«ФОКСТРОТ - ТАНЕЦЬ, ЩО ДАРУЄ СВОБОДУ»

• Підготував : студент групи ФВ -21 Троян Роман Васильович

• Бальні танці - це парні танці, які мають народні витоки, виконуються на вечорах, балах, змаганнях, які проводяться в приміщеннях застелених, як правило, паркетом, в спеціальному танцювальному взутті та одязі. З величезного розмаїття як елітних історико-побутових, так і народних танців в групу бальних потрапили танці, що характеризуються двома ознаками: всі бальні танці є парними, а пару складають чоловік і жінка, які танцюють у фізичному контакті. Бальні танці мають унікальну історію, яка багато в чому визначила їх популярність, як спосіб відпочинку, а також як змагальний вид спорту. Бальні танці, в тому вигляді, як ми знаємо їх сьогодні, зародилися в Англії наприкінці XVIII - початку XIX століття. У цей період танці були привілеєм вищого суспільства, невід'ємною рисою великосвітських балів. Наприкінці XIX - початку XX століття вони стали популярні серед нижчих шарів суспільства, які відвідували публічні танцювальні зали або "громадські асамблеї". На початку 20-х років минулого століття отримали розвиток змагання з бальних танців. У 1924 році в Англії при Імперському Товаристві Вчителів Танцю було створено Відділення бальних танців. Його завданням було вироблення стандартів на музику, кроки і техніку виконання бальних танців. Поступово спортивні бальні танці розповсюдилися по всій Європі, досягли Азії і Америки.

• Бальні танці діляться на 2 програми: європейську (стандарт) і латиноамериканську (латина). У Європейській програмі контакт між чоловіком і жінкою більш щільний і здійснюється як за рахунок рук, так і правильної взаємної постановки тіла. Він зберігається протягом усього танцю. У Латиноамериканській програмі контакт вільніший, найчастіше здійснюється за рахунок сполучених рук і іноді може, як взагалі губитися, так і посилюватися за рахунок підтримок і інших фігур.
• Програму Європейських танців чи Стандарт (Standard) складають 5 основних танців: Повільний Вальс (Slow або English Waltz), Повільний Фокстрот (Slow Foxtrot), Танго (Tango), Квікстеп або Швидкий Фокстрот (Quickstep) і Віденський Вальс (Viennesse Waltz ).

• Фокстрот - чудовий і романтичний парний танець, що відрізняється одночасно свободою рухів і елегантністю, легкістю, плавністю й м'якістю.
• Сьогодні точне походження фокстроту невідомо, але за однією з версій поява цього танцю пов'язане з ім'ям Гаррі Фокса, який на початку 20 століття був учасником різних водевілів і шоу.
• Коли нью-йоркський театр перетворили в Будинок кіно, на його даху побудували танцювальний майданчик, і там йшла вистава «Jardin Danse». У цьому шоу Гаррі Фокс виступав разом з танцювальною групою «American Beauties», виконуючи серед інших номерів танець під музику регтайм. Особливо глядачам сподобалися оригінальні кроки танцюриста, що нагадують рух риссю (trot). Так танець і назвали на честь його творця - «Fox's Trot».

• Відомо, що фокстрот спочатку був темпераментним танцем з махами ногами і стрибками. Але, отримавши широке поширення Першої світової війни, танець істотно видозмінився. Американець Морган вніс до нього «відкритий спін-поворот», Френк Форд привніс «каблучной поворот», Андерсон і Жозефіна Бредлі - «крок перо» і «зміну напряму».
• Сьогодні існує декілька різновидів фокстроту. Швидкий фокстрот - квікстеп - для якого властиві прогресивні повороти і кроки, стрибки у просуванні і на місці. У цьому танці помітно вплив джаз-ритмів і чарльстону. Повільний фокстрот - слоуфокс - був стандартизований у Великобританії в 20-х роках минулого століття. У його основу покладені яскрава вираженість розтягування сторін, довгі лінії, плавність невагомість кроків. Створюється враження, що танцюючі повільний фокстрот, парять над паркетом. А в танцзалах для масових танців можна побачити social фокстрот. Правда, у непрофесійному виконанні танець втратив головну свою особливість - просування.
• У розвиток фокстроту великий внесок зробили відомі танцюристи тих часів. Завдяки американцеві Моргану з’явився «відкритий спін-поворот», Андерсон і Жозефіна Бредлі придумали «зміну напряму» і «крок перо», а Френк Форд – «Каблуковий поворот» і т.д.

• Квікстеп
• Музичний розмір: 4/4. Темп: 50-52 т/хв. З'явився під час 1-ї Світової війни в передмісті Нью-Йорка, спочатку виконувався африканськими танцюристами. Дебютував в Американському мюзик-холі і став дуже популярним в танцювальних залах. Фокстрот і Квікстеп (Quickstep) мають спільне походження. У двадцятих роках багато оркестрів грали повільний фокстрот дуже швидко, що викликало багато скарг серед танцюючих. Зрештою, розвинулося два різних види танцю, повільний фокстрот, темп був сповільнений до 29-30 тактів в хвилину, і Квікстеп, який став швидкою версією Фокстроту, виконуваного в темпі 48-52 тактів в хвилину.

Дякую за увагу!