приголомшливим. Вже наступного дня шевці були завалені замовленнями на „носате” взуття; кожен новий замовник прагнув переплюнути попереднього. Король вирішив за краще обмежити довжину носків на рівні закону: простим громадянам дозволялося носити черевики з носком не довше 15 сантиметрів, лицарям та баронам – близько 30 сантиметрів, а графам – 60 сантиметрів
Історія фразеологізму перемивати (перетирати) кістки (кісточки) – займатись пересудами , обмовляти кого-небудь – зв’язана з обрядом другого поховання, яке організовувалось у східних слов’ян через кілька років після смерті людини . Наші предки вважали, що покійника треба звільнити від гріхів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика.
Перемиваючи кості в прямому значенні цих слів, пригадували життя покійного, переповідали окремі події, найяскравіші сторінки біографії, говорили про характер, вихваляли, возвеличували його. Так поняття перемивати кістки було пов’язане з аналізом життя, вчинків, рис людини, яку вдруге ховали.
Живе в нашій мові фразеологічний зворот прикласти руку - взяти участь у чомусь . Історія його походження відкриває завіси над особливостями організації в давнину діловодства . Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власноручним підписом. Так робили і в давнину, бо знали про своєрідність підпису кожної людини. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису прикладали до паперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши їх. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис .
Ще іншу сторону життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім п’ятниць на тиждень , який використовується для характеристики нестійкої, легковажної людини, яка часто міняє свої рішення, погляди, не дотримується своїх слів.
+Колись існував культ “святої п'ятниці“. Пригадайте, як шанував і боявся “святої п‘ятниці” старий Кайдаш із твору І.Нечуя - Левицького “ Кайдашева сім’я”. На відзначення “святої п’ятниці “ будувалися церкви, день відкриття яких вважався в певній місцевості святом. У цей день приймали й частували гостей, поминали померлих. Біля церкви збиралося багато людей; організовувався ярмарок, велись торги, купували, продавали, міняли, брали в борг і повертали борги. П’ятниця ставала строковим днем, з яким зв’язували виконання обіцянок, зобов’язань. Траплялося, зрозуміло, й такі люди, які не дотримувались слова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п’ятниці або й переносили на інший день . У таких людей всі дні тижня ставали строковими, перетворювались у п’ятниці,а обіцянки так і залишались не виконаними. Так і з’явився вислів , що став усталеним і досить точно характеризує непослідовних легковажних людей.